СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної

та земельної політики

22 вересня 2026 року

Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги,  значить, розпочинаємо реєстрацію.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на місці. Всім доброго дня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я тут. Іван Адамович, привіт. Я на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, да.

Сергій Ярославович Рудик.

 

РУДИК С.Я. Рудик є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всім доброго дня. Вітаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Степан Миколайович, вітаю.

Чайківський на місці.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Андрій Володимирович.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Валерійович, вітання.

Герасимов Артур. Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна. Грищенко Тетяна.

Гузенко Максим. Гузенко Максим.

Колеги, я прошу, будь ласка, мікрофони повідключайте, починає фонити.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Доброго дня всім. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Олександрович, вітаю.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Добрий день. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Сергійович, вітання.

Кучер Микола.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Доброго дня. Грищенко присутня. Відмітьте,  будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяна Миколаївна, мої вітання. Дякую.

Микола Іванович Кучер. Микола Іванович.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ще раз вітання, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Доброго дня. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Анатолійович, мої вітання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Колеги, всіх вітаю. Лукашук...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богдан Олегович, вітання.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Нагаєвський присутній. Вітаю всіх.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Сергійович, вітаю.

Нікітіна Марина. Бачу, Марина написала в чат, Олександр Георгійович, що там щось її не пускає.

Петьовка Василь.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вибило рази два-три її щойно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зв’яжіться з нею.

Петьовка Василь.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Вітаю, колеги. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр В'ячеславович, мої вітання.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Дмитро Вікторович.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Колеги,  добрий день. Я присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Валерій Олександрович, мої вітання.

Столар Вадим.

Тарасов Олег. Тарасов Олег.

Тимофійчук Володимир. Тимофійчук Володимир.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богдан Григорович, вітаю.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович, мої вітання.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Добрий день всім. Я на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита Віталіївна, вітаємо.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Доброго дня. Приймаю активну участь у засіданні комітету.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петро Васильович, щиро дякуємо.

 

КУЧЕР М.І. Іван Адамович, Кучер є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

Гузенко Максим.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Є, присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Іванович, вітаю. Вибачайте, віддзвоню вам.

Нікітіна Марина. Нікітіна Марина.

Петьовка Василь.

Тарасов Олег.

Тимофійчук.

І того: 23 народних депутата присутні на засідання аграрного комітету.

 

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Іван Адамович, дякую.

 

НІКІТІНА М.В. Доброго дня. Прошу зареєструвати Нікітіну.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І добилася до нас Марина Вікторівна. Вітаємо. Зареєстрував.

24 народних депутати присутні на засіданні аграрного комітету. 

Прошу.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Іван Адамович.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Про проєкт Закону про внесення зміни до Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції), поданий народними депутатами України Фрісом, Марчуком та іншими (реєстраційний номер  15364).   

Про пропозиції комітету до проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000).

Про проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту легального ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікатів, поданий народними депутатами України Павлюком Соломчуком  та іншими (реєстраційний номер 15413). Комітет не головний.

 Про рішення Рахункової палати від 28 липня 2026 року № 20-4 «Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему: «Експлуатація державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення та міжгосподарських зрошувальних та осушувальних систем».

Та  «Різне».

Проєкт порядку денного вам було розіслано. Пропоную його затвердити.

Колеги, будь ласка.

 

БУНІН С.В. Олександр Васильович, можна виступ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Сергій, будь ласка.

 

БУНІН С.В. Шановні колеги, у нас в «Різному» заплановано розгляд питання щодо звернення голови спілки молочних підприємств України. В цьому році у них спілка 25 років святкує, і вони хочуть відзначити подякою деякі підприємства. Прошу це питання перед розглядом Рахункової палати розглянути, поки є всі колеги, щоб проголосувати за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді голосуємо спочатку за порядок денний, потім про пропозицію Сергія Валерійовича Буніна.

Будь ласка, Іван Адамович, голосуємо за порядок денний.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Рудик – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую з моєю правкою.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Микола, дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Костюк – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую,

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Стернійчук Валерій

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. І за пропозицію – за, і порядок денний – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Литвиненко Сергій.

Халімон Павло.

І того: 22 – за. Рішення прийнято.

Прошу, Олександр Васильович. Олександр Васильович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, вибачте. Колеги, тоді голосуємо за пропозицію Сергія Буніна: перенести частину питання, яке в «Різному», де надійшло звернення голови Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» Чагаровського до нашого комітету з «Різного» п’ятого пункту до  четвертого пункту. Питання розгляду Рахункової палати на п’ятий пункт.

Голосуємо, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, прошу голосувати. Хто – за дане рішення?

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.    

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іване Адамовичу. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін.

 

БУНІН С.В. Підтримую. Дякую всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М.  Підтримую. Підтримую, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.М.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О, Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук  Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б. Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

ШОЛ М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петро Васильович, прошу відключіть, будь ласка, мікрофон.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Адам Іванович, я теж – за, Литвиненко.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, Петро Васильович, відключіть мікрофон!

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Іван Адамович, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За порядок денний, да.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петро Васильович! Колеги, будь ласка, в кого включений мікрофон? Будь ласка,  відключіть мікрофон, Петро Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, начебто відключений, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, вже відключений. Дякую.

Прошу, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 23 народних депутати «за». Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Починаємо розгляд першого питання. Проєкт Закону про внесення зміни до Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції), поданий народними депутатами Фрісом, Марчуком та іншими (реєстраційний номер 15364).

У нас на засіданні присутній Ігор Павлович Фріс, один із авторів цього законопроєкту. Ігор Павлович, прошу, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ФРІС І.П. Дякую, Олександр Васильович, дякую, колеги, за запрошення, можливість дати своє бачення і представити законопроєкт, який є написаний мною у співавторстві з нашими колегами народними депутатами.

Я досить коротко спробую охарактеризувати основну мету цього законопроєкту. Але насамперед хотів трошечки повернутися до історії, до історії 2014 року, коли росіяни вкрали наш Крим, і разом з Кримом вони вкрали, напевно, одну з найбільших складових частин виноробної галузі нашої держави. І, як виявилося, нещодавно вони, окрім нашого права на Крим і наших вин, і нашого винограду, який проростав і проростає на цій території, вони вкрали ще наші права на сорти рослин, на сорти виноградів, які були Україною зареєстровані на підприємство «Магарач». І зараз в Єдиному реєстрі рослин, на жаль, більшість сортів, зареєстрованих далі за Магарачем, належать Російській Федерації. Вони вкрали у нас і це. І тепер українським виноробам, українським виноградарям необхідно для того, щоб легально працювати в рамках закону, який набув чинності з 1 січня 2026 року, і мати можливість зареєструвати виноградники, якою стала вся територія України. Дякую, Олександр Васильович, за вашу правку, яку ви внесли. І велика частина території України є територією ризикованого виноградарства, тому що ніколи виноград не вирощувався на території Чернігівської області, на сьогоднішній день вирощуються і там. І завдяки цьому, щоб мати можливість завозити культивовані резистентно стійкі сорти винограду, Україні необхідно здійснювати відповідну процедуру довготривалу, скажемо, багатовитратну з тою метою, щоб зареєструвати за Україною, за нашою державою відповідні сорти винограду і мати можливість реєструвати виноградники, як це передбачає закон, і робити з цього винограду вино. Щоб не закуповувати цей виноград за кордоном, не імпортувати, а навпаки складати імпортну складову, виручку українську, яка буде реалізовувати українське вино за кордоном, а валютна виручка буде поступати в Україну.

Щоб і це в тому числі було можливо, був запроєктований вказаний законопроєкт, запропонований на розгляд народним депутатам. І він має на меті, з метою поширення українського вина, виготовленого в Україні, виготовленого з української сировини, мати можливість, щоб такі вина мали, скажемо так, превентивне першочергове право для реалізації в межах ритейлу в магазинах і в HoReCa в ресторанах. Пропонується встановити мінімальну кількість такої продукції серед іншої подібної продукції в розмірі 25 відсотків. І колегами, моя пропозиція була це зробити на весь час, але колеги запропонували почати цей процес з обмеженням дії вказаної норми на час дії воєнного стану, мені здається, і рік після його завершення, як ми завжди це робимо, надати можливість, щоб українські вина були, мали певну перевагу перед іншими винами, іншими виноробнями, які імпортуються на сьогоднішній в Україні, в частині представлення їх виключно, не обмежуючи можливість вказаних вин імпортуватися і не надаючи певні квоти і певні додаткові податки на їх імпорт, встановити, що при реалізації вказаних вин частка українського вина має складати не менше 25 відсотків. І в HoReCa ресторанах, і в ритейлі в магазинах.

Це ключова позиція, яка надасть можливість підтримати українських виноробів. Я хочу зауважити, колеги, що за останні два роки, коли ми внесли з вами зміни в Закон про обіг спирту етилового і встановили окрему категорію так званих малих виноробів. Тому що сьогодні це досить витратна галузь господарства і економічно важка, і стратегічно важка. Тому що з моменту, коли посадиться виноград, до моменту, коли з нього почнеться робитися вино, а коли це ще воно визріє і поступить на полку, пройде не один рік, 5-7 років, можливо, не менше, то з тою метою, щоб підтримати українських виноробів і виноградарів була запроєктована вказана норма.

Я прошу вас її підтримати. Якщо до мене будуть якісь питання, я із задоволенням готовий на них відповісти. І хочу наголосити, що кількість таких виноробів, які за два роки створилися в Україні завдяки нам з вами, коли ви проголосували спочатку Закон про обіг спирту і зробили таку класифікацію, як малі виробники виноробної продукції, надавши їм певні льготы з оподаткування і з моменту прийняття закону, з початку роботу закону з 1 січня 2026 року, 180 нових малих крафтових виноробень по всій державі, починаючи від Закарпаття і закінчуючи Чернігівщиною, під час війни створилося в Україні.

Дякую вам за це. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Павлович.

Позиція міністерства, будь ласка. Тарас Миколайович Висоцький.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати, Олександр Васильович, Ігор Павлович, всі інші присутні. Однозначно, це сектор дуже важливий, сектор з доданою вартістю, з великою традицією, культурою, і зрозуміло, що на моменті становлення складно дуже без тої чи іншої підтримки. На жаль, можливостей суттєвої фінансової підтримки на сьогодні у бюджеті немає, тому підтримуємо ініціативу, яка мала би в тому числі впливати на споживача. Зі своєї сторони ми впевнені і знаємо, що всі виробники залежно від розміру, в тому числі малі крафтові виробники, дійсно, роблять якісний продукт, і споживач потім приймає рішення,  купуючи. Навіть роблячи ці обов’язкові квоти, не можна заставити споживача купити, але точно треба допомогти, щоб споживач дізнався. Тому що дуже часто ще, на жаль,  не знають про цю нашу якісну продукцію.

Тому з урахуванням цього ми підтримуємо відповідну ініціативу. Дякуємо, в принципі, за її реєстрацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Миколайович.

Колеги, чи, може, хтось хоче висказатися з цього приводу?

 

ТАРАСОВ О.С. Вітаю, колеги. Так, я хочу висказатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ТАРАСОВ О.С. Іван Адамович, вітаю вас. Відмітьте, будь ласка, присутність. Тарасов Олег.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Олеже Сергійовичу, мої вітання. Відмітив вашу присутність. Скажіть, будь ласка, ви ознайомлені з порядком денним?

 

ТАРАСОВ О.С. Звісно, що ознайомлений.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ви його підтримуєте?

 

ТАРАСОВ О.С. Так, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

У нас були запропоновані Буніним Сергієм зміни, перенесення в порядку, чи підтримуєте ви ці зміни?

 

ТАРАСОВ О.С. Підтримую. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

ТАРАСОВ О.С. І це питання теж підтримую, коли буде голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марина Нікітіна руку підняла.

 

НІКІТІНА М.В. Колеги, ще раз доброго дня. Я повністю підтримую цей законопроєкт.

Пане Ігорю, ви знаєте, я лобіст українського виноробства. Але в мене одне маленьке питаннячко, яке стосується, тому що положення законопроєкту можуть в якісь мірі суперечити статті 271 Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом. Це щодо заборони будь-яких кількісних обмежень імпорту і еквівалентним ним обмеженням заходів, які можуть навмисно дискримінувати чи приховано обмежити торгівлю між сторонами. Так-от, у мене побоювання, чи даний законопроєкт не викличе якихось негативних висновків з боку наших європейських колег, чи якихось санкцій, якось це питання вивчали, щоб ми якось обійшли цей момент?

Все. А так я повністю підтримую.

 

ФРІС І.П. Дякую, пані Марино, за запитання. По-перше, законопроєкт жодним чином не вносить будь-яких обмежувальних норм в частині імпорту або обмежуючих норм в частині представлення імпортованої продукції, виноробної продукції в ритейлі. І жодним чином не впливає на можливість завезення, розмитнення і представлення вказаного товару в українському сегменті ринку.

До того ж хочу зауважити, що подібна допомога малим виробникам виноробної продукції представлена в країнах європейського співтовариства. Це відбувається в Німеччині, в Австрії і в Італії. Причому в Італії це відбувається ще більш глибше. Враховуючи те, що італійська асоціація виноробів, одна з найбільших асоціацій виноробів в світі, домоглася того, що там представлені певні зобов’язальні норми, які гарантують представлення в ритейлі і в закладах громадського харчування серед національного виробника певну квоту на регіонального виробника, тобто з 50 відсотків вин, які в Італії необхідно, щоб були італійського походження з італійського винограду представлені на полках, 30 відсотків має бути представлено безпосередньо регіональними виробниками тої чи іншої провінції, того чи іншого регіону, жодним чином не обмежуючи право закупати і продавати, і реалізовувати, і ввозити в державу вина інших країн виробників.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Павлович.

Чорноморов Артем Олегович руку підняв.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Олександр Васильович.

Я вже ж підтримую як голова профільного підкомітету, який зазначений, цей законопроєкт. Я б хотів навіть щоб це залишилося норма і після воєнного стану, а не тільки рік після неї. І взагалі спілкування з Ігорем Павловичем, ми говорили про те, що деякі товари також треба примінити, це я маю на увазі, наприклад, в розрізі овочівництва, там є фреш, суперфреш, щоб це було, як він зазначив, в деяких європейських странах, ми спілкувались, регіонального масштабу. Щоб ритейл забов’язовувався викупати фреш і суперфреш з регіонів, де він безпосередньо вирощується з перевагою безпосередньо на того агровиробника, який знаходиться в цьому регіоні. Ну, по-перше, зараз це на часі, оскільки у нас складських приміщень стало дуже мало. А, по-друге, схожу ініціативу щодо захисту виробників вводив Дмитро Соломчук, її просто треба трохи вже якось, я вважаю, скомбінувати і привести до певного ладу і, так, даний законопроєкт треба вже якось виносити.

Ігор Павлович, єдине, що я б хотів, щоб, моє особисте бачення, що це повинно бути на постійній основі. Підтримую. Дякую.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Колеги, доброго дня. Попрошу зареєструвати, Артур Герасимов присутній.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, зареєструйте, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Щиро вам дякую, Олександр Васильович.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Артур Володимирович...

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Зранку був Володимирович. Зараз не знаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дорогенький Артур Володимирович, вітаємо вас.

 

 ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякуємо, що ви знайшли час і доєдналися до засідання аграрного комітету.

Скажіть, будь ласка, ви  ознайомлені з порядком денним?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ознайомлений і підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Підтримуєте. Дуже вам дякуємо.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А чули ви про те, що Сергій Бунін запропонував змістити з п’ятого питання «Різне» і поміняти місцями на четверте? Чи підтримуєте ви такі зміни?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Це не чув, але Буніна можу підтримати, як скажете.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дуже вам дякую, Артуре Володимировичу. Гарного вам дня. Просимо не покидати засідання, бути і підтримувати….

 

ГЕРАСИМОВ А.В. На місці, на місці

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, за результатами обговорення ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений проєкт закону за основу. Колеги, прошу голосувати.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, дякую. Голосуємо. Підтримаємо нашого Ігоря Павловича.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І його всі ініціативи дуже доречні і потрібні.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Рудик підтримує.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. За.

Бунін Сергій.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Артур.

Грищенко Тетяна. Грищенко Тетяна.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро. Костюк.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Микола Іванович.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Виключно – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук  Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег. Тарасов Олег.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.     

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Ігор Павлович, ми, як вам обіцяли, аграрний комітет в тому складі, який є сьогодні, сто процентів...

 

КОСТЮК Д.С.  І Костюк  – за. Я перепрошую.

 

БУНІН С.В. Іван Адамович, Бунін підтримує.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро – за. Бачите, як колеги доєднуються, хто не встиг голосувати, щоби підтримати такий потрібний законопроєкт, таку гарну ініціативу.

Грищенко Тетяна.

Ще Халімон Павло.

Тарасов Олег.

І того: 23 народних депутати – за. Рішення прийнято.

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Переходимо до розгляду другого питання: про пропозиції Комітету про проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000).

Я нагадаю, що 16 вересня Верховній Раді урядом було представлено проєкт Державного бюджету на 2027 рік. І пропоную перейти до заслуховування представників центральних органів виконавчої влади стосовно пропозицій в цей бюджет. Я запрошую до слова міністра аграрної політики Висоцького Тараса Миколайовича.

Тарас Миколайович, будь ласка.

 

ФРІС І.П. Олександр Васильович, дозвольте подякувати членам комітету за прийняте рішення, побажати плідної роботи. Гарного вам дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Ігор Павлович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович, за слово.

Шановні народні депутати, по-перше, дякую, був підкомітет проведений вчора, Артем Олегович, всіх, хто долучилися, що дійсно детально проговорили. Я тоді, з вашого дозволу, не буду прямо всі, всі деталі, оскільки було обговорення детальне, не знаю, скільки у всіх вас є часу на сьогодні, а основні речі.

Також по ЦОВВ, ми для того і долучали ЦОВВ, щоб вони сфокусувалися, тобто я сфокусуюся на Мінагрополітики, а ЦОВВ, які… від себе скажуть тоді комплексно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, но ви, будь ласка, крупними мазками. Там Артем Олегович, який проводив вчора підкомітет, він вже прорезюмує результати, і ми вже будемо голосувати його пропозицію. Але, будь ласка, крупними мазками.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В частині того, що, ще раз, що є позитивного уже в урядовій редакції, яка внесена, закладені кошти на запуск Виплатної агенції близько 200 мільйонів гривень. Розуміємо, був законопроєкт прийнятий минулого року вами, нормативні акти зафіксовані і дальше буде рухатись. Також передбачена підтримка прифронтових територій, в тому числі те, що був круглий стіл, обговорення для релокації, тобто спецфонд там два джерела: експортне мито ріпак і соя і орендні кошти від здавання в оренду Земельним банком на прифронтовій території, зберігається підтримка меліорації, розвитку зариблення, підтримка сімейно-фермерських господарств.

Що на сьогодні передбачено і ми би хотіли, щоб ви розглянули в частині Мінагрополітики? Це тваринництво, тваринництво, перш за все ВРХ, довгострокові інвестиції, особливо зараз, це знову ж теж елемент переробки, важливо це робити з врахуванням ситуації з логістикою. Порядок сам є, правила вони зрозумілі, це компенсація реконструкції або будівництво молочнотоварних ферм і також, у разі наявності коштів, поголів’я. Тому запит пропонується розглянути на те і на те, щоб була така суттєва програма. Всі цифри відповідають Державній цільовій програмі розвитку тваринництва до 2033 року.

Також ми постійно отримуємо звернення, що складна логістика, особливо з прифронтових регіонів. Спробувати все-таки започаткувати фокусну програму для підтримки аграрної логістики до 1 мільярда гривень для того, щоб компенсувати вартість як залізничних, так і автомобільних перевезень на певну відстань, у тому числі з прифронтових територій.

В принципі, у нас є зобов’язання по …(Не чути) міжнародних різних організаціях. Ми до того постійно просимо йти тими чи іншими шляхами, щоб нам робили пільги, але не завжди це виходить, тому за можливістю передбачити все-таки фінансування міністерства у міжнародних фінансових відповідних організаціях. І в принципі, з точки зору Мінагрополітики це є основні...

Прокоментую ще, бо там є накладка така по Держлісагентству. Там не додаткові кошти, а просто, щоб запустити лісовий кадастр, зміна з розширення цільового призначення. І є присутні Держрибагентство, Держпродспоживслужба… Є, є колеги, то теж прокоментують. Тому як домовлялися, це по Мінагрополітики, по ЦОВВ тоді, як вважаєте, коли доречно саме їм висказатися, скажуть, і ми готові до обговорення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Я думаю, що є сенс зараз почути представника Міністерства фінансів. У нас присутній заступник міністра Кава Олександр Степанович.

Олександр Степанович, будь ласка, хотіли б вас послухати з цього приводу.

 

КАВА О.С. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний голово, шановні присутні. Проєкт Державного бюджету України на 2027 рік – це проєкт документа, який відбувається в умовах постійного виникнення нових викликів та шоків для нашої країни, на жаль, під… інтенсифікацією бойових дій. Цьому підтвердження, що бюджетну декларацію на 2027-29 роки ми розробляли за сценарієм один макропрогноз, що передбачало покращення безпекових ситуацій в 27-му році. А вже проєкт Державного бюджету на 27-й рік ми складаємо за сценарієм 2, тобто більш тривале продовження активних бойових дій.

Тож основні передумови, які закладені в проєкт бюджету, – це продовження війни з Російською Федерацією в 2027 році, інтенсифікація бойових дій та цілодобовий терор цивільного населення, ризики проходження опалювального сезону та руйнування енергетичної інфраструктури, та нестача засобів ППО. Додаткова потреба сил оборони складає 27 мільярдів доларів лише до кінця 27-го року, тож зменшення надходжень до державного бюджету імовірно через ускладнення роботи бізнесу. Тож основні показники: дохід, по-моєму, на рівні 5 трильйонів 648 мільярдів гривень, що на 452 мільярди більше ніж заплановано було цього року, а видатки – це 7 трильйонів 329 мільярдів, що на 865 мільярдів більше ніж цього року.

Міністр презентував, розказував вам про деталі проєкту у Верховній Раді. Якщо у вас є якісь додаткові питання, я готовий відповісти. Сектор аграрний залишається для нас в пріоритеті, ми розуміємо важливість підтримки аграрного сектору, тому програми, які необхідні для підтримки аграрного сектору, ми залишаємо. І на 2027 рік закладаємо загалом 7 мільярдів 403 мільйона гривень на програми аграрного сектору.

Дякую дуже вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Степанович. В принципі, зрозуміло, що бюджет, який дефіцитний, вчора було проведений підкомітет з головуванням Артема Олеговича Чорноморова, він заслухав пропозиції ЦОВВ, в принципі, бюджет був розкладений. Я думаю, що є сенс, щоб Артем Олегович коротко доповів стосовно основних статей. І, якщо вже будуть питання у членів комітету, можливо, ми будемо задавати ЦОВВ, але, в принципі, вчора це все проговорилося, і я думаю, що Артем Олегович резюмує вчорашній підкомітет.

Артем Олегович, ми вас слухаємо, будь ласка,

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні члени комітету, вчора проходив підкомітет по розгляду даного питання. Щодо пропозицій. Я дуже коротко. Проєкт був надісланий усім, тому піду постатейно. І так, пункт 13, 14 викласти у такій редакції: ми доповнюємо, що фінансова підтримка сільгоспвиробників для державної підтримки сільгосптоваровиробників, релокованих з окупованих територій, добавляємо «а також з територій віднесених до зон ризикованого землеробства внаслідок ведення бойових дій на таких територіях».

Потім абзац 6 пункт 22 Прикінцевих положень Закону про бюджет виключаємо. Обґрунтування незрозуміло щодо питання включення в Закон про бюджет щодо обговорення або, як там було викладено, якщо я не помиляюсь, обговорення щодо передачі наукових установ НАН до відповідних профільних міністерств. Не вказані міністерства, які профільні наукові установи, їх перелік і тому інше. Тому ми просимо це виключити з Закону про державний бюджет.

Потім у додатку номер 3: для покриття витрат сільхозтоваровиробників на перевезення  сільгосппродукції. Те, що зазначав Тарас Миколайович. Це 1 мільярд, розуміючи, що  кошти не такі ж великі для того, щоб компенсація була залізнодорожним та автотранспортом, але це необхідно для того, щоб з’явилася ця строка,  і певний час, напевно, декілька місяців часу це була певна компенсація і допомога, оскільки дуже зараз дорого коштує доставка до певних регіонів, особливо до півдня України агропродукції для її подальшого експорту.

За бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників» збільшити видатки розвитку загального фонду на 1 мільярд 840 мільйонів до загальної суми 2 мільярди 105 мільйонів 284 за напрямки державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільгосптоваровиробників. Це питання завжди гостро стоїть в нашому комітеті. Поясню чому, тому що наша задача – це збільшити якомога більшу частину тваринництва на території України, це компенсація за тваринницькі будівлі, так би мовити, для тварин і відшкодування вартості закупівлі племінних тварин. Розбито на 1 мільярд 540 мільйонів та 300 мільйонів.

Далі.  Пункт 2.3. За бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері геодезії, картографії та кадастру» невеликі кошти просимо: 19 мільйонів 982 тисячі гривень, збільшити до загальної суми, яку ми там зазначили.

 Потім пункт 2.4 за бюджетною програмою  «Протиепізоотичні заходи у частині Всесвітньої організацій охорони здоров’я», це щодо Держспоживслужби, це програма… хоч ми в цьому році не переглядаємо державний бюджет 2026 року, але завжди ця програма вибирається за моїм досвідом на протязі 7 років, завжди в повному обсязі, і коли подається бюджет, завжди не вистачає коштів для мінімального потенціалу  протиепізоотичних заходів. Це, по суті, прививки, які повинна робити Держспоживслужба, це наші зобов’язання, 150 мільйонів просимо до тої суми. Це для того, щоб отримати певний мінімум.

Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Також просять 188 мільйонів.

2.6. Наукова організація діяльності президії Національної академії аграрних наук України. В них дуже маленькі заробітні плати, не вистачає, по суті, на основні фонди, навіть загальний фонд покрити. Просять, якщо я не помиляюся... Так написано, вибачаюся, це 450 тисяч, да, якщо я не помиляюся, гривень. Та з бюджетної програми «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу» суму на 485 мільйонів, це безпосередньо на розсуд Мінфіну. Ми як аграрний комітет будемо намагатися відстоювати Національну аграрну академію в бюджетному комітеті.

Експлуатація державних водогосподарських комплексів та управління водними ресурсами. Збільшити видатки загального фонду на 285 мільйонів. Оскільки у нас є проблеми щодо засушливих територій, земель на півдні України, це Одеська, Миколаївська області, в рамках програми, яку Кабмін презентував і прийняв, це розвиток меліорації до 2050 року, є певний перелік ризикових областей, куди входить каскад озер Одеської області та Миколаївської, для того щоб наповнити їх прісною водою. Тому що в більшості регіонів, наприклад, в Миколаївській області після катастрофи на Каховському водосховищі у нас перестає,  взагалі зникає прісна вода.

У мене все, в принципі, коротко по всьому пройшовся. У інших ЦОВВ, Держлісагентства питань немає, лише те, що озвучив Тарас Миколайович. Тож, в принципі, все. Якщо є запитання, радий буду відповісти також, якщо що, то ЦОВВ теж прокоментують ті чи інші потреби, які вони вказали вчора на підкомітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Дуже змістовно. Колеги, у кого є, можливо, питання стосовно того, що озвучив Артем Олегович? Чи, може, додаткові є пропозиції, може, зауваження?

Будь ласка, Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. У мене питання до Мінфіну. В минулому році яка була виділена сума на допомогу, на дотації на агросектор і яка закладена сума в цьому бюджеті? Там озвучено було, але я прослухав.

 

КАВА О.С. На 2027 рік це 7 мільярдів 403 мільйони, а касові видатки за 2026 рік станом на 21 вересня складають 1 мільярд 678 мільйонів гривень.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А ви не скажете, у бюджеті 2026 року скільки було закладено?

 

КАВА О.С. Закладалася сума 14,5 мільярда, але частина це був спецфонд, який просто не наповнився. Тобто ми повертаємося до показників, які були у 2025 році.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Тобто враховуючи, що у нас збільшені видатки і на обробіток, і на все, ми зменшуємо допомогу на рівні 2025 року. Правильно? Я для себе просто хочу зрозуміти.

 

КАВА О.С. Так, так. На жаль, через те, що потреби сектору безпеки і оборони зростають істотно, змушені були так рахувати. Але ми активно працювали і з Міністерством аграрної політики, і так само готові перейти до співпраці з профільним комітетом.

Дякую.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем Олегович, прокоментувати, як так розумію, хотів. Включи звук, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вибачаюся. Якщо чесно, пан Андрій затронув дуже болюче питання. Я що згадав, і вчора це я забув, на превеликий жаль, тому що я був в дорозі. І поки є пан Кава. Дивіться, ми ж прийняли закон, який стосується, що кожного року у нас іде каскадне підняття акцизу на паливо. Є таке?

 

КАВА О.С. Так, є.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, з 1 січня 2027 року який буде встановлюватися акциз на паливо, особливо щодо дизпалива?

 

КАВА О.С.  Я уточню цифри, я повідомлю окремо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто на моє глибоке переконання, що з тими цінами, які зараз є, це 100 гривень вже на дизпаливо, оптова ціна може трошки менша, ми просто, якщо навіть аграрії зайдуть в посівну, то в нас не буде потім збору врожаю, ми просто не витягнемо цю ціну.

Тому, Тарас Миколайович, я прошу вас безпосередньо, оскільки акциз, це в моєму підкомітеті, звернути увагу з Мінфіном, і давайте на наступному комітеті, Олександр Васильович, я прошу розглянути певні речі, які будуть стосуватися безпосередньо акцизу на паливо для аграріїв, для агровиробників, тому що ми просто не витягнемо з 2027 року. Я вже читаю іноземні видання, що дефіцит буде тільки збільшуватися, а українські видання пишуть, що по принципу того, що акциз збільшиться, для наших фермерів дизель буде на 1 літр 140 гривень в наступному році. Я хочу, або щоб спростували це, або це… Я готовий це на підкомітеті спочатку підняти питання для того, щоб висунути це на наступному комітеті. Для мене це дуже зараз, я думаю, як для всіх аграріїв, болюче питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, дякую, Артем Олегович.

Дійсно, багато вже про це говорили, і на базі нашого комітету також було і обговорення, і висловлено пропозиції. Тож давайте так і зробимо. На підкомітеті, будь ласка, це питання опрацьовуйте, і будемо виносити на комітет.

Дмитро Соломчук, будь ласка, руку підняв.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Шановні колеги, вітаю. Одне питання. Виходить, що на сьогоднішній день найскладніша ситуація в любому випадку на прифронтових територіях. І, на жаль, навіть за минулий рік 25-й тисяча гривень на гектар не була виплачена, тому що коштів немає. Через соєві і ріпакові правки спецфонд не наповнився навіть в минулому сезоні, тим більше він не наповниться в цьому сезоні. Це просто обіцяти, але коштів не буде, сої… соєвих правок.

І в цьому році була їм обіцянка компенсувати за спалені або незібрані врожаї там на рівні 10 тисяч гривень з копійками. Ясно, цих коштів також немає. У нас в бюджеті, наскільки я пам’ятаю, є орієнтовно 1,7 мільярда гривень, можливо, уточніть, поправте мене, можливо, я помиляюсь, на розмінування. Розмінування показало себе не зовсім ефективно, тому що в більшості фермери, по-перше, самі розмінували всі землі, як і Херсонщини, так і інші регіони. Ці розмінувальники часто ліцензовані ходять вже по розмінованим полям, де вже зібрано по три врожаї. Або розміновують благодійні гуманітарні розмінування благодійні організації США, Британії, балтійських країн та інших.

Моя пропозиція. Кошти за розмінування, це 1,7 мільярда, направити на реальну допомогу аграріям, які, власне, розмінували свої поля, вже зібрали згідно статистичних даних по три врожаї і виплатити ту тисячу гривень за 25-й рік і дотацію за 26-й рік, тому що люди в катастрофічному стані. Щоб розуміти, у багатьох навіть, коли потрібно приїхати десь на зустріч, немає вже навіть коштів залити в бак бензину, хоча в обробітку у них по декілька тисяч гектарів землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

 

_______________. Пане голово, можна я хвилинку ще? Я перепрошую, Артем Олегович, я так швиденько.

Дивіться, нам ставлять перед фактом, що коштів немає. Я розумію, дійсно, немає коштів, але наповнення державного бюджету 40 відсотків – це наповнення від агросектору. Насправді всі ми їздимо по форумах, всі ми чуємо аграріїв. Наприклад, те, що я чую, я, на жаль, не можу... хотів би, щоб Тарас Миколайович прокоментував це. Аграрії говорять одну історію, говорять: ребята, зараз рахуються три культури, з яких ми можемо отримати прибуток – це соя, ріпак... олійні культури, скажімо. Що вони кажуть? Якщо в нас не буде дотації або ви не переглянете соєві правки, яким чином ми могли б там перекривати собі свої там, скажімо, витрати, малі фермери кажуть, що ми на наступний рік... ми не витягуємо, у нас є побоювання, що ми до 40 відсотків площ просто не зможемо засіяти, тому що ми не маємо можливості, наприклад, те саме купити пальне, у нас немає дотацій, які ви обіцяли і так далі, так далі. Нам треба жорстко підняти питання, не може бути, у нас інфляція пройшла в цьому році, на жаль, немає інформації, але ми всі розуміємо порядка більше 10 відсотків, але ми опускаємося допомогу фермеру на рівень 2025 року. Воно так не працює. Значить, треба шукати додаткові кошти, або аграрний комітет має, скажімо, виступити одним фронтом, щоб добити і допомогти тим аграріям. Тому що дохідна частина в бюджет буде зменшуватися. Нам потрібно це якось проговорювати і шукати виходи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, мені коротко. Пан Олександр Кава, дивіться, я сім років займаюсь бюджетом АПК вже, можна сказати півтори каденції, я керуюсь виключно цифрами. На сьогоднішній день я цифри не бачу, знаєте чому, тому що ми не перерозподіляємо бюджет 2026 року. Я не бачу план виконання бюджетів по різним строкам... Ви ж хочете, як Мінфін, щоб ми, коли подали правки, ми також джерело надходження звідки, правильно? Я завжди це вираховував безпосередньо там, де не використовувалась бюджетна програма. І от Дмитро Соломчук подав дуже гарну ідею.

А скажіть, будь ласка,  дійсно, зараз мільярд з чимось Мінекономіки йде на розмінування, а який був процент, мені неважливо, на сьогоднішній день, у вас якраз закінчився квартал, який процент виконання цієї програми був за 2026 рік?

 

КАВА О.С.  Пане Артеме, дякую за запитання. Ми надамо додатково вам цю інформацію, але програма по розмінуванню – це є одна із умов Ukraine Facility, і обсяг фінансування щорічно на розмінування там зафіксовано. Ми дамо вам всю розбивку по використанню цих коштів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто більша частина програми на розмінування – це кошти західних партнерів. Я правильно розумію?

 

КАВА О.С.   Так. Це умови…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але вони потрапляють у загальний бюджетний фонд?

 

КАВА О.С.  Так, так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому все рівно повинен бути відсоток, від якого вони вже, щоб ми зрозуміли взагалі ця програма працює чи ні.

 

_______________. Не працює.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Це ж все рівно загальний бюджетний фонд, а ви потім розкидуєте, ми ж все одно будемо переглядати, якщо війна не закінчиться, але, дай бог, щоб закінчилася, ми будемо переглядати бюджет уже в квітні місяці, я впевнений. Ну, так було минулого року.

 

КАВА О.С.  Спільно попрацюємо з цього питання, а інформацію…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Будь ласка, надайте нам до того, як ми будемо, до того, як збереться  бюджетний комітет. Я думаю, що він буде збиратися десь після 8 жовтня, дивлячись на те, скільки правок подадуть до кінця вересня. Будь ласка, надайте нам якомога, саме по цій програмі, використання, скільки було, повністю всі роздруківки, поквартально, як вона  використовувалася, ця програма по розмінуванню.

Я дякую вам, пане Олександре, і дякую Дмитру Соломчуку, що затронув це питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Колеги, в минулому році, я вам так скажу орієнтовні цифри, не зовсім точні, розмінування за державною  програмою відбулося на площах орієнтовно 15 тисяч гектарів, за цей  рік орієнтовно 5 тисяч гектарів. Це враховуючи, що самі аграрії за весь цей період у всіх областях розмінували власноруч біля мільйона гектарів.

Ще один факт. Аграрії, розміновуючи власні землі, українські землі, витрачали середньостатистично 7-10 тисяч гривень на гектар власних коштів. Державне розмінування – це 70 тисяч гривень на гектар, в 7-10 разів дорожче.

Третій факт. Вісі поля сільськогосподарські, в принципі, можна сказати,  на 99 відсотків розміновані і засіваються з 2023 і 2024 року. Крім, там, де нові снаряди падають, «шахеди», ще щось, ще щось такого плану. І аграрії ні подяки не отримали від держави за те, що державі зекономили, в принципі,  при вартість 70 тисяч, це 70 мільярдів вони зекономили коштів, ні подяки ні від кого, ні дотацій. Навіть, кажу, тисяча гривень за 2025 рік до сьогоднішнього дня  не виплачена.

То для чого таке розмінування? Є багато фондів, які розміновують, займаються гуманітарним розмінуванням. Є дуже величезні фонди з бюджетами в рік орієнтовно 4-5 мільярдів, це приватні кошти приватних благодійників, і вони більш ефективні. А не так,  що ці ліцензовані ходять вже по полям, де є пшениця чи соняшник, третій раз змолочене, а вони ходять з тими детекторами, щоб дати той акт про розмінування. Ну, є статистичні дані, що аграрій зібрав врожай. Статистика є? Є. Так давайте їм направимо цих 1,7 мільярда і не будемо займатися самообманом і їх обманювати.

Я буду подавати таку правку і буду просити, колеги з комітету, максимум всіх підписати, і в сесійній залі щоб зібрати максимально підписи. Дякую. Надіюся, що підтримуєте. Гарантую вам, що за це підтримають вас всі фермери, аграрії прифронтових територій, тому що вони скажуть всі ті самі слова.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. …один коментар додам до того, що казав Олександр Степанович. Я не дискутую з підходом, просто що означає, що програма Ukraine Facility. Коли підписався Ukraine Facility, було записано, що кожного року має виділятися туди мільярд 700 мільйонів. Якщо це не виділяється, то, умовно, інші 250 мільйонів доларів не приходять. Тому тут, ну, це просто треба зрозуміти, що цю річ треба теж паралельно продискувати, бо можна... Ну, щоб не вийшло, що і звідти заберуть, і в іншому не буде, бо просто дохід,  який це наповнює, (нерозбірливо). Я не знаю, які там точно цифри, але воно зазвичай так прив’язано. Тому тут дійсно важливо, щоб Мінфін дав по Ukraine Facility більше деталей, але з підходом із озвученим я погоджуюся. Єдине, цей момент врахувати, чи ці кошти умовно не все-таки, ну, як кажуть, нецільові, щоб не вийде так, що якщо звідти забираються, то вони вже, в принципі, не можуть попасти в загальний бюджет.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Значить, Тарас Миколайович, давайте визнаємо ці землі чистими, де зібрано, не раз це оголошував, де зібрано більше трьох врожаїв, да, грубо говорячи, і цільові кошти направимо їм, що вони... вони розмінували, і не буде порушення нічого, в принципі.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Погоджуюся.

 

СОЛОМЧУК Д.В. І всім буде позитив. Трошки шахрайство там відбувається, ну, всі це знають.  Але, ну таке.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую за таке обговорення.

Скажіть, будь ласка, Артем Олегович, ви ж з ЦОВВ все ж проговорили на підкомітеті, чи є сенс по ЦОВВ зараз брати коментарі, чи будемо переходити до голосування з урахуванням того, що ви вже зачитали пропозиції?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Пропоную перейти до голосування. Всі ЦОВВ, в принципі, були задоволені пропозицією щодо бюджету. Дякую Мінфіну, в принципі, можна голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Тоді, колеги, проєкт рішення вам було розіслано. Отже, ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді України прийняти в першому читанні проєкт Закону про Державний бюджет України  на 2027 рік (реєстраційний номер 16000) з урахуванням запропонованих змін.

Внести зміни до текстової частини та у Додаток 3 проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік, які були озвучені нашим колегою Артемом Олеговичем Чорноморовим. Пропозиції щодо збільшення видатків на зазначені цілі пропонується забезпечити за рахунок прогнозованого зростання доходів загального фонду Держбюджету на 2027 рік за кодом класифікація доходів 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» внаслідок підвищення ефективності адміністрування податків, посилення боротьби з тіньовим обігом сільськогосподарської продукції та детінізації внутрішнього ринку продовольчих товарів.

Надіслати відповідні звернення до Комітету з питань бюджету, Кабінету Міністрів та до Міністерства фінансів.

Колеги, прошу голосувати.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, голосуємо, колеги.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іване Адамовичу. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко,  підтримую, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.М. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Підтримую. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Підтримую.

 

ШОЛ М.В. Іван Адамович, Шол підтримує. Вибачаюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита, вітаю ще раз. Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Салійчук включився, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Салійчук включився Олександр В’ячеславович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зараз я пройду всіх.

Тарасов Олег.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко.

Герасимов Артур.

Халімон Павло.

Мейдич Олег.

Дякую. І того: 21 народний депутат – за пропозиції до проєкту Закону Державного бюджету на 27-й рік за номером 16000. Підтримали 21 народний депутат.

Олександр Васильович, прошу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, а можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Поки Кава... Мінфін на місці ще, да?

 

КАВА О.С. Так.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане Кава, доброго дня. А скажіть, будь ласка, можете повідомити членів комітету по всім програмам, які були на цей рік, і розмінування, і компенсація вартості сільгосптехніки, всі-всі інші, який на сьогоднішній день залишок коштів?

 

КАВА О.С. Так, ми надамо вам цю інформацію в найкоротші терміни, яке фактичне використання було, щоб зараз я не зачитував вам весь перелік.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Скиньте чим скоріше, будь ласка, бо це дуже важливо, щоб підтвердилась моя інформація в реальності, чи воно так, чи ні.

 

КАВА О.С. По розмінуванню в мене цифри, можу зразу озвучити. Вже використано 99,9 від плану за цей період, а з загального… минулорічний обсяг використаний на 83 відсотки, з загального фонду на розмінування.

 

СОЛОМЧУК Д.В. По всіх програмах.

 

КАВА О.С. Добре, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Степанович. Тоді будемо чекати від вас інформації і надамо нашим колегам загальний чат.

Переходимо до наступного питання: про проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту легального ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікатів, поданий народними депутатами України Павлюком, Соломчуком та іншими (реєстраційний номер 15413). Наш комітет, колеги, не головний.

На засіданні у нас присутній автор цього законопроєкту Павлюк Максим Васильович. Тож, Максим Васильович, доброго дня, і прошу вас доповісти цей законопроєкт.

 

ПАВЛЮК М.В. Вітаю, шановні колеги. Дякую, пане голово, за надане слово. Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чути. Будь ласка.

 

ПАВЛЮК М.В. Шановні колеги, незважаючи на те, що близько 11 народних депутатів саме вашого профільного комітету є співавторами даного законопроєкту, для того, щоб слідувати процедурі Регламенту, я все-таки коротко представлю його. Тому що більшість все одно, як то кажуть, в темі і розуміє, про що йде мова. Всі ви ще пам’ятаєте комітетські слухання, присвячені проблемі фальсифікації ветеринарних препаратів, які були проведені вашим комітетом в липні. Ще раз хочу, користуючись нагодою, подякувати за запрошення. Іще тоді говорили, що це проблема має комплексний характер і становить пряму загрозу життю та здоров’ю не тільки тварин, харчових продуктів тваринного походження, а й здоров’ю людей, а також міжнародній торгівлі та експортному потенціалу України. В умовах дії прямого мораторію на проведення заходів державного контролю ситуація на ринку лікарських засобів фактично вийшла з-під належного державного нагляду, що призвело до значного поширення нелегальної продукції та промивання масштабного тіньового сегменту ринку.

Нагадаю, як тоді нам казали на презентаціях запрошені представники бізнесу, орієнтовний обсяг тіньового становить близько 3,7 мільярда гривень, що означає суттєві втрати державного бюджету, які є особливо критичними в умовах воєнного стану. Функціонування тіньового ринку створює нерівні умови конкуренції, стримує розвиток легального виробництва та обмежує експертні можливості галузі. На сьогодні експорт ветпрепаратів становить близько 10 мільйонів доларів, тоді як потенціал зростання оцінюється в близько 1,5 мільярда доларів на рік.

Суб’єкти тіньового ринку не здійснюють жодних інвестицій у якість, безпечність продукції, не дотримуються регуляторних вимог і не несуть відповідно витрат на це все, що створює відверто дискримінаційні умови конкуренції. З метою поліпшення цього питання ми з авторським колективом зареєстрували проєкт Закону 15413 про внесення змін до Кримінального кодексу щодо захисту легального ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікатів.

Хочу коротко повідомити, що проєкт вже пройшов Комітет євроінтеграції, повністю підтриманий і має прапорець євроінтеграційного. На найближчому засіданні нашого профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності даний законопроєкт також буде розглянутий.

Коротко про історію взагалі написання цього проєкту. Скажу так, у жовтні 2011 року Рада Європи прийняла Конвенцію про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров'я, Медікрайм так звана.

 В червні 2012 року Верховна Рада ратифікувала цю конвенцію, і паралельно в 2011 та 2012 роках до Кримінального кодексу вже вносились зміни, завдяки яким в Україні було криміналізовані умисні діяння, предметом яких є фальсифіковані лікарські засоби. Проте, на превеликий жаль, імплементація не стосувалась ветпрепаратів. Досі залишаються не криміналізовані умисні діяння предметом яких є фальсифіковані ветпрепарати і їх діючі речовини. Хоча, як я вже сказав, Україна довгий час, більше 14 років, є стороною конвенції.

Нинішній фрагментарний підхід, за яким існує кримінальна відповідальність лише за фальсифікацією ліків та відсутня аналогічно кримінальна відповідальність за фальсифікацію ветпрепаратів, є дуже дивним і не сприяє захисту здоров'я тварин і в подальшому продуктів харчування, які споживаємо всі ми разом.

Тому є пропозиція вирішити цю проблему в законопроєкті. І ми передбачаємо кримінальну відповідальність за фальсифікацію ветпрепаратів на рівні з лікарськими засобами, вносимо зміни всього у дві статті. Цього, ми вважаємо, буде достатньо. Стаття 305 – контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, і додаємо «фальсифікованих ветеринарних лікарських засобів чи фальсифікованих діючих речовин».

Також торкаємося 321 прим.1 статті Кримінального кодексу –  фальсифікація або обіг фальсифікованих лікарських засобів, ветеринарних лікарських засобів чи їх діючих речовин.

Проєкт передбачає лише уточнення існуючих складів злочину та їх доповнення вказівкою на новий предмет злочину.

Тому, шановні колеги, прошу ваш комітет також приділити увагу даному законопроєкту та підтримати його на нашому комітеті, на найближчому засіданні ми також будемо його розглядати і, я надіюся, з колегами також будемо підтримувати.

Дякую, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Васильович, дякую за представлення.

Я хочу декілька слів почути від нашого міністерства. Тарас Миколайович, будь ласка, прокоментуйте.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.

Були в червні слухання, виїзне засідання, виїзне засідання на базі одного з виробників у місті Васильків. Дмитро Вікторович ініціював, багато хто долучилися. Тобто там все проговорили. Потім вони були затверджені, наскільки я пам’ятаю, ці комітетські слухання, що, на жаль, є, фізично демонстрували, що є фальсифікат. Тому, звісно, заохочення – завжди найкращий інструмент, але коли воно не працює, то треба, мабуть, все-таки робити відповідне покарання. Тому з урахуванням цього Мінагрополітики підтримує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Будь ласка, Василь Антоненко підняв руку.

 

АНТОНЕНКО В.О. Дуже дякую. Добрий день, шановні народні депутати, пане голово. Я Василь Антоненко, голова Асоціації «Ветеринарний союз». Це асоціація, яка об’єднує українських виробників ветеринарних препаратів. Зараз ми це називаємо по-сучасному: ветеринарні лікарські засоби.

Декілька хвилин стосовно цього законопроєкту. По-перше, хочу подякувати автору, ініціатору Максиму Павлюку, Олександру Гайду і Дмитру Соломчуку, які фактично вже говорили, ми проводили комітет по цій темі. І дуже дякую, що особисто перейнялися цією системною проблемою і фактично взяли на себе лідерство і ініціативу в підготовці цього законопроєкту. Тарасу Миколайовичу Висоцькому теж дуже дякую. Постійно підтримує всебічно як цю ініціативу, так в цілому вітчизняних українських виробників ветеринарних лікарських засобів.

З нами був Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби, він знає теж про цю проблему, цю проблему розуміє і ризики, і наслідки, і також потребу врегулювати.

Чому це важливо для легального ринку ветпрепаратів? Це вже було все сказано, Максим Павлюк дуже гарно це сказав. Це дуже важливий крок, оскільки легальний бізнес інвестує в сучасне виробництво, в якість продукції, в той же час, як фальсифікатори, вони не лише створюють загрози, вони фактично спотворюють чесну конкуренцію і дискредитують довіру до ринку,  і найгірше, це довіру до української продукції.

Тому Ветеринарний союз підтримує цей законопроєкт всебічно і просить вас, шановні народні депутати, теж підтримати цей законопроєкт сьогодні на засіданні комітету, ну, і в подальшому також в залі Верховної Ради.

Дуже дякую за постійну підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, може, хтось хоче прокоментувати, члени комітету? Я в свою чергу тоді скажу, що, дійсно, у нас під час проведення комітетських слухань це питання було піднято і дуже ретельно обговорено, і було багато присутніх і від асоціацій, і від виробників, і також були зазначені дійсно великі порушення і фальсифікації цих препаратів. То я думаю, що вже назріла ця подія, що дійсно потрібно посилити контроль і штрафи, і відповідальність за фальсифікат. Я думаю, що бажано підтримати цей законопроєкт.

Дмитро Соломчук руку підняв. Є що додати, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да. Дякую Максиму за презентацію, колегам за підтримку, дуже важлива законодавча ініціатива. Тому що коли в медичних препаратах введені були відповідні комітетом законодавчі зміни, ми бачили, що якість ліків значно підвищилась, і фальсифікату, можна сказати, вони самі це звітують, майже немає, да. А у ветеринарних ліках, на жаль, кількість шалена, особливо в сільській місцевості, по магазинчикам маленьким фальсифікат на фальсифікаті. А це не тільки здоров’я …(Не чути) тварин, економіка для фермерів, а й здоров’я всіє нації, тому що незрозуміло, які залишки антибіотиків залишаються в продуктах харчування, там в яйцях, у м’ясі, у всьому іншому, в молоці. Ну, і дуже важливо, щоб була підтримка як в комітеті, так і в залі, щоб ми цивілізовано підходили до цього питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Дмитро Вікторович.

Тож давайте будемо переходити вже до голосування. Колеги, я ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт (реєстраційний номер 15413) за основу. Дане рішення надіслати до Комітету з питань правоохоронної діяльності, визначеного головним з опрацювання цього законопроєкту.

Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, голосуємо.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Рудик Сергій. Рудик Сергій.

Чернявський Степан. Чернявський Степан.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Костюк – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Іван Адамович, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Лукашук Богдан. Лукашук Богдан.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр. Салійчук.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Кириченко – за, Іван Адамович. Вибачаюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Салійчук Олександр.

Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро. Юрчишин Петро.

 

ЛУКАШУК Б.О. Іван Адамович, Лукашук – за. Відмітьте, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, ще раз прохожу.

Рудик Сергій.

Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

Чернявський Степан.

(Нерозбірливо) –  за.

Герасимов. Зараз...

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Кириченко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

І Юрчишин Петро.

І того: 17 народних депутатів – за. Рішення прийнято. Вітаю.

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, Іван Адамович. Продовжуємо.

Ми проголосували за перенесення з «Різного» питання щодо звернення голови Об’єднання «Спілки молочних підприємств України» Чагаровського, тож переходимо до розгляду цього питання.

Це звернення стосується нагородження подякою Комітету з питань аграрної та земельної політики колективів низки підприємств, зокрема молочних компаній виробників та агропідприємств з нагоди відзначення 21 вересня поточного року 25-річчя з дня заснування Спілки молочних підприємств України та за досягнення високих показників у розвитку молочної галузі та агропромислового комплексу України, забезпечення продовольчої безпеки держави в умовах воєнного стану. Молочна компанія «Галичина», Дубномолоко, Деражнянський молочний завод, Organic milk, Дживальдіс, Фавор, Сій Добро, Астарта-Київ, фермерське господарство «Бутенко», Авангард, Українська молочна компанія, Плешкані.

Колеги, є пропозиція підтримати цю ініціативу. І якщо ніхто не проти, прошу за це голосувати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А додавати список можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо підготувати на наступне засідання списки. І, до речі, хочу об’явити, що з врахуванням того, що в нас попереду День сільського господарства, то, колеги, в нас є квота на подяки від Комітету з питань аграрної та земельної політики. Сьогодні інша процедура подання цих подяк, треба голосувати за всі ці подяки. Тому, будь ласка, готуйте ваші пропозиції, на наступному комітеті ми можемо все проголосувати одним голосуванням.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, я мав у виду по молочним, чи можна буде додати до списку, в області Рівненській є ще великі молочники...

 

_______________. Діма, це ж спілка подала, вони ж... хто член, ми ж не знаємо, хто член, хто не член спілки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додавати можна буде, давайте на наступний комітет додайте, будь ласка, колеги, поки квота є, я думаю, в рамках п’яти підприємств від депутата можна буде подавати, ми у квоту ввійдемо.

Колеги, будемо голосувати. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, тобто зараз я так зрозумів, це для мого помічника, щоб він правильно зрозумів. Значить, всі подяки від комітету, які ми хочемо надати, їх треба подавати список на комітет, і відповідно за кожну подяку голосує комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вірно, Іван Адамович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович, так, якщо це юридичні особи. По фізичним особам там треба заповнювати матеріали по ним.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто по фізичних особах заповнювати матеріали. Ви дайте тоді роз’яснення...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  …назву подати. І описати інформацію про це підприємство, Іван Адамович. Коротку інформацію про підприємство, про досягнення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це якщо ми хочемо, для прикладу скажемо, народний депутат Чайківський, який представляє там 165 виборчий округ Тернопільщини, хоче подати сьогодні там на подяку комітету Верховної Ради України земельних відносин та... значить, хоче на подяку подати, значить, він описує юридичну особу, яка там з Тернопільщини чи з округу і подає, або любу з України, і він представляє...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Так будь-яку з України можна,  без обмежень.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І тоді комітет голосує, і тоді після того дається подяка юридичній особі.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Абсолютно правильно, виготовлюють кадри, ми після засідання подаємо офіційно листом, і вони це виготовлюють. Ці подяки вже уніфіковані по всім комітетам.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це, Олександре Георгійовичу, зрозуміло і, Олександр Васильович, зрозуміло.

Колеги, голосуємо за пропозицію Олександра Васильовича.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Так, Чайківський – за.

Чернявський.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М.  Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола. Кириченко Микола.

Костюк Дмитро.

Так, колеги, прошу відключіть, будь ласка, мікрофони, хто не відключений.

Костюк Дмитро.

Колеги, я прошу, відключіть мікрофони. Сергій Литвиненко! Дякую.

 

_______________. Іван Адамович, я плюс.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко Микола.

Костюк Дмитро.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Підтримую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Литвиненко Сергій, перепрошую. Литвиненко Сергій.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук  Олександр.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Стернійчук – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б. Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро. Юрчишин Петро.

15. Олександр Георгійович, нам бракує одного голосу.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Іван Адамович, Кириченко – за.

 

КОСТЮК Д.С. Костюк – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кириченко – за. Костюк – за.

17 народних депутатів – за. Рішення прийнято.

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Переходимо до наступного питання. Про рішення Рахункової палати від 28 липня 2026 року № 20-4 «Про розгляд Звіту про результати аудиту діяльності (ефективності) на тему: «Експлуатація державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення та міжгосподарських зрошувальних та осушувальних систем».

14 вересня під головуванням нашого колеги Артема Чорноморова як голови профільного підкомітету була проведена робоча нарада з цього питання. Тому, я думаю, спочатку ми надамо слово Голові Рахункової палати та представникам міністерства, рибагентства, водагентства, а Артем Олегович вже підсумує, якщо нема заперечень. Але дуже прошу, щоб ми це пройшли максимально стисло, бо в принципі, підкомітет був проведений, вже результати і проєкт, Артем Олегович, підготовлений, тож бажано було б просто озвучити, щоб всі почули ці результати.

Якщо ніхто не проти, то я запрошую до слова Ольгу Станіславівну Піщанську, Голову Рахункової палати. Ольга Станіславівна, будь ласка, бачу…

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Доброго дня! Дякую вам. Шановні народні депутати, запрошені, шановний Олександр Васильович, дійсно у нас було заслуховування і жваве обговорення даного проєкту звіту на підкомітеті, за що я дякую керівнику підкомітету. І я зараз пройдусь тільки по основних проблемах, які були виявлені в процесі цього аудиту.

Нагадаю, що аудит охоплював 24-25-ті роки і мав на меті оцінити, чи забезпечила діяльність органів виконавчої влади ефективну та результативну експлуатацію, відновлення і модернізацію меліоративних систем. Актуальність цього питання, воно постійно зростає. Близько 18,7 мільйона гектарів або 60 відсотків української ріллі мають недостатнє вологозабезпечення, а близько 3 мільйонів гектарів степових регіонів перебувають у зоні критичного дефіциту вологи. Зрозуміло, що додатковим викликом стала втрата Каховського водосховища.

Тому сьогодні меліорація – це не лише наше галузеве питання, а це питання продовольчої безпеки, адаптації сільського господарства до зміни клімату та ефективного управління державними активами.

Основний висновок аудиту полягає в тому, що державний водогосподарський меліоративний комплекс має значний потенціал, однак він лише частково перетворюється на практичний результат. На балансах державних організацій обліковувалося 370 зрошувальних систем проєктною площею понад 1,9 мільйона гектарів. Через окупацію та бойові дії майже 59 відсотків цього потенціалу сьогодні недоступні. На підконтрольній Україні території залишилося 253 системи площею майже 792 тисячі гектарів. Водночас і цей потенціал використовується вкрай обмежено.

За вказаний період 2024-2025 роки фактично зрошувалося близько 15 відсотків доступної проєктної площі. Натомість осушувальні системи загалом виконують свою функцію, дренажем і регулюванням водного режиму охоплено 98,4 відсотка відповідної площі.

Друга системна проблема – технічний стан інфраструктури. У 2025 році майже 46 відсотків зрошувальних систем на підконтрольній території були технічно несправними або не могли забезпечувати зрошення. Середній рівень зносу державних зрошувальних систем становив 73-74 відсотки, а на окремих об’єктах 97-100 відсотків. Більше систем експлуатується вже десятки років, окремі – до 75 років, при цьому капітальні ремонти фактично не здійснювалися.

Недостатнім залишається і облік води. У 2025 році засобами вимірювання обладнано менше половини пунктів водозабору. На окремих об’єктах кількість поданої води взагалі визначалося розрахунково за споживанням електроенергії насосними станціями. Відповідно за таких умов складно достовірно оцінити фактичні обсяги забору, подачі та втрат води.

Ще одна суттєва проблема – втрата води та висока вартість експлуатації. В меліоративних системах Держрибагентства середній показник технологічних втрат становив близько 14 відсотків. Але на окремих системах втрати досягали від 40 до 70 відсотків. В меліоративних системах Держводагентства вони зросли з 27 до 35 відсотків у період, що підлягав аудиту. При цьому витрати держави не завжди забезпечували належний результат. Найбільш показовий приклад Вознесенське міжрайонне управління водного господарства, де використовувалися лише 0,2-0,3 відсотка потужності, а бюджетні витрати на зрошення одного гектара в 25-му році становили 296 тисяч гривень.

Критично недостатніми були масштаби відновлення та модернізації. Капітальні видатки без врахування японської грантової допомоги покривали лише 0,5 відсотка зазначеної потреби у 24-му році і 0,4 відсотка у 25-му році.

Обмеженим залишився ефект державної підтримки за потребу у більше ніж 12 тисяч дощувальних машин із застосуванням механізму конденсації, придбано лише 34. За програмою підтримки меліорації 173,5 мільйона гривень залишилися невикористаними.

Окремо аудит виявив системну проблему з інформацією для управління галузі: не сформовано вичерпного переліку державних меліоративних систем, не завершено їх інвентаризацію та паспортизацію, не функціонувала централізована інформаційна система. За таких умов держава, в принципі, не має повної відповіді на ключове питання: які системи потрібно відновлювати та модернізувати, а які передавати, які консервувати, взагалі відсутня можливість управляти цим процесом.

На усунення цих причин спрямовані рекомендації Рахункової палати. Насамперед необхідно завершити інвентаризацію та паспортизацію систем, визначити чітко пріоритети їх відновлення, забезпечити належний облік води та зменшення витрат, запровадити обов’язкову звітність організацій водокористувачів і переглянути механізми державної підтримки, орієнтуючи їх на конкретний вимірювальний результат.

Шановні народні депутати, проблема полягає не лише в недостатньому фінансуванні, не можна ефективно інвестувати в систему, не маючи повної інформації про її стан, наявність води, реальний попит та очікуваний результат від вкладених коштів. Тому на думку Рахункової палати необхідно перейти від утримання існуючої інфраструктури до пріоритетного економічно обґрунтованого та орієнтованого на результат управління меліоративними системами.

Дякую вам за увагу. У разі питань готова відповідати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Станіславівна.

Колеги, тоді йдемо по черзі. Тарас Миколайович, ви ще є? Щось просто не бачу вас.

Так, тоді, може, з цього питання профільний заступник Віталій Олександрович.

 

_______________. Я би передав слово якраз Ірині Іванівні, вона супроводжувала цей акт, вона була на всіх цих перевірках і вона більш чітко і якісно прокоментує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Овчаренко Ірина Іванівна.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Доброго дня, шановні присутні народні депутати, Олександре Васильовичу. Перше, дякую за ту нараду, яка була проведена напередодні. Дійсно, ми більш детально і глибоко обсудили звіт, і цей звіт ще раз доказує те, що держава не є ефективним управлінцем меліоративних систем і крок у бік реформи, яка відображається у створенні ОВК, операторів, він ще раз себе підтверджує і оправдує. Тому що як яскраві приклади, наприклад Квітневе Джерело, яке отримало систему меліоративну, Вода життя в Одесі. Системи живуть новим життям модернізації, ефективності. Наразі вже передано 21-й ОВК систем, і до кінця року буде від 3 до 5 ще передано.

Однак, якщо по суті самого звіту, він ділиться на три частини. Перший блок заходів – це ті, які Мінагро з Мінекономіки спільно мають провести, окремо Мінагро і Держрибагентство. Якщо повертатися… якщо рахувати ззаду, то Держводагентство… рибагентство розробило накази і план заходів, і як би питань немає, все буде виконуватися по звіту. Якщо говорити в межах Мінагрополітики, то перший пункт вже виконано, внесено зміни до 1051, це порядок ведення Державного земельного кадастру, де оновлено 62-й додаток і внесені  переліки всіх актуальних на сьогоднішній день систем та мереж.

А от до першого питання там, де Мінекономіки і  Мінагрополітики, є питання, я не знаю, звіт вже поправити не можна, але там, де доручити Кабінету Міністрів рекомендувати Мінагро  і Мінекономіки провести аналіз зрошувального обладнання. Мабуть, доцільно, і так, як ми обговорювали на нараді, мало би бути, що це і об’єкти інженерної інфраструктури, там насосних станцій, каналів, інших об’єктів інженерної інфраструктури, які задіяні в гідротехнічній меліорації. То чи є така практика? Чи можна врахувати… Ви будете цей звіт направляти Кабміну, правильно? Щоб зря не проводити аналіз дощувальних машин, дощувального обладнання, зрошувального обладнання, тому що це вже як наслідок розвитку систем. Якщо ми не знаємо, що нам ремонтувати з системами, то навіщо нам наперед бігти знати, що, скільки потреби в аграрія, яка видозмінюється в умовах війни досить швидко, десь негативна ситуація з прильотом, і вже плани аграрія перестроїлись, він вже не планує придбавати зрошувальну техніку.

Тому таке уточнення. І виношу як би на ваш розгляд, як його можна врахувати через комітет, через рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Ірина Іванівна, ми добавимо в кінці, коли будемо рекомендації, ми це добавимо.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. А в цілому як би звіт був детальним. Дякуємо за проведений звіт. Єдине, що це було питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Іванівна.

Тоді коротко Ігор Михайлович Клименок по своїй частині і потім Ігор Васильович Гопчак.

Ігор Михайлович

 

КЛИМЕНОК І.М. Дякую, Олександре Васильовичу, за надане слово.

Доброго дня. Доброго дня, народні депутати. Хотів від себе подякувати Ользі Станіславівні за  роботу Рахункової палати. Дійсно, це була плідна, кропітка робота, що вилилася в належні висновки звіту по аудиту. Цей аудит охоплював 2024 і 2025 рік, активна передача меліоративного майна в нас почалася в кінці 2025 року, тому ці висновки і рекомендації – це, по суті, дорожня карта реформи і руху для Держрибагентства на майбутнє.

Відповідні накази, як сказала Ірина Іванівна, уже прийняті і план заходів також прийнятий, і уже частина виконується. Відповідно ми подали певні пропозиції до Закону про бюджет на 2027 рік, що виливається в спеціально створену програму по фінансуванню по меліорації в розмірі 65 мільйонів. В нас доведено уже три проєкти в публічний інвестиційний проєкт по реорганізації меліоративних мереж, де виділяються 32 мільйони гривень. Тому ми рухаємося в цьому напрямку по реалізації рекомендацій Рахункової палати.

Всім дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Михайлович.

Ігор Васильович Гопчак. Присутній? Начебто був спочатку. Чи представник водагентства?

Так, якщо немає, тоді руку підняла Ольга Станіславівна. Будь ласка, Ольга Станіславівна.

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую.

Я хотіла прокоментувати прохання пані Ірини. Ми це обговорювали на підкомітеті. По-перше, зміни в рішення Рахункової палати не вносяться. По-друге, Рахункова палата, коли вносила ці рекомендації, це не стосувалося, якраз дощових систем. Прокоментуйте, будь ласка, детально.

 

_______________. В цілому за результатами аудиту нами було встановлено, що існує потреба в проведенні комплексної інвентаризації меліоративних систем. То єсть щоб була повна інформація про наявність в Україні справних систем, там, де є попит на зрощення. І тоді вже визначатися з пріоритетами, які меліоративні системи потрібно відновлювати і здійснювати реконструкцію.

Щодо дощувальних машин, то це стосується саме програм підтримки Міністерства економіки. Тому що за потреби у 12 тисяч дощувальних машин за період, охоплений аудитом, ми бачимо, що державну підтримку сільгоспвиробники отримують тільки по 34. Це дуже низький результат як для державної підтримки.

 

ПІЩАНСЬКА О.С. Дякую. Ми звертаємо на це увагу, тому що ми ж потім будемо визначати, чи виконані рекомендації, чи не виконані рекомендації. І ми будемо орієнтуватися на те рішення, яке зараз прийнято Рахунковою палатою. Тому я прошу звернути на це увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Станіславівна.

Ірина Іванівна Овчаренко руку підняла. Будь ласка, Ірина Іванівна.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Я просто зачитую з рішення. Можливо, мета ставилась така, як ви кажете, але написано чітко: зрошувального обладнання. Тобто це говорить про машини. І тут, де аналіз бар’єрів, які перешкоджають участі в програмах державної підтримки сільгосптоваровиробникам та організаціям водокористувачів, організації… Це чітко вказує на Порядок 1070, бо вони за цим порядком отримують державну допомогу, і там немає зрошувального обладнання. Умовно кажучи, цей один пункт б’ється на дві частинки. В першій частинці пишеться обладнання, яке стосується Мінекономіки, а в другій частині цього завдання – про програму, яка стосується саме меліоративних систем. Вони між собою не корелюються.

Тому потрібно уточнити, бо так не вийде, що ми будемо в межах цього робити інші заходи. Бо є визначення, що таке зрошувальне обладнання, і ми не можемо зробити підміну і виконати його не так, як написано. Тому все-таки хай буде активною ця наша пропозиція і комітет скорегує, бо ми будемо в пастці, що ми не зможемо виконати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Ірино Іванівно.

Я бачу, Ігор Васильович ще підключився, Гопчак. Будь ласка, Ігор Васильович.

 

ГОПЧАК І.В. Доброго дня, Олександр Васильович! Я вибачаюсь, бо я перше питання прослухав, думав, вже до нас не буде, я не чув, що там мене запитували. Мені вже Олександр Георгійович передзвонив, попросив, я назад під’єднався, бо вийшов, і назад під’єднався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прокоментуйте, бо ми якраз пройшлися вже по частині Держрибагентства і зараз по вашій частині коментарі. Будь ласка.

 

ГОПЧАК І.В. Ми ознайомилися з проєктом рішення. Ми ж на попередньому слуханні були в Рахунковій палаті, з зауваженнями ми погодилися і будемо працювати далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Тоді, якщо ви не проти, Богданець Андрій.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Можна я як голова підкомітету?

 

______________. Можна, будь ласка, я руку підняв. Олександр Васильович, я хочу звернути увагу, така трішки, мабуть, жорстка така буде моя розмова. По-перше, не може голова ЦОВВ виходити під час розгляду комітету, коли його викликали. Всі депутати сидять, він каже, та я думав, що може до нас не дійде. Не може так бути. Це неповага до комітету, ну як так. Голова сказав, все, комітет закритий, тоді можуть всі виходити. Ми чекаємо якогось коментаря, дивимося, що є багато зловживань, голова не знає, про що говорити, коментар: ми візьмемо до уваги.

В мене питання. Рахункова палата розповіла, що там багато є зловживань, що на рівні 0,2 процента працюють, а показують, беруть кошти як за стопроцентну роботу. Чи вже були якісь догани, звільнення, як взагалі відреагувало водагентство на такі кричущі ситуації під час воєнного стану?

Дякую. Зверніть увагу, будь ласка, на це.

 

ГОПЧАК І.В. Добре. Я дякую вам за зауваження. Я хочу прокоментувати. На сьогоднішній день відповідно до зловживань на рівні Держводагентства у нас зловживань нашими працівниками не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, я хочу надати слово Артему Олеговичу Чорноморову. В принципі, на базі його підкомітету проходило це обговорення і був заслуханий цей звіт, і практично зі всіма було спілкування. Я би вас попросив, Артем Олегович, підсумувати і вже прийняти рішення.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Олександр Васильович.

Я взагалі думаю, чому ми проводимо підкомітети, якщо кожному голові підкомітету, коли він і так дві години витрачає на те, щоб це все обговорити, потім в останній час дають тільки слово. Ну, я таке бачу тільки в нашому просто комітеті. Обычно там же й написано «строка»,  а потім іде: голова підкомітету. Ну то ладно.

І так, по-перше, за 7 років роботи з Рахунковою палатою, на превеликий жаль, під час війни я не такий був залучений до роботи разом з Ольгою Станіславівною. Ну, на свою, так сказати, не те, що я вихваляю, але дійсно, даний звіт він є дорожньою картою, як вірно було зазначено. Це не просто аудит – це чітке розуміння стану цілої галузі, яке на сьогоднішній день є. І я дуже за це вдячний, це на сьогоднішній день, оскільки я з Миколаївщини, це вже можна сказати моя настільна книга буде до наступного року, там розбито все по областях і так інше.

Дуже вірно було зазначено, дуже вірно було зазначено, що треба спочатку розуміти, куди держава вкладає кошти і визначитись з пріоритетами. І я, оскільки дуже часто буваю на комітеті і інколи слухаю Комітет екології разом з об’єднаним Міністерством економіки і екології на сьогоднішній день, дуже багато говориться речей про економіку, про те, що треба  людям і вода питна, фермери, то ладно, як вони кажуть, вони ж все ж таки за екологію, вони на другому порядку. Але мене що більше всього засмучує, що якщо я дивлюся по розподіленню бюджетних коштів щодо водозабезпечення, завжди Миколаївська і Одеська області в самому кінці. Я от уже навіть на підкомітеті сказав, я би хотів, щоб тоді профільний голова ЦОВВ вийшов і сказав: нам не потрібна Миколаївська область з водою, ми хочемо створити там другий національний парк Ольшанські піски.  Все буде зрозуміло, питань нема, ми готуємось к тому, що у нас буде пустиня. І це вже інший бізнес, це ми купляємо «лендкрузери», людей возимо на екскурсії, ну, якби людство починає готуватися.

Я Ігоря Васильовича, з усією повагою, хоча б раз прошу приїхати в Миколаївську область і подивитися, в якому стані знаходяться меліоративні системи, які були, до речі, на їхньому, до передачі в рибагентство це були їх системи, тобто те, що забрала риба, а типу ми тепер не до цього, так це ж ви за цим всім ухажували. Ну, це типу, якщо ти живеш у квартирі 20 років, а потім її просто віддав, і тоді все одно що з нею буде, а людині потім... Так, хорошо, давайте гроші тоді на ремонт цього всього або включіть в стоимость.

Я просто прошу Ігоря Васильовича, як зазначив пан Андрій Вікторович,  хоча б просто приїдьте в Миколаївську область і подивіться. Чому в Миколаївській області мала кількість зрошення земель? Не тому, що у нас немає цих систем, вони всі збереглися, у нас води нема, просто води. Як можна по каналу пустити щось, чого нема, і як можна потім це зрошувати?

Тому я повністю підтримую Ольгу Станіславівну, тому що треба чіткий аудит, не аудит, інвентаризацію. І я наполягаю водагентству разом з  рибагентством на базі рішення Кабміну, яке було до 2050 року план заходів щодо меліорації земель, розставити пріоритети і згідно цих пріоритетів виділяти кошти, а не виділяти кошти згідно якогось лобізму, який не зрозумілий.

І я прошу Ігоря Васильовича в найближчий час приїхати в Миколаївську область. У нас бувають міністри, у нас бувають різні голови ЦОВВів. Будь ласка, це на сьогоднішній день сама засушна область, нам потрібна вода, ви голова водагентства, тому я наполягаю. Я підтримую Ірину Іванівну, вона сказала, вона сказала, що, дійсно, реформа показала свої результати, і держава виявилась неефективним управлінцем передаємо все людям. Окей, це вірно, ми ці закони в аграрному комітеті приймали, і, в принципі, така ідеологія закладалася в ці закони.

Що підітожити. В рекомендаціях я виклав певні доручення до профільного на сьогоднішній день  міністерства. Це не в тому плані, що як би ми знаходимо вам роботу, це в тому плані, що ми хочемо зрозуміти, як згідно аудиту Рахункової палати які виконуються речі. Ми як аграрний комітет хочемо це бачити. Щодо планів, як будуть збільшуватися зрошувальні системи. Тому не сприймати це, прошу Міністерство аграрної політики не сприймати це жорстко або якось… Це взяти до уваги, і це прохання, щоб це виконувалося.

Тому я прошу підтримати дані рекомендації аграрного комітету, які будуть сьогодні внесені. І як зазначила Ольга Станіславівна, дійсно, немає механізму зміни звіту, тому що при прийнятті цього звіту кожний ЦОВВ викликається, він доповідає. Цей звіт, я впевнений, у проєктній частині всім висилається для того, щоб всі з ним ознайомилися, а потім Рахункова палата як колегіальний орган голосує за нього. Якщо я не помиляюсь, процедура така.

Тому в рекомендації встановити, доповнити ті речі, це лише до Міністерства економіки і екології, ті визначення, щоб пройшла інвентаризація зрошувальних систем. А також доручення, щоб виконувалися плани заходів, які будуть для збільшення кількості зрошувальних земель на території України. План заходів і потім результати, там, якщо не помиляюсь, двічі на рік ми просимо таку послугу для нас, для Комітету аграрної політики.

Тому я щиро всім дякую. І прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, одне уточнення. Чи у ваших рекомендаціях є пропозиція, яку озвучила Ірина Іванівна Овчаренко?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, такої пропозиції немає, тому що неможливо змінювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, я не про зміни, а по рекомендації міністерству профільному.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Вона не сказала там  рекомендації, вона просить якийсь механізм по суті, щоб комітет звернув увагу, щоб замінити певні строчки в звіті Рахункової палати. Ну таке, я знаю, неможливо. Ми можемо просто звернути увагу щодо проведення інвентаризації меліоративних систем.

Тобто доручити разом створити, наприклад, комісію разом з набувачем, на сьогоднішній день це Держрибагентство, з минулим керівником, ну, по суті, управлінцем, це Держводагентство. Зробити комісію, долучити регіональних народних депутатів по принципу мажоритарних округів для того, щоб вони також входили в цю комісію за дорадчим голосом, і  проїхати  по всім  системам, якщо це має смисл, якщо воно щось дасть.

Отаке я, в принципі, вбачаю, для того щоб всі бачили, в якому стані знаходяться меліоративні системи. Це не тільки, це насосна станція, це канали, це і тому інше, що дозволяє поліпшити якість родючості ґрунту. Ми ж говоримо про меліорацію, не тільки про зрошення, на півночі це осушення, а на півдні це  зрошення. Тому, в принципі, от таке, в принципі, доручення  це можна викласти в такій формі, як я вбачаю. Може, я не такий вже досвідчений державний керівник, але те, що вбачаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Олегович, все зрозуміло.

Тоді, колеги, будемо вже ставити на голосування. Іван Адамович, прошу підключитися. Я, якщо немає заперечень, ставлю на голосування. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, давайте, ставте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проєкт рішення вже було надіслано попередньо.

Взяти до відома дане рішення Рахункової палати, інформацію Мінагрополітики, Мінекономіки, Держрибагентства та Держводагентства про вжиті заходи реагування з усунення недоліків, зазначених у звіті.

Рекомендувати Мінагрополітики, Мінекономіки та Держрибагентству забезпечити в межах компетенції виконання рекомендацій Рахункової палати, викладених у рішенні від 28 липня поточного року № 20-4, з урахуванням позиції комітету.

До 1 січня 2027 року проінформувати комітет та Рахункову палату про вжиті заходи, стан виконання рекомендацій Рахункової палати. В подальшому Держрибагентству проінформувати до 31 грудня 2027 року.

До 1 січня 2027 року розробити, затвердити та надати комітету покроковий план та цільові показники збільшення фактичної площі зрошення на 27-30-ті роки у розрізі областей з  піврічною та річною деталізацією заходів.

Запровадити надання  комітету  інформації про стан виконання  цільових показників розширення зрошувальних  площ та модернізації інфраструктури двічі на рік у такі строки:  до  30 червня поточного року –  проміжну  інформацію про  перебіг зрошувального сезону  та стан здійснення  поливів у першому  півріччі; до  31 грудня поточного  року –  підсумкову  інформацію про результати зрошувального  сезону та виконання  заходів  у другому півріччі.

Рекомендувати Держводагентству розробити та надати відповідні зміни до плану заходів Планів управління річковими басейнами щодо інфраструктурних проєктів, направлених на відновлення поверхневих водних ресурсів. Ініціювати внесення змін до Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2024 року № 884-р, шляхом вдосконалення заходу з розчищення окремих ділянок русел річок Березань та Калістровська у Миколаївському районі Миколаївської області.

Направити це рішення Мінагрополітики та Мінекономіки, Держрибагентству та Держводагентству  для забезпечення виконання та до Рахункової палати – до відома.

Та додати пропозиції, які озвучив Артем Олегович. Будь ласка,  сформуйте, секретаріат, щоб ми додали те, що Артем Олегович додав в ході дискусії.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр  Васильович,  це включимо, і, може, те, що …(Не чути) в описову  частину щодо  машин?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, в описову частину. Я ж говорю, що... не про рішення Рахункової палати, там понятно все.

Добре, будь ласка,  додайте тоді ці пропозиції, які Артем Олегович озвучив додатково та Ірина Іванівна.

Колеги, прошу голосувати. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Колеги, голосуємо.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Чернявський Степан.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.М. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій.

Лукашук Богдан.

 

ЛУКАШУК Б.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан. Торохтій Богдан.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я також – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Георгійович, давайте підключайте депутатів.

 

РУДИК С.Я. Рудик – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик. 16. Рішення прийнято.

 

_______________. Юрчишин також...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  І Петро Васильович голосував, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую? Хто?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Юрчишин Петро Васильович голосував, він щойно зайшов.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чим голосував?

Шановний Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Іван Адамович, я сказав, що «за».

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все. Дякую, Петро Васильович. Я вас почув.

17 народних депутатів –  за. Рішення прийнято.

Ще, може, хтось доєднався?

Олександр Васильович, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

У нас залишилося останнє питання «Різне». Шановні народні депутати, може, є в когось пропозиції щодо…

 

_______________. Дякуємо. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, всім дякую за сьогоднішній комітет. Було гаряче, але прийняли дуже багато позитивних рішень. Всім дякую. Гарного дня. І до побачення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, всім дякую. Гарного дня. Дякую за конструктив і за швидке проведення комітету.