Затверджено рішенням Комітету

від 14 січня 2025 року (протокол № 164)

ЗВІТ

про роботу Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики за період роботи дванадцятої сесії

Верховної Ради України дев’ятого скликання

(вересень 2024 року-січень 2025 року)

За період роботи дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики було проведено 8 засідань Комітету на яких розглянуто 29 питань порядку денного та внесено на розгляд Верховної Ради України 9 висновків головного Комітету до законопроектів. Опрацьовано 1678 пропозицій та поправок до законопроектів.

Протягом дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання до Комітету надійшло 8 законопроектів, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 23 законопроекти, до яких Комітет має подати свої пропозиції.

На розгляді в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики за період роботи дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання знаходилося 114 законодавчих актів, щодо яких Комітет визначений головним.

За результатами розгляду Верховною Радою України за період роботи дванадцятої сесії дев’ятого скликання прийнято в цілому 6 Законів України, з них 2 євроінтеграційні, з опрацювання яких Комітет визначено головним:

1. Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення безпечності та якості харчових продуктів (реєстр. № 5148), від 04.09.2024 № 3947-ІХ, який врегульовує питання, що стосується безпечності та якості харчових продуктів в частині вмісту трансжирних кислот у харчових продуктах, забороняє використання пальмової олії у традиційних молочних продуктах та гідрогенізованої пальмової олії та рослинних жирів у дитячому харчуванні і кондитерських виробах, а також зобов’язує операторів ринку при постачанні харчових продуктів іншим виробникам надавати інформацію про кількість трансжирних кислот у таких продуктах.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму забезпечення землями сил оборони (реєстр. № 11335), від 04.09.2024 № 3948-ІХ, що створює правові основи для спрощення процедури зміни цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

3. Про інформаційно-комунікаційну систему "Державний аграрний реєстр" (реєстр. № 11063-д євроінтеграційний), від 19.09.2024 № 3980-ІХ, що сприятиме виконанню Плану України з реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility» дозволить забезпечити прозоре функціонування системи матеріальної та фінансової підтримки аграріїв.

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин (реєстр. № 11150), від 08.10.2024 № 3993-ІХ, яким передбачено продовження строку оформлення невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, здійснення розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок (з 2025 року до 2028 року); відновлення обов’язковості підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників (на сьогодні норма зупинена на час військового стану); продовження до 2026 року реалізації пілотного проекту із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками; надання можливості використання коштів, які надійшли до відповідних бюджетів в порядку відшкодування втрат лісогосподарського виробництва на розроблення робочих проектів землеустрою та реалізацію заходів, які передбачені цими проектами; особливості застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносинах.

5. Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстр. № 8119), від 20.11.2024 № 4079-ІХ, який є важливим для подальшої реалізації реформи рибної галузі України та передбачає створення нового інвестиційного законодавства задля розвитку рибної галузі, запровадження механізмів рівного доступу до ресурсу, одночасно залучивши на ринок додаткові кошти для розвитку не тільки галузі рибного господарства, а також й інших сфер економіки України.

6. Проект Закону про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340 євроінтеграційний), від 17.12.2024 № 4147-ІХ (передано на підпис Президенту), який дозволить комплексно вирішити ряд проблем функціонування системи захисту рослин в Україні, пов’язаних із переміщенням рослин, продуктів рослинного походження, а також застосуванням та обігом засобів захисту рослин, мінімізує втрати та ризики сільгосптоваровиробників і експортерів продукції рослинного походження та забезпечить високий ступінь ідентичності законодавства України із законодавством ЄС у сфері захисту рослин, що дозволить спростити вихід української продукції рослинного походження на зовнішні ринки.

На засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики окрім законопроектної роботи були прийняті рішення щодо важливих нагальних питань:

- про призначення Коваля В.С. на посаду Міністра аграрної політики та продовольства України;

- пропозицій Комітету до Закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. № 12000);

- в рамках контрольних функцій Комітету на засіданні Комітету заслухано:

- інформацію про стан передачі меліоративного майна від Держводагентства до Держрибагентства, а також організаціям водокористувачів;

- звіт Міністра аграрної політики та продовольства України Коваля В.С. про роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України за 2024 рік та плани роботи на 2025 рік.

Протягом роботи дванадцятої сесії проведено понад 20 засідань підкомітетів та робочих груп при підготовці законопроектів до розгляду у першому та другому читаннях, а також 45 «круглих столів», робочих нарад та інших заходів, зокрема.

9 жовтня 2024 року за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», під головуванням Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, проведено комітетські слухання на тему: «Реформування рибопромислової галузі України: перспективи та виклики».

У комітетських слуханнях взяли участь заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, народні депутати України – члени Комітету Сергій Лабазюк, Богдан Торохтій, Валерій Стернійчук, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, т.в.о. Голови Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Ігор Клименок, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Кустуров, керівник експертної групи з питань аграрної політики захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Микола Гора, представники Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління авіації та поліції на воді Національної поліції України, керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO Ірина Грузінська, керівник відділу по роботі з програмами та проектами АТ «Прозорро. Продажі» Олександр Лихотоп, а також представники підприємств, громадських організацій та асоціацій рибної галузі.

В ході виступів було висвітлено питання подальшої реалізації реформи рибної галузі України, зокрема запровадження прозорих процедур залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, запровадження на базі європейських регламентів, правових засад забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з них, що забезпечить можливість отримувати повну інформацію про походження та придатність до споживання продукції рибної галузі тощо.

Під час комітетських слухань було обговорено положення проектів законів, спрямованих на продовження реформування рибної галузі, а саме: «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» (реєстр. № 8119) та «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» (реєстр. № 9545), їх основних концепцій, економічні аспекти та механізми їх реалізації.

Зазначалось, що прийняття законопроекту «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» (реєстр. № 8119), який спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, а також на збільшення виробництва української продукції аквакультури, дозволить за 10 років збільшити доходи українських підприємств до 200 млн доларів США та підвищити зайнятість населення шляхом створення близько 3,5 тис робочих місць.

Водночас учасниками слухань була приділена увага питанням про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, врегулювання яких пропонується євроінтеграційним законопроектом реєстр. № 9545). Обговорили основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції виробленої з них. Адже інформація про весь цикл починаючи з етапу вилову риби та закінчуючи етапом реалізації кінцевому споживачу є важливим в межах безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Також було зазначено, що цей законопроект спрямований на усунення бар'єрів для вільної торгівлі з Європейським Союзом. Впровадження сертифікатів походження, вилову, реекспорту водних біоресурсів та свідоцтва про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них, створить сприятливі умови для експорту та імпорту, сприяючи розширенню міжнародної співпраці і розвитку нових ринків.

11 жовтня 2024 року за ініціативи народного депутата України-члена Комітету Сергія Лабазюка у м. Хмельницький, під головуванням Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, проведено виїзні комітетські слухання на тему: «Стимулювання допоміжних галузей агросектору: від добрив до альтернативних видів палива».

У комітетських слуханнях взяли участь заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, голова підкомітету з питань земельних відносин Артем Нагаєвський, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Андрій Богданець, народні депутати України – члени Комітету Сергій Лабазюк, Микола Кириченко, Максим Гузенко, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, заступник Голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимир Білик, Перший заступник Голови Хмельницької обласної ради Володимир Гончарук, в.о. Голови Тернопільської обласної ради Володимир Болєщук, депутати Хмельницької обласної ради Сергій Іващук, Руслан Скримський, Ігор Гай, Олександр Співак, Олег Боберський, представники аграрних підприємств та фермери Хмельниччини та інші.

В ході виступів було висвітлено питання проблем переробки агропродукції та її відходів для виробництва таких необхідних під час воєнного стану альтернативних джерел енергії – як біогаз та біодизель.

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що у зв’язку з енергетичною кризою у світі, що виникла через початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, сильно зріс попит на біопаливо, а саме на біометан та біоетанол. До видів біопалива, виробництво яких в Україні початково налагоджено та можливо збільшувати обсяги, відносяться - біометан, біоетанол, біодизель та біомаса. Тому, в умовах воєнного стану найважливіше завдання – зберегти наявні потужності з виробництва палива, а також наростити виробництво альтернативної переробки побічних продуктів у сільському господарстві для виробництва біогазу та біодизелю.

Учасниками слухань було зазначено, що 27 вересня цього року вперше в історії України біометан було закачано в трубу вітчизняної газотранспортної системи. Згідно процедури 30 днів він має бути в газосховищі, а потім може експортуватися до країн Європейського союзу.

Водночас, була висловлена пропозиція щодо розгляду та можливих варіантів виробництва скрапленого біометану та експорт його вантажівками. Проте, для нормального функціонування газотранспортної системи України необхідним є тиск у системі. Тому майбутнє саме за сільськогосподарськими товаровиробниками, які виробляють біогаз та приєднанням їх до системи «Нафтогаз України».

Зазначалось, що у Німеччині та Франції щороку будують до 100 біогазових заводів. В Україні станом на ІV квартал 2024 року в Україні запущений один біометановий завод. У період з ІV кварталу 2024 року по ІІІ квартал 2025 року планується запуск інших заводів, які будуть постачати біометан до газорозподільної (ГРМ), газотранспортної (ГТС) мережі або у вигляді LNG.

Водночас, проблемними питанням залишається процес проходження всієї документації для будівництва біогазового заводу в Україні, що займає більше року.

Тому учасники слухань зауважили на можливості опрацювання внесення відповідних законодавчих змін щодо спрощення порядку надання, скорочення строків розроблення та погодження дозвільних документів на будівництво об’єктів будівництва сільськогосподарського призначення.

В ході комітетських слухань були обговорені положення проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення деградованих земель, стимулювання вирощування енергетичних рослин та виробництва альтернативного біопалива (реєстр. № 12058), яким, зокрема передбачається встановлення строку оренди земельної ділянки для деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь, у разі вирощування на них енергетичних рослин не може бути меншим як 10 років та оновлення порядку консервація земель, зокрема шляхом вирощування енергетичних рослин тощо.

Такі законодавчі зміни дозволять покращити екологічну складову землекористування та сільського господарства, а також підвищити енергонезалежність України.

В межах виїзних комітетських слухань народні депутати України – члени Комітету мали можливість ознайомитись з виробничими потужностями заводу в Україні з виробництва засобів захисту рослин, мікродобрив та рідких комплексних добрив «Байтон» (Bayton), а також з роботою заводу з виробництва біометану «Вітагро Енерджі» (VITAGRO ENERGY).

28 листопада 2024 року у м. Львів за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління» під головуванням Голови Комітету Олександра Гайду відбулися виїзні комітетські слухання на тему: «Стан підготовки до переговорного процесу з ЄС у сфері сільського господарства».

Участь в роботі взяли Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, голова підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі Маргарита Шол, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Андрій Богданець, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк, народні депутати України – члени Комітету Тетяна Грищенко, Валерій Стернійчук, Богдан Торохтій, народний депутат України Степан Кубів, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко, заступник Міністра економіки України –Торговий представник України Тарас Качка, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Вадим Чайковський, директор Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Енберг Мортен, керівник сектору сільського господарства Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіан Бен Хелл, керівник проекту ЄС IPRSA Джон Мілнc, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА Людмила Гончаренко, менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торгівельної палати в Україні Клочко Таїсія, директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» Марія Дідух, голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник, керівник напряму земельної реформи Програми USAID АГРО Сергій Кубах, керівниця офісу ФАО у Львові Ганна Антонюк, голова Національної асоціації патентних повірених України, Національний експерт проекту ЄС IPRSA Юлія Богданенко, директор Українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник, начальник управління експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та компонування напівпровідникових приладів Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Андрій Суховій.

Під час заходу учасниками була проведена дискусія щодо аграрного сектору України на шляху до Європейського Союзу та подальші кроки реалізації інтеграційного процесу, підготовці України до скринінгу аграрного законодавства на відповідність положенням права Європейського Союзу (acquis ЄС), підтримки українських аграріїв та фермерів і подальшого забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану тощо.

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що за два роки після подачі заявки на членство в ЄС Україні вдалось досягти історичного результату – отримати рішення ЄС про відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. Наступним кроком стало затвердження переговорної рамки.

Попри те, що вже третій рік аграрний сектор економіки України працює в умовах воєнного стану, Комітет постійно працює на законодавчому фронті на користь українських аграріїв та виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна зазначила, що на сьогодні необхідно напрацювати спільний план роботи над Дорожньою картою перемовин та для скринінгу українського законодавства до acquis ЄС по Кластеру № 5, а саме розділів 11, 12, 13 «Сільське господарство, розвиток сільських територій», «Продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика», «Рибальство та водний промисел», які плануються після заповнення опитувальника у другій половині наступного року.

Голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов зазначив про основні важливі пункти, зокрема щодо розвитку та підтримки фермерства – створення Платіжної Агенції, що відповідає Спільній аграрній політиці Європейського Союзу. Також розвиток сільських територій, торгівельна безпека України та відкриття нових ринків, рибна галузь тощо.

Учасниками слухань акцентувалась увага на важливості під час проведення переговорів застосування перехідного періоду для українських агропідприємств та фермерів для імплементації європейських норм. Необхідно захищати інтереси наших фермерів і товаровиробників попри тиск жорстких правил гри на європейському ринку та допомогти адаптуватися українському аграрному бізнесу зрозуміти європейські норми і максимально безболісно перейти на європейські стандарти.

Окремо було зазначено щодо важливості продовження законодавчого врегулювання питань безпечності харчових продуктів, оскільки нові регламенти Європейського Союзу вимагають фактично вже нової редакції Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, про державний контроль.

Також потребує прийняття законопроекту про державне регулювання сфери захисту рослин реєстр. № 8340, який імплементує 5 базових актів права ЄС та об’єднує в собі норми трьох чинних законів про карантин рослин, захист рослин та пестициди, – мала конституція галузі рослинництва.

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що для української аграрної спільноти важливими також є переговорні позиції в інших сферах, зокрема, з питань вільного руху товарів; з питань свободи руху капіталу; з питань права інтелектуальної власності; з питань конкурентної політики; з питань оподаткування тощо.

Він додав, що для України – потужного аграрного гравця та країни-експортера продовольства, переговорний процес з Європейським Союзом буде надскладним, але Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики разом з профільним Міністерством аграрної політики та продовольства і Урядом України вживає всіх зусиль для виконання всіх євроінтеграційних зобов’язань на законодавчому рівні.

Також в процесі євроінтеграції для Комітету одним з головних пріоритетів є встановлення відповідного міжпарламентського аграрного діалогу з країнами-членами ЄС та Європейським Парламентом. Завдяки проведеним зустрічам з колегами з аграрних комітетів парламентів країн Європейського Союзу було налагоджено експортний потенціал України в умовах війни. Відбувається комунікація з профільним Комітетом з питань сільського господарства та сільського розвитку Парламенту Європейського Союзу, що є важливим для підтримки українського аграрного сектору та продовження безмитного режиму між Україною та ЄС.

В свою чергу, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець акцентував увагу на необхідності активізації більш плідної співпраці між Комітетом та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України для більш ефективного проходження євроінтеграційних законопроектів.

За результатами проведених слухань, Комітетом в установленому законодавством порядку підготовлено відповідні Рекомендації, які схвалені рішеннями Комітету.

25 жовтня 2024 року у м. Умань Комітетом в межах XVI Міжнародного молочного конгресу проведено круглий стіл на тему: «Тваринництво і молочна галузь: проблеми та перспективи розвитку».

Участь у заході взяли Секретар Комітету Іван Чайківський, голова підкомітету з питань інновацій та інфраструктури в сфері агропромислового комплексу Максим Гузенко, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олег Тарасов, голова підкомітету з питань земельних відносин Артем Нагаєвський, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк, керівник секретаріату Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, голова ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Андрій Дикун, представники підприємств з виробництва та переробки молока та інші.

В ході виступів були висвітлені питання щодо головних викликів та перспектив розвитку молочного сектору в Україні під час воєнного стану, податкових та кадрових проблемних питань галузі, державної та грантової підтримки галузі на 2025-2030 роки, ресурсів для відновлення та розвитку молочних господарств, зокрема з уражених війною територій, адаптації української молочної галузі до вимог та стандартів Європейського Союзу, сучасних рішень для енергонезалежності молочного фермерства тощо.

Секретар Комітету Іван Чайківський зазначив, що робота аграрного сектору в умовах війни дуже важлива для підтримки та відновлення економіки України. Це питання не можна поставити на паузу, бо від їх вирішення залежить продовольча безпека не лише України, а й багатьох країн світу.

Внаслідок війни відчуваються втрати у аграрному секторі, зокрема потребує інвестицій та підтримки молочна галузь. Так, станом на 01.10.2024 чисельність поголів’я корів становила 1 242,7 тис голів (темп зменшення до відповідної дати 2023 року – 6,6%). Виробництво молока – за 9 місяців 2024 року валовий надій молока становив 5 552,1 тис. тонн (або на 2,9 % менше січня-вересня 2023 року).

Тваринницька галузь та молочний сектор, стикаючись з викликами повномасштабної війни, демонструють стійкість і намагаються адаптуватися до нових умов.

Іван Чайківський акцентував увагу на тому, що без ефективного законодавчого регулювання неможливо забезпечити сталий розвиток агропромислового комплексу. І тому Комітет тримає руку на пульсі ситуації і постійно працює над удосконаленням законодавства, зокрема ухвалено 19 вересня 2024 року Верховною Радою України Закон України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр», спрямований на покращення системи дотацій для аграріїв.

Зазначений Закон дозволить удосконалити надання державної підтримки, міжнародної технічної допомоги аграріям, грантів у сільському господарстві тощо.

Також народні депутати України – члени Комітету мали можливість ознайомитись з роботою молочно-товарної ферми ТОВ «Кищенці».

30 жовтня 2024 року Комітетом проведено круглий стіл на тему «Впровадження вимог Європейського Союзу у галузі хмелярства. Законодавче забезпечення».

В роботі круглого столу взяли участь: Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань земельних відносин Артем Нагаєвський, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, керівник ТОВ «Хміль України» Тетяна Халімон, співголови комітетів сталого розвитку та харчової промисловості Американської торгівельної Палати в Україні Денис Хренов та Юлія Стельмах, менеджер з питань стратегічного розвитку Американської торгівельної палати в Україні Таїсія Клочко, директор із якості «Карлсберг Україна»/Carlsberg Ukraine Сергій Кірієнко, директор ТОВ «ТНХ Агро Сервіс» Микола Михайлов, генеральний директор ПрАТ «Укрпиво» Галина Коренькова, генеральний директор ПрАТ «Оболонь»Ігор Булах, директор ТОВ «Бердичівський пивоварний завод» Володимир Ліпецький та інші.

Учасники круглого столу обговорили основні проблеми розвитку хмелярства в умовах воєнного стану, необхідність внесення змін до законодавчих нормативно-правових актів з метою адаптації вимог Європейського Союзу в цій галузі, вимоги до хмелю від українських пивоварів щодо показників якості, технічних та технологічних характеристик, найкращі практики маркування хмелю в країнах ЄС, а також обговорили проект Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. № 9234-д).

Зокрема, учасники прийшли до висновку, що особливу увагу необхідно приділити збільшенню площ під насадженнями хмелю, адже за останні 30 років площі вирощування хмелю в Україні зменшилися з майже 7,5 тис. га (1990 р.) 300 га (2023 р.), тобто у майже 19 разів. Цей обсяг площ забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній у хмелі, решта імпортується. Тому висока собівартість вирощування хмелепродукції та низькі закупівельні ціни позначаються на прибутковості всієї галузі.

Зазначалось, що нині в Україні до Реєстру сортів рослин занесено 11 сортів хмелю. Значна частина хмеленасаджень в Україні зайнята ароматичними сортами – 84% площ. Така структура характерна для традиційних європейських країн, які вирощують ароматичну сировину (Чехія, Словенія, Німеччина).

Понад 90% вирощеного хмелю використовують у процесі виробництва пива, тому залежність від пивоварної промисловості значна. Великі пивоварні компанії з іноземним капіталом, що займають домінуюче становище на ринку пива (більше 70%) в Україні, у своїх технологіях використовують імпортну хмелесировину.

Під час круглого столу наголошувалось, що для галузі потрібно досягнути балансу у використанні вітчизняної хмелесировини та імпортної. Бо наразі лише регіональні пивоварні заводи та частина крафтових пивоварень використовують гранульований хміль вітчизняного виробництва. У результаті такої політики вітчизняні хмелевиробники практично витіснені з українського ринку.

Натомість якість вітчизняної хмелепродукції не поступається іноземній і за своїми показниками відповідає і вітчизняним стандартам, і критеріям, які встановлені Регламентами ЄС.

Значний інтерес до продуктів переробки ароматичного хмелю спостерігається зі сторони крафтового пивоваріння, яке останнім часом інтенсивно розвивається у багатьох країнах і в Україні також.

Основна дискусія точилася навколо положень щодо маркування пива, які передбачає проект Закону України «Про хміль та хмелепродукти»
реєстр. № 9234-д. Учасниками круглого столу було зазначено як підсумок, що положення зазначеного законопроекту мають відповідати вимогам Європейського Союзу.

27 листопада 2024 року на Житомирщині під головуванням Голови Комітету Олександра Гайду відбувся круглий стіл Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: «Проблеми та виклики аграрного сьогодення: меліорація, зберігання, переробка».

Участь в роботі круглого столу також взяли заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Степан Чернявський, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, голова підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі Маргарита Шол, голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Андрій Богданець, голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти Дмитро Костюк, народні депутати України – члени Комітету Тетяна Грищенко, Дмитро Соломчук, Микола Кучер, Валерій Стернійчук, народні депутати України Павло Павліш та Сергій Козир, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, начальник Житомирської обласної військової адміністрації Віталій Бунечко, перший заступник Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот, директорка програми USAID АГРО Ксенія Сидоркіна, керівник напряму земельної реформи програми USAID АГРО Сергій Кубах, голова Всеукраїнської Аграрної ради Андрій Дикун, заступник Голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада»/голова ГС «Асоціація організацій водокористувачів» Дмитро Кохан, директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Ромащенко, голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко, голова ОВК «Лесині джерела» Олеся Точицька та ін.

Учасники круглого столу обговорили основні проблеми подальшої реалізації меліоративної реформи в Україні, питання зберігання та переробки аграрної продукції, подальше забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану тощо.

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що подальша реалізація реформи меліорації та зрошення, а також забезпечення з боку держави підтримки аграріїв у питаннях зберігання та переробки аграрної продукції, є складовими у продовольчій безпеці як України, так і всього світу.

Зокрема, він акцентував увагу на тому, що на сьогодні гальмується подальша реалізація меліоративної реформи через бездіяльність Держводагентства щодо передачі меліоративного майна до Держрибагентства, а також організаціям водокористувачів. Реформа стартувала завдяки ухваленому у 2022 році Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» і має позитивні тенденції. Натомість Держводагентство і далі шукає причини як не виконувати закон і не пропонує як вирішити зазначену проблему.

Тому Комітетом ініційовано заслухати на одному зі своїх наступних засідань Міністра аграрної політики та продовольства України та Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України для того, щоб нарешті знайти компроміс у вирішенні зазначеного питання.

Учасниками круглого столу були обговоренні питання загального стану водозабезпечення в Україні та значення меліорованих земель, законодавчі аспекти меліоративної реформи, пріоритетні напрямки роботи Асоціації організацій водокористувачів тощо.

Також під час круглого столу відбулось підписання Меморандуму про співпрацю між організацією водокористувачів «Лесині джерела» та Національним університетом водного господарства та природокористування.

В межах проведення круглого столу народні депутати України – члени Комітету мали можливість взяти участь у відкритті картоплесховища фермерського господарства «Аделаїда» на Житомирщини. Це релоковане підприємство з Херсонщини, власники якого змогли перелаштувати свій бізнес та переїхати на неокуповані території. Для аграрної продукції, особливо в умовах воєнного стану, вкрай важливе правильне її зберігання.

Разом з тим є й такі підприємства, зазначив Олександр Гайду, які здійснювали свою діяльність та обробляли землю на територіях, які і зараз знаходяться під окупацією країни-агресора. Вони не мають додаткового ресурсу, не мають чим розраховуватися по кредитах з банками. Держава має залучити всі необхідні ресурси та вжити заходів підтримки для таких підприємств.

В цьому ракурсі учасники круглого столу обговорили проблемні питання аграрних підприємств на окупованих територіях та шляхи законодавчого врегулювання захисту прав постраждалих від окупації.

Під час круглого столу наголошувалось, що для аграрного сектору економіки, особливо в умовах війни, важливо стимулювати розвиток агропереробної галузі, її експортний потенціал є дуже важливими для формування стійкості та адаптивності української економіки в умовах війни, а також для залучення інвестицій для повоєнного відновлення.

Протягом звітнього періоду Комітетом проведено робочу нараду з керівництвом Фонду державного майна України щодо обговорення виконання Фондом норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» в частині реалізації повноважень щодо ефективного використання земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а також низку робочих нарад та зустрічей стосовно обговорення положень проектів законів, які Комітет доопрцьовував до другого читання.

З метою підтримки тісної комунікації з міжнародними партнерами щодо вирішення поточних проблем та викликів, з якими стикаються вітчизняні агропідприємства під час воєнного стану, перспектив виходу української аграрної продукції на ринок Європейського Союзу, запровадження сучасних інноваційних технологій та фінансові механізми підтримки українських аграріїв, залучення експертної допомоги під час підготовки законодавчих ініціатив щодо інтеграції вітчизняного агросектору у європейський та світовий простір Комітетом з питань аграрної та земельної політики проведено за звітній період ряд зустрічей з представниками європейських парламентів та міжнародних партнерів, а саме:

12 вересня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду взяв участь у XV Міжнародній бізнес-конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбулась за сприяння Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

У заході також взяли участь заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, заступник голови Фонду державного майна України Ігор Тимошенко, керівник торговельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Альберто Фернандес-Дієс, керівник сектору сільського господарства, рибальства, лісового господарства та безпеки харчових продуктів Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл, старша експертка зі зв’язків ЮНІДО Україна Олена Ковальова, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, голова комітету з євроінтеграції Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко, генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський та інші представники аграрної сфери.

Під час заходу учасниками була проведена дискусія щодо аграрного сектору України на шляху до Європейського Союзу, поточних проблем та викликів, з якими стикається галузь, досвіду роботи вітчизняних агропідприємств під час воєнного стану, перспективи виходу української аграрної продукції на ринок Європейського Союзу, запровадження інноваційних технологій тощо.

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що третій рік аграрний сектор економіки України працює в умовах воєнного стану. Попри це Комітет постійно працює на законодавчому фронті на користь українських аграріїв та виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Серед напрямів роботи Комітету у найближчій перспективі Олександр Гайду виділив три блоки. Зокрема, це третій етап земельної реформи –розробка нового законопроекту про консолідацію земель.

Фінансові механізми підтримки українських аграріїв – внесення законопроекту щодо створення Платіжної Агенції, який має бути у продовженні Державного аграрного реєстру і також зазначений у «Ukraine Facility».

Третій блок – це продовження законодавчого врегулювання питання безпечності харчових продуктів, оскільки нові регламенти Європейського Союзу вимагають фактично вже нової редакції Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин, а також про Закон про державний контроль.

Головою Комітету Олександр Гайду було зазначено, що одним з головних пріоритетів роботи Комітету є встановлення відповідного міжпарламентського агрополітичного діалогу з Європейським Парламентом.

26 вересня 2024 року Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду разом з керівником секретаріату Комітету Олександром Старинцем провели зустріч з директором Програми USAID РАДА: наступне покоління Мортеном Енбергом.

Під час зустрічі Олександр Гайду розповів про основні напрямки роботи Комітету та плани на поточну сесію. Головою Комітету було наголошено на важливості євроінтеграційного компоненту в роботі Комітету та залучення експертної допомоги програми під час підготовки законодавчих ініціатив.

В свою чергу Мортнен Енберг підтвердив готовність Програми сприяти Комітету у реалізації відповідних завдань, а також зауважив про необхідність діалогу між фермерами та законодавцями в контексті підготовки України до приєднання до спільної аграрної політики ЄС.

У рамках співпраці планується підтримка у забезпеченні контрольної функції Комітету в частині постзаконодавчого контролю, проведенні виїзних заходів Комітету, експертно-аналітичному супроводі, проведенні тренінгів тощо.

За результатами зустрічі учасниками було підписано План роботи проєкту «Модельний комітет» Програми USAID РАДА: наступне покоління з Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на вересень – грудень 2024 року.

9 жовтня 2024 року в рамках налагодження двосторонньої співпраці між комітетами народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики провели зустріч у режимі відеоконференції з депутатами Комісії з питань сільського господарства, риболовства та харчової промисловості Парламенту Королівства Іспанія.

З вітальним словом до учасників зустрічі звернулись Голова Комітету Олександр Гайду та Голова Комісії Хосеба Ахірретчеа Урресті.

У зустрічі також взяли участь голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, народний депутат України – член Комітету Богдан Торохтій, керівник секретаріату Комітету Олександр Старинець, а також депутати Комісії Парламенту Королівства Іспанія друга заступниця Голови Комісії Мерседес Канталапьєдра Альварес, Перший секретар Комісії Хуан Антоніо Валеро Моралес, члени Комісії Даніель Сендерос Ораа та Хосе Луіс Асевес Галіндо, представники фракції «Народна партія» Хав’єр Хосе Фолч Бланк та Педро Ігнасіо Гальярдо Баррена, представник фракції «Іспанська соціалістична робітнича партія» Ермініо Руфіно Санчес Іньігес.В ході зустрічі обговорили питання, які надважливі для підтримки продовольчої безпеки у світі, зокрема забезпечення подальшого експорту аграрної продукції України та збереження темпів її транзиту.

Під час зустрічі зазначалось, що Іспанія є великим імпортером українського зерна та круп через їхню високу якість і конкурентоспроможну ціну, висловлено про подальше співробітництво між країнами.

Також, було обговорено питання щодо співпраці в межах проходження Україною переговорного процесу, як кандидата на членство в Європейському Союзі. Акцентували увагу на важливому для імплементації європейського законодавства розділу 13 «Рибальство та аквакультура» в національне законодавство України, що створить можливість налагодження контактів з іспанськими експертами та розвитку співпраці у рибній галузі України.

Голова Комісії Хосеба Ахірретчеа Урресті зазначив, що Іспанія підтримує Україну та український народ у боротьбі за цілісність, свободу та незалежність, а також у обраному курсі на вступ до Європейського Союзу та НАТО.

Голова Комітету Олександр Гайду підкреслив, що взаєморозуміння та співпраця між комітетами парламентів важлива на євроінтеграційному шляху України для виконання європейських вимог та імплементації стандартів.

Народні депутати України – члени Комітету з питань аграрної та земельної політики висловили вдячність Парламенту Королівства Іспанія за непохитну підтримку України та співпрацю у запобіганні продовольчої кризи в країнах Європи та світу.

14-15 жовтня 2024 року, у м. Рим, в офісі Міжнародного фонду аграрного розвитку (IFAD) в межах фахово-інформаційної поїздки проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» відбувся форум «Трансформація продовольчої системи в Україні – перспективи довгострокового сталого розвитку».

Учасниками заходу були обговорені питання щодо сучасних тенденцій розвитку продовольчих систем у світі, поточного стану продовольчої системи в Україні та її розвитку в контексті європейської інтеграції, роль державних інституцій, агробізнесу, громадянського суспільства, науки та освіти у трансформації продовольчих систем тощо.

Також було констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є одним з політичних пріоритетів країни. У цьому контексті подальший розвиток аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги.

Від української делегації виступив керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, який зазначив, що починаючи з червня 2022 року, коли Україна отримала статус країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу, Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики спільно з профільним Міністерством аграрної політики та продовольства України, Парламентом України в цілому та Урядом України в євроінтеграційному напрямку зроблено чимало.

Зокрема, прийнятий Закон України у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин, прийнятий в першому читанні законопроект про державне регулювання сфери захисту рослин – законопроект, який імплементує 5 базових актів права ЄС та об’єднує в собі норми трьох чинних законів про карантин рослин, захист рослин та пестициди, – мала конституція галузі рослинництва. А також прийнятий Закон України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр», який має на меті забезпечити прозоре функціонування системи матеріальної та фінансової підтримки аграріїв.

Разом з тим, Олександром Старинецем було підкреслено, що зараз у Комітеті продовжується робота над підготовкою до третього етапу земельної реформи. Зокрема, це розробка нового законопроекту про консолідацію земель. А також потребує продовження реформа у сфері меліорації, що вкрай важливо для забезпечення продовольчої безпеки.

Водночас, ним було зазначено, що є необхідність внесення законопроекту, який йде на продовження Державного аграрного реєстру і також зазначений у «Ukraine Facility» – про Платіжну Агенцію.

Наступним завданням Комітету є продовження роботи над проблемою безпечності харчових продуктів, оскільки нові регламенти Європейського Союзу вимагають фактично вже нової редакції закону у цій сфері.

Олександр Старинець акцентував у вагу, що в процесі євроінтеграції для Комітету одним з головних пріоритетів є встановлення відповідного міжпарламентського аграрного діалогу з країнами-членами ЄС та Європейським Парламентом. Завдяки проведеним зустрічам з колегами з аграрних комітетів Парламентів країн Європейського Союзу було налагоджено експортний потенціал України в умовах війни, зокрема через порти Румунії. Відбувається комунікація з профільним Комітетом з питань сільського господарства та сільського розвитку Парламенту Європейського Союзу, адже підтримка українського аграрного сектору це й продовження безмитного режиму між Україною та ЄС.

У заході також взяли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Оксана Осьмачко, керівник проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, державний секретар парламенту у Федеральному міністерстві продовольства та сільського господарства Німеччини Офелія Нік, Посол Постійного представництва Федеративної Республіки Німеччина при організаціях ООН у Римі Андреас фон Брант, асоційований віце-президент Міжнародного фонду аграрного розвитку (IFAD), Департамент управління програмами Донал Браун, керівник проекту при Федеративному міністерстві продовольства та сільського господарства Німеччини, Відділ 625 «Східна Європа, Центральна та Східна Азія, розширення» Крістоф Конрад Гільген, представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Інститут аграрної економіки НААН та інші.

22 жовтня 2024 року у м. Тирана, Албанія, Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду взяв участь у Першій регіональній зустрічі голів і членів комітетів з питань продовольства та сільського господарства національних парламентів Європи та Центральної Азії.

Участь у заході також взяли, зокрема Спікер Парламенту Албанії Еліза Спіропалі, Голова Комітету з сільського господарства та рибальства Парламенту Португалії Емілія Черкейра, Голова Комітету з сільського господарства та харчової промисловості Парламенту Молдова Олександр Трубка, Голова Комітету з виробництва, торгівлі та навколишнього середовища Парламенту Албанії Арбен Пеллумбі, Голова Комітету з сільського господарства Парламенту Хорватії Маріяна Петір, Постійний Координатор ООН в Албанії Фіона МакКлуні, Керівник Регіональних Програм, ФАО РПЕЦА Раймунд Єле та інші.

Це була важлива платформа для обговорення ключових викликів та можливостей, що стоять перед продовольчими системами в регіоні.

Учасниками були обговорені актуальність та можливості трансформації агропродовольчих систем, зокрема роль парламентів та законодавчих ініціатив у вирішенні проблем, із якими стикаються АПС, перспективи продовольчої та харчової безпеки та трансформації агропродовольчих систем у бік більш ефективних, інклюзивних, стабільних та стійких продовольчих систем тощо.

Також зазначалось, що у лютому 2022 року світ був шокований вторгненням росії в Україну. Війна має руйнівний вплив на людське життя й призводить до знищення економіки обох країн. Вона також спричинить значні економічні втрати в регіоні Європи і Центральної Азії (ЄЦА) та решті світу. Це другий серйозний шок, що викликав економічний спад у регіоні, скоротивши обсяги виробництва в два рази більше, ніж спад в 2020 році через пандемію COVID-19.

Олександр Гайду зазначив, що для України трансформація продовольчих систем є не лише глобальним процесом, але й питанням виживання. В умовах військових дій, демографічної кризи, руйнування сільськогосподарської інфраструктури та зрошувальних систем, а також змін клімату, ми стикаємося з численними викликами. Інтеграція в ЄС та нестабільність світових продовольчих ринків також залишають значний вплив на наш аграрний сектор.

Незалежно від розміру господарств, від малих до великих, українські виробники мають використовувати інноваційні технології та розвивати ланцюги доданої вартості. Це особливо важливо в умовах сучасних викликів, адже ефективність та адаптація до нових реалій є ключовими для нашого виживання.

Крім того, Голова Комітету акцентував увагу на ролі Парламенту, яка є вирішальною. Необхідно створювати законодавство і політики, що стимулюють трансформацію продовольчих систем, забезпечують децентралізацію джерел енергопостачання та сприяють переходу до більш сталих і адаптивних практик ведення господарства з урахуванням кліматичних змін.

За сприянням Програми USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, в рамках поїздки української делегації на початку листопада 2024 року до Сполучених Штатів Америки Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду разом з представниками організацій водокористувачів України вивчають американський досвід зрошувального землеробства.

У ході поїздки представники української делегації зустрілись з доктором Чарльзом Буртом, засновником навчально-дослідницького центру зрошення у штаті Каліфорнія, а також відвідали спеціалізовану виставку обладнання для зрошення «Irrigation Show», яка відбулась у Лонг Біч, штат Каліфорнія.

Під час зустрічей учасники мали змогу дізнатись про інституційні та нормативні засади управління водними ресурсами у сільському господарстві США, зокрема на прикладі штату Каліфорнія, а також побачити новітні технології, які дозволяють оптимізувати використання води та електроенергії.

Головою Комітету О. Гайду було зазначено, що американський досвід управління зрошенням ще раз доводить правильність обраного шляху реформування гідротехнічної меліорації в Україні, а також стає більш очевидною необхідність прийняття законопроекту № 7577 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності».

Він зауважив, що цей законопроект, розроблений за експертної підтримки Програми USAID АГРО, дасть можливість реорганізувати державні бюджетні організації, які наразі управляють меліоративними системами, в сучасних операторів, які будуть здатні залучати інвестиції для розвитку інфраструктури. Така зміна дозволить впровадити найкращий світовий досвід та забезпечить прозорість та ефективність управління гідротехнічною меліорацією.

Підчас візиту українська делегація також мала можливість поспілкуватися з американськими фермерами щодо практичного досвіду ощадного використання ресурсів у зрошувальному землеробстві.

Вивчення досвіду і роботи передових технологій зрошення та меліорації, а також проведення відповідних зустрічей надзвичайно важливе для прийняття відповідних законів щодо розвитку вітчизняної сфери меліорації, особливо враховуючи ситуацію із зруйнованим Каховським водосховищем.

13 листопада 2024 року, у м. Ганновер, Федеративної Республіки Німеччина в межах міжнародної виставки EuroTier 2024 та фахово-інформаційної поїздки «Євроінтеграція сектору тваринництва – німецький досвід для України» за сприянням проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» відбулась конференція «Можливості та виклики щодо євроінтеграції для галузі тваринництва в Республіці Молдова та Україні».

У заході взяли участь керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Парламентський Державний секретар Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини Офелія Нік, Державний секретар Міністерства сільського господарства та харчової промисловості Республіки Молдова Юрій Скрипнік, керуючий директор Асоціації німецьких тваринників Ганс-Петер Шонс, керівниця проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, голова Євроінтеграційного комітету УКАБ Олександра Авраменко, Начальник відділу охорони здоров’я та утримання тварин Національного агентства з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова Віталій Караус, заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Дмитро Унгурян, голова Асоціації молочних фермерів України Ганна Лавренюк, Голова Асоціації свинарів України Оксана Юрченко, виконавчий директор Асоціації виробників молока Республіки Молдова Людмила Катлабуга, членкиня Асоціації виробників свинини Республіки Молдова та представники інших організацій Катерина Перебінос та інші.

Учасниками заходу були обговорені питання щодо процесу європейської інтеграції сектору тваринництва, розвитку торгівлі між Україною та ЄС продукцією тваринного походження, вимог ЄС щодо простежуваності продуктів тваринного походження під час виробництва та транспортування тощо.

Також було констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є одним з політичних пріоритетів країни. Значна увага приділяється реформуванню сільського господарства і гармонізації національної політики зі спільною аграрною політикою Європейського Союзу. У цьому контексті подальший розвиток аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги.

З боку української делегації виступив керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, який зазначив, що дотримання українськими аграріями європейських вимог у секторі тваринництва – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища та першочергове завдання на шляху вступу України до Європейського Союзу.

Тимчасова лібералізація торгівлі між Україною та Європейським Союзом і набуття Україною статусу кандидата до ЄС у 2022 році сприяли зростанню експорту української тваринницької продукції на європейські ринки. На кінець 2022 року 432 підприємств мали право експорту на ринок ЄС.

Водночас серед усієї продукції АПК саме до продукції тваринництва застосовується найбільше вимог щодо безпеки та якості продуктів. Щоб потрапити на ринок ЄС, товари мають відповідати довгому переліку критеріїв, який, окрім ветеринарної сертифікації, фітосанітарного контролю і дотримання прав споживачів, включає пункт про забезпечення благополуччя тварин.

Олександр Старинець акцентував увагу на постійній законотворчій роботі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики щодо імплементації вимог законодавства ЄС, зокрема у сфері ветеринарії, благополуччя тварин, безпечності харчових продуктів в українське законодавство, що в свою чергу надає можливість багатьом українським компаніям у секторі тваринництва отримати відповідну європейську сертифікацію.

Попри війну з моменту отримання Україною статусу країни-кандидата, Верховною Радою України було ухвалено такі комплексні євроінтеграційні закони, підготовлені Комітетом, як про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами, про продовольчу безпеку та розвиток тваринництва тощо. Що було відповідно оцінено в Звіті Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, а в подальшому і в Доповіді Єврокомісії щодо України у 2023 році.

Також він додав, що наступним завданням Комітету є продовження роботи над проблемою безпечності харчових продуктів та ветеринарії, оскільки нові регламенти Європейського Союзу вимагають фактично вже нової редакції закону у цій сфері.

1 листопада 2024 року представники Комітету з питань аграрної та земельної політики взяли участь у конференції з нагоди офіційного закриття Проекту технічної допомоги ЄС Твіннінг «Наближення національного законодавства України у сфері державного нагляду (контролю) за ГМО у відкритих системах, охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва до європейських норм та стандартів».

Голова Комітету Олександр Гайду зазначив, що робота даного проєкту проходила у надзвичайно тяжких умовах, в яких опинилася Україна через ворога-сусіда росію. Всупереч цьому експерти проєкту змогли працювати навіть за таких умов і попри обстріли та блекаути забезпечили проведення запланованих місій та навчань.

Всі на сьогодні усвідомлюють, що роль сільського господарства в економічному зростанні України важко переоцінити, а питання насінництва, розсадництва, охорони прав на сорти рослин, ГМО у відкритих системах є пріоритетними; і законодавство, яке їх регулює, потребує певних змін при інтегруванні України до Європейської спільноти.

Олександр Гайду також зазначив, що напрацювання експертів в рамках проєкту Твіннінг – це ще один крок до того, щоб кращі європейські практики в цих сферах, були втілені у відповідних законодавчих актах в Україні.

Представники Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики висловили велику подяку проєкту за величезну допомогу у законопроектній роботі на шляху імплементації норм законодавства Європейського Союзу до вітчизняного законодавства.

Голова Комітету Олександр Гайду акцентував увагу на тому, що Комітет сприятиме втіленню в життя результатів проєкту Твіннінг та буде брати активну участь у розгляді та опрацюванні відповідних законопроектів.

Участь у конференції також взяли голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції Марина Нікітіна, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Артем Чорноморов, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук, заступник Голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Вадим Чайковський, Керівник сектору сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл, Постійний радник проекту Твіннінг Модріс Фрікманіс, Надзвичайний та повноважний посол Латвійської Республіки в Україні Ілгварс Клява, II Державний секретар з економічних питань Посольства Республіки Польща в Україні Рафал Бартоховський, Посол Королівства Нідерландів в Україні Алле Дорхаут та інші.

11 грудня 2024 року Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду взяв участь у ХVI Міжнародній конференції «Ведення агробізнесу в Україні», яка відбулась за сприяння Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Також участь у заході взяли Міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль, Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, народний депутат України – член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Сергій Лабазюк, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, голова регіонального представництва IFC в Україні та Молдові Ліза Кестнер, бізнес директор Case IH в Україні та Молдові Сергій Лисенко, старший менеджер Tony Blair Institute for Global Change Едмунд Кларк, керівниця діяльності IFC в Україні Олена Волошина, керівник команди з підтримки транзакцій Програми USAID «Врожай», керівник регіону Emerging Europe в CrossBoundary Скотт Річардс, член Правління Креді Агріколь Банк Олександр Чеснакофф, керівник Програми USAID «Врожай» Метью Вебер, дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки Роман Нейтер, директор «ВІТАГРО ПАРТНЕР» Олександр Холод та інші.

Під час заходу учасниками була проведена дискусія щодо стану та перспективи агросектору України, результатів адаптивного підходу на третьому році війни, стійкості агросектору України в умовах економічної нестабільності та підбиття підсумків за 2024 рік, впливу та викликів світової конкуренції, кліматичних змін та трансформацій українського ринку, інвестиційних потреб та можливостей агробізнесу, розширення експортного потенціалу України та нових можливості, які відкриває процес переговорів із Європейським Союзом тощо.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що третій рік аграрний сектор економіки України працює в умовах воєнного стану. Комітет постійно працює на законодавчому фронті на користь українських аграріїв та виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Вступ до Європейського Союзу є важливою складовою розширення експортного потенціалу України, можливостей для аграрного ринку і бізнесу.

Україна – не загроза для європейських фермерів, а надійний партнер. Українські аграрії спільно з аграріями ЄС можуть виходити на ринки третіх країн, зокрема регіони Азії та Африки.

Водночас, Голова Комітету О. Гайду зазначив, що одним з головних пріоритетів роботи Комітету є постійна комунікація з міжнародними партнерами та встановлення відповідного міжпарламентського агрополітичного діалогу з Європейським Парламентом та парламентами країн-членів ЄС.

Так у листопаді, в рамках підготовки переговорних позицій України про вступ до Європейського Союзу, у Брюсселі, відбулась зустріч з депутатами Європейського Парламенту, зокрема з Віце-головою Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі (INTA), постійним доповідачем INTA з питань України пані Карін Карлсбро та Головою делегації Європарламенту до Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС паном Пеккою Товері.

Обговорено низку важливих для агропромислової галузі питань, зокрема, щодо вільної торгівлі та важливості збереження стабільного режиму без додаткових тарифів, формування нової торговельної архітектури між Україною та ЄС.

О. Гайду акцентував, що в червні 2025 року Європейський Парламент та Європейська Комісія будуть або продовжувати безмитний режим для певних видів аграрної продукції з Україною, або встановлювати мита на окремі категорії аграрної продукції (цукор, м'ясо птиці, мед). В цьому питанні дуже важлива підтримка всього українського аграрного бізнесу та влади.

Пряма взаємодія з європейськими партнерами та тримання руки на пульсі аграрних подій для відстоювання інтересів наших аграріїв дасть змогу пролонгації безмитної торгівлі України з Європейським Союзом.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що у планах Комітету на 2025 рік – це робота над імплементацією норм аграрного законодавства Європейського Союзу до законодавства України.

12 грудня 2024 року в межах продовження діалогу Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду провів зустріч з Віце-головою Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі, постійним доповідачем з питань України Карін Карлсбро.

В ході зустрічі обговорено євроінтеграційний процес та співпрацю між Україною та Європейським Союзом. Однією з головних тем було питання вільної торгівлі та важливості збереження стабільного режиму без додаткових тарифів, що забезпечить раціональні економічні відносини і сприятиме розвитку співпраці на користь України та ЄС.

Голова Комітету О. Гайду зазначив, що для української агро-харчової галузі надважливим є збереження відкритої торгівлі між Україною та ЄС. Зараз члени Комітету стурбовані певною невизначеністю щодо збереження відкритої торгівлі між Україною та ЄС у 2025 році і в середньостроковій перспективі.

Він додав, що на сьогодні агро-харчовий сектор України формує близько 11% ВВП нашої країни та понад 60% експортних надходжень. У 2023 році аграрний сектор згенерував 61% (22 млрд дол. США) валютної виручки від експорту товарів з України. У 2021 році цей показник становив всього 40,7% (27,7 млрд дол. США).

Також аграрний сектор є одним з найбільших сукупних платників податків до національного і місцевих бюджетів: у 2023 р. 10 найбільших аграрних підприємств в Україні сплатили 19,4 млрд грн (500 млн дол. США) до бюджетів всіх рівнів. Це на 36% більше ніж у 2022 р. та становить 1,6% доходів консолідованого бюджету України в 2023 р. (1,2 трлн грн державного і місцевих бюджетів).

Постачання аграрної продукції на ринок ЄС є партнерським, взаємовигідним рішенням для європейських і українських фермерів та агропідприємств, особливо під час воєнного стану, про що українська сторона постійно веде діалог з європейськими партнерами.

В Україні покладають великі надії на майбутній переговорний процес з Європейським Союзом про подальшу лібералізацію двосторонньої торгівлі, адже це забезпечить стабільну та передбачувану архітектуру торгівлі України з ЄС та прокладатиме шлях для поступової економічної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС паралельно з ходом передвступних переговорів. Крім цього, перегляд обмежень та квот на експорт має відбуватись з урахуванням сучасних обсягів двосторонньої торгівлі, а не застарілих показників 2015 року.

Зрозумілим є і те, що для цілої низки «чутливих» для європейських аграріїв товарів, таких як цукор, м'ясо птиці, мед, тощо, торгівля між Україною та ЄС повинна бути «прогнозованою», щоб знімати занепокоєності європейських фермерів. Тому, остання редакція автономних торговельних заходів (АТЗ) ЄС для України зразка 2024 року, яка передбачала також механізм захисних заходів, може бути певним орієнтиром. Однак остаточні домовленості щодо параметрів торгівлі чутливими товарами повинні виходити з аналізу цифр і фактів реального впливу імпорту з України цих товарів на споживання, ціни на ринку ЄС та реальні конкурентні позиції європейських агровиробників. Якщо факти негативного впливу імпорту на становище європейських аграріїв не підтверджуються, нема підстав для продовження чи посилення захисних механізмів.

Також подискутували про важливість поступової інтеграції українського агросектору в європейську економіку, що полегшить шлях України до повноправного членства в ЄС у майбутньому. Обговорили питання гармонізації регуляторної бази, яка дозволить українським експортерам спростити процедури і стандарти, зменшити бюрократичні бар'єри та стимулювати ріст експорту до ЄС.

Віце-голова Комітету Європарламенту з міжнародної торгівлі Карін Карлсбро зазначила, що питання збереження відкритої торгівлі між Україною та Європейським Союзом носить також політичний характер, який залежить від поглядів різних політичних партій та їх виборців країн-членів ЄС.

Водночас, дискусії з цього питання відбуваються постійно і у Європейському Парламенті є більшість, яка і надалі забезпечить необхідну підтримку Україні.

Карін Карлсбро запевнила у непохитній та всебічній підтримці України, подальшій фінансовій підтримці з боку Європейського Союзу, а також у двосторонній співпраці між депутатами та комітетами.

Особистий прийом громадян народними депутатами України в адміністративних будинках Верховної Ради України на період дії воєнного стану призупинено.

За період роботи дванадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання у Комітет надійшло і опрацьовано 1525 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів від народних депутатів України, органів державної влади, громадських організацій та громадян.

За результатами розгляду та з метою реагування на порушення законності звернення, скарги, заяви і матеріали до них скеровувалися для відповідного реагування в межах, встановлених законами, органам державної влади та місцевого самоврядування.

Секретаріатом Комітету постійно здійснюється організаційно-інформаційне та консультативно-методичне забезпечення діяльності Комітету, проводиться робота з інформаційного наповнення веб-сайту Комітету з метою оприлюднення стенограм, протоколів та аудіозаписів усіх його засідань.