СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
18 серпня 2026 року
Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, 17 присутні на комітеті. Кворум є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді будемо починати. Колеги, будь ласка, можемо присідати потихенько. Будемо починати.
По-перше, хотів привітати нашого нового міністра перший раз на цій посаді на нашому комітеті. Тому вітаю, Тарас Миколайович.
На сьогоднішньому засіданні плануються наступні питання.
Перше. Про інформацію Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Тараса Миколайовича щодо ситуації з експортом аграрної продукції врожаю 2026 року.
Про звіт роботи комітету за період роботи п’ятнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.
Про план роботи комітету на період роботи шістнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.
Про пропозиції комітету до проєкту порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.
Про проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384) (повторене друге читання).
Про проєкт Закону про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер України санітарних та фітосанітарних заходів, поданий народними депутатами Юрчишиним, Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 15058).
Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів, поданий народним депутатом України Кириченком (реєстраційний номер 15058-1).
Та «Різне».
Колеги, проєкт порядку денного був розісланий. Я прошу його затвердити. Будь ласка, хто за дану пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тож переходимо до розгляду питань. Перше питання: про інформацію міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Миколайовича Висоцького щодо ситуації з експортом аграрної продукції врожаю 2026 року.
Тарас Миколайович, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є регламент, можна багато розказувати. Вітаю. Дякую, Олександр Васильович, шановні народні депутати, за те, що ініціювали обговорення, і в тому числі пошук потенційних додаткових інструментів вирішення проблематики, яка сталася з обмеженням експорту сільськогосподарської продукції з портів акваторії Великої Одеси Чорним морем фактично з кінця липня.
Перше: яка поточна інформація. Ми бачимо, що на сьогодні, якщо дивитися з 1-го по 16 серпня, це за першу половину місяця, то було експортовано 794, майже 800 тисяч тонн продукції. Це зразу, щоб ми для себе розуміли, становить близько 30 відсотків нашого експортного потенціалу, те, що вирощено, що згідно прогнозу можна було б експортувати. В нас цього року очікується близько 80 мільйонів тонн виробництва зернових та олійних культур, з них фактично близько 60 мільйонів тонн зернових, олійних, продуктів переробки буде доступно до експорту. Фактично майже, навіть там можна трошки більше, але точно як мінімум 5 мільйонів тонн у місяць. Ми бачимо, що, дивлячись на такі цифри, 794 тисячі, тобто умовний орієнтир – це мільйон 700 там може бути в серпні з урахуванням такого темпу, то це і є цих близько 30 відсотків. Навіть якщо брати буквально, то навіть виходить трішки, на пару відсотків більше, но це глобально ситуацію не змінює.
В цілому розрахунок показує щодо можливості інших наявних шляхів експорту, окрім портів Великої Одеси, про потенціал вийти в максимум, середньомісячно це може бути 2,5 мільйона тонн. У серпні такої цифри не буде, але від 2-х до 2,5 можна вийти. Тобто все рівно ми розуміємо, що це в масштабі року близько половини, так, більше буде складно без портів Великої Одеси експортувати. Я трішки зупинюся, скільки це коштує, економічну складову, просто фізичну складову, з точки зору наявної інфраструктури, і фізичну складову.
Так, з цих шляхів фактично ми бачимо, що основний товаропотік йде, ну, він так десь і буде залишатися, це через залізницю, сухопутні переходи та через Дунай. Автомобільний транспорт на сьогодні становить... і не може становити більше 10 відсотків, на сьогодні він становить 7 відсотків. А основні потоки через ці два канали. Станом на сьогодні приблизно вони однакові. Так, ретроспективно, ми пам’ятаємо, що залізниця, вона могла робити до 800-900 тисяч в місяць, коли ми подивимося, як був максимум. Дунай виходив навіть в певні періоди, міг до 2 мільйонів, тобто він більше має спроможність пропускну, ніж залізниця, але з врахуванням, в тому числі, низького рівня води на сьогодні, тобто ці два канали десь рівнозначні. І невелика частина автомобільним транспортом.
По групах, очевидно, видно, що... і це логічно з врахуванням того, що логістика стала дорожчою, її розрахунок в залежності від маршруту більше мінімум... вартість зросла мінімум від 50 доларів плюс в перерахунку на одну тонну, то зараз частка збільшилася перш за все в експорті олійних культурних, як насіння, так і олій і безпосередньо шроту. Тобто ця частка займає, якщо ми подивимося по типажу, знову ж за серпень, то побачимо, що всього ми говоримо про 400... ну да, майже рівнозначно. Виходить, що десь 300-350 тисяч з цього це були олійні культури, переробка, і 450 тисяч – зернові. То ми розуміємо, що виходить частка майже 40 відсотків олійних, що є більша, ніж середньозважена, з точки зору класичного, по об’ємах, але це теж... зрозуміло цю ситуацію.
Відповідно, що можна сказати з точки зору того, що доступне на сьогодні, які рішення прийняті, яка ситуація і яка ціль першочергово як дивитися. Ну, найближчий горизонт планування – це посівна озимих культур, в нас вона становить близько... зазвичай близько одної третини площ, але в різних регіонах ситуація різна. Південь і схід, там можуть озимі культури становити і дві третини площі, десь може бути менше, но в середньому по країні це одна третина площ. відповідно близько 7 мільйонів гектарів. Зрозуміло, що є ціллю продовжувати працювати з перспективою того, що буде відновлено відповідні можливості для експорту, відповідно надати кошти для цього.
Тому було повернуто, тому що з 21 липня цього року це вже було скасовано, було повернуто можливість залучення обігових коштів по програмі «5-7-9» та/або пролонгації попередньо отриманих кредитів для всіх, для всієї території України, не тільки прифронтових, як було з 1 липня, для всієї території. На сьогодні ця сума становить до 90 мільйонів гривень і під 10 відсотків річних з точки зору саме компенсації відсотків від позичальника. На сьогодні це рішення чинне до 31 березня 2027 року. Знову ж кажу, що зараз обмежений ресурс, тому складно відразу планувати на весь рік, рухаємося двома піврічними циклами.
Це також паралельно було розподілено близько 21 мільярда гривень портфельних гарантій між банками, між дев’ятнадцятьма банками державними і комерційними. Це рішення також вже опубліковане, набрало чинності. І були переглянуті нормативи Національного банку України: до 1 вересня 2027 року ці оновлені нормативи діють. Вони і дозволяють з, скажімо так, негативними балансами по ... (Не чути) або там в тому числі продовжувати брати дальше кредитування, тобто послаблені вимоги до позичальника фінансові. І також збільшено майже вдвічі коефіцієнт можливості взяття коштів під заставу сільськогосподарської продукції з 0,4 до 0,75. Ці рішення прийняті, вони набрали чинності, в тому числі постійно робимо діалог з банків з виробниками для того, щоб підтверджувати, наскільки працює за необхідності далі корегувати.
І з точки зору збереження ще скажу одну тезу. Тому що ми розуміємо, що з таким темпом експорту може бути накопичена продукція десь на листопад місяць, об’єм якої не буде підтверджено існуючими місцями зберігання. Це може бути від 8 до 11 мільйонів тонн. Знову ж така вилка через те, що важко оцінити більш-менш яка буде перш за все по кукурудзі врожайність, вже зрозуміло, що у нас по пшениці і по ячменю, але по кукурудзі з різних полів різна ситуація проходить, в тому числі з точки зору впливу посухи. Тому це десь може бути в такому діапазоні.
Відповідно завдання також максимально долучити перш за все для малих виробників та прифронтових виробників можливість підтримати тимчасово засоби зберігання рукавами за рахунок міжнародних партнерів. На сьогодні маємо підтвердження виділення коштів вже запуску відповідних процедур закупівлі відповідних рукавів від ФАО на 700 тисяч, на 700 тисяч євро, від Європейського Союзу на 1 мільйон євро, від Фонду Баффета Mercy Corps 6,5 мільйона доларів і від Всесвітньої продовольчої програми ВПП на 1 мільйон доларів. Тобто фактично близько… сумарно це 9,5 мільйона доларів. Також з точки зору малих… І плюс фіналізуються позиція Світового банку про додатково ще виділення 25 мільйонів доларів на ці цілі. В принципі, цих обсягів мало бути достатньо, щоб закрити критичний дефіцит.
Тому, звісно, питання складне і велике, тут можна довго, але краще чути ваші коментарі та надати відповідь на ваші запитання. Це такий короткий опис поточної ситуації з точки зору того, яка вона є і що було зроблено для врегулювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, запитання до Тараса Миколайовича. Іван Адамович. Побажання чи...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю, що… Тарас Миколайович, ми щиро дякуємо за таку змістовну доповідь по ситуації, яка склалася. Відповідно ми розуміємо, що сьогодні весь аграрний сектор і вся економіка України вона знаходиться в такій досить складній, незручній ситуації. Але ми розуміємо те, що сьогодні аграрному сектору необхідно відновити виробництво, треба посіятися. І дуже-дуже, як на мій погляд, дуже добра ініціатива уряду про те, щоб фактично десь дати можливість профінансувати посівну кампанію за рахунок кредитних ресурсів.
Але треба, як мені здається, зараз взяти на контроль, чи банки будуть віддавати ці гроші, тому що одне – це є постанови, одне – це є рішення уряду, а зовсім друге – це є забезпечення фактично. Тому що банки зараз шукають, вони розуміють ризики всі, які складаються сьогодні в аграрному секторі, вони починають це все рахувати, і не так то все воно просто сходиться, тому що гроші, які сьогодні беруться, їх треба брати все-таки під проценти, і за це потрібно платити проценти. І кожен це добре рахує.
Тому я би десь просив, напевно, з вашої сторони найперше – це взяти на контроль, щоб можна було розуміти, які складнощі складаються в аграрному секторі через именно непорозуміння банків, що банки хочуть. Тому що воно, як завжди, не так то все просто, як з першого погляду. Тому я десь прошу це на контроль. А решту ми, я думаю, з нашої сторони, тобто ви можете розраховувати, я думаю, на весь аграрний комітет, тобто ми на стороні аграріїв і точно будемо разом шукати з урядом, разом з вами шукати шляхи, які будуть допомогами нам виходити з тої складної кризової ситуації.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.
Тут знову і питання виділення, ну, імплементації. Ми з банками робимо мінімум двічі на тиждень дзвінки. Вчора був на платформі в міністерстві, якраз спілкувалися, в четвер заплановано, післязавтра будемо бачити, зв'язок тримати, щоб це працювало. Питання дійсно по відсотках ви праві, щоб мати кошти для покриття цих відсотків з точки зору «5-7-9». Тут тих коштів, які є на сьогодні в програмі, 18 мільярдів гривень, їх і без цієї форс-мажорної обставини було недостатньо, там вже накопичились борги. А на ці обставини треба мінімум додатково 2 мільярди гривень виділити на відсотки, це з точки зору осінньої посівної кампанії, а якщо ми говоримо, щоб і дальше говорити, то це ще буде мінімум плюс 3. Тобто це таким мінімум мінімуму для якогось мінімального забезпечення. Тому в тому числі в межах, скажемо, бюджетного процесу з 2027 року треба буде це проговорювати і враховувати. Бо кредити, вони, так, відсотки зразу не підуть, а їх треба і на 27-й рік закласти, то ж потім січень, поки віддаватися – лютий, березень, інші. Тому тут з вами повністю погоджуюся, будемо тримати зв’язок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, може, ще питання, побажання?
_______________. Тарас Миколайович, ще питаннячко. Як на вашу думку, якщо призупинити дію мита на експорт олійних культур, це щось дасть для експорту і для внутрішньої переробки, чи ні?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Однозначно треба спільне, я не знаю, якщо є бажання на платформі комітету чи Міністерства, проговорити з виробниками, переробниками, дійсно відверто проговорити, яка є поточна ситуація. Бо з однієї сторони ми розуміємо, що буде частка олійних культури і продуктів переробки більша навіть, статистика показує, ніж зазвичай, бо при дорожчій логістиці будете рухатись.
Наскільки сектор, у тому числі переробки готовий бути гнучким, під гнучкістю мається на увазі, наприклад, активно працювати і запускати всім подавальний ескіз. Якщо ми говоримо – давальницька річ, тоді там, в принципі, немає прив’язки. Тому що основний коментар, який ми чуємо, що закупівельні ціни знизилися, так, звісно, що це для виробника є погано і важко. Чи готові, умовно, всі небажаючі, хто не хоче по знищених цінах об’єктивно, але просто мають послугу по давальницькій переробці відповідно віддавати продукцію, і тоді окей, ось у вас є.
Друге, чи наскільки ми зможемо, треба зараз аналізувати, наскільки дійсно можна швидко насіння у порівнянні з переробкою логістично вивозити. Тому з моєї точки зору, як мінімум точно ви, однозначно варто це проговорити, запросивши і одних, і других. Ми готові це зробити якнайшвидше. Якщо комітет не заперечує, можемо це на платформі міністерства, запросимо обов’язково зацікавлених представників комітету, відповідно виробників, які безпосередньо... фермерів, да, і переробників і просто відверто відкрити і подивитися, як ціни змінювалися, як є, де, ну, яка поточна ситуація. Тому що тут дуже важливо, ми ж розуміємо, що якщо ми… треба створити всі умови, що фермер може працювати, сіятися. Бо якщо не буде цієї сировини, то там переробка, ну... Тому вважаємо точно, що це треба гуртом обговорити і в тому числі, як ви кажете, тимчасові, я так розумію, умовно, поки така складна ситуація, що дійсно треба це, поки це треба проговорити. Давайте, ми організуємо, якщо... там поговоримо по ваших (нерозбірливо), якщо не встигнемо це четвертого, найпізніше, може… Це треба не затягувати, от формат, час і щоб був зручний проговоримо, але точно тоді це робимо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги. хто ще? Будь ласка, Тарасов Олег і потім Чернявський. Мікрофон, будь ласка, включіть.
ТАРАСОВ О.С. А сама угода, вона ж там в рамках СОТ, да, була? Вона передбачає, що можна переглянути там ці мита на соняшник?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Яка угода?
ТАРАСОВ О.С. Сама угода, це ж угода була укладена в рамках Світової організації торгівлі, так? Щодо соняшника, щодо пониження мит.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це ж... Ну, як, чинна норма Закону про експорт олійних культур, якщо я не помиляюся, назва законопроєкту, закону.
ТАРАСОВ О.С. Це лише зміни в положення…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це наша внутрішня, так.
ТАРАСОВ О.С. Внутрішня наша історія?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Ми... Ну, фактично держава, приймаючи це рішення тоді, повідомляла, інформувала міжнародних партнерів, торговельних в тому числі через СОТ, що буде таке рішення прийнято. Але воно не прив’язане прямо, це внутрішнє рішення.
ТАРАСОВ О.С. Добре. Добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан (Не чути)
_______________. Колеги, ми вже сім років порушуємо питання про зняття мита на живу худобу, вивіз... мита. І сьогодні, я думаю, саме той час, коли, може, ми і добавимо, якщо буде ласка міністерства подати анулювання мита на вивіз сої, ріпаку, ще і прибрати мита на вивіз живої худоби, бо це дасть нашим аграріям... в першу чергу це підвищить ціну реалізації. Це перше.
Друге питання – це збільшити шляхи реалізації. Якщо у нас сьогодні в Одесі неможливо, у нас перестав працювати пором, але вивозити ту ж саму худобу можливо через Румунію і Болгарію, і там далі може бути такий шлях. Я хотів би, щоб, може, міністерство розробило... з Міністерством інфраструктури провело перемовини саме з транзитом. Це стосується ветеринарної служби. Раз у нас така ситуація, там той шматочок, там 100 кілометрів, або там 200, до порому до Румунії, це дало б нам можливість, всьому аграрному сектору, хто займається худобою, ще один шлях для реалізації нашої продукції.
І, Тарас Миколайович, якщо можливо провести якусь там нараду з ветеринарами, або там з європейцями теж, і саме з цього транзиту, вирішити це питання, щоб наші машини могли проїхати, і це буде ще один канал збуту аграрної продукції. Бо сьогодні не тільки зерно не можемо вивезти, сьогодні ми не можемо і м’ясо, і все інше. (Шум у залі)
Там той шматочок до Констанци, де пором, неможливо. І там є... (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вимоги ринку ЄС.
_______________. ... ветеринарна служба, от тут треба ще з колегами, може, з румунами або з болгарами переговорити, щоб не було тих перепон. Бо там у нас виходить, що 150 або 200 кілометрів треба робити відстійник, там, де... ця історія, да. І воно не виходить логістично, а нам сьогодні край... ми сьогодні просто повинні це питання вирішити.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В частині мита на ВРХ насправді ж є законопроєкт, вами зареєстрований, 9254. Я не знаю, можливо, він між сесіями десь не включався, можемо варифікувати, але тоді ж була погоджена спільна пропозиція комітету, і в нього було. Він не пройшов, профільний комітет там податковий перший, але він є, навіть необов’язково номер реєструвати, тому що можна тоді давайте ініціювати, можливо, Данилу Олександровичу спільне засідання в цій частині. І ми ж тоді відпрацьовували і досить по позиціях, по кодах, інших...
_______________. Я до того говорю, що може воно зараз буде... або законопроєкт по ріпаку і сої, туди його додати. Я думаю, що комітет наш він буде проти… (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тоді комітет підтримав. Давайте, по 92... Скажемо так, по тому законопроєкту та/або можливо якісь уточнені версії, тоді так само проговоримо. Дякую.
_______________. Там просто питання порахувати зараз бюджетні втрати, бо що би ми не робили зараз, буде питання стояти бюджетних втрат. Тобто крім міністерства фактично цього зараз ніхто не порахує. Тобто якщо б ви зараз ці речі зробили, ви б були ініціатором, я думаю направду воно для аграрного сектору дасть, я не кажу, що це щось важливе, але все рівно це є те світло в кінці тунелю. І направду ми тоді вже просто вже доповнюємо... Тоді була якраз проблема в чому, і вона та проблема залишається, всі експортери, які везуть, вони занижують вагу, реально занижують вагу. І фактично получається вони теж там платять оцей мізер... Дуримо самі себе фактично, тому що всі шукають, як викрутитися з даної ситуації. Для чого? Давайте зробимо так, як у Європі, вільно і не буде ніяких питань. Дамо можливість розвиватися м’ясному скотарству, м’ясному скотарству, бо це фактично йде мова про м’ясне скотарство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді ми найближчим часом таку нараду організуємо. І хто буде активний і захоче прийняти участь, повідомимо, коли ми це будемо робити тоді. І я сподіваюсь, що все ж таки ми рішення якесь правильне зробимо для допомоги нашим аграріям. Якщо питань нема, то будемо йти далі по порядку денному.
Друге питання. Звіт про роботу комітету за період роботи п’ятнадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Іван Адамович, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, вам всім було розіслано матеріали нашої роботи протягом чотирнадцятої сесії, я хочу коротко їх озвучити. За вказаний період роботи комітетом проведено шість засідань, з яких одне засідання в режимі відеоконференції. До комітету також надійшло 11 законопроєктів, з опрацювання яких комітет визнано головним, та 47 законопроєктів, до яких комітет має подати свої пропозиції.
За результатами роботи комітету прийнято в цілому два закони України. З них один євроінтеграційний, а саме «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем». Це законопроєкт за номером 7577. Другий – це «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Законопроєкт 13204-1.
Також за звітний період у комітеті було проведено комітетські слухання 25 березня на тему: «Державна підтримка аграрного сектору у 2026 році. Державні та недержавні фонди і механізми»; 10 червня на тему: «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці».
Крім того, у комітеті проводилися круглі столи, зокрема на такі теми: «Стратегічний розвиток молочної галузі: проблеми та перспективи»; «Розвиток ягідівництва в Україні: виклики та перспективи євроінтеграці»; «Вдосконалення обігу майнових прав на земельні ділянки: відкриття ринку кредитування під заставу прав оренди»; «Вплив нової редакції Цивільного кодексу України на земельне та аграрне законодавство».
Крім того, на постійні основі проводяться робочі наради, зустрічі з працівниками парламентів європейських країн та Європейського Союзу, а також своєю роботою здійснюють підкомітети в межах своєї компетенції.
Так що, колеги, наша з вами робота, прошу її затвердити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто… Ставимо на голосування, будь ласка, хто – за? Будь ласка, голосуємо.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати.
Хто – за? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Третє питання. Нам надійшло два доручення від Голови Верховної Ради Стефанчука Руслана Олексійовича до 17 серпня подати до Апарату Верховної Ради затверджені на засіданні комітету пропозиції до порядку денного шістнадцятої сесії про план роботи на наступну сесію. Тому сьогодні пропоную розглянути.
Будь ласка, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Олександр Васильович.
Шановні колеги, хочу проінформувати щодо плану роботи, що включає в себе шість розділів.
І розділ. Це законопроєкти, з підготовки яких комітет визначено головним. В даному розділі у нас 121 законопроєкт та 5 проєктів постанов. Частину з них комітет вже розглянув, і вони очікують на розгляд Верховною Радою України.
ІІ розділ. Законопроєкти, які комітет має розглянути і подати свої пропозиції.
Щодо заходів, які пропонуються провести протягом шістнадцятої сесії. Це комітетські слухання в листопаді в Рівному за ініціативою нашого колеги Соломчука Дмитра Вікторовича. Пропонується провести слухання на тему: «Від лану до столу…». Ми його декілька раз переносили. Я думаю, що, можливо, Рівненщина вже готова прийняти... «…Удосконалення шляху продукції від товаровиробника до споживача». А також круглі столі.
У вересні планується провести два круглі столи: це «Стан та перспективи гармонізації законодавства України у сфері ідентифікації та реєстрації тварин відповідно до права Європейського Союзу» у Кам’янець-Подільському та «Удосконалення системи управління та обліку земельних ділянок лісогосподарського призначення» у місті Києві. Тому два круглих столи, які ми будемо проводити, один у Кам’янець-Подільському, другий у місті Києві. Я думаю, дати тоді ще будуть вже узгоджені членами комітету.
У жовтні, це попередньо, я думаю, в план роботи ми поставимо, але це попередньо, я всіх запрошую на Тернопільщину в Агроленд на фестиваль гарбуза, в рамках якого ми пропонуємо провести круглий стіл на тему: «Вітчизняне овочівництво. Сучасні виклики та перспективи розвитку». А також у грудні заплановано провести в місті Києві круглого столу на тему: «Актуальні проблеми аграрної освіти: шляхи реформування, виклики та завдання».
Тому, колеги, прошу затвердити наш план роботи на шістнадцяту сесію. Прошу, хто – за?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги... А, прошу.
РУДИК С.Я. Дозвольте, колеги, секундочку перед голосування дозвольте, я виступлю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РУДИК С.Я. Ні, ми ще не голосували. Колеги, я просив би перенести з жовтня на вересень законопроєкт (номер 10027) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при відведення їм земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності, друге читання.
До речі, ми його пройшли вже достатньо давно. Я провів велику кількість консультацій, у нас відбулася робоча група на базі комітету за участю всіх міністерств причетних і відомств. Зустрівся з головою Офісу Президента Кирилом Будановим, зустрівся з його заступницею пані Мудрою, зустрівся з усіма, з ким тільки можна, наговорили купу пропозицій, але досі в нас немає вирішення цієї проблеми. Я не думаю, що це принципово для присутніх, щоб ми це перетягували на жовтень. Давайте, цього чекають багато людей, які зараз воюють і не мають можливості із зрозумілих причин відстоювати свої земельні права.
Прошу підтримати і внести цю зміну у цей план. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тож, колеги, голосуємо за пропозиції, які зачитав Іван Адамович та наш колега Рудик Сергій Ярославович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги, хто за план роботи? Дякую. Хто – проти? Хто – утримався?
Дякую. Так, одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверте питання: про пропозиції комітету до проєкту порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Так, пропозиції були розіслані. Інформую, що пропозиції включають у собі чотири основні розділи.
Перший. Це питання підготовки до розгляду на пленарних засіданнях, налічує 17 законопроєктів.
Розділ другий. Проєкти законів, підготовка, доопрацювання яких доручено здійснювати комітету, налічує 109 проєктів.
Розділ третій. Перелік законопроєктів, які комітет пропонує не включати до порядку денного шістнадцятої сесії. В цьому розділі один проєкт реєстраційний номер 13003. Він втратив актуальність у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури». Номер законопроєкту 4321-IX від 25 березня 2025 року.
Розділ четвертий. Перелік законопроєктів, включених до порядку денного п’ятнадцятої сесії дев’ятого скликання та відкликаних суб’єктами законодавчої ініціативи. До цього розділу у нас немає пропозицій, оскільки два законопроєкти були відхилено урядом у зв’язку з його відставкою.
Тож, колеги, якщо немає заперечень, ставлю на голосування пропозицію затвердити зазначені пропозиції з урахуванням прийнятих сьогодні рішень та направити їх до Апарату Верховної Ради для узагальнення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А Так, шановні колеги, голосуємо. Хто – за? Дякую.
Утрималися? Дякую. Проти? Дякую. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
П’яте питання про проєкт Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства (реєстраційний номер 12384), повторне друге читання.
1 липня Верховною Радою було направлено цей законопроєкт до комітету на повторне друге читання. Підготовлена до повторного другого читання порівняльна таблиця до законопроєкту реєстраційний номер 12384 вмістити всі внесені та невідкликані пропозиції та поправки – 2514.
До комітету для підготовки даного законопроєкту до повторного другого читання суб’єктами права законодавчої ініціативи внесено 2 тисячі 337 поправок та пропозицій. На базі підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі 29, 31 липня та 3 серпня відбулося обговорення цього законопроєкту.
Тобто за результатами проведення низки консультацій пропонується внести до порівняльної таблиці додаткових поправок від комітету 8, які пропонується підтримати на засіданні комітету до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України». Зазначені пропозиції були всім надіслані.
Тож я до слова запрошую автора законопроєкту Чорноморова Артема Олеговича, який проводив ці підкомітети. Артем Олегович, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня, шановні колеги. Дякую, пане голово. Двічі ми проводили підкомітет, на якому були присутні представники від фракції «Голос», скоріше представники представників – помічники, та від громадських організацій захисту довкілля.
Основні побажання та ті пропозиції, які вони викладали, ми виложили їх у наступних змінах, це те, що ми зняли питання стосовно надання земельних ділянок від громад, стосовно 10 соток. Також були певні застереження щодо органів, яких є основна функція – це функція контролю екології, якщо не помиляюсь, це що було кожної водойми комплексного призначення, який входить в перелік, який буде видаватися під товарне рибне господарство, повинен бути затверджений також органом, який формує політику в розрізі екології та центрального органу виконавчої влади щодо забезпечення води.
Основний перелік Олександр Васильович зачитав. В принципі, ми задовольнили всіх бажаючих. Але хотів би зазначити, шановні колеги, що те, що я чув, це було в деякій мірі абсурдно, оскільки представники від громадських організацій захисту потребували по суті... Я звертаюсь до колег, це дійсно абсурд, щоб кожен водойм проходив ОВД. Хоча ти говориш людям, що є Закон про ОВД, в якому чітко визначені поняття і принципи, де і за участю чого робиться ОВД, але вони все ж таки наполягали.
Також було проведено комплекс роз’яснень щодо товарів рибного господарства, що це не є оренда або скрита оренда, тому що теж були певні закиди, які ми разом з Ігорем Михайловичем, дякую, проводили роз’яснювальну роботу, що, в принципі, зариблення, а потім вилов цієї ж риби – це не оренда, тому що крім рибного господарства, рибної діяльності ніякий інший вид діяльності не ведеться на даній водоймі. Тому прошу підтримати, шановні члени аграрного комітету. І, як то кажуть, дай бог, щоб пройшов у залі. Оскільки якщо ви побачите звітність, яка надсилається, яку ми можемо простежити щодо митної служби, що в нас збільшиться на 30 відсотків імпорт риби звичайної річної, а вже два з половиною роки у нас заблокований законопроєкт, який, по суті, дає змогу виловлювати та зариблювати рибу, яка прісноводна. І мало того, що саме цікаве, що ця риба є екологічно необхідна для того, щоб прочищати канали, для того, щоб вода потрапляла до питних істочників, тим паче у водоймах комплексного призначення.
Тому, шановні члени комітету, прошу підтримати. Дуже велика робота була пройдена. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Андрій Мотовиловець руку підняв, включився.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Шановний голово, шановні члени комітету, я хочу підтримати законопроєкт про рибу і сказати про важливість даної реформи. Я перепрошую за те, що ми недостатньо попрацювали на другому читанні, що були маніпуляції з різних сторін, і рішення вашого комітету не пройшло в залі. Я маю надію, що ще раз ми винесемо його на повторне друге читання і ми його проголосуємо. Я повністю підтримую цю реформу, і дякую за величезну роботу комітету, проведену з цього боку.
Окремо я як народний депутат подав певні правки щодо цього закону, розуміючи, що він у найближчий час буде у Верховної Раді. Друзі, я, крім того, що з вами працюю в залі, ще й відповідальний за Київську область. У нас є великі проблеми з місцевим самоврядуванням, а саме: по усуненню перешкод, які використані взагалі для державних потреб та потреб громад. Саме там це земля під школами, де там буде проводити аукціони, і це треба виправити і виправити максимально швидко.
Також ми, коли проводили нараду по цих правках, там були певні правки Мамки, мої, був присутній міністр регіонального розвитку пан Безгін і члени Асоціації міст. Ми всі розуміємо, що є велика проблема в просторовому плануванні. Якщо буде ваша ласка, я буду дуже вас просити об’єднати ці правки і, якщо є можливість, прийняти їх для того, щоб вони були прийняті до другого читання. Я ні в коєму разі не хочу повторювання ситуації, яка була по землі у другому читанні, але ми провели велику роботу щодо пояснення всім містам і всім стейкхолдерам важливість цих змін. Якщо буде така можливість, я буду дуже дякувати за можливість прийняття цих правок.
Дякую вам велике. І дякую вам за вашу роботу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Андрій Вікторович.
Колеги... Тарас Миколайович, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Шановні народні депутати, дійсно, було проведено дуже багато роботи, я також частково долучався до обговорень під головуванням Артема Олеговича. З моєї точки зору, редакція, яка запропонована, вона на 300 відсотків всі запобіжники враховує з точки зору взаємодії з навколишнім середовищем і точно має дати відповідно економічний поштовх у відновленні цих водойм. Тому що, я погоджуюся, поки дискусія триває, водойми дуже часто просто заростають і взагалі стають непридатними для будь-яких цілей, в тому числі для водозабору, в тому числі для питного. Тому брали участь у відповідному напрацюванні в тому числі цієї доопрацьованої версії, і вважаємо, що редакція є зваженою, корисною і такою, що ми повністю підтримуємо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І від рибагентства пару слів, будь ласка, …Михайлович.
_______________. Дякую народним депутатам. Дякую Тарасу Миколайовичу за те, що переживаєте за рибну галузь і сприяєте розвитку. Прохання велике підтримати цей законопроєкт, він вже досить давно на часі. І кожен місяць неприйняття цього закону позбавляє бізнес одного, двох, трьох таких господарств, з яких ми стартували з вами. З 200 зараз вже 150. І до кінця року їх буде менше, якщо ми не приймемо цей законопроєкт. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я думаю, що дійсно законопроєкт, він вже дуже давно на часі. Як ми бачимо сьогодні, от ми багато говоримо там за додану вартість, ми маємо розуміти, що сама риба вона не росте з повітря. Тобто риба – це комбікорми і це якраз переробна галузь, за яку ми багато говоримо. Тому це треба підтримувати і це пропагувати, щоб у нас побільше розвивалося фактично рибних господарств і щоб стимулювати фактично розвиток рибного господарства через реалізацію фактично нашої сировини, яку ми виробляємо на наших полях. Це є білок, який треба згодовувати рибам, тваринам і так далі. Це є природа. Тому його треба підтримати якомога швидше, виносити в зал і в залі підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович, будь ласка.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Тут я теж підтримую цей законопроєкт. Але хотів би сказати, колеги, завтра о 10:35 обов’язково всі будемо в залі, маємо бути, бо о 10:35, я зараз не шуткую, без обговорення другим номером в порядку денному піде сервітут, 117-й закон. Це важлива історія. Тому просто вам пояснюю, що сьогодні на Погоджувальній наш комітет, ми вставили, це номер 2, хоча там, щоб ви розуміли, порядок денний на завтра був, дуже жорстко за нього боротьба йшла, за кожен закон. Але сервітут номер 2. Єдине, без обговорення, це ціна того, що він стоїть другим.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку на Погоджувальній раді. Ми вважаємо, що завтра він пройде дуже швидко і без затримок, бо його дуже давно всі чекають.
Колеги, тоді, якщо немає заперечень, я ставлю на голосування пропозицію підтримати підготовлену до повторного другого читання порівняльну таблицю проєкту Закону реєстраційний номер 12384 з поправками та пропозиціями, внесеного від комітету, та з техніко-юридичними і редакційними уточненнями деяких положень та з урахуванням правок Мотовиловця та схожої правки Мамки, яку Андрій Вікторович зачитав. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний проєкт закону у повторному другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з редакційним та техніко-юридичним доопрацюванням цього тексту. Колеги, прошу голосувати.
Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто – за? Дякую. Проти? Утрималися? Дякую. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, шосте питання. Про проєкти законів про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів, поданий народними депутатами Юрчишиним, Нікітіною та іншими (реєстраційний номер 15058), про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів, поданий народним депутатом України Кириченком (реєстраційний номер 15058-1).
Колеги, на базі підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромислового комплексу 22 липня відбулося обговорення цих законопроєктів. Я до слова запрошую Петра Васильовича Юрчишина. Будь ласка.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, шановні представники уряду на чолі з міністром аграрної політики Тарасом Миколайовичем Висоцьким, шановні всі присутні! Ми сьогодні маємо в порядку денному два законопроєкти, а саме 15058 – про імплементацію законодавства Європейського Союзу стосовно вдосконалення регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів, поданий за авторством народних депутатів Юрчишина, Гайду, Нікітіною, Чернявським та Салійчуком, та альтернативного до нього проєкту – про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів (це 15058-1).
Обидва законопроєкти проходили ряд обговорень на засіданні круглого столу, на засіданні підкомітету з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими товарами. Звичайно, ми отримали багато зауважень до даних законопроєктів. Ну, і було прийнято рішення до двох законопроєктів, значить… А саме прийшли зауваження від парламентських комітетів, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Американської торговельної палати. Усі експерти однозначно наголошували на необхідності доопрацювання проєктів для уникнення правових колізій та суперечностей.
Ну, і з огляду на це підкомітет за участі представників Міністерства агарної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров’я України, Держпродспоживслужби, секретаріату комітету, профільних асоціацій підготували узгоджений проєкт, який виправить всі колізії, і після сьогоднішнього обговорення вже завтра він буде мати... 15058-д зареєструємо. І я вважаю, що водночас пропонується рекомендувати Верховній Раді України даний законопроєкт винести і реєстраційний номер 15058 та 15058-1 відхилити. В такому разі ми будемо мати гарний закон, який всіх задовольнить. Це закон буде євроінтеграційний, тому що нам потрібно рухатись в Європу і наше законодавство імплементувати до європейського законодавства.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.
Будь ласка, коментар, Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, шановні народні депутати, Петро Васильович, вам за модерацію, лідерство процесу на підкомітеті, тим, хто долучалися.
Дійсно, дуже великий і ґрунтовний законопроєкт, надавали пропозиції і різні народні депутати, і різні комітети. Ідея була якраз в доопрацьованій версії все це врахувати. Там йде мова про понад 15 законів, до яких вносяться зміни. Я ще раз нагадаю, фактично був проведений скринінг по 12 розділу, в тому числі за участю народних депутатів від аграрного комітету, у вересні минулого року. І у підсумку було виділено декілька треків, які йдуть окремо. Це законопроєкт про засоби захисту рослин, і також в профільному комітеті є зареєстрований про офіційний контроль, бо це така, велика дуже сфера, яку треба окремо рухати. І домовились інші питання, які є по безпечності, просто робити комплексні законопроєкти, щоб поступово, по мірі того, як ми отримаємо коментарі від Європейського Союзу, їх... (Не чути)
Ці законопроєкти, вони повністю отримували коментарі євроінтеграційного законопроєкту з точки зору підтвердження, що вони є євроінтеграційними. Ми їх також пропрацьовуємо з DG SANTE, профільний директорат Європейської комісії. Ну, це такий технократичний євроінтеграційний законопроєкт. Ну і, звісно, пропрацьовуємо з бізнесом. Тобто всі положення і перехідні періоди є такі, що бізнеси, навпаки, підтримуються, а не зашкодять. Тобто зрозуміло, що це все, євроінтеграція, вона має в кінцевому результаті бути корисною для нашого українського бізнесу.
Тому дякую всім, що долучалися. Просимо, будь ласка, підтримати відповідну законодавчу ініціативу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Олег Володимирович, є, що додати, можливо?
_______________. А, я вибачаюсь...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, ми в питанні.
Будь ласка, Олег Володимирович.
ОСІЯН О.В. Дякую за надане слово. Єдине добавити хотів, що Держпродспоживслужба підтримує цей законопроєкт і просить його винести на голосування.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І Тетяна Володимирівна Скапа є у нас?
_______________ Немає.
СКАПА Т.В. Так, так. Доброго дня, шановні народні депутати. Є. Від імені Міністерства охорони здоров’я України також хочу зазначити, що цей законопроєкт підтримується і ми, дійсно, брали учать в його напрацюванні.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, тоді будемо ставити пропозицію на голосування.
МАМКА Г.М. Я вибачаюся, у мене був технічний збій. Я по правці по своїй просто… Мамка, народний депутат.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже в іншому законопроєкті, в тому законопроєкті, де ви були автором, ми вашу правку 1030 залишили, врахували.
МАМКА Г.М. Все. Дякую вам. Дякую. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ставлю на голосування пропозицію підтримати редакцію доопрацьованого комітетом проєкту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання а агропродовольчому секторі.
Доручити народним депутатам членам комітету відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради оформити та в установленому порядку зареєструвати цей проєкт і внести його на розгляд Верховної Ради.
Рекомендувати Верховній Раді України проєкти законів реєстраційний номер 15058, 15058-1 та доопрацьований проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання в агропродовольчому секторі включити до порядку денного шістнадцятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Доопрацьований проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання в агропродовольчому секторі за наслідками розгляду в першому читанні відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту прийняти за основу. Проєкти законів реєстраційний номер 15058, 15058-1 відхилити.
Колеги, прошу голосувати. Хто за дану пропозицію?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто за дану пропозицію? Дякую. Хто – проти? Утримались? Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
Останнє питання – «Різне». В кого, може, є якісь пропозиції? Колеги, тоді оголошую комітет закритим. Всім дякую за роботу.