СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 03 листопада 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати свої місця. На даний момент зареєстровано у письмовій реєстрації вже 16 народних депутатів, тому ми можемо починати нашу роботу.
Вам всім був розісланий традиційний порядок денний. Прошу за нього проголосувати. Хто – "за" запропонований порядок денний? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Порядок денний прийнятий.
У нас перше питання там Андрія Олексійовича Вадатурського. Він зараз якраз на підході до комітету, то він просив, щоб ми його питання розглянули другим. Тому ми давайте почнемо… Андрію Олексійовичу, ви готові зі свого почати чи дати вам трошки часу? Давайте ми його другим розглянемо це запитання.
Тоді почнемо з питання – законопроект 2732 (групи народних депутатів Рабінович, Томенко, Мураєв, Висоцький). Є хтось присутній із авторів? Присутніх авторів немає.
Шановні колеги, ми розглядали минулого разу цей законопроект. Було прийняте рішення все-таки надати можливість авторам бути присутніми і захистити свою позицію. І вони неодноразово зверталися з таким проханням. Але, на жаль, ніхто з них і не з'явився, і не маємо ми від них письмових повідомлень з цього приводу. Я пропоную, давайте ще раз ключові речі просто проговоримо по ньому, ми вже його обговорювали, приймемо рішення і на цьому роботу над цим законопроектом у комітеті на цьому етапі припинемо.
У нас Аркадій Олексійович, керівник підкомітету, відсутній. Сподіваємося, з'явиться. Захворів.
Є, шановні колеги, у когось бажання висловитись з приводу цього законопроекту? Я нагадаю, у нас там було обговорення з приводу того, що є дійсно випадки, коли це буде доречним, мова йшла, насправді, про безоплатну передачу землі, наскільки мені відомо, але є випадки, коли це може використовуватися як зловживання і фактично там передача землі комерційним.
От, Сергій ……….. Будь ласка.
_______________. Так, на превеликий жаль, немає авторів хотів би задати їм таке питання. У статті 92 на постійне право використання земельної ділянки в пункті "д" мають право юридичні особи будь-якої форми власності, засновники музею та музеї, створення діяльності музеїв. При чому тут засновники, і не викличе це зловживань? Якщо до музеїв, то так, а причому засновники до виділення земель, я не розумію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка пропозиція, Сергій ………?
_______________. Пропозиція вилучити "засновників музею".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми можемо робити на другому, а у нас зараз перше читання.
Сергій Петрович.
_______________. Ну, це моє зауваження.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, стаття 92, за яку було згадано, її достатньо є в Земельному кодексі України, чітко прописано, передбачено для того, щоб ми могли виконувати дану функцію. Даний законопроект він суперечить, і я рахую, що відхилити його потрібно. Тим більше, не прийшли автори, які могли б його захистити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.
Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Законопроект містить занадто багато ризиків, зловживань цими пільгами, і Держгеокадастр його не підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую…
Була пропозиція нашого колеги Сергія Петровича відхилити даний законопроект. Хто за те, щоб цю позицію підтримати. Хто – проти? Утримались? Двоє утримались. Рішення прийнято. Законопроект відхилено. Дякую.
Наступний. Ви готові, Андрій Олексійович, будь ласка. Законопроект 2083а доповідає народний депутат Вадатурський, будь ласка.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Доброго дня і дякую.
Шановні колеги, насамперед суть цього закону дуже проста. Згідно чинного законодавства та практики, що склалася у нашій державі договори оренди укладаються в середньому на термін п'ять-сім років і більше. Але є, і навіть. як ми знаємо, до 49 років, при цьому жодний нормативно-правовий акт не захищає належним чином власників землі.
На сьогодні орендодавці не мають змоги добитися перегляду орендної плати протягом всього терміну дії договорів оренди землі, якщо вона була заключена з предплатою в гривні, в національній валюті. Це особливо актуально в умовах стрімкого падіння курсу національної валюти, скорочення фінансування соціальних програм, обмеження заробітної плати працівникам бюджетної сфери, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Незмінність орендної плати за земельні ділянки протягом терміну діє договір-оренди, на фоні значної девальвації національної валюти призводить до суттєвого зменшення реального рівня доходів населення в сільській місцевості, зниження якого купівельної спроможності, оскільки ціни на тарифи зростають. А, як наслідок, до збільшення зубожіння населення, котре опиняється за межею бідності.
Враховуючи все це, необхідно щороку не пізніше 31 січня здійснювати індексацію орендної плати за земельні ділянки з урахуванням коливання курсу гривні по відношенню до основних іноземних валют за попередній рік за умови, що тільки коливання перевищують 10 відсотків, що і передбачено закріпити на законодавчому рівні даним проектом закону. Прошу підтримати ініціативу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Олексійович.
Аркадій Олексійович відсутній. Я тоді прошу Олена Миколаївна Коляда. Є у нас? Будь ласка.
КОЛЯДА О.М. А, ви знаєте, розглянувши, доброго дня, розглянувши даний законопроект, я хочу сказати, що в мене виникли деякі застереження. В цілому йде дуже гарно, але слід зауважити, що, по-перше, в нас основні іноземні валюти, ну, не зовсім зрозуміло як ми їх будемо застосовувати безпосередньо до того, що основною валютою, яка є для розрахунків в Україні все-таки є гривня. І всі операції прив'язуються виключно до гривневих. Це раз.
Друге. Як бути в тих випадках, якщо орендна плата за земельну ділянку, стосовно приватної власності, була встановлена в твердо визначеній сумі. Відповідно зміна нормативної грошової оцінки не буде являтися підставами для перегляду. А якщо вона була визначена у відсотках, то теж підставою для розірвання договору не може бути, тому що змінюватися буде разом з нормативно-грошовою оцінкою. І не зовсім буде зрозуміло по тому, як поданий законопроект, як правильно провести саму зміну в частині, коли буде коливання. Хто буде визначать? Як буде визначать? Механізм не відпрацьований і правових норм для його реалізації немає. Такі системи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Галино Миколаївно.
Я надам слово народним депутатам. Від міністерства слово, будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Позиція міністерства, що законопроект потребує доопрацювання. У нас два… дві пропозиції по цьому. Запровадження норми щодо перегляду орендної плати, виходячи з динаміки коливання курсу гривні, ну і по відношенню до іноземної валюти, плюс рівень інфляції, який існує на сьогоднішній день, який прогнозується. І у разі проведення індексації нормативно-грошової оцінки земельних ділянок суперечить нормам інших законодавчих актів.
Крім того, ще є положення Податкового кодексу України, який потрібно врахувати. Ми готові там прийняти активну участь і разом з вами допрацювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріїна.
Шановні колеги! Будь ласка, Сергій… А, Григорій Михайлович, будь ласка.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Андрій Олексійович, я, як колега, прошу вибачення. Але я вважаю, що цей законопроект дуже сирий, він не до часу.
Уявіть собі ситуацію, що буде в кінці року, як начнуть розглядати питання розрахунків і начинають перерахунки по індексації, по… так сказати, сьогодні по інфляційних процесах. Тоді треба аналогічно ставити питання, а чого трейдери, так сказать, не роблять індексацію на ціну зерна, соняшника, цукру там і так дальше. Я вважаю, що ми заранє це питання піднімаєм, і ми можемо привнести тільки хаос в розрахунки, а не користь. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановний Андрій Олексійович! Шановні колеги, ви знаєте, все ж таки хочу наповнити, ми – аграрний комітет. І аграрний комітет, в першу чергу, напевне завдання – відстояти аграріїв, а не тільки соціальний захист населення в селі, яке проживає.
І якщо ми сьогодні хочемо все підрівняти до курсу долара, давайте підрівняємо тоді ціну молока, ціну овочів і багато чого іншого, те, що, на жаль, не прирівнюється ніяк. Ми що хочемо самі сьогодні створити проблему, щоб на кінець року спочатку буде проведена індексація, а вона, швидше за все, що буде проведена. Ми сьогодні маємо ризик з вами втрати ФСП, ми маємо ряд інших факторів, ми не маємо толком ні однієї підтримки зі сторони держави для нашого агропромислового комплексу, і ми створюємо самі ще якісь проблеми.
Я рахую, що не на часі обговорювати питання те, яке не забезпечує нам майбутнє нашого агропромислового комплексу, а чітко відстоювати соціальний захист. Соціальний захист, є відповідні профільний комітет, нехай піднімають вони ці питання. Ми маємо відстояти аграріїв. І я рахую, що даний законопроект він не те, що потрібно на доопрацювання, його потрібно відхилити, і ми не маємо морального права не захистити аграріїв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Доброго дня! Шановний Андрію Олексійовичу, статтею 15 Закону про оренду землі та Земельним кодексом питання індексації уже закріплено. Тому додаткові законодавчі зміни призведуть просто для зарегулювання. Тому, на мою думку, також цей законопроект треба відхилити, тому що у нас десь буде правовий казус між орендодавцем і орендарем. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є ще у когось бажання висловитися з цього приводу? Немає.
………., хочете?
Будь ласка, автору тоді слово і будемо приймати рішення. Андрій Олексійович Вадатурський.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Эти предложения в целом можно где-то принимать и где-то погодитись. Але я вам хочу просто сказати наступне. Коли, знаєте, стикаєшся з людьми, які 5 чи 7 років тому назад заключили договора оренди, зафіксували ціни, орендну плату. І якщо 3, 4, 5 років тому назад це була нормальна орендна плата, то можна було жити. Зараз вони отримують в 5-6 разів грошей менше. І тому соціальний… Да. І вони не можуть навіть передивитись ці ціни. І я взагалі вважаю, що орендодавець не теряет гроші, тому що в нього виручка є в національній валюті. І тому просто хтось передивляється, а хтось просто зсилається на норму закону і не хочу вирівнювати соціальне значення. Тому прошу все-таки підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Олексійович.
Ну, позиція, я від себе просто пару слів сказати. Там є, ну, на мою думку, якщо взагалі відійти від філософії закону є, ну, технічні якісь неузгодженості, до якої валюти прирівнювати? Франка, долара, євро, ліри? Тобто немає прив'язки, немає механізму. Крім того, що робить, що робить з перепадами валютними по ходу року, ну, умовно кажучи. Було підвищення 8 місяців в календарному році, а потім воно було падіння таке саме… Я розумію. Ну, було коливання 20 плюс, а потім відбулося коливання 30 мінус. І як будемо бігати оце по договору, уявляєте, що там з людьми буде, коли ми будемо кожний раз чи перепідсувати., що буде з сільгосппідприємствами, що буде з людьми і ми будемо оце кожен раз фактично нагнітати ситуацію в селах, вона і так там дуже непроста. Але, разом з тим, абсолютно погодужуюсь, що треба піднімати питання розвитку сільських територій, розвитку сільських територій і підтримки сільського господарства, на жаль, якого ми в цьому році не побачили і фактично те, про що ми говорили, що аграрії залишаться сам-на-сам з собою. Ну, десь в переважній більшості випадків так воно і сталося, на жаль.
Колеги, є ще в когось бажання висловитися? Будь ласка. Представтесь тільки, будь ласка. І…
ГУДЕНКО Д. Добрый день. Гуденко Денис, Министерство экономики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ГУДЕНКО Д. Смотрите. повышение арендной, индексация уже предусмотрена. И у нас девальвация будет отражена через инфляцию. Индексация зависит от инфляции. Если она будет превышать 10 процентов в этом году, а она будет превышать, то мы уже будем иметь эту индексацию. То есть все это уже есть, все это работает.
Наше предложение отклонить этот законопроект…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, ми про це вже сьогодні говорили. Є ще у когось бажання? Будь ласка.
_______________. Я хотів би підтримати народного депутата Вадатурського щодо постановки питання взагалі. Я хотів би, щоб ви мали на увазі, що, починаючи з 2000 року і до цього часу, кількість договорів оренди строком від 1 до 3-х років зменшилась в 15 разів. Тобто ми перейшли на більші строки оренди, коли орендодавець не може змінити умови договору.
Якщо ми будемо виходити з Закону про оренду землі, то тут написано: "Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін". От що таке "згода" в настоящий час? Наприклад, ми запровадили мінімальну орендну плату 3 відсотки, дивіться показники, я вам за минулий рік: у нас тільки 7 областей в Україні орендну плату мають на рівні 3-х процентів. Абсолютна більшість: у нас Закарпатська область має 1,4 процентів від нормативної оцінки, у нас області, от 6 областей мають 1,6-1,8 і так далі. Яким чином провести не нормативну оцінку, а провести орендну плату, яка в договорі, за погодженням сторін, до того рівня, яка повинна витікати з індексації нормативної оцінки грошової. Бо це питання, я так зрозумів, Ведатурський хотів вирішити.
Через те, я бажав би, що ми повинні, на підставі його пропозицій внести зміни в Закон про оренду землі і 23 статтю поміняти в цьому відношенні де показати, що "не за згодою сторін", а "з урахуванням" (проводиться оренда), "з урахуванням індексації, якщо вона буде залишатися. Проблема індексації – це теж серйозна проблема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
_______________. Те, що стосується порівняння з валютами, я думаю, що це неприйнятна пропозиція для того, щоб її рішати зараз. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, є декілька питань.
Перше питання, що в принципі індексація вже є, в нинішніх умовах, не від'ємною умовою договору і без індексації, фактично, це не відбувається.
Є другий момент. Добре, якщо ми говоримо в ситуації, коли орендна плата прив'язана до нормативної оцінки, а що робити з договорами, у яких фіксована орендна плата, яка не прив'язана до нормативної оцінки, просто фіксована в грошах? Тому, мені здається, якраз для цього і розглядається питання індексації. Дійсно, є девальвація гривні, відповідно піднімається ціна. Є відповідні показники, які розраховані, представник виступав Міністерства економіки. Я думаю, що якимось чином воно працює. Якщо філософія зрозуміла, ну тобто той вузький сегмент, про який ви говорите, але мені здається, ну моя особиста позиція як депутата, що трошки в іншу форму, можливо, варто його обличить. І тоді, можливо, воно буде мати. Але у будь-якому випадку це рішення комітету.
Була пропозиція Сергія Петровича про відхилення даного законопроекту. Є якісь інші пропозиції, колеги? Колеги, хто за те, щоб відхилити даний… Ви хочете слово чи..?
Добре, хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто – "за"? Хто – проти? Утрималися? Двоє утрималися. Інші – "за". Законопроект вважаємо відхиленим на комітеті.
Дякую. Дякую, Андрій Олексійович, за законодавчу ініціативу. Я думаю, що той елемент, про який ви думаєте там собі і ідея, я думаю, що можливо варто її трошки в іншій формі було б подать. Я думаю, що комітет з радістю підтримає її. Ну, це потім обговоримо, колеги.
Колеги, наступне у нас питання… Вадим Іванович, будь ласка. Наступне у нас питання – законопроект 2137а. Колеги, нагадаю історію цього законопроекту. Ми минулого разу розглянули його, було настійливе бажання авторів все-таки знову передивитися цей законопроект на комітеті. Ми його винесли, але я особисто мав розмову з авторами, і мені все-таки вдалося передати їм основну ідею, оскільки їхня основна ідея за задумом була, що ті сільські, ну мається на увазі польові дороги, які використовуються, щоб за них стягувати плату, і ця плата відповідно буде у наповненні бюджету села. Тобто я їм просто показав ситуацію, в якій виглядає, що насправді це не буде в розпорядженні села, це буде в розпорядженні району. І воно не буде працювати за задумом тим, який автори для себе запланували.
Тому автори погодилися відкликати цей законопроект. Вони будуть думати, яким чином правильно прописати свою ідею. Тому у нас він був відхилений. Але просто інформую всіх, що є позиція авторів про відкликання цього законопроекту. Тому немає смислу його сьогодні розглядати. Це відбулося буквально сьогодні. Тому я фактично зі слова вас повідомляю про всю цю історію. Я так у них було бажання захищати цей законопроект.
Наступним у нас в порядку денному, тому вважаємо цей законопроект відхиленим, оскільки він уже був відхилений комітетом. У нас це протокольне рішення є. Але ми не входимо ні в які протиріччя з авторами, оскільки вони в тому числі будуть намагатися його відкликати.
Колеги, наступне. Наступний в порядку денному законопроект 2273а групи наших депутатів. Першим там Олександр Борисович, тому я його запрошую до слова.
Будь ласка, Олександр Борисович.
БАКУМЕНКО О.Б. Уважаемые коллеги! Я хотел прочитать. А потом думаю, читать не буду ничего. Почему. Потому что, ну, как бы уважая вас всех хочу сказать своими словами законопроект. Суть такая, следующая. Вы видите, идет какое реформирование сегодня прежде всего ветеринарной службы. Создана новая структура, которая должна бы сейчас иметь контрольные функции многих министерств в том числе.
Принципиально что в этом нового законопроекте и почему он нужен. Законопроект говорит о приватной медицине ветеринарной, да. У нас мы видим сегодня следующую ситуацию. Есть, сложилась сложная ситуация в чем. Раньше все из центрального шло бюджета на ветеринарные мероприятия, распределялось по областям. Сейчас часть та, которая касается ветеринарных лечебниц, уже решается через местные советы в этом плане. Поэтому здесь есть определенная проблема.
Вторая проблема в том, что ветеринарные лечебницы, они финансируются за счет центрального бюджета. Заработная плата, отопление и все остальное, да. И к сожалению, в том, в котором они сегодня состоянии находятся, ну, кто к этой теме ближе, он понимает. В Европе сама история этого законопроекта начата была еще 8 лет назад, когда господин Гаджиев возглавлял службу, и он посылал, когда мы выходили в Европейский Союз, а мы как птицеводы были как бы первыми, таранили туда путь и 5 лет занимались этой проблемой. Ветеринарная служба туда поехала и посмотрела, как работают наши европейские коллеги в вопросах приватной ветеринарной медицины. И этот законопроект, примерно уже 7 лет назад, он начал готовиться к тому, что мы должны взять самые лучшие нормы из европейской практики и перевести их сюда – адаптировать к нашим условиям.
И цели, и задачи этого законопроекта – это функции определенные те, которые касаются услуг. В том числе и для проведения вакцинаций, дать тем же ветеринарным лікарям негосударственным. И эта профессия ветеринарная, вот в Европе, это как вильная профессия ветеринарного лікаря, ну как у нас адвокатская деятельность. Да?
Есть, мы хотим поднять уровень самоврядних организаций, то есть, Ветеринарная ассоциация та, которая будет наполняться. И дальше передать даже возможность лицензирования определенных видов действия через вот эту мощную самоврядну организацию. Выписываем правила: как это сделать, что это в этом плане и что это даст, прежде всего для страны. Это даст то, что уже ветеринарные лікарі те, которые не державные, будут участвовать в государственной программе той же вакцинации и не будет бюджет тратить деньги на содержание: лечебниц, транспорта и все остальное - то, что и сегодня зачастую происходит. Ну, вы знаете, как в селе, зачастую ветеринарный частный лікарь оказывает услуги ветеринарные. Мы сократим затраты бюджета.
Вторым этапом, я думаю, логичным после такого закона, если мы его дальше поддержим и примем – это приватизация этих лечебниц государственных с сохранением, обязательно, их профилирующей деятельности. Мы сократим бюджет, мы дадим возможность конкуренции на этом рынке, и мы улучшим условия для проведения противоэпизоотических, всей этой работы, которая есть.
Есть, когда мы провели несколько нарад, и я вам скажу разные позиции. На самом деле, я больше, чем уверен, что ветеринарной государственной службе – это будет огромная помощь, на самом деле. И разночтения позиций между Ассоциацией ветеринарных лікарів, между комитетом они есть. В том числе есть позиция Министерства аграрной политики, у которого есть тоже слушні зауваження, которые мы в своем законопроекте не учли. Есть впервые то, что я коснулся сегодня, вот только сегодня прошло заключение Антимонопольного комитета. Тоже самое они предлагают определенные вещи внести в данный законопроект, абсолютно логичные.
Поэтому у меня есть такое предложение к комитету, мы советовались тоже самое с юристами. Закон очень нужный, он, в принципе, прогрессивный. Есть нюансы в этом законопроекте то, что мы к первому чтению подготовили, которые не учитывают ряд факторов. Поэтому как предложение мы хотели бы, чтобы: пропонувати підтримати проект, рекомендувати прийняти його за основу під протокольне зобов'язання комітету доопрацювати із врахуванням зауважень Мінагрополітики, ГНЕУ та Антимонопольного комітету. И тогда, я уверен на втором чтении мы уже дадим тот законопроект, согласованный со всеми участниками рынка, в том числе и государством для того, чтобы дальше развивать эффективно очень необходимую для нас ветеринарную отрасль. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Борисович.
Владислава Валеріївна, я бачу, що у вас є настрій сказати нам.
РУТИЦЬКА В.В. Я повністю погоджуюся з тим, що зараз було зазначено. Ми написали наші рекомендації, це по суті були більше пропозиції до опрацювання, і також готові спільно діяти. Законопроект дуже слушний, дуже потрібний. І зараз, ви знаєте, ця процедура реформування, яка іде наших двох компетентних органів, назвемо так, це було б дуже доречно у зв'язку з тим, що у нас звільняється дуже велика кількість якісних ветеринарів, а цей закон міг би направити їх в дуже такі нормально працюючі комерційні структури. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Іван Мірошніченко.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я взагалі підтримую, але два питання, у мене не коментар, а спочатку два питання до вас. В рамках законопроекту там буде утворюватися не громадське об'єднання? чи їх може бути декілька?
І інше питання. чи існує там заборона державним установам займатися вет.практикою чи ні?
БАКУМЕНКО О.Б. На второй вопрос. Нет. Однозначно. Больше того, ми когда говорили о нюансах в этом плане и там был такой момент, отвечу сразу на него. Есть лицензия, которая дана была ветеринару на три года. И вот обязателен этот срок лицензии, который дано ветеринарному врачу, она должна быть соблюдена до конца его срока. Это первое.
Второе. Мы говорим… вот тут как-раз вот присутствует у нас и голова ассоциации ветеринарной.. есть из экспертов господин Башинский, то же самое. То есть это не просто, это не надстройка никакая. Это по принципу. чтобы вы понимали, мы самоврядовна организация, которая будет ну… ну примеры. Знаете как? Я вот, когда занимались то же самое птицеводством, или… когда мы приезжаем в Америку, приезжаем в Европу… (Шум у залі)
А это как они уже, как они решат. Вот давайте я… бы дал бы сейчас слово. Одну минутку. Очень важно. Пускай вот вступит господин Башинский, он скажет более правильный вопрос по Европе. То же самое…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, виступлять народні депутати, а потім ми дамо асоціаціям…
БАКУМЕНКО О.Б. Нет, ответ чтоб дать просто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зафіксували цю позицію. Я думаю, що без її висвітлення ми не будемо голосувать.
Микола Люшняк, будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. …є дуже необхідним. Але є декілька недоліків. Це, що сказав мій колега Іван Мирошниченко. Законопроект забороняє здійснення ветеринарної медицини державним установам, крім випадків науково-дослідницького навчального та експериментального спрямування. Це є у нас стаття 2 пункт третій.
Для того, щоб приватна медицина не зосередилась у руках монополіста, повинні існувати конкурентні умови розвитку. Як державних, так і приватних лікувальних. Тому частину третю статті 2 я пропоную виключити. Тому що ми фактично робимо ветеринарну медицину приватною, яка може бути монополізована.
Друге. Є також сумнівне створення нового органу самоуправління палати приватної і ветеринарної медицини. Не передбачено конкурсної основи в разі одночасного сформування кількох палат на момент набрання чинності цим законопроектом.
Статтею 10 даного законопроекту передбачено створення цієї палати за сприяння центрального органу виконавчої влади з питань ветеринарної медицини. Що саме розуміється під цим поняттям. Матеріальні, технічні чи інші організаційні. На мій погляд, необхідно конкретніше визначити межі державної допомоги у створенні палати. Крім того, палата повинна мати чітку організаційно-правову форму. Оскільки від цього залежатиме, чи підлягатиме така самоврядна організація оподаткуванню, в якому порядку наповнюватиметься державний бюджет у разі її функціонування?
Третє. Видача свідоцтв на право зайняття приватною ветеринарною практикою не узгоджується з Законом України про ліцензування видів господарської діяльності, відповідно до якого ветеринарна практика підлягає ліцензуванню. Чи свідоцтво це буде на право зайняття приватною ветеринарною практикою і ліцензією на ветеринарну практику, однакові за змістом, - в законопроекті це чітко не відображено. Тому потрібно уточнити, як саме будуть видаватися ці свідоцтва чи ліцензії.
І одним з таких основних також недоліків цього законопроекту є те, що в ньому не передбачено, які нормативно-правові акти втрачають чинність з його можливим прийняттям, а які норми законодавчих і підзаконних нормативних актів потрібно змінити.
Я вважаю, закон потрібен. Польща йшла до цього 50 років. Якщо ми підписали Асоціацію з Європейським Союзом, ми рухаємося вперед. Його треба прийняти в першому читанні, доопрацювати і тоді в належному рівні прийняти в другому читанні. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.
Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. В принципі я з колегами погоджуюсь, що ідея закладена цікава однозначно. Якби ще мене запитали два роки назад, чи я був би "за", чи "проти", - я був би "проти". Але, враховуючи те, що сьогодні є коаліційна угода, де написано, куди ми рухаємося, є сьогодні визначена тактика і стратегія, у мене є лише одне питання. Як міністерство дивиться на питання, хто буде здійснювати контроль за імпортом, експортом сім'я, материнських порід, за зооепідеміологічною ситуацією і так дальше? Вони ставляться в рівні умови чи держава все-таки залишає цей контроль за собою?
БАКУМЕНКО О.Б. За собою держава, конечно, тут это не касается абсолютно. Це державна чисто функція, Григорі Михайлович. Закон это не решает.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Значить, наше бачення. Перше. Якщо казати за той орган, який зараз створений, це прийнято рішення Кабінету Міністрів. І він має функціонувати. Зараз іде передача цих повноважень від одного до іншого.
Якщо казати про майбутнє, то ми маємо діяти відповідно до тих норм європейського законодавства, які зазначено. Частина - має бути державний контроль, частина - має бути забезпечено комерційний контроль.
_______________. Тобто лікувальна практика залишається за приватними структурами, а…
БАКУМЕНКО О.Б. А контроль – за державою.
_______________. А всі державні контролюючі функції держава залишає за собою, так?
БАКУМЕНКО О.Б. Конечно, конечно и только.
РУТИЦЬКА В.В. Ми готові разом з вами потім, коли будемо доопрацьовувати законопроект, попрацювати над цим і це все внести. Хорошо? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, Сергій.
ХЛАНЬ С.В. В цьому законопроекті дуже є багато суперечок з Законом про ветеринарну практику. І я пропонував би відхилити цей законопроект. Ідея правильна. Вносити зміну в існуючий закон, а не розглядати його, як окремий закон. Є там суперечки щодо ліцензування. І там дуже багато суперечок. І колеги всі казали.
І до речі, хочу зазначити, що і Головне експертне управління рекомендує відхилити цей законопроект. Тому що дуже багато таких суперечок, які, ну, далі будуть тільки загострювати. Дякую. Відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович.
Іван Мірошніченко, слово.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я не буду повторяться. Я все-таки хотел бы призвать и присоединиться к тому мнению, чтобы в первом чтении его поддержать и серьезно доработать. Закон однозначно прогрессивный. Идти нужно в этом направлении. Я думаю, что у нас хватит и сил, и знаний, и возможности, и умения его доработать так, как оно должно быть. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Володимирович.
Шановні колеги, є у когось ще слово? Будь ласка, Мушак.
МУШАК О.П. Шановні колеги, я просив все ж таки підтримати в першому читання, а потім допрацювати, оскільки статистика говорить про наступне. У нас законопроект навіть які ми підтримуємо в першому читанні, вони не вносяться в сесійний зал і над цим треба працювати. Якщо ми зараз… давайте просто порахуємо по часу. Якщо ми зараз відхиляємо цей законопроект, то , умовно кажучи, ми до нього повернемося ну мабуть місяців через 8 реально. Да? (Шум у залі)
Да. А може…. В це скликання вже не повернеться. Тому якщо ми, депутати восьмого скликання, маємо амбіції все ж таки поміняти щось в цій царині… да, дожить, то я би пропонував підтримати в першому читанні з… я так розумію, є публічне зобов'язання і публічна готовність авторів доопрацювати його і погодити всі нюанси й деталі з зацікавленими сторонами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Петрович завжди був парламентським оптимістом, тому ми цінуємо його думку.
Колеги, немає більше зауважень? Пан Башинський, будь ласка, вам слово.
БАШИНСЬКИЙ В.В. Доброго дня! Дякую за можливість висловитися. Стосовно запитання, яке було задано. Чи це буде одна організація, чи їх буде декілька? Закон передбачає, що це буде одна організація, яка буде враховувати і включати в себе всіх приватних лікарів, які на сьогоднішній день існують. Звичайно, є питання щодо бажання участі в цій організації, але, як ми бачимо, на сьогоднішній день працюють, наприклад, ті ж самі нотаріальні контори або працюють адвокати, і ці суперечності мінімізуються. Звичайно, закон повинен передбачати те, що ті люди, які отримали ліцензію, термін дії яких продовжується, ніяким чином не повинні бути ущемлені цим законом, так як закон обратної дії не має. Тобто вони отримали цю ліцензію, вони повинні чітко використати її до самого кінця.
Що стосується монополізації, це звичайно ну досить незрозуміло виглядає, тому що це є суспільна організація, вона не належить нікому, до неї входять на сьогоднішній день власники, які на рівних правах входять і працюють там як власники певних чи інших ветеринарних установ приватних та лікарі, які працюють за індивідуальними ліцензіями. Тобто на сьогоднішній день закон передбачає рівні права і тих і інших в загальній організації ветеринарних лікарів.
Що стосується державних функцій, то держава не делегує функції загального контролю. Вона делегує функції інструменту, який на сьогоднішній день виконують державні лікарні ветеринарної медицини, тобто це відбір зразків, це дослідження, це проведення обов'язкових протиепізоотичних програм, це те, що на сьогоднішній день виконують аналогічно, абсолютно ж такі самі лікарі, але які працюють в державних лікарнях. Звичайно ж на сьогоднішній день вони виконують цю роботу в залежності від періоду року, наприклад, з 15 квітня по 15 травня, в подальшому вони працюють як представники державних інспекторів, вони працюють просто як лікарі в державних установах, а держава при цьому платить їм заробітну плату, опалює їх приміщення, утримує їх водіїв, бухгалтерів і так далі. Тобто, звичайно це в рамках Радянського Союзу це була дуже потужна і серйозна система, але вона є обтяжливою для державного бюджету. Тому, якщо ми подивимося на принцип роботи аналогічний в Європейському Союзі, то держава оплачує за актами виконаних робіт, так щоб було зрозуміло, тільки ту роботу, яка стосується обов'язкових державних програм.
Чому закон потрібен. Тому що на сьогоднішній день жодного інструменту, яким би держава могла зобов'язати приватного лікаря виконувати обов'язковий протиепізотичні програми немає. Цей закон перш за все унаслідує те, що приватний лікар будучи часткою загально-державної програми зобов'язаний виконати її. Звичайно, закон має деякі неврегульованості стосовно того, що асоціація або статуарний орган зобов'язує його працювати на тій чи іншій території.
Я вважаю, що ми допрацюємо цей момент і будемо враховувати його, щоб він працював таким саме чином як в адвокатурі, тому що не можна нав'язувати загальнообщественній організації працювати тебе на цій території, тому що це є, хай він і суспільний, але все ж таки корупціогенний чинник, тому що одному дадуть краще, другому дадуть гірше. І ці напрацювання вже є, ці зміни будуть внесені в цей закон. Це те, що стосується запитань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, ну, від себе хочу сказати, що всі поза межами тематики і створення додаткових інститутів громадянського суспільства саморегульованих… Ви хотіли сказати ще? Дайте я закінчу, я вам надам слово.
Створення їх абсолютно чітко веде нас в рамках європейських цінностей. І мені здається, що дійсно там самоорганізовані організації на перспективу повинні дуже багато чого вирішувати. Звичайно, всі ті технічні моменти, про які сьогодні сказано, вони в тому числі й мене насторожували. Але, по-моєму, є і спільна позиція про доопрацювання цього законопроекту з міністерством. Я так розумію, глибоко залучені асоціації до цього законопроекту. І я вважаю, було би доречно його підтримати в першому читанні, оскільки в цілому дійсно виглядає сьогодні… Воно не працює.
Я вам і ще, будь ласка, надаю слово після цього переходимо до голосування, представтесь, будь ласка. І дві хвилини, будь ласка.
РУДЬ О. Спасибо, меня зовут Оксана Рудь, я возглавляю Ассоциацию специалистов ветеринарной медицины Украины.
В нашей ассоциации около 20 тысяч членов и я просто хочу сказать, что этот проект был принят на двух съездах, которые были в нашей ассоциации. Кроме того, ассоциация наша входит в Федерацию ветеринаров Европы. Но это как бы весомая организация, влияющая на ветеринарную профессию в мире, в Европе, и в каждой европейской стране есть ветеринарный статуарный орган. Он просто должен быть обязательно.
Возможно сейчас, конечно, к сожалению, наше правовое поле сегодняшнее не во всех направлениях может соответствовать тому, что мы предлагаем. Но я вас прошу очень сильно поддержать его, потому что и как бы может даже в некоторых вопросах изменить те законы, которые есть какие-то пересекающиеся. Потому что это действительно то, что нужно не только обществу, но и ветеринарным врачам, так как если сейчас все дальше и дальше идет к тому, что государственных ветеринарных клиник не будет, кто-то должен организовывать все равно работу ветеринарных врачей.
Тем более, что мне немножко не понятно, когда Антимонопольный комитет говорит о монополизации. Не совсем так, когда говорят о частных ветеринарных врачах, это в основном частники, это мелкий бизнес и максимум средний…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
РУДЬ О. И кстати даже… Я просто прошу вас поддержите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Давайте там компетенцію Антимонопольного комітету України залишимо їм. По суті питання, яке розглядається у нас сьогодні на комітеті, є дві пропозиції. Була пропозиція підтримати в першому читанні від кількох наших колег, була від Сергія Володимировича пропозиція відхилити. Я в порядку надходження буду ставити.
Перше. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні, прошу голосувати. Хто - "за"? Хто - проти? Утрималися? 1 – проти, інші "за". Рішення приймається підтримати в першому читанні даний законопроект. Дякую авторам за презентацію.
Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Наступний законопроект 1051 народних депутатів Міщенка та Развадовського. Є автори у нас присутні? Авторів немає. Крім того, надійшло письмове звернення від народного депутата Міщенка. Прохання розглянути в його відсутність. Тому, колеги, пропоную обговорити.
Аркадій Олексійович у нас захворів. Тому, Олена Миколаївна, просимо вас прокоментувати законопроект, а потім перейдемо до обговорення. Будь ласка.
______________. Даним законопроектом автори в своїй пояснювальній записці зазначили, що проект розроблений для того, щоб зробити земельне законодавство більш соціально справедливим, посилити відповідальність держави і її органів перед людиною і забезпечити дійсно безоплатне передання громадянам земельних ділянок. Пропонується досягнути зазначеної мети шляхом внесення змін до земельного законодавства.
Зокрема, пропонується запровадити розробку всіх документів землеустрою для безоплатної приватизації громадянам здійснювати виключно за рахунок коштів державного бюджету. Також пропонується надати Кабінету Міністрів додаткові повноваження щодо встановлення порядку приватизації земельних ділянок і визначення державних підприємств, які будуть розробляти документацію із землеустрою для приватизації.
Слід зауважити, що, два застереження стосовно запропонованих змін мають таки дуже вагому, є дуже вагомими. Зокрема, в Земельному кодексі визначені органи, які відповідають за проведення приватизації і встановлений статтею 118 порядок її здійснення і відповідно доцільність внесення змін до повноважень Кабінету Міністрів, є сумнівною. Тому що фактично Кабінет Міністрів не буде здійснювати ні передання, ні встановлення порядку приватизації. Також зміни не узгоджені ні з статтею 122, ні з статтею 118 Земельного кодексу, тобто правова колізія буде зразу при прийнятті даного законопроекту.
Також слід розглянути те, що якщо буде зараз покладено на державний бюджет додаткове фінансове навантаження за розробку документації, то в такий складний час кошти навряд чи знайдуться. Ніхто на даний час не скасував постанову Кабінету Міністрів 844, яка просто є і не є чинною, тому що коштів на її реалізацію немає.
Крім того, ще слід зауважити, що в викладеній редакції буде виглядати так, що громадяни за власний рахунок не зможуть здійснити ніякої приватизації. Є кошти буде, є кошти в державному бюджеті буде приватизація, немає, громадяни не можуть зробити ніякої приватизації.
Також суперечність виникає з статтею 26 Закону про землеустрій. Якою не встановлено виключних прав для державних підприємств для розробки документації. Відповідно будуть звужені права інших підприємств які займаються розробкою документації.
Головне науково-експертне управління не підтримує даний законопроект і пропонує повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
От стосовно цього законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Владислава Валеріївна, є у вас?
РУТИЦЬКА В.В. Міністерство не підтримує даний законопроект, це приведе до додаткового навантаження на державний бюджет в умовах економічної кризи. Крім того, поставить під питання безоплатну приватизацію, коли всі разом звернуться і це може призвести до колапсу.
Окрім того, в принципі у нас є сертифіковані 4,5 тисячі інженерів землевпорядників і на їх роботі це також відобразиться.
Так що міністерство не підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, хочу сказати, що ідея безоплатної приватизації в принципі вона зрозуміла. І ми чітко розуміємо, що, коли люди приватизують свої земельні ділянки вони кучу коштів витрачають на проекти землеустрою, тобто віддають цим приватним компаніям, які сьогодні на цьому в принципі заробляють.
Але є декілька питань. Перше, звідки сьогодні взяти кошти? Ви пам'ятаєте закон, який ми з вами проводили, про ідентифікацію і реєстрацію тварин, коли це було передбачено в державному… тільки за державні кошти. Тобто державний бюджет не передбачав коштів, у нас процес застопорився. Ми дали можливість людям, які мають кошти це робити, процес пішов. Те ж саме сьогодні в цьому законі, виключається повністю норма, що це може проводити людина за власний рахунок. Це не вірно. Це просто буде заганяти в глухий кут, в сам процес, який сьогодні відбувається.
Друге. Незрозуміло сьогодні, і все ж таки в законопроекту про землеустрій там немає виключного права державних підприємств здійснювати… робити ці проекти землеустрою. Є і юридичні і фізичні особи і так далі, що ми будемо далі робити.
Тому в принципі ідея зрозуміла, але вона сьогодні просто зупинить процес приватизації. Тому що будуть людини знати, що вони будуть мати безоплатну приватизацію, а також робити проекти з землеустрою. Вони будуть масово подавати, за підрахунками це може бути до 5 мільярдів. Держава, звісно, в таких умовах коштів не надасть. Люди будуть думати, що їх хтось обдурює, і це буде знову таки приводити в соціальну напругу.
Тому я вважаю, що йде вірно, з цим потрібно працювати. Можливо, додатково фінансувати державні підприємства, які будуть за власний рахунок робити малозабезпеченим ці проекти землеустрою, бо не кожний сьогодні може дві-три тисячі викласти за проект землеустрою. Можливо, так. Але в цьому, скажімо, контексті як сьогодні пропонується в цьому законопроекті, він повністю зупинить процес приватизації і нанесе тільки шкоду.
Тому я пропоную все ж таки відхилити даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Ну, цей законопроект пропонує деякі норми, які ми вже на практиці апробовували, була постанова уряду 844, і вона працювала рівно до тієї пори, поки були бюджетні призначення відповідні. А більше того, за результатами дії тієї постанови залишилася велика досить кредиторська заборгованість перед землевпорядними організаціями, які виконували роботи для громадян безоплатно і не отримали цих коштів.
Є ще одна така принципова річ в цьому законопроекті яка потребує осмислення. На сьогоднішній день за Бюджетним кодексом платежі, плата за землю і орендна плата надходять до місцевих бюджетів, пропонується фінансувати роботи по безоплатній приватизації з державного бюджету. Тому позиція Держгеокадастру, що цей законопроект потребує доопрацювання суттєвого. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є ще в когось бажання?
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Питання є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Хто, міністерство може відповісти, чи хто може, Максим Петрович… Уявімо ситуацію, що відмінили зараз плату за оформлення документів. Яка ціна питання цього?
______________. (Не чути)
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Ну, звичайно. Скільки це коштує з державного бюджету?
МАРТИНЮК М.П. Дивіться, оформлення земельної ділянки, 80 відсотків витрат – це оплата землевпорядних робіт. У нас статистика по Державному земельному кадастру показує, що первинних реєстрацій в рік відбувається 1 мільйон, плюс-мінус там 100 тисяч, ну, десь в рамках 1 мільйону ділянок. Середня ціна по Україні – в районі 2 тисяч гривень за документацію, тобто це в районі 2 мільярдів гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
______________. Перш за все я хотів би, щоб ми згадали, з чого у нас і коли у нас почалася безоплатна видача документів, виготовлення. Це було пов'язано з виборчою кампанією, як ви пам'ятаєте. І тих коштів, які добувались з бюджету, не вдалося виготовлення цю документацію на, дійсно, необхідному технічному рівні. Я знаю багато випадків, коли після цього перероблювалася ця документація. І зараз ставити питання, що треба це робити знову немає рації, через те, що вартість виготовлення документації зросла, як всі видатки зросли. Вже голова Держкадастру називав цифри. Я беру по Києву, він назвав вартість документації від 2 тисяч. Зараз, дійсно, вартість у Києві відведення 10 сотих площі під забудову на безоплатній основі, тобто не платити за землю, починається проект відведення земельної ділянки з 20 тисяч гривень і закінчується 50 або іншими тисячами гривень. Якщо порахувати навіть ту кількість, яку ми зараз даємо учасникам АТО землю, і її помножити на ці цифри, по суті, бюджет не витримає таку нагрузку зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
_______________. Це питання не на часі.
Друге. Не можна ставити питання таким чином, що Кабінет Міністрів підбере якісь державні організації. Ми працюємо в умовах ринку, і повинна бути конкуренція і на ці роботи. Ми ж не можемо заставити когось, що хтось буде робити цю роботу безоплатно, йому ж потрібно платити працівникам гроші за цю роботу. Ми як їх наймемо, на якихось на поденщиків чи інше?
Слідующе….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Я не розумію, останнє питання. Коли ставиться питання таке: що безоплатна основа, що закладається в документі знову, що треба получати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Якщо ми з бюджету це робимо, будь ласка, робіть, це робите ж ви або органи місцевого самоврядування, або органи виконавчої влади, це абсолютно зайва норма. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Колеги, була перша пропозиція про відхилення даного законопроекту. Дійсно, дуже багато таких вагомих зауважень ми сьогодні вислухали.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект. Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято. Законопроект відхилений, будемо рекомендувати Верховній Раді.
Колеги, наступний законопроект 2279а народного депутата Балоги і Петьовки. Присутній хтось?
Будь ласка.
ПЕТЬОВКА В.В. Шановні колеги, законопроект дуже простий. Аналізуючи вісім підприємств, які знаходяться в Закарпатській області, радгоспів, аналізуючи їхній стан, і якраз побудило підготувати даний законопроект.
Що хотілося б сказати, що при втіленні, при прийнятті даного законопроекту ніяких державних коштів не потрібно з Державного бюджету. Заради соціальної справедливості між працівниками, коли проходила приватизація в колгоспах, які отримали і земельні наділи, і майнові паї, працівники радгоспів нічого не отримали. Стан радгоспів, які находяться, зокрема, в Закарпатті всі 8, жодна з них не працює, а реально кількість мінімальна працюючих максимум чим займається, це вирізують все, що є, здають на металолом і оплачують заробітну плату. Тому якраз пропозиція та і вноситься, щоб дані радгоспи на рівні законодавчому врегулювати і пустити їх на приватизацію, як і приватизовувалися колгоспи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович.
Будь ласка, міністерство.
РУТИЦЬКА В.В. Офіційна позиція у нас – в цілому ми підтримуємо ініціативу народних депутатів щодо вдосконалення механізму розпаювання сільськогосподарських угідь в процесі приватизації державних сільськогосподарських підприємств. Але вважаємо, що законопроект має бути допрацьований. Готові також спільно працювати, особливо там, де ви подаєте на цей… щоб воно йшло на, скажімо так, торги….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, можна мікрофон трошки ближче до вас?
РУТИЦЬКА В.В. Да. Це ж не приведе до росту вартості цього. Цим будуть займатися тільки ті, хто там цими паями займається і обробляють цю землю. Так що давайте допрацюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція.
Леонід Петрович від підкомітету. Потім – Максим Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги! Тут, дійсно, є така непроста ситуація, тому що в багатьох випадках в одному й тому самому районі можна мати поруч село, в якому був колгосп і розпайована земля, а поруч точно таке село, в якому радгосп і ці землі не розпайовані. І там, і там одинакові люди. і вони справедливо вимагають, щоб їм розпайовали і дали землю точно так же, як їхнім сусідам.
З іншого боку, правильну позицію займає сьогодні міністерство, що треба продати цілісні комплекси. Є, наприклад, ферми, які у державній власності і вони не можуть продаватись без земельної ділянки, тому що треба випасати худобу, треба, там, кормова сівозміна, щоб була. Якщо ти знаєш, що в тебе немає цієї землі, ти ніколи не купиш цей об'єкт і держава втратить просто, закриє об'єкт, а землю розпаює.
Щоб не було таких ситуацій, ми це питання розглядали. І, до речі, домовились з паном Василем, що він або в другому читанні, або доопрацює два варіанти. Треба виставити на продаж ці об'єкти разом з землею, але землю дати, ми розглядали, пропозиція була 15 або 10 років мінімум тому, хто купить цей об'єкт отримає землю в оренду на, ну, скажімо, на 15 років. Тоді він буде конкурувати з кимось, тому що багато цікавих є державних об'єктів, які безумовно будуть мати багато бажаючих, щоб їх купити, але разом із землею. Тут ми хочемо дати право на оренду землі, там років, ну, мінімум 10, е можна менше дати. При цьому почати відразу розпаювання землі.
Згідно інших діючих законів. Якщо держава передала в оренду цю землю, то той, хто успадкував, він вимушений буде 10 років отримувати оплату оренду, новий власник, той, хто отримає пай. Але той, хто купив це підприємство буде спокійний в тому, що воно буде працювати, він буде користуватись і землею, і іншим майном, за яке заплатив. Тобто в такий спосіб це було б справедливо і користь державі була б від цього і були б там зацікавлені інвестори, які б вклали в це гроші.
Тому два варіанти або в другому читанні ми прописуємо це, або відразу відкликаємо, дописуємо і заново подаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке рішення підкомітету, Леонід Петрович? Варіанта два, звичайно, а…
КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, щоб прискорити, то краще в другому читанні це зробити, дописати такі норми, про що мінімум можна подискутувати. Я б за те, щоб 15 років оренда була землі новому власнику цього підприємства. Це не шкодить ні тим, хто отримає землю розпайовану… Але чому не можна по-іншому? Тому що є об'єкти державні, які мають 15 тисяч гектарів землі, 10 тисяч. В нас ще немає Закону про ринок землі, який зараз дуже дискутується, і там є позиція, що я, будуть обмеження на ті земельні ділянки, які буде хтось набувати у власність.
І стосовно того, площі земельної ділянки, стосовно того це юридична чи фізична особа буде. Тут ми можемо все поламати, якщо не зробити те, про що я казав. Якщо ми просто продамо, то хтось купить, стане власником 15 тисяч гектарів землі, буде це юридична особа, а потім закон приймемо, що не може юридична особа, а тут уже прийняла таке рішення. Тобто треба обов'язково все це врахувати. Краща позиція – в другому читанні дописати це. Але без цього не можна цей закон приймати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Леонід Петрович.
Максим Петрович, будь ласка.
МАРТИНЮК М.П. Шановні народні депутати, я хотів би висловити позицію Держгеокадастру, вона полягає в наступному.
Статтею 118 Земельного кодексу України врегульовано питання того, що працівники державних підприємств, пенсіонери з їх числа і також працівники соціальної сфери, які проживають на території, де розташоване це державне підприємство при приватизації державного підприємства мають право на отримання, на розпаювання землі.
В той же час багато питань, які в цій статті містяться і є в житті, багато питань, які породжуються цією статтею є в житті, вони не врегульовані жодним законодавством, зокрема, ну, можна виділити дві такі основні ситуації, які гіпотетично можливі.
Перша ситуація, коли державне підприємство складається з директора. Головного бухгалтера і 5 тисяч гектарів землі. Ну, а відповідно за всією логікою, їм має бути видано 2 паї по 2,5 тисячі гектарів і далі продаж цілісного майнового комплексу відбувається за процедурою, яка визначена законодавством.
Інша ситуація, коли керівництво підприємства дізнається про прийняте органом управління рішення про наступну приватизацію і чисельність працівників зростає в геометричній прогресії, ну, для того, щоб вийти із позиції 2,5 тисячі гектарів, в той же час контрольовано зібрати весь земельний фонд, який належав цьому підприємству.
Тому, на мій погляд, необхідно врегулювати речі такі: чисельність працівників станом, на який час має право на приватизацію; обмежити максимальний розмір паю при паюванні земель державного підприємства середнім по району розміром частки паю обмежити розмір частки паю соціальної сфери межею, яку ми можемо передати в рамках безоплатної приватизації
В той же час готовий ну ці напрацювання постанов, які ми заклали в проект постанови Кабінету Міністрів передати розробникам, авторам цього законопроекту. І якщо депутати приймуть рішення, що це все-таки варто врегульовувати законом, то відповідно просив би їх врахувати, тому що там містяться деякі такі важливі для майбутньої реалізації, цього всього речі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим Петрович.
МірошнІченко Іван.
МІРОШНіЧЕНКО І.В. Закон поднимает те вопросы, которые мы уже с вами обсуждали и которые… нужно подходить к их решению, эти вопросы связаны… каким же образом проводить распаевку, каким образом продавать имущество. Должна быть конкурная продажа с инвестобязательствами, как сказаз Максим Петрович.
Какой срок аренды, права продажи прав аренды? Не передача в аренду, а продажа права аренды, где бы инвестор, кто придет мог купить эти права аренды по четко определенному механизму, и быть защищенным, что 10-15 лет сможет вкладывать. Инвестировать туда деньги. Это касается не только предприятий МинАПК, и Академии аграрных наук, которые мы еще не поднимали эти вопросы и так далее.
Поэтому боюсь, что доработать его не получится между первым и вторым чтением, потому что можем дров наломать, поэтому предлагаю все-таки его вернуть на доработку и доработка будет ну серьёзная. То есть не тюнинг, его надо реально будет сделать с новыми подходами, с новыми процедурами и с теми вопросами, что уже были уже сказаны, и порядок и минимального пая, и такое количество сотрудников на какую дату, и как передавать право аренды, и как проводить конкурсную продажу, и что делать с активами, которые там есть, и так далее, сохранение профиля. Поэтому рекомендую отправить на доработку. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Володимировичу.
Колеги, є ще в когось бажання висловитися. Немає.
_______________. Якщо можна запитання, тому що виникло, до Мірошниченка немає… От ви говорите, що треба змінити там, доповнити порядки і те законодавство, яке раніше використовувалось для розпаювання, тепер треба створювати якусь наглядову раду, там обмежувати права на певні земельні ділянки, бо хтось може 2,5 тисячі гектарів отримати. Якби ви працювали в земельному кадастрі, ви б знали, що такого випадку не може бути на території України, щоб у якомусь населеному пункті було двоє людей і 5 тисяч гектарів землі, і хтось там претендуватиме на 2,5 тисяч. Де ви працюєте, до речі?
МАРТИНЮК М.П. Я от десь рядом… Мова йде про те, що статтею 118 Земельного кодексу визначено, що право на паювання мають працівники підприємства і пенсіонери з їхнього числа, а не ті, хто проживає в селі.
_______________. Правильно. Так треба використати ту практику й те законодавство, яке було до цього воно не… Ну, недосконале на сто відсотків було, але його за основу можна брати.
МАРТИНЮК М.П. І я про це говорю.
І я про це говорю, я говорю також ще про інше, що… Справа в тому, що вся нормативна база, яка виписана для паювання, вона виписана з логіки колгоспів, а колгоспи – це все-таки члени колгоспів, це все-таки співвласники, а працівники радгоспів - це все-таки не співвласники. І тому працівники радгоспів не можуть приймати рішення щодо майна радгоспу ну, колишнього радгоспу, а нинішнього державного підприємства, там зовсім інша логіка прийняття рішень, юридична, і необхідно врегульовувати питання також процедурні: хто має збиратися, при яких умовах кворум має бути, хто має приймати рішення, хто орган управління і так далі. Тобто є процедурні речі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Максим Петрович.
Колеги, я погоджуюсь з думкою Максима Петровича, що дійсно… І ми всі насправді тут мені здається погоджуємося, що є дуже багато питань спірних, які виникають.
Колеги, якщо в когось є там категоричні зауваження, то прошу висловитися.
Андрій Кіт, у вас було бажання.
КІТ А.Б. Я кілька слів. Просто я повністю підтримую Івана, тому що потрібний комплексний підхід до всіх державних підприємств, в тому числі до структури Академії аграрних наук. І ми повинні розробити один законопроект, який буде передбачати приватизацію такого виду підприємств.
І друге. Може хтось не розуміє, багаторічні насадження, а це може бути ліс. У нас є дуже багато державних підприємств, які мають у власності так як би у користуванні лісові угіддя, щоб ви добре це розуміли. Дякую. Треба відхилити цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Богданович, дуже слушне зауваження, насправді.
Колеги, є ще хтось? Будь ласка.
ДМИТРЕНКО О.М. Я хотів би, дійсно, підтримати сьогодні наразі це дуже актуальне питання, бо на зустрічі з виборцями люди не розуміють, колективна власність чи державна? Вони всі працювали у сільському господарстві, і для них: для пенсіонера, для бабці – соціальна несправедливість, коли в сусідньому селі її сестра отримує пай, по дві тонни зерна, а вона нічого не надбала, працювала так само на фермі, доїла тих самих корів, і для них це дійсно питання дуже складне.
Тому я пропоную всі долучитися, створити дійсно… Щоб не заговорили ми цю тему, а до нового року виробили чіткий законопроект, і це питання по державним радгоспам закрили раз і назавжди, і дійсно нам люди подякують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович.
Колеги, є ще в когось бажання? Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Я хочу підтримати Максима Петровича, тому що той, хто працював у колгоспі і хто працював у радгоспі, це велика різниця була. І вони сьогодні не можуть претендувати на однакові права на майно і тим більше на землю. Тому що державні… Хто працював у державних установах, вони получали заробітну плату, мали тринадцяту зарплату, мали премії, мали вихідні, нормований час, а колгоспники цього не мали. Колгоспники цього не мали. І тому через те було і враховано так, що колгоспники мають право на землю, на майновий пай, а ті, хто працював у державних підприємствах у радгоспі, це була тоді на той час так, знаєте, собі сільська еліта. І це велика різниця між ними.
Більше того, я вважаю, щоб ви знали просто, що і Максим Петрович має достатній досвід роботи, він був архітектором і працював у земельній службі у Вінниці, він досвідчена людина і знає добре законодавство, яке на сьогоднішній день є. Тому не треба його там ставити в незручне становище.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я забираю свої слова назад. Я не знав, що він з кадастру, я думав, що… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, досвідчений політик, тому вирішив, що прямо на цьому етапі треба припинити дискусію. Добре, колеги, трошки відволіклися.
Василь Васильович, якщо можна.
ПЕТЬОВКА В.В. Шановні колеги, я гарно дякую за об'єктивно критику, я хотів би повернутися знову до, зокрема Закарпаття. Я не знаю всю Україну, не знаю стан справ по Україні, я твердо стверджую і запевняю вас, що всі радгосп-заводи, які находяться на території Закарпатської області, декілька звернень до Кабінету Міністрів різних губернаторів за останні три роки, які були, всі звертались, всі підписували, обласна рада декілька разів, щось робити, приватизуйте, зверталась всі до Кабінету Міністрів. Я думаю ці документи є, надходили. На сьогоднішній день Кабінет Міністрів погодився включити в перелік приватизації в 15-му році одне підприємство. Все, крапка. Інші підприємства – банкрути, нічого там немає.
Тому я вас прошу, згідно процедури я готовий погодитися із любим рішенням, чуючи сьогодні представника міністерства, що вони готові взятись за розробку. Якщо цю розробку не потрібно, а буде постанова Кабінету Міністрів, яка розрулить це і дасть життя, я повністю згідний. Іншої цілі у мене немає. Я б хотів, щоб ми щось зробили, щоб ці підприємства хоч якось розпочали працювати. Лісів у Закарпатті немає. Може десь вони є, тут немає. Є багаторічні насадження, які себе амортизували, це старі виноградники, які нікому не потрібні, і старі сади, які своє відродили. Ніхто працювати там не буде. Все мертве, все стоїть.
Дякую, що мене почули.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Василь Васильович.
Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Я буквально ще два слова. Тут, дійсно, є ще одна проблема: старт розпаюванню землі дає тільки старт процедури по приватизації. Якщо орган управління не приймає рішення щодо приватизації, відповідно і розпаювання неможливе апріорі, виходячи з нинішньої нормативної бази. Тому, дійсно, є, напевно, такі підприємства. Більше того, я думаю, що вони ще і в переліку тих, які не підлягають приватизації. І тут окремо є проблема, тому що ми не можемо розпайовувати нічого там, ну… Тобто це треба комплексно усвідомити ситуацію і її, ну, знайти вирішення. Тому готові долучитись до роботи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Буквально репліка…
_______________. На самом деле, я думаю, выражу общее мнение.
Мы хотели вас поблагодарить, что вы внесли законопроект и воспринимаете нашу критику позитивно. Мы постоянно на эту тему говорим и та проблема, что у вас в Закарпатье, она не только у вас, поверьте, она, вот, все коллеги сказали, она везде присутствует. И она затягивается, затягивается и никогда не решалась. Поэтому нужно решить ее комплексно в этом, именно законом, никакими постановлениями Кабинета Министров, надо сделать его комплексно законом и касательно всех предприятий, у которых такая судьба. Надо сделать группу, как мы сказали. Я вот первый записываюсь в группу, я думаю, коллеги, мы, кстати, когда вместе собираемся, у нас все нормально получается, быстро мы все делаем. Поэтому мысль одна, платформе министерства или вместе с вами… Да. Поэтому также будем благодарны за инициативу, если вы, если вы будете ее проявлять.
_______________. Ні, ну, я, я відзивати, відзиваю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги.
_______________. Ви краще, я до вас, да…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги. є наступна пропозиція. В принципі, багато було… Ну, якщо можна, в принципі достатньо ми обговорили це. Ну, якщо можна, 30 секунд тільки.
Будь ласка.
_______________. Що стосується законодавства про паювання, яке ви говорите. Я хотів би, щоб ви мали на увазі, що ми колективну власність запровадили 30 січня 1992 року, а паювання ми почали в 1995 році, паювання колективної власності, а не державної власності. І якщо ви зараз хочете переносити паювання радгоспів, паювання, так створити для цього треба базу, а не критикувати ту базу, за якою ми проводили паювання з 1995 по 2000 рік. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, за загальним… Василь Васильович, за загальним настроєм я відчуваю, що настрій, чесно кажучи, на доопрацювання. І я можу від себе внести пропозицію просто підтримати в першому читанні, ми можемо, ну, тестово просто пройти по, по цій процедурі. Але загальний настрій, чесно кажучи, на доопрацювання. Якщо…
ПЕТЬОВКА В.В. Ми домовились, відзиваємо його сьогодні же і доопрацьовуємо, створюємо групу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Годиться тоді.
Колеги, є, тим більше, порозуміння з Василем Васильовичем стосовно доопрацювання, і є позиція міністерства, і в цілому позитивний настрій в комітеті. Але питання, насправді, виглядає досить складним для того, щоб ми його от просто так в лоб, те, що називається, швидко вирішили. Є пропозиція відправити даний законопроект на доопрацювання, відкликати його і буквально в короткі терміни зареєстрували новий і ми би його, там, невідкладно поставили в порядок денний комітету.
Хто за те, щоб відкликати даний законопроект, прошу голосувати. Хто – проти? Утримались?
Відправляємо автору на доопрацювання, фактично відхиляємо. Але автори, разом з тим, погоджуються, що вони його самі відкликають. Добре? Все. Дякую, колеги.
Тоді переходимо до наступного питання порядку денного. Хочу подякувати Василю Васильовичу за те, що один із небагатьох авторів, які приходять на комітет і відстоюють свої законопроекти. Бо у нас, на жаль, дуже часто виглядає так, що модно піаритися на аграрних питаннях, вносити законопроекти, а потім не приходити їх відстоювати. Тому я вам дуже дякую за вашу… Ні, слухайте, у нас і члени комітету не проходять, вибачаюсь. Ну…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я можу і по списку. Але, я думаю, що багато кому це не сподобається. Тим більше, чесно кажучи, і їх це не буде торкатися, бо їх і сьогодні немає. Тому, чесно кажучи, те, що я їх оголошу в їхню відсутність на них не дуже вплине. Так, що дякую. Василь Васильович.
Наступний, наступне у нас питання законопроект 2411 от. Автор присутній? Відсутній. Ну, це те, те, про що я говорив. В будь-якому випадку давайте розглядати. Аркадій Олексійович відсутній.
Тому Інна Іванівна, якщо можна прокоментуйте.
_______________. Доброго дня.
Значить, законопроектом пропонується: заборонити передачу у власність земельних ділянок і земель резервного фонду передавати такі земельні ділянки лише в оренду; встановити пріоритет для місцевого населення на утримання земель для ведення особистого сільського господарства; надати можливість… Все включено. Надати можливість орендарям прилеглих довкола захисних лісосмуг земельних ділянок отримувати лісосмуги та інші захисні насадження в оренду, формувати земельні ділянки не за проектами землеустрою, а за матеріалами інвентаризації земель.
Ну, що можна сказати. Ми розглянули нашою земельною групою цей законопроект і майже до кожного пункту, на які пропонується внести зміни до Земельного кодексу у нас є застереження.
Ну, по-перше. Законопроектом пропонується встановити обмеження, що резервний фонд земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, який призначається для подальшого перерозподілу може використовуватися і надаватися виключно без права передачі цих земель у приватну власність. Це, звертаємо увагу, що це порушує права громадян України із числа депортованих осіб, які посилилися у сільській місцевості на отримання безкоштовно у власність земель запасу і резервного фонду, що в свою чергу прописано в частині шостій статті 25, до якої вносяться зміни. Також це стосується працівників соціальної сфери, закладів освіти, культури. І в теперішніх умовах це стосується переселенців із Донецької та Луганської областей та учасників АТО. Тобто всі ці перелічені мною особи не зможуть отримати земельні ділянки у приватну власність.
Друге. Встановлення переважного права на утримання сільськогосподарських земель для ведення особистого сільського господарства лише громадянам, що проживають у сільській місцевості звужує права, які гарантовані і прописані в 24 статті Конституції, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками місця проживання. Тобто такі привілеї не, не можна їх встановлювати.
Наступне. Пропозиція щодо надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями землекористувача, які використовують прилеглі земельні ділянки.
По-перше, в Земельному законодавстві немає такого терміну як "прилеглі земельні ділянки". По-друге, кому надавати перевагу: чи тим, хто з права, чи тим, хто зліва. І на практиці получається, що таке право реалізувати практично неможливо. І ще, з огляду на те що ці всі лісосмуги знаходяться в колективній власності, то як їх можна взагалі надавати в оренду.
Тепер, зміни до статті 56 Земельного кодексу щодо позбавлення громадян права на безоплатне отримання у власність земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею до
Тепер, зміни до статті 79-1 Земельного кодексу щодо формування земельних ділянок у порядку визначеному статтею 123 пропонують автори. Такі зміни є неприйнятними тому, що стаття 123 визначає порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування, а стаття 79-1 Земельного кодексу визначає формування земельних ділянок.
І наостанок. Термінологія, яка застосована в статті 123, автори пропонують "після встановлення меж за матеріалами інвентаризації земель є некоректною". Оскільки інвентаризація земель згідно Закону України "Про землеустрій" проводиться за технічною документацією із землеустрою "щодо інвентаризації земель" – так називається. А матеріали інвентаризації земель, я не знаю, хто буде видавати такі матеріали, хто буде оформляти їх, які будуть організації проводити і надавати такі матеріали, я думаю, що це не визначено ні законодавством, ніяк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Все. Дякую вам.
Владислава Валеріївна, від міністерства ваша думка.
РУТИЦЬКА В.В. Від міністерства, ми вважаємо, що проект закону містить деякі слушні пропозиції, але, в цілому, його потрібно доопрацювати. Там є певні зауваження, не узгодження із Законом про освіту, про основи законодавства України охорони здоров'я, про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і, по суті, там є певні обмеження для таких осіб. І також є 2 та 24 статті Конституції України, статті Конституції України, в яких регламентовано, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Це стосується там до питань людей, які депортовані або чорнобильської зони, або працівники соціальної сфери, евакуйовані, медпрацівники і інші, так що, будь ласка, треба доопрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за позицію.
Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Мені складно щось додати після ґрунтовного виступу секретаріату. Ми не підтримуємо цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось бажання виступити?
З викладених і позиції секретаріату, спеціалістів. ………, сьогодні буде ваш комітет. Будь ласка, півхвилини тільки, якщо можна.
_______________. …статей 7 відхилює. Він відхилив, науково-експертне управління. Доповідач по цьому питанню підтвердив те, що сказало науково-експертне управління, при всій дискусійності питань чи потрібно ліс мати в приватній власності і так далі? Я думаю, що нема тут проблеми, яка заслуговує, комітету треба повернути його на доопрацювання, як це пропонує науково-експертне управління. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ……… Якович.
Колеги, вношу пропозицію відхилити даний законопроект, нема авторів, щоб відстояти позицію, в тому числі.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати. Хто проти? Утрималися? Один утримався, інші "за". Законопроект відхилено. Дякую.
Колеги, наступний і останній пункт нашого порядку денного – це законопроект, по якому наш комітет не є головним. Це законопроект про ліцензування видів господарської діяльності. Знову ж таки пов'язаний з виробництвом ветеринарної продукції і ліцензуванням діяльності з особливо небезпечними хімічними речовинами. Автор головний – Олександр Борисович, ми надаємо йому слово, будь ласка.
БАКУМЕНКО О.Б. Уважаемые друзья, я коротко. Вообще законопроект очень короткий, но очень необходимый. Вот когда мы работали абсолютно правильное было направлений снижение как можно больше дозвильных документов, но, к сожалению, не учли ни мнение ветеринарного комитета, ни ассоциации фармакологов, ребят ветеринарных. Что сделали? Взяли и сняли лицензию на производство ветеринарных препаратов. Что это значит, на самом деле, можно сегодня колотить ветеринарный препарат в любом закуточке, непонятно кто, что это делает. Для меня это реально непонятная вещь? Чем она чревата? Кроме всего прочего, что мы получаем препарат, вскармливаем животных и потом это попадает человеку.
Второй момент, мы попадаем сейчас полностью при мониторинге МЕБА, Международного эпизоотического бюро и комиссии, которая приедет… Украина будет закрыта по продукции тваринництва, по поставке на экспорт. То есть такая недолугість зроблена, хотя я видел, на комитет, когда присылали 5 или 6 писем, которые мне попали, почему нельзя это делать, но тем не менее это не учли. Поэтому в этом законопроекте мы восстанавливаем лицензирование, это копейки на самом деле и сами фармакологические компании все говорят, ну что мы сделали? Это европейскую, мировую практику, все нарушили. То есть, можете себе представить, взять снять лицензию на производство препаратов для человека, вакцины и всего остального? То же самое в ветеринарной практике, но, к сожалению, бывают у нас такие перехлесты – это первая часть законопроекта. Очень коротко, она абсолютно.
И вторая – это то, что с особо небезпечними химичними речовинами взяли и опять такой термин ввели, что мы сегодня с вами используя удобрение на полях, должны брать для этого лицензию. Здесь это уточняется, делается, все приводится к нормальным законодательным нормам. И поэтому это два момента основных, коротких в этом законопроекте, но которые позволят на сегодняшний день очень быстро убрать те недоречності, недолугості, які зроблені були. Прошу підтримати.
______________. Просто додати, колеги, що це був урядовий законопроект, який набув чинності 28.06, щоб ми з вами уважніше ставились, навивався він про ліцензування видів господарської діяльності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось бажання висловитися?
______________. …підтримку, щоб це зробити. Це ж від них пішло, від фармакологічних компаній, ветеринарного комітету, Міністерства аграрної політики і так далі. Всі абсолютно всі суб'єкти ринку говорять о недолугості.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, тепер ви з нами, давайте ми вас почуємо.
РУТИЦЬКА В.В. Тарас Володимирович, я чекала, що ви надасте слово. Я так чекаю, чекаю.
Міністерство підтримує цей законопроект. Дійсно там потрібно встановити одну ліцензію. І по пестицидах, ми працювали у нас є ще один законопроект, який також є спільний, я дякую всім депутатам нашого комітету, 2558, в якому також це питання піднімається. Так що, будь ласка, вважаємо, що дуже якісний законопроект. Підтримуємо.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Думаю, що треба підтримати. У нас на підкомітеті це питання не розглядалося, але я знаю, що воно актуальне. Реально з одного боку це дерегуляція, коли відмінили все, але точно така проблема, зараз ходять представники в іншої сфери виробництво засобів захисту рослин, там теж відмінили регулювання, але там є продукти першої категорії небезпеки от газ, наприклад, для фумігації, який не менш шкідливий чим імпріт зарін зоман, який вбиває комаху, ну, там є термін 5 секунд, людина теж помирає. Але ми можемо це виробляти, продавати без ліцензії, і це дійсно є, ну, серйозна небезпека. Тому тут аналогічна ситуація, але треба буде повертатися і до того законопроекту, який там готувався. Ну я думаю, зараз треба підтримати. Єдине тільки, щоб не виникла тут, дійсно, корупція. Тому що в цих умовах, як правило, будь-кому, хто починає цим займатись, дуже важко зробити, бо в нас цей ринок в певній мірі монополізований, виробників цих засобів, і вони самі можуть створювати проблеми для свого конкурента.
Тому це треба мати на увазі, але, взагалі, то треба ліцензувати цю діяльність, бо вона створює небезпеку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.
Колеги, є пропозиція від підкомітету підтримати даний законопроект. Я так розумію… Леонід Петрович! Зараз. Одну секунду. Ні не базовий, але все рівно. Да.
Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект, прошу голосувати. Хто - проти? Утримались? 1 – утримався. Інші – "за". Рішення приймається.
Колеги, у нас є декілька питань, які хотілося би, так само, висвітлить.
Перше питання, до нас надійшло звернення. Григорій Михайлович його зараз хоче озвучити, а потім я ще з вашого дозволу пару хвилин і Вадим Євгенович, так само.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. До нас надійшов лист за підписом 4-х директорів науково-дослідних інститутів, які належать до Міністерства агропромислової політики. Це, які інститути, директора яких звернулися – Кравчук, Яцук, Демчак і Бей.
Це інститути, Науково-дослідний інститут випробування техніки і технологій Погорілого, директор Держохорони грунтів Державного управління, директор Науково-дослідного інституту "Укрпромпродуктивність" і директор Державного науково-управління "Укрспирт. Біопрод".
Що це… Суть в чому? Вони просять нашої підтримки, щоб залишитися у системі Міністерства агропромислової політики, тому що є така, ви знаєте, що проект основних напрямків бюджетної політики на 2016 рік, уже їх записали, що передати Міністерству освіти.
Це взагалі, трагедія. Ви бачите, у нас забрали вже коледжі, забрали університети, які готували кадри нам, і сьогодні ще забрати науково-дослідні інститути. Хто їм завдання ставить? Міністерство. Хто їх контролює? Міністерство. АПК я маю на увазі. І сьогодні віддати під міністерство освіти – це просто знищити їх. Тому вони просять нашої підтримки. Я дуже, колеги, сподіваюся, що ми всі підтримаємо, щоб вони залишилися у підпорядкуванні у Міністерства агропромислової політики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція у заступника Григорія Михайловича підтримати це звернення від комітету. У кого є які думки з цього приводу?
Є бажання по підтримці? Ну взагалі в цілому. Зараз давайте проголосуємо це питання. хто за те, щоб підтримати звернення тих шановних директорів, прошу проголосувати. Хто - "за"? Хто - проти, утримався? Одноголосно рішення приймається.
І абсолютно чітко розуміємо, що є позиція комітету на підтримку і міністерства в тому числі, щоби все до купи тримали. Але, разом з тим, в кінцевому результаті все-таки хочеться побачити узгоджену стратегію розвитку галузі від міністерства, щоб ми все-таки не такими точками вирішували деякі питання, а комплексно до них підходили. Одним із питань таких точкових підходів, а не стратегічних є питання, яке я висвітлю, я потім ще Вадиму Євгеновичу, напевне, з цього самого приводу дам слово.
Ви знаєте, що останніми днями ну вже такого достатньо максимального розголосу набуває дискусія стосовно зняття мораторію. У мене є наступне прохання до членів комітету. По-перше, сьогодні ми не розглянули це питання, хоча і було там рішення коаліції відповідне щодо розгляду його завтра, у мене пропозиція наступна. У нас наступний комітет, який ми запланували, ви пам'ятаєте, на минулому зібранні в четвер, тому пропоную винести ці питання до розгляду в четвер і знову ж таки прийняти, можливо, на самому комітеті, або взагалі питання стосовно порядку розгляду цього питання. тому що, якщо ви пам'ятаєте, звичайно є там певний політичний аспект цієї проблеми, але є декілька питань.
Перше питання. По-перше, вся така дуже емоційна дискусія навколо того, що з 1 січня будуть продаватися землі сільськогосподарського призначення, ну як мінімум, не відповідає дійсності, як максимум, є брехнею, да. І ви всі це прекрасно знаєте, тому що там є відкладальні умови, які стосуються, перше за все, по-перше, закону про обіг ринку земель. Це перше.
Тому, чесно кажучи, коли говориться в під фабулою того, що нам терміново треба прийняти рішення, тому що там у селян заберуть землю і почнуть їх продавати. То якщо от ми в ефірі будемо звучать, я хочу заспокоїтись всіх селян, які володіють сьогодні паями, нічого такого відбуватися з 1 січня однозначно не буде. Це перше.
Друге. У нас була певна послідовність, в якій ми рухалися, і логіка, якої ми дотримувалися. Ми провели комітетські слухання, ви пам'ятаєте, ми досить гаряче тут обговорювали це питання, прийняли ряд рекомендацій і, в тому числі, із запитом інформації, і до Максима Петровича в службу, і міністерство для того, щоб максимально зібрати всі позиції, повністю володіти інформацією і на базі цієї інформації провести Парламентські слухання. Ви пам'ятаєте, у нас таке рішення було в комітеті? Є відповідне рішення, є відповідна постанова, тому ми можемо йти в логіці цих подій. З іншої сторони, знову ж таки, я буду це обговорювати з керівниками фракцій. Якщо це питання сьогодні занадто розхитує ситуацію в державі, чого ми допустити не можемо, то можливо ми його розглянемо на комітеті і вийдемо на якесь рішення.
Але хотів би звернути вашу увагу, чесно кажучи, з приводу того, яким чином і з приводу чого приймати рішення? От я знаю, сьогодні там і Держгеокадастр готує, і міністерство приймає участь з приводу того, яким чином взагалі повинна виглядати земельна реформа в контексті власності, да? Є певні підходи, я розумію, що в Кабінеті Міністрів зараз знаходиться на проходження законопроект, які вони в тому числі хочуть запропонувати. Але те, що стосується законопроектів, які ми будемо розглядати? Ну, послухайте, різниця в них, є якісь такі суттєві відмінності, але, перший, продовжити мораторій до 2026 року, другий там, продовжити до 2026 року, але відповідно це закріпити постановою. Є пропозиції, пов'язані з виключним розглядом цього питання на референдумі, що запропонувала депутат Королевська. Тобто є пропозиція з тим, щоби мораторій був, але разом з тим, викуп державі дозволити усіх цих речей, там за певною ціною.
І з того, що я обговорював… Ну і так далі, інші пропозиції, всього 6 пропозицій, які, чесно кажучи, ну дуже перекликаються і до певної міри нагадують в контексті рішення нашого комітету такий, знаєте, лотерею "ромашку". …….там 26 рік, там 19-й, ну, чесно кажучи, воно абсолютно не змінює от ходу речей.
Тому давайте в четвер, у нас винесено на розгляд два питання, щоб ми могли більше часу, я так навмисно запланував. Перше, у нас доповідь з баченням розвитку служби Яреми Коваліва. Він сам вийшов з цією ініціативою. І як ми в нашому цьому рибному господарстві будемо розбиратися, він новопризначений керівник, у нього є бачення, він ініціативно вийшов з пропозицією свої якісь законодавчі ініціативи, які би він хотів, щоби ми розглянули від Кабінету Міністрів, і його, взагалі, бачення реформування галузі, дали би йому можливість висловитись і обговорити разом з ним.
Друге питання. У нас є звіт Рахункової палати, що стосується Міністерства аграрної політики. У них є ряд зауважень до міністерства. Вони звернулися офіційно до комітету з проханням публічно на комітеті надати цю інформацію, тому ми їм, так само, їм надамо слово, щоб вони могли оголосити ті результати досліджень, які у них є.
І третім би питанням, і ми, до речі, Владислава Валеріївна, вас запрошуємо разом з міністром бути присутніми на цій доповіді. Можливо, це буде у нас ще шанс для всіх членів комітету задати питання міністру або його можливість, безпосередньо, прокоментувати ті питання, які там будуть озвучені.
Ну і третє питання, на цей же комітет, щоб ми обговорили всі ті законопроекти, які пропонуються. Разом з тим, я би пропонував запросити Максима Петровича, для того, щоб він, можливо в якихось штрихах разом з міністерством висвітлив ті підходи, які вони сьогодні бачать.
Крім того, вислухати інформацію, це по рекомендації нашого попереднього комітету в контексті наповнення всієї бази даних,і яким чином ми технічно зможемо зрушити питання з мораторієм, якщо це на певному етапі виникне. Яким чином ми з вами будемо формувати позицію в контексті державних земель, в контексті земель інститутів, державних підприємств Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук і так далі, щоб це питання якось комплексно обговорити в четвер і зняти напругу.
Разом з тим прошу всіх членів комітету, у нас достатньо разбалансовуючих факторів зараз в державі. Всі ви є спеціалістами в галузі, будь ласка, коментуйте і на округах і в пресу, автоматичного зняття землі з 1 січня не відбудеться, всі це ви прекрасно знаєте. Давайте ми від комітету будем теж якусь інформаційну, ну, таку складову нести для того, щоб, достатньо у нас елементів на яких сьогодні держава розхитується, щоб хоча би в цьому розумінні ми, ну, правду казали людям, а не видумували якісь такі емоційні елементи.
Добре, тоді…
РУТИЦЬКА В.В. Тарас Володимирович, який четвер?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цей четвер.
РУТИЦЬКА В.В. В цей четвер не зможемо. Я і міністр, ми будемо в Брюсселі, у нас зустріч з Єврокомісаром Філом Хоганом, якраз який відповідає за сільське господарство.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, прекрасно ми будемо раді бачити пана Лапу, пана Краснопольського.
РУТИЦЬКА В.В. Володимир Іванович буде, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що вони…
От є пропозиція шановного секретаря Валерія Валерійовича провести виїзне засідання в Брюсселі і мати можливість обговорити ці питання з міністром.
Будь ласка, Вадим Євгенович.
РУТИЦЬКА В.В. Да, ще дуже хотіла подякувати… Можна я закінчу. Подякувати і попросити, що ми, дійсно, розглянули стратегію 2020 розвитку сільського господарства на комітеті. Ми підготували вже відповідні документи і їх обов'язково надішлемо. Так що… Там з свого боку хочу подякувати Тараса Володимировича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, Владислава Валеріївна, однозначно комітет розгляне, і по стратегії ми готові працювати, я декілька зустрічей з цього приводу провів. Нам важлива так само ваша впевнена позиція в рамках Кабінету Міністрів. Тобто я розумію, що є якась позиція пов'язана з стратегією в рамках міністерства, але треба нам так само мати розуміння, коли Кабінет Міністрів може затвердити цю стратегію, і які кроки робляться і уже зроблені в контексті рішення Кабінету Міністрів, коли ми на нього можемо очікувати, якщо ми на нього можемо очікувати. Добре. Дякую.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Я хотів попросити, ми сьогодні, ви знаєте, що керівники фракцій провели під час перерви засідання і я б дуже не хотів, щоб ми в четвер політизували цю ситуацію. Я розумію слова Тараса Вікторовича, ми маємо фахово розібратися, мало того, що Держкадастр, що ми маємо бачення міністерства як далі наші експерти, як далі має рухатись земельна реформа, що ми маємо зробити?
Але в четвер, домовились керівники фракцій, що мають стояти питання по тарифам, по природному газу весь для населення, а також питання про мораторій. Я розумію, що у нас сьогодні комітет і так склалося, що ми сьогодні не розглянули, тому є пропозиція, якщо ми в четвер, наприклад, заслуховуємо Рахункову палату, в четвер ми заслуховуємо Держрибагентство, то все ж таки завтра у нас п'ять законів, кожен має свою позицію, щоб ми заслухали для того, щоб в четвер ми чітко проголосували, дали сигнал, дали політичний сигнал суспільству – це питання врегульовано, а далі будемо займатися реформуванням. У нас, повірте, ми визначили дуже багато законів, їх близько 17, які вкрай необхідно сьогодні приймати. Починаючи від умерлої спадщини, закінчуючи розмежуванням земель, точніше не розмежуванням, а передачею територіальним громадам. Як вони будуть передаватися, яким громадам, за які кошти вони будуть оформляти власність? Є дуже багато питань.
І далі – це, звичайно, яке ж буде наше майбутнє, нашої земельної реформи, тому що ми говоримо, що мораторія не буде і люди бачать, коли на сайті Кабінету Міністрів вивішується Закон про оббіг земель, а в "Перехідних положеннях" чітко написано або до розробки, прийняття цього закону. Всі намагаються, думають, що хтось щось буде проштовхувати і так далі.
Давайте ми в четвер політизувати не будемо, це ж не проблема. Ми чітко розуміємо, що сьогодні ми не готові, давайте в четвер ми проголосуємо за той законопроект, який комітет визначить, або який ми з вами визначимо, а далі будемо працювати над земельною реформою, бо вона сьогодні дійсно потребує уваги, без цього і без цих законопроектів ми не підемо.
І далі будемо звертатися до Голови Верховної Ради, щоб ми, наприклад, брали один день хоча б… я не знаю, там в два місяці земельний і будемо всі земельні закони проводити, бо сьогодні основне питання (я проїхав 40 районів), що турбує людей, це земельні питання. і сьогодні законопроект… я закінчую, сьогодні той же законопроект Вадатурського… дуже багато людей задають питання, чому у нас не індексується то-то, то-то, то-то. Так, він трішки недопрацьований, але це нагальна потреба сьогодні і в цьому законопроекті також. Тому просто прошу, щоб ми в четвер не політизували, бо знову будуть зриватися домовленості лідерів фракцій і так далі, давайте в середу зберемося конкретно по законопроектам по мораторію землі і в четвер ми винесемо наше бачення. Так чи інакше наше бачення буде, комітет розгляне, а далі парламент має визначатися стосовно законопроектів. Я дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. То ваша пропозиція: проводити комітет завтра. (Шум у залі)
Не знаю… Колеги, я… є пропозиція. Все рівно в четвер, чесно кажучи, ну навіть, якщо я поставлю зараз на голосування, якщо буде потреба, але, чесно кажучи… Дивіться, навіть якщо ми в середу його проголосуємо, ну точно в порядок денний в понеділок він не проходить. Ну це очевидно, да?
Крім того, я скажу, що вони всі ідуть начебто різними… якісь ідуть альтернативними чи ні, ну навіть з точки зору потрапляння до порядку денного по, наприклад, там по законопроекту 2291 немає висновку Науково-експертного. Без Науково-експертного в зал він не попаде. Тому… є ряд факторів, які цей момент стримують.
Я пропоную і, чесно кажу, я це сказав і лідерам, ну є Регламент Верховної Ради, я дуже ціную позицію коаліції. але я, разом з тим, дуже ціную й нашу разом з вами позицію. Є комітет, є його повноваження, є ті рамки, в яких комітет працює, ми прислуховуємося і я щиро зараз говорю, до того всього, що зараз відбувається в залі, розумію, що це дуже важливо, але просто бігти за якимись рішеннями, тому що за ними треба побігти, ну, напевне, теж неправильно.
Давайте опрацюємо. Чітко ми з вами домовляємося, в четвер ми повертаємося до цих питань, обговорюємо їх і приймаємо рішення. Немає проблеми в тому числі в контексті сесійних тижнів, оскільки у нас наступний сесійний тиждень… тиждень сесійний, через один сесійний. Тому у нас, чесно кажучи, наступних два тижні абсолютно ми можемо все це розглядати, в тому числі у нас є і п'ятниця. Не сприйміть це як жарт, але я думаю, що є достатньо часу для того, щоб все це розглянути.
Я скажу ще, чому мені здається це рішення зважене. Чесно, колеги, я міг і сьогодні це питання поставити, але якщо ми просто от і політично зважено, і змістовно зважено не підійдемо до цього питання, ну завалимо ми всі ці питання. Давайте вийдемо на рішення тоді, ми всі їх відхилимо. Чи буде це краще для залу? Я думаю, ні. І це тільки додатково додасть якогось обурення. Тобто треба вийти на політичне рішення. Я розумію, що комусь вигідно, можливо, сьогодні перенести все це в площину комітету. Ми з радістю приймаємо цей пас, і ми будемо розглядати всі ці законопроекти. Але будемо їх розглядати виключно в змістовній площині. Тому що, ще раз повторюся, ніяких ризиків для громадян України в контексті якогось нерегульованого продажу землі і втрати ними земельних ділянок на даний момент не існує.
Крім того, якщо дивиться про прийняття цих рішень, послухайте, щоб продовжити мораторій треба 226, щоб прийняти Закон про обіг земель, треба 226. Тобто в контексті кількості голосів, слухайте, якщо не провести мораторій, з такою ж радістю можна не провести ринок обігу земель. Тому кінцевий результат точно не залежить від того, чи будемо ми розглядати Закон про обіг земель, чи будемо ми розглядати 6 законопроектів про продовження мораторію, результат від того не змінюється.
Тому, колеги, для того, щоб це було колегіальне, можливо, рішення, є дві пропозиції. Одна моя пропозиція: поставити всі ці законопроекти до розгляду на четвер. Є пропозиція Вадима Євгеновича поставити їх завтра. Крім того, я скажу, у нас завтра комітет не був запланований, і це нам треба тоді прийняти, в тому числі, рішення про проведення комітету завтра. Тому, ставлю в порядку надходження.
Хто за те, щоб розглянути пропоновані законопроекту (шість штук) по мораторію в четвер, прошу голосувати. Хто - "за"? Хто проти? Утримались? Немає. Одноголосно прийняте це рішення.
Тому я дякую Вадиму Євгеновичу, що він дослухався до моїх аргументів. Тоді в четвер готуємося до цієї дискусії і обговорюємо ці закони. Добре?
Дякую. Комітет закрито.