Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

14 червня 2016 року

Веде засідання заступник голови Комітету ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все! Присідайте, будь ласка, будемо розпочинати. Кворум у нас уже є.

Шановні колеги, на сьогоднішнє засідання комітету винесено декілька законопроектів. Ми їх, я думаю, оперативно розглянемо.

Перший законопроект – це про внесення змін до статті 41 Земельного  кодексу України щодо унормування питання передачі земельних ділянок для гаражних кооперативів, внесений  народними депутатами Вілкул, Шпенов, Павлов, Гальченко, Колесніков.

Є лист на ім'я Бакуменко  про те, що вони просять цей законопроект, розгляд його перенести на пізніше. Немає заперечень народних депутатів? Немає, так? Відкладаємо його тоді.

У нас слідуючі законопроекти – це законопроект, внесений  міністром аграрної політики та продовольства Кутовим Тарасом Вікторовичем, про внесення змін до деяких Законів України щодо діяльності гарантійного  фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, внесений Кабінетом Міністрів. Ну, реєстраційний номер 4531 від 27.04.2016 року.

Слідуючий законопроект – про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем), внесений Кабміном,  номер 4573 від 04.05-го.

 І четвертий проект Закону "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок", внесений Кабміном теж (4638  від 11.05). І комітет ще повинен розглянути три законопроекти, які, проекти, точніше, які не є, де ми не є головними.

Це проект Закону про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати за використання земельних ділянок, земельними ділянками державної та комунальної власності суб'єктів господарювання, які проводять діяльність на території проведення антитерористичної операції. Внесений народними депутатами Безбах, Сольвар і інші. Реєстраційний номер 4522 (від 25.04).

А також проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств, внесений народними депутатами України Івченком, Кужель, Кириленком, Даниленком, Давиденком, вибачте, Бакуменком, Заболотним, Мірошниченко та інші. 4438 (від 14.04).

І останній, це проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку пенітенціарними установами. Внесений народним депутатом України Кривохатьком.

Хто за такий порядок денний, ну і, звичайно, в кінці "Різне", прошу народних депутатів голосувати. Хто – проти? Утримався?

Приймається.

Враховуючи те, що по першому, як я вже сказав, є лист про відкладення, переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, законопроект реєстраційний номер 4531 (від 27.04.16).

Доповідає у нас хто від міністерства? Будь ласка, Олена Вікторівна.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні народні депутати, присутні.

Мінагрополітики сьогодні на ваш розгляд виносить законопроект, метою якого є скасування Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

2013 року був прийнятий законопроект, яким передбачалось, закон, перепрошую, яким передбачалось, що буде створена державна установа, яка би мала на меті гарантування прав поклажедавців зерна в елеваторі шляхом встановлення додаткового обов'язкового збору з фонду з кожної тони покладеного зерна та виплати відповідних платежів в случае  настання якихось страхових випадків – або погіршення якості або втрати даної поклажі.

Які були положення даного закону? По-перше, державна власність; друге, надання контрольних  функцій даному гарантійному фонду; третє, обов'язкова участь всіх зерноскладів у даній установі. Можу сказати, що станом на сьогодні норма є нереалізована, гарантійний фонд так і не розпочав свою діяльність.

Починаючи з  2013 року і до сьогодні Мінагрополітики отримало величезну кількість звернень від громадських асоціація та учасників ринків з проханням скасувати положення даного закону.

Які були позиції учасників ринку? Ну, перш за все, в умовах достатньо високої конкуренції на світових ринках, і тим більше сьогодні, коли цінова ситуація на світовому ринку зернових є складною, встановлення додаткових зборів негативно впливатиме на конкурентоспроможність. За оцінками учасників ринку, відволікання обігових коштів становитиме до 1 мільярда гривень щороку.

Далі, щодо бюджетного фінансування. Започаткування даного  фонду  вимагатиме бюджетного фінансування в цінах 2013 року, це понад 110 мільйонів гривень.

Застереження учасники ринків також висловлюють щодо монополізації та можливих зловживань з боку створеного гарантійного фонду, відповідно до тих зерноскладів, оскільки гарантійний фонд наділявся правами щодо позбавлення права здійснення господарської діяльності тих елеваторів, які в обов'язковому порядку мають брати участь в організації даного фонду.

Відповідним чином, проаналізувавши світовий досвід, ми визначили, що здійснення гарантійного фонду в добровільній формі неможливо, і світова практика доводить, що вони є збитковими і збанкрутували, практично, в усіх країнах, де вони є добровільними.

В обов'язковій формі діє гарантійний фонд як спеціальна  установа лише в Сполучених Штатах Америки, але там достатньо специфічна і жорстка система державного контролю за зерновим ринком.

Тож з огляду на те, що норми даного закону є нереалізованими, з огляду на позицію учасників ринку на те, що даний законопроект не відповідає сучасним реаліям ринку, несе значне фінансове навантаження на учасників ринку, на державний бюджет.

Мінагрополітики просить вас, шановні учасники аграрного комітету, підтримати даний законопроект.

Крім того, хочу зазначити, що Мінагрополітики підтримує позицію Головного науково-експертного управління, це щодо частини п'ятнадцятої статті 1 щодо визначення зернового складу. Ми погоджуємося з тим, що треба доопрацювати, вилучивши поняття "Гарантій фонд" з даного визначення, і можна сказати, що на сьогодні вже техрегламент на зерно опрацьовується, на зерносклади Мінагрополітики.

І друге. Щодо статті 10 Закону України "Про банкрутства" також погоджуємося доопрацювати відповідним чином.

Шановні народні депутати, я вам дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, в кого…

Микола Іванович, будь ласка.

Запитання? Ну вже Кучер там підняв.

КУЧЕР М.І.  Якщо можна, запитання.

От я знаю, що сьогодні, наприклад, тільки державні підприємства заборгували трейдерам, якщо в валюті, то понад 100 мільйонів доларів, які ще не повернуті, це 2005 рік те, що АDM компанії, "Топфер", які видали складські розписки на зерно, якого не було в наявності, потім це повторювалось ще окремі роки. Як ця проблема буде врегульовуватися? Як далі контролювати ці ризики? Тому що держава саме більше заборгувала, якщо взяти загальну суму боргу перед трейдерами, саме держава його створила, не приватні компанії, які вкрали зерно чи що, а держава, яка свідомо робила місію цих документів, роздавала і потім на сьогоднішній день є борг не покритий. Яка його сума наразі?

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую. Можна відповідати, да?

Власне кажучи, саме позиція учасників ринку щодо можливих негативних впливів збоку держави на трейдерів та на покупців стала причиною того, що було рекомендовано Мінагрополітики скасувати норми цього закону. Це з одного боку. А з іншого боку, щодо тих позицій, які ви кажете, є певні судові справи і наразі ми працюємо над розвитком системи страхування з державною підтримкою.

_______________.  Я вважаю, що цей закон потрібно підтримати, ці норми прописані у 2003 році, наскільки я  пам'ятаю, це я ще писав. Так що… Це норма, яка не працювала ні одного дня. Я вважаю, що цю норму… що потрібно підтримати, проголосувати "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мірошніченко Іван Володимирович, будь ласка.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Предлагаю поддержать предложение Министерства агрополитики  отемнить  эту… этот законопроект. Потому что это все  дорого, несправедливо, и, как обычно, сбрасываться будут все, а закрывать эти проблемы будут определенные только лица.

И мы заем, что  операторы рынка и участники рынка, на самом-то деле сами страхуют свои предприятия и страхуют свои товарные остатки. Поэтому абсолютно поддерживаем. Спасибо.

И в-третьих, это будет стоить денег  товаропроизводителям конечно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є в когось інша думка? Немає. Будемо голосувати? Немає потреби обговорювати? За основу. (Шум у залі) Є, є зауваження. Є.

Є пропозиція підтримати пропозицію Міністерства аграрної політики. Значить, даний законопроект прийняти за основу.

Хто "за", прошу голосувати. Хто "проти", "утримався"? Немає. Дякую.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слідуючий законопроект, 4573 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем, внесений Кабінетом Міністрів України.

Хто у нас замість міністра Остапа?

ОВЧАРЕНКО І.І. Державне агентство водних ресурсів, Овчаренко Ірина.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

ОВЧАРЕНКО І.І. Шановні народні депутати, на ваш  розгляд винесено законопроект стосовно внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання меліорованих земель та меліоративних систем, розробником якого є Державне агентство водних ресурсів.

Проект Закону розроблено на виконання пункту 1.6 розділу "Земельна реформа Коаліційної угоди та стратегії сталого розвитку України 2020".

Суть законопроекту полягає у вирішення ряду проблем щодо ефективного використання меліорованих земель та меліоративних систем, а саме за даний законом при його прийнятті буде врегульовано безперешкодний доступ для належної експлуатації та проведення аварійних робіт на меліоративних системах та мережах, які розташовані на приватних землях сільськогосподарського призначення; встановлення відповідальності  за знищення інженерної інфраструктури меліоративних систем та мереж; ефективне використання меліорованих земель, зокрема, в єдиному земельному масиві, а також  розширення понятійного категорійного апарату з врахуванням світової практики багаторівневого управління меліоративними системами.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України в частині визначення смуг відведення під меліоративними мережами з особливим режимом їх використання, а також до Законів України про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів та трубопровідний транспорт в частині віднесення закритої мережі меліоративних систем до магістральних трубопроводів та визначення складу об'єктів, які утворюють меліоративні системи. І, звісно, до Закону "Про меліорацію" в частині оновлення сучасної термінології у сфері меліорації земель, топізації меліоративних систем та мереж, приведення у відповідність до чинного законодавства, розподілу повноважень між центральними, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Даний законопроект погоджений з десятьма центральними органами виконавчої влади  та рекомендовано, Кабінетом Міністрів схвалено щодо розгляду на Верховній Раді.

Дякую. Задавайте питання, якщо є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Максим Петрович.

МАРТИНЮК М.П. Державна служба геодезії, картографії та кадастру підтримує даний законопроект. Але хотів би, користуючись нагодою, зауважити про деякі речі, які можна було б за допомогою права законодавчої ініціативи, яке належить депутатам, ще вдосконалити в цьому законопроекті, зокрема, до статті 25 Закону "Про меліорацію" внести зобов'язання власників та користувачів земельних ділянок, на яких розташовані меліоративні системи та мережі, їх інженерна інфраструктура, забезпечити безперешкодний доступ обслуговуючому персоналу до таких систем, оскільки механізм цього доступу на сьогоднішній день не передбачений ніде, і це потенційно створює  певні проблеми в експлуатації таких мереж, а також законопроект доповнити, можливо, розділом 2 в Прикінцевих положеннях і накласти мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок, які передбачені для меліоративних систем загальнодержавних і міжгосподарських. Чому? Тому що в багатьох випадках ми розуміємо, що де-факто цих меліоративних систем може не бути, а земельні ділянки, які таким чином де-факто знову ж таки звільнилися, можуть бути розподілені у власність, і тоді ми взагалі позбавляємося будь-якої можливості ці меліоративні системи відновити. Тому… я не є взагалі прихильником мораторіїв, але це той випадок, коли, очевидно, його доцільно було б запровадити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олена Вікторівна, Міністерство АПК, яка думка?

КОВАЛЬОВА О.В. Мінагрополітики підтримує даний законопроект з огляду на те, що врегулювання питань меліорації та відновлення зрошення є надзвичайно важливим для нас, для економіки, для соціальних аспектів Півдня. Без заперечень.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, шановні колеги. Сергій Володимирович Хлань підняв перший руку.

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, шановні гості! Хочу зазначити, що даний законопроект вже там третій раз вноситься урядом, і слава Богу, що він от в кінці кінців от дійшов до комітету і поданий до розгляду. Цей закон, в нього є і недоліки, але в нього є і гарні сторони, особливо щодо визначення правового статусу закритих меліоративних мереж та віднесення їх до магістральних трубопроводів і посилення відповідальності за недбале ставлення до меліоративних земель та існування меліоративної інфраструктури.

Але є й недоліки. Хочу зазначити, на це і звертає увагу Головне науково-експертне управління  щодо переобтяження новими визначеннями термінів, запровадження яких є не досить ґрунтовним. На це звертає увагу і комітет з екології. Але всі ці факти і всі ці недоліки можна доопрацювати до другого читання.

Також хочу зазначити, що в даному законопроекті відсутні положення, про які наголошував в своїх рекомендаціях Світовий банк. Ви всі знаєте, що вже більше  року ми працюємо з місією Світового банку по відновленню зрошення, і є певні пропозиції Світового банку по децентралізації управління зрошенням, а саме по управлінню з внутрихозами, саме з тими трубопроводами на полях, про які ми кажемо.

І я вважаю, що до другого читання також можна буде внести це  посилання на створення Асоціації водокористувачів і можна доопрацювати все це до другого читання.

Тому я вважаю, що ми маємо підтримати цей законопроект за основу і рекомендувати його прийняти Верховній Раді  у першому читанні. А до другого читання разом спільно доопрацювати його.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Олег Іванович, будь ласка.

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Питання, порушені в законопроекті, дійсно, дуже важливі. І зрозуміло, що потрібно наводити лад з меліоративними системами, але у мене є декілька питань до доповідача.

Законопроектом встановлюється охоронна зона навколо магістральних трубопроводів, магістральних систем – від 75 до 200 метрів. Що це означає? Це означає, що в цих зонах буде заборонено здійснювати, фактично, будь-яку господарську діяльність.

Але необхідно враховувати, що таке обмеження можуть мати не лише… Мова йде не  лише за державну чи … чи комунальну землю. Там може бути ще й приватна земля. Тому це може суттєво обмежити право людей, які мають землю в межах цієї зони, зокрема, там може бути заборонено будівництво та висадження садів.

То у мене   конкретне запитання до доповідача, от з чого ви виходили, визначаючи розмір такої  зони? На сьогодні такі зони встановлені лише для газо- та етиленпроводів, но там це зрозуміло, тому що це – об'єкти  підвищеної небезпеки. От навіщо тут такий розмір встановлено, от мені не зрозуміло. Якщо є якесь обґрунтування чи посилання на якісь наукові напрацювання, будь ласка, дайте відповідь.

ОВЧАРЕНКО І.І. Можна, да?

Є таке пояснення цьому факту, в Законі про правовий режим земель охорон зон магістральних трубопроводів дійсно визначено тільки для газотранспортуючих систем та нафто... та інших трубопроводів. Але для експлуатації і механізмів експлуатації, для розвороту механізмів і технологічного процесу експлуатації діаметр труб визначає не те, що пропускається по трубі,  а сам діаметр труб визначає специфіку і технологію обслуговування цих магістралей. Тому якщо для зрошення, наприклад, використовується в діаметрі 110 метрів труба, то вже для її обслуговування треба  більша зона експлуатаційна, смуга відведення для  експлуатації. Тому ці нормативи розраховані, не важливо що транспортується по цій трубі, а головне – який діаметр цієї труби. Якщо я змогла чітко дати відповідь, ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давай, Сергій Володимирович.

ОВЧАРЕНКО І.І. Це експлуатаційна технологія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як спеціаліст.

ХЛАНЬ С.В. В даному законі прирівнюється труби, да, трубопроводний транспорт зрошування до іншого трубопроводного транспорту, тобто дається змога обслуговування труб, тобто дається доступ водогосподарській організації здійснювати профілактичні міри та обслуговування цій трубі. А всі ці, да, норми і межі, вони прописані в трубопроводному транспорті, тому вони і застосовуються так само і для  зрошувальної мереж, тобто нічого тут нового...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозімуло.

ХЛАНЬ С.В. Воно прирівнюється. Збитки... дивіться на сьогоднішній день...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович, не будемо в полеміку. Добре, зрозуміло. Будь ласка.

_______________. Шановні колеги, пропоную підтримати цей законопроект, тому що він гарний і нарешті він наведе лад в меліоративних системах, так що підтримуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є ще бажаючі?

_______________. А до другого читання допрацюємо ті  шероховатости, які є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є необхідність ще обговорювати? Немає? Ставимо на голосування? Ставимо на голосування. Хто за те, щоб підтримати законопроект 4573, прошу голосувати. Хто "проти"? Хто "утримався". Є, є. Дякую. Рішення прийнято.

Слідуючий проект Закону "Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про  використання земель оборони" щодо підвищення ефективності і використання виділених земельних ділянок", внесений Кабінетом Міністрів, (4638 від 11.05). У нас хто буде доповідати?

РОМЕНСЬКИЙ Д.В. Роменський Дмитро Володимирович, замміністра інфраструктури. Доброго дня шановний головуючий, доброго дня члени комітету, присутні! Зазначений законопроект підготовлений урядом і полягає в наступному, суть цього законопроекту.

Відповідно до чинного законодавства в Україні існує створена об'єднана  цивільно-військова система організації повітряного руху України, керівництвом якої в особливий період здійснюється Генеральним штабом України Збройних Сул України. Об'єднана цивільно-військова система складається з підрозділів, повноваження і діяльність яких пов'язані з організацією повітряного руху в повітряному просторі України. Ці підрозділи входять до державного підприємства "Украерорух України".

З метою забезпечення виконання цих завдань, які покладені на цю об'єднану цивільно-військову систему в особливий та мирний час, ці підрозділи мають… цим підрозділам необхідно мати відповідну технічну інфраструктуру, яка передбачає, зокрема, розміщення засобів зв'язку, навігації, спостереження на відповідних земельних ділянках.

Разом з тим, є, існує проблема на цей час, не існує законодавчих підстав для використання земель оборони з метою розміщення засобів зв'язку, навігації спостереження на земельних ділянках земель оборони, хоча можливість для цього існує. Є багато військових частин, де є вільні земельні ділянки, які по своїм технічним характеристикам можуть  бути використані для цієї мети. Ці місця відповідають вимогам до розміщення засобів зв'язку, навігації, спостереження, мають необхідну інфраструктуру, їх використання в інтересах об'єднаної цивільно-військової системи та зможуть суттєво заощадити час і державні кошти на розміщення необхідних технічних засобів у разі відповідного погодження Міністерством оборони.

Цим законопроектом вносять зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони", доповнюється можливість передачі земель оборони… використання земель оброни для об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, зокрема, розміщення засобів зв'язку, навігацій, спостереження на території військових частин за погодженням з органами місцевої влади і Міністерством оборони. Цей законопроект підготовлений урядом, погоджений усіма міністерствами, зокрема, підтриманий Міністерством оборони, землі яких інколи не використовуються і завдяки цьому законопроекти будуть більш ефективно використовуватись .

Тому прохання підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Максим Петрович, будь ласка, ваш.

МАРТИНЮК М.П. Держгеокадастр підтримує цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство АПК.

КОВАЛЬОВА О.В. Підтримуємо.

Але можу зазначити, що оскільки мова не іде про землі сільськогосподарського призначення, то поза межами компетенції Мінагро.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу.

Будь ласка, Микола, Микола Володимирович, просимо, будь ласка.

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня.

У мене є одне питання. Чи ця норма виникла в цей період часу, коли в нас сталась антитерористична операція, чи вона була раніше і чи засоби навігації і радіозв'язку потрібно для проведення повноцінної антитерористичної операції?

Дякую.

РОМЕНСЬКИЙ Д.В. Дякую за запитання.

Дійсно у зв'язку з ситуацією в Криму, з ситуацією в зоні АТО зараз "Украерорух" потребує певного, можливо, перерозміщення своїх засобів зв'язку спостереження, тому ця норма потрібна саме зараз у зв'язку з ситуацією, яка виникла і в Криму, і в зоні АТО.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую ще раз.

Олег Іванович.

КУЛІНІЧ О.І  Да, дякую.

Григорій  Михайлович, я хотів би від підкомітету.

Шановні колеги, підкомітет з питань земельних відносин на своєму засіданні 14 червня 2016 року розглянув законопроект 4638 та визначає наступне. Підкомітет підтримує надання можливості використання земельних ділянок Збройних Сил України для розміщення засобів зв'язку, навігації та спостереження підрозділів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. На думку підкомітету, розміщення таких об'єктів не порушує режим використання земель оборони.

В той же час є певні питання до механізму реалізації законопроекту. Так законопроект пропонує встановити, що розміщення вище вказаних об'єктів необхідно буде погоджувати з органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, проте які саме органи маються на увазі, законопроект  не визначає. Якщо це органи місцевого самоврядування, то це буде сільська районна чи обласна рада, не зрозуміло. Те ж саме стосується місцевих органів виконавчої влади. Якщо це районна чи обласна державна адміністрація, це повинно бути вказано і повинно бути зрозуміло. Тому, на думку  підкомітету, законопроект підкомітет рекомендує прийняти за основу, але всі висловлені зауваження доопрацювати до другого читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

ВІТКО А.Л. Артем Вітко, народний депутат України.

У меня такой вопрос. То есть получается земли Вооруженных Сил Украины, на которых  находятся какие-то засоби  зв'язку  возможно, чтобы использовала цивільні підрозділи для своїх там каких-то мероприятий. Все правильно я понял? Или только военных?

РОМЕНСЬКИЙ Д.В. Тут ситуація така, що це не цивільні підрозділи, це утворена постановою Кабміну ще  у 1999 році цивільна військова система, тобто  вона і для цивільних, і для військових. І  в "Украерорусі" є підрозділи, які забезпечують роботу і в особливий період, і в особливий період підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України, так що це спільна система.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Ще є запитання? Є хтось бажаючий виступити? Ставимо питання на голосування. 

Хто за те, щоб підтримати законопроект за основу, звичайно, законопроект 4638, прошу голосувати. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Одноголосно. Дякую.

Переходимо до проектів законів, де ми не є головний комітет. Законопроект  4522 від  25.04 "Про внесення змін до статті  282 Податкового кодексу України  (щодо звільнення  від сплати за користування  земельними ділянками державної та  комунальної власності суб'єктів господарювання, які  проводять діяльність на території проведення  антитерористичної  операції)".

Хто у нас доповідає? Будь ласка.

(?) КОЗАЧЕНКО Л.П. Власне, дуже просте рішення: тут треба виправити колізію, тому що у вересні  14-го року був прийнятий Закон України  "Про тимчасові заходи на період  проведення антитерористичної    операції, який передбачав, що всі підприємства, землі яких находяться на території проведення антитерористичних операцій, не сплачують податки, тому що вони не користуються цією землею фактично. Але відповідні норми не були прописані в Податковому кодексі. Тому, щоби виправити ситуацію – в одному законі так, а в іншому – по-іншому, пропонується прийняти такий Закон про внесення змін до Податкового кодексу України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У вас є, Юрій Миколайович Гаркавенко, є щось добавити, ні?

ГАРКАВЕНКО Ю.М. Ні, зауважень нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає?

ГАРКАВЕНКО Ю.М. Нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, в кого є бажання? Будь ласка, Микола Володимирович.

ЛЮШНЯК М.В. В мене питання, якщо ці... як врегульовано, що землі знаходяться на території "ДНР", "ЛНР"? Фактично окупована влада користується цією землею і ми ще даємо пільгу, це треба якось нам трошки врегулювати, я думаю, це питання, Леонід Петрович.

КОЗАЧЕНКО Л.П. А як можна з тої влади, що незаконно нею користується стягувати податки? Давайте стягувати.

ЛЮШНЯК М.В. Ну, вони вважають себе, що вони законні, значить, я думаю, що, на  моє бачення, ми повинні нараховувати їм плату за землю...

_______________. (Не чути)

_______________. Ну, ми не признаємо їх. Давайте, ну, ми їх зараз вот, цим законом ми їм, як би сказати, унеособлюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще таке запитання, а як ви дивитесь на те, може бути такий випадок, що можу бути пару тисяч гектарів у зоні АТО, а  10 тисяч гектарів – не в зоні АТО? Може бути такий випадок? А в законопроекті це не відмічено ніяк.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка різниця? Платити, якщо воно не в зоні... От є структура, яка має землю, і в неї 2 тисячі гектарів попало в зоні АТО, а 10 тисяч... я умовно кажу 10, може, стільки ж само – не в зоні АТО.  Ми повинні, будь ласка, врахуйте це в законопроекті і "виключно" написати...

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Виключно...

_______________. Ну, я – не є автор цього законопроекту, але я на конкретному прикладі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в нас є головний консультант, який відповідає за підготовку і подання цього закону сюди теж. Ви авторів викликайте, запишіть собі, будь ласка, і до другого читання в нас є час там поправити це. Якщо там буде записано, що виключно землі, які знаходяться в зоні АТО – нема питань, а якщо, дійсно, є структури, в яких можуть і  там бути землі, на тій стороні, і на цій стороні. Ну, так а ми їм знімемо всім.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я зараз дам відповідь на це запитання.

До мене звернувся генеральний директор Бахмуцького аграрного союзу. Якраз у нього конкретний випадок. Це одне з найбільших підприємств по птахівництву, але в них є земля. І от тільки 3,7 тисяч гектарів в нього знаходиться на нашій території, решта,  десь  близько 30 тисяч  гектарів, на окупованій. Він каже, я маю  заблокований рахунок більш, як півроку, не можу нічого робити тут, де 3,7, тому що мені виставляють сплату за всю землю, яка є  і там, і тут.

Я поважаю просто цю людину, і тому після зустрічі з ним, він мені  оце все показав, і я прийшов до висновку, що це несправедливо. Але я кажу, я не є автор цього  законопроекту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, ми не заперечуємо, ми підтримуємо, ми – "за", але ми хочемо, щоб у законопроекті було чітко… от бачите, ви назвали, що тут 3,7, а там 30, так? Воно якраз і підтвердилося те, що я тільки що  сказав, підказали.

Таким чином, треба просто у законопроекті, хто автор, викликайте його, хай править. Ну, тому що взагалі… Я вам хочу сказати, що тут взагалі нам рекомендують і головне юридичне, і наш секретаріат законопроект цей рекомендують відхилити. Але я вважаю, що, можливо, не потрібно відхиляти, можливо, дати право їм підготуватися… (Шум у залі) А? І на слідуючий комітет на повторне ,.. (Шум у залі) Ми не головний комітет, ми просто…

Будь ласка, Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я просив би  кожного, щоб ми підтримали даний законопроект.

В чому суть, щоб ми розуміли. В нас 2 мільйони переселенців. Вони всі там мають якесь майно або там земельні ділянки і так далі. Якщо вони, наприклад, уїхали зі своєї території, там фермер чи хтось інший, який орендує землю, чи плати за свою земельну ділянку, яка  в нього його земельний податок, він сьогодні живе в Києві, але сплачує податки на тій території, де він, фактично, не живе, не працює і не отримує прибуток. 

Це стосується і підприємств, і підприємців і також, звичайних громадян, це я кажу з тої території, де вони виїжджають. Також та територія, яка сьогодні окупована, вони, коли приїжджають сюди... ті, що там живуть, вони, звичайно, не сплачують податки, а ті переселенці, які сьогодні переїхали на територію України, в них, вони задають, щоб ви зрозуміли, вони здають податкову декларацію, де вони вказують майно, яке  знаходиться там. Вот у нас дуже багато людей здає майно, яке вказується в Криму, щоб ви зрозуміли і вони здають це майно. І так как у нас сьогодні не діє... по Криму зрозуміла там ситуація, тут у нас не діє відповідно ці пільги, вони їх зобов'язує... Ну, по суті, как? Закон говорить про те, що вони мають сплатити і земельний  податок, і всі інші податки за ту земельну ділянку, якою фактично вони не живуть, не користуються і так далі.  Тому я вважаю, тут більш логічно було  підтримати. Наш комітет - не головний, податковий комітет внесе зміни, розбереться, яка саме територія, яких саме людей чи це дійсно по переселенців, чи ні, яка саме, вони внесуть там, в принципі, можна це внести. Тому що вноситься зміни в пункт 282.1-4, там вони можуть допрацювати і комітетом  винести. А ми можемо просто підтримати як ідею стратегічну про звільнення саме таких людей від податків на цій території. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі, ми не заперечуємо. Але я настаюю, і будемо відправляти в податковий комітет, записати нашу пропозицію про те, що підтримуємо звільнення від сплати податків за землю з земельних ділянок в кількості, яка знаходиться на території, там за... на території непідвідомчій України сьогодні, ну, в межах АТО.

_______________. АТО – це території, де неможливо проводити діяльність...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це таке розширене, да.

Немає заперечень, шановні колеги? тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоби підтримати законопроект з правкою, яку ми озвучили, я озвучив тільки що і направити його до головного комітету податкового, прошу голосувати. Хто "проти"? Хто утримався? Дякую.

Слідуючий законопроект, про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств, внесений народними депутатами України Івченком і групою інших депутатів, законопроект 4438 (від 14.04).

Вадим Євгенович, прошу вас.

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Шановний головуючий, шановні колеги. Ви знаєте, що ми подавали законопроект щодо стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств і разом з ним подавали зміни до Податкового кодексу. Це було, скажімо, півтора роки тому, після цього ми два рази приймали бюджет, змінили Податковий кодекс, тому виникла необхідність прийняти новий інший законопроект щодо змін до Податкового кодексу стосовно діяльності сімейних фермерських господарств.

Мною була зроблена робоча група, куди входили представники Інституту аграрної економіки, асоціації, міністерства, де ми намагалися знайти найкращий варіант для того, щоб відособити тих одноосібників, які ми сьогодні говоримо, що вони будуть реєструватися і отримувати статус сімейного фермерського господарства і була прийнята саме така от така формула.

Значить сьогодні ми пропонуємо запровадити п'яту групу суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування саме фізичні особи підприємців, які здійснюють свою господарську діяльність у формі сімейного фермерського господарства. Суб'єктам п'ятої групи заборонено наймати працівників, крім праці безпосередньо членів сім'ї. Обсяг доходу протягом року суб'єктів п'ятої групи не повинен перевищувати півтора мільйони гривень. Порядок визначення доходів і їх склад пропонується визначити однаковим для третьої і п'ятої груп. Ставку єдиного податку для п'ятої групи пропонується визначати органам місцевого самоврядування, ми поставили вилку від одного до 20 відсотків. А також до суб'єктів п'ятої групи поширюються всі обмеження щодо оподаткування, які стосуються першої і другої груп в разі здійснення ними іншої діяльності перевищення обсягів прибутку. Встановлюється, що платники п'ятої групи у разі отримання протягом кварталу прибутку понад, кварталу, прибутку понад 375 тисяч гривень зобов'язанні з наступного кварталу перейти на оподаткування за ставкою встановленою для третьої групи або відмовитись від спрощеної системи оподаткування. платники п'ятої групи мають право раз в рік не сплачувати податок за один місяць на час відпустки, а також в період хвороби, якщо вона триває більше 30 днів. Платники п'ятої групи звільняються від обов'язку використання реєстраторів розрахункових операцій. Утворення сімейного фермерського господарства передбачає укладання відповідного договору між усіма членами господарства та його нотаріального посвідчення і мають право зареєструватися, а особа, яка є головою, має право зареєструватися як фізична особа і підприємець як голова цього сімейного фермерського господарства.

Шановні колеги, ми запропонували в цьому законі податкові канікули для сімейного фермерського господарства на протязі 5 років і звільнили їх від всіх податків, крім ЄСВ, яке є добровільним. Чому добровільним? Тому що якщо ти хочеш, щоб тобі рахувався пенсійний стаж, ти будеш сплачувати ЄСВ, якщо сьогодні ти не хочеш, ти можеш використати податкові канікули і не сплачувати навіть ЄСВ.

Ну от таку ми систему запропонували, ми її відпрацьовували досить довго, ви пам'ятаєте, що півроку тому був прийнятий і підписаний Президентом закон і сьогодні ми ввели в податкове поле поняття "сімейне фермерське господарство", ой, в законодавче поле, а в податкову ми нічого не зробили. Півроку ми дійсно працювали і я надіюсь і міністерство, і асоціації, вони теж тут участували, приймали участь, вони підтримають.

Тому прошу вас підтримати і допомогти нам всім відстояти дану позицію на податковому комітеті, тому що у нас буде змінюватись Податковий кодекс щоб ми всі норми внесли, які сьогодні стосуються всіх аграріїв, в тому числі сімейного фермерського господарства. Тому що ви знаєте, що ми раз змінимо на півроку, а потім на рік мораторій ми не можемо постійно змінювати.

Тому прохання підтримати даний законопроект за основу з подальшою допомогою на податковому комітеті.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, давайте ми послухаємо, що скаже Максим Петрович.

МАРТИНЮК М.П. Ми підтримуємо цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство АПК.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Законом 1067 було створено певне таке організаційно-правове явище, коли фізична особа підприємець має працювати в статусі сімейного фермерського господарства. Відповідним чином, має бути з метою стимулювання врегульована діяльність даних сімейних фермерських господарств, в тому числі в Податковому полі.

То ж в цілому підтримуючи даний законопроект, Мінагрополітики разом з тим звертає увагу на таке, що одним з принципів оподаткування податкової системи є стабільність. І станом на сьогодні вже є певні зрушення щодо оподаткування податком на додану вартість, і коли достатньо численні є спроби зміни системи оподаткування в аграрному секторі, напевно, що доцільно якось їх систематизувати з тим, щоб єдиним фронтом вийти.

В порядку інформації: за дорученням Прем'єр-міністра Гройсмана було створено робочу групу з питань реформування та оподаткування в аграрному секторі. Вона наразі в процесі утворення під головуванням Степан Івановича Кубіва. Запрошуємо долучитися.

Щодо даного законопроекту, Мінагрополітики в цілому підтримує. Дякую.

(?) ДАВИДЕНКО В.М. Владимир Иванович, так мне ж разрешили.

Ну я би хотів попросити шановне міністерство, щоби у нас не вийшло уже так, як було вже з Податковим кодексом, коли ми говорили про те, що ми, скажемо так, підтримуємо спеціальний режим оподаткування, а потім на засіданні уряду міністр, якби він цього і не скривав, що він голосував за відміну спецрежиму по ПДВ. І всім колегам хочу нагадати, які наші  рішення були, коли ми тут тільки зібралися, що ми будемо підтримувати спецрежим і будемо підтримувати наших аграріїв.

Що стосується законопроекту 4438, ми з вами знаємо, що з радянського часу домогосподарств ніхто не бачив, ми тільки їх обліковували, а вони не користувалися ні якими пільгами податковими, вони  не могли свою продукцію вироблену продавати без обмежень на зовнішні ринки, на внутрішніх ринках, в бюджетні установи і т.д., і т.п. Тому я прошу всіх, закликаю, щоби ми підтримали цей законопроект і дали можливість нашим сьогоднішній домогосподарствам зажити по-новому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……… а того тебе чогось відсувають?

_______________.Ну да відсувають, ну вообще запхнули.

Цілком підтримую Валерія Миколайовича, цей закон, дійсно, він на часі і він, мабуть, має бути нами  підтриманий. Але все-таки не зрозуміла   вообще загальна політика держави,  яка буде наступного року по податкам на селі. Якщо  ми всі, ну у нас, безумовно, ми всі тут підтримуємо спецрежим і нас,  мабуть, там силком затягують   до загального режиму оподаткування всіма способами. Так якщо, я так розумію, ці зміни  все одно прийдуть  з   наступного року, з 2017,  то якщо загальний кодекс переведе нас усіх на загальний режим, то смисл цього закону він відпаде сам собою, розумієте?  Оце тільки  єдине, що мене смущає,  це не зрозуміла політика  міністерства і Кабміну, і держави  в цілому на наступний рік по фіскальному навантаженню на сільхозтоваровиробників, любих, четвертої групи, п'ятої, якщо воно буде, всіх підряд. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимир.

_______________. Влодимир Григорович, з вами згідний, але ми пропонуємо,  законом пропонується  п'яту групу оподаткування, і ця політика сьогодні ведеться  як і міністерством. Я думаю, що ця норма  буде підтримана, тому що це  розвиток малих територій, сільських, перепрошую, територій, розвиток  малого  бізнесу на селі. І я думаю, що не проблематично, тільки нам єдине врегулювати, якщо при  експерті сімейні ферми, як буде відшкодовуватись ПДВ, це треба передбачити законотворцями. А я думаю, що податкові канікули – це невелика сума втрат бюджету, цей законопроект  пройде і буде підтриманий. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Іванович.

КУЧЕР М.І.  Я вважаю, що  законопроект  потрібно підтримати. Але я  ще хочу підтримати Нестеренка і Давиденка  по тому, що найближче засідання потрібно розглянути питання все-таки оподаткування на 17-й рік. Тому що  17-й рік… 18-й уже не страшний, а  17-й – це  буде  самий страшний рік. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А 18-й?

КУЧЕР М.І.   Тому що це  перший рік, коли після спецрежиму буде просто нуль. Якщо  ви пам'ятаєте, якщо сьогодні  є 15 відсотків,  50, 80,  то на наступний рік це все буде називатися – нуль.  І  ті, хто працюють на внутрішній ринок, просто відпадуть, ми  їх просто через рік-два не побачимо. Тому я вважаю, що нам потрібно на комітеті розглянути це питання, питання оподаткування 17-го року. Нам Яресько обіцяла, якщо ви всі пам'ятаєте, на 1 липня новий Податковий кодекс. Я чекав, коли мене покличуть, може я щось підкажу по АПК. Ніхто нікого не кличе ні по АПК, ні по промисловості, ніхто над цим Податковим кодексом не працює. В черговий раз буде 25 грудня цей новий Податковий кодекс.

Тому я вважаю…

_______________. (Не чути)

КУЧЕР М.І. Тому я вважаю, що нам потрібно цей закон підтримати, але найближчий комітеті розглянути питання оподаткування 17-гороку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Давиденко, я прошу, спокійно.

Андрій Олексійович, будь ласка. Давайте, все зрозуміло.

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую.

 В цілому я хочу підтримати цей законопроект, але тут два маленьких зауваження.

Перше, це я думаю, що буде дуже важко пояснювати чому ми забороняємо наймати людей на працю, да. Тому що… І як ми зможемо це просто контролювати. Це по-перше. Я думаю, що просто якщо ми хочемо створювати робочі місця на місцях… Ну ви вводите, до речі, там ліміти, да, прив'язуєтесь до грошей ну і все. І це просто визначити що таке "маленьке фермерське господарство"…

_______________. (Не чути)

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Да.

І по-друге, по-друге, що я хочу сказати, просто ми прив'язуємось до кошторису, да, тобто ви запропонували там півтора мільйони гривень, але я вважаю, що буде більш доцільним просто прив'язатись до гектарів землі, яка обробляється цим… А?

Ну, якщо можна, да, то поясніть, будь ласка.

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я вам дякую за підтримку.

По-перше, коли Президент підписав законопроект 1599, він став законом 1067, там написано, що критерії що таке "сімейне фермерське господарство" буде визначатися Кабінетом Міністрів. Тобто те, що ви говорили, пан Андрій, Кабінет Міністрів має визначити, але вони визначаться після того, як ми створимо для них законодавче поле, законодавче і податкове. Тому ми не можемо передбачати в Податковому кодексі гектарів, це тільки може передбачати критерії Кабінету Міністрів або по гектарам.

Друге. Чому півтора мільйони? Ну такий був, скажімо, можна і більше, можна, скажімо, це консенсус такий був, тому що ми збирали асоціації, ми збирали приватних землевласників, ми збирали науковців, Інститут аграрної економіки, такі міністерства, ну, такий консенсус. Якщо є інші пропозиції: збільшити, там, зменшити – ми можемо про це говорити, тому що це не принципово. Такий консенсус, тому що ми побачили, що 100-200 тисяч прибутку сімейне фермерське господарство для того, щоби вести сімейну ферму.

Друге – про працівників. (Шум у залі) Ні. Написано і говориться про наступне: ніхто не забороняє брати сезонних найманих працівників – сезонних. Але на постійній основі працюють тільки голова і члени сім'ї – все. Тобто ми маємо такий критерій вже в законі, який ми з вами проголосували, а на сезон – сезонні – ми можемо говорити про створення робочих місць і так далі. Тому це те, що ви говорите, воно вже врегульовано і проблем немає.

Сьогодні нам потрібно змінити саме Податковий кодекс, ввести цю групу, тому що, якщо далі політика буде вестися на підтримку малого, середнього, ми саме будемо ставку тут будемо робити, на 5 групу, я маю на увазі сімейні і одноосібні селянські господарства. А вони  сьогодні фактично не можуть, от я ще що хочу сказати, ми прийняли закон, якщо вони сьогодні приходять реєструватися і офіційно кажуть: ми хочемо створити сімейну ферму, їх відразу відправляють в групу на загальну систему оподаткування, вони не можуть сьогодні скористатися підтримкою держави. І у нас відбувається ситуація, що ми хотіли зробити сімейне фермерське господарство, а в ітоге всіх тих, хто добровільно хоче це зробити, ми ще оподатковуємо. Тому ми і пропонуємо все ж такі і податкові канікули і певні привілеї з приводу того, щоб вони отримали статус і сільгосптоваровиробника, вони  будуть мати статус платника ЄСВ, а значить і пенсійне забезпечення, і ці люди вже не будуть рахуватися самозайнятими, а вони будуть сплачувати, але добровільно. Сьогодні ми говоримо, що це податкові канікули і добровільно. Хочеш, щоб у тебе йшов пенсійний стаж, будь ласка, плати  і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно, Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є. Ну я про це казав. В принципи  законопроект…

Дякую за підтримку. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу перед тим, як поставити на голосування, Леонід Петрович, одну секунду, я хочу вам сказати, у мене в п'ятницю відбувалася зустріч з фермерами Вінниччини, я хочу вам сказати, я такого позору не терпів уже багато-багато років. Я не знав, що їм сказати, не знав, як їм в очі дивитися, я десь хвилин 40 вислуховував про те, які ми тут, що ми робимо для них і так  дальше. А потім, коли я їм сказав, що є такі-то зареєстровані законопроекти, в тому числі і про законопроект, який ми зараз розглядаємо, вони не тільки такі речі ставлять, вони дуже багато речей ставлять дуже жорстко, і ми самі можемо  народити собі дуже серйозну опозицію на осінь.

Тому я хочу вам сказати, хоч тут написано було, так сказать, рекомендують нас всі наші структури відхилити. Я абсолютно не погоджусь і вважаю, що треба. Тому що хто  сьогодні в селі, по великому рахунку живе? Це фермер і керівник селянського господарства. Хто там сьогодні цю дорогу підсипає до кладовища, хто там сьогодні цей садочок ремонтує, хто там  якесь вікно міняє в школі? Це фермер, в основному. Ну, повірте, і фермер Дмитренко, я знаю, що я кажу. Будь ласка, я не знаю, що  ти в селі робиш. І поїдемо, подивимося, буде виїзне засідання, і тоді скажу: "От, молодець! Я знаю, що це ти робиш!"

Але, одну хвилинку. Але я хочу вас просто попросити, що дуже  правильно сказав Вадим Григорович про те, що хто знає, що ще може бути, я маю на увазі, за Вадима, що це може бути після того, яка там буде система по оподаткуванню, але зараз ми не маємо права відхилити цей законопроект. Давайте його проведемо, а тоді будемо боротися. Що ми виборемо – то вже побачимо. Тоді він або впишеться, або він, так сказать, дійсно, сам по собі стане нульовим.

Тому Леонід Петрович просив ще слова. Я, колеги, прошу вас теж підтримки.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я як голова підкомітету хочу сказати, що підкомітет підтримує теж прийняття цього закону… законопроекту, розгляд його і прийняття. Є пропозиція прийняти його за  основу, тому що там є дрібні такі деталі, про які я зараз не хочу говорити, такі, як РРО, наприклад, і з точки зору навіть не того, до якої групи платників віднести – до першої-другої, а документ, РРО, він дає можливість притягувати до відповідальності, якщо ти купив, наприклад, яйця і потім сальмонелу отримав. І ти нікому нічого не докажеш, якщо в тебе немає чека цього, квитанції. Чи м'ясо на трасі десь Одеса-Житомир чи Житомир-Київ, чи молоко зіпсоване, якщо купив. І це питання якраз ставиться, що необхідність РРО. Не так гроші, обсяг реалізації, щоб відслідкувати перша чи друга група, також те, що Вадатурський говорить, інші дрібні речі, але приймати його потрібно, розглядати потрібно, він важливий. Тому підкомітет підтримує.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є…

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми…

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хотів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тратимо даремно час.

ІВЧЕНКО В.Є. Я хотів правку просто  сказати те, що ми написали в "Перехідних положеннях" звільнення від сплати ПДФО, рентної плати за спецкористування, сплати податку за землю і так далі.  Нам податківці порекомендували, щоб ми  ще це  в статтю вписали. Тому  я пропоную підтримати з правкою, яку я озвучив, тобто вона вже написана в  "Перехідних положеннях" ці податкові канікули, але вони хочуть ще продублювати в статті  саме Податкового кодексу, щоб ми захищали на податковому комітеті.

А з приводу, Григорій Михайлович, те, що пропонували там відхилити, я вам скажу, ми сьогодні спілкувалися з податківцями податкового комітету, з депутатами, вони не розуміють, чому п'ята група, чому ми там ко всім їх не ставимо  і так далі. Я концепцію  цю розповів, що це буде от та система цих   одноосібників, які постійно будуть легалізуватися через сімейні ферми, і за землю будуть платити, і реєстрацію по землі будуть робити, скільки гектарів і так далі, і так далі. Тому має бути окрема група, з цією правкою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, не треба агітувати нас. Все. Все. Шановні колеги, все.

Іван Володимирович, прошу.

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я повторяться не буду, но я реально очень счастлив, что мы такой законопроект  поддерживаем и наполняем его смыслами. И я думаю, что это не последний законопроект  по семейным фермам, то есть мы должны еще наполнить его смыслами.

Хотел бы акцентировать внимание на том, что сказал Григорий Михайлович и Николай Иванович, нам нужно серьезно говорить о налогах. Если  в  конце мы все проголосуем и поддержим все-таки слушанья  совместно с Минфином, с МинАПК, с Кабмином и  парламентом, нужно по налогам провести, желательно, до окончания сессии. Потому что опять  будет  ситуация, одни работают отдельно, другие отдельно, разные взгляды и потом  конфликт, это неправильно. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Володимирович.

Валера, у тебе такий голос, що якщо  ти  говориш,  то нам всім треба мовчати. Валера. я тебе прошу, у тебе голос як у Левітана, то я тебе прошу, чуть-чуть тихіше. Ми вже завершуємо.

Шановні колеги, буда пропозиція підтримати  законопроект. Ось є правки до рішення, ми їх тут  передамо в секретаріат, секретаріат підготовить всі наші правки, які озвучили, і передамо, бо ми не головний комітет,  у податковий комітет. Тому, хто за те, щоб підтримати законопроект з правками, які  були озвучені,  прошу голосувати. 

За основу. За основу, я ж сказав, за основу. Якщо не сказав, вибачаюсь. Хто – "проти"? Хто – "утримався"? Дякую.

І останній. 4309 – "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку пенітенціарними установами", внесений народним депутатом Кривохатьком. Є у нас автор? (Ну той перший ми вже зняли.) Немає? Є пропозиція, якщо немає автора, хто ж буде доповідати? Немає заперечень? Ну давайте тоді… хто з головних консультантів, хто готував?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Гаркавенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гаркавенко, прошу. Одну секунду, ша-ша-ша. Леонід Петрович, ми вас ще просимо побути трошки. Дякую.

ГАРКАВЕНКО Ю.М. Вашій увазі пропонується законопроект 4309 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати земельного податку пенітенціарними установами". До 1 січня 15-го року установи та слідчі ізолятори Державної пенітенціарної служби України, які повністю фінансуються з держбюджету, були звільнені від сплати земельного податку. Проте зміни, які були передбачені законом України щодо податкової реформи, зобов'язали ДПСУ до сплати земельного податку. Як зазначено у пояснювальній записці, на початок 16-го року у сфері управління ДПСУ перебуває 148 установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, яким надано в користування 15,3 тисячі гектарів землі. Загальна потреба ДПСУ в коштах держбюджету для оплати податку на землю на 16-й рік складає 18,2 мільйона гривень, проте відповідно до видатків держбюджету на 16-й рік для сплати всіх податків і зборів передбачено лише два з половиною мільйона гривень, внаслідок чого на початок 16-го року виникла кредиторська заборгованість на загальну суму 10, 2 мільйона гривень. У результаті борги перед місцевими органами самоврядування зросли, а також зросли штрафні санкції у зв'язку з несплатою, несвоєчасною сплатою податку.

Таким чином законопроектом пропонується відносити дію попередньої норми Податкового кодексу та звільнити пенітенціарні установи від сплати земельного податку. Прийняття зазначеного законопроекту забезпечить стабільну роботу зазначених установ, але є… матиме негативний вплив. Зокрема, на формування дохідної частини місцевих бюджетів, оскільки сплата бюджету у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України, надання державною податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися надання додаткових дотацій з Держбюджету на компенсацію відповідних витрат доходів місцевих бюджетів.

Будь-які розрахунки щодо відновлення балансу Держбюджету у супровідних документах відсутні. Враховуючи те, що комітет вже розглядав подібний законопроект, а це, зокрема, реєстраційний, 2230 – щодо звільнення від сплати земельного податку воєнізованих підрозділів, а також реєстраційний 2394 – щодо особливості оподаткування земель залізничного транспорту. Рішенням комітету зазначені законопроекту було рекомендовано направити на доопрацювання, а другий відхилено.

Тому пропонується даний законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити? (Шум у залі) Ні-ні-ні.

Немає заперечень? Хто… Давайте послухаємо, що Максим Петрович скаже.

_______________.  Ні-ні, почекайте! Ми прийняли перед цим рішення про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович, прошу. Прошу!

МАРТИНЮК М.П. Дякую.

Держгеокадастр не підтримує даний законопроект, оскільки внаслідок його прийняття зменшиться доходна частина місцевих бюджетів. Крім того, у багатьох, якщо не у всіх закладів пенітенціарної системи є також господарська діяльність і спеціальні рахунки, і, відповідно, є джерела для оплати податку на землю. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре!

Міністерство аграрної політики.

КОВАЛЬОВА О.В. Дякую.

Оскільки даний законопроект не змінює порядку справляння плати за сільськогосподарські землі, то дане питання знаходиться поза межами нашої компетенції. Цей  закон відноситься до всіх земель, крім сільськогосподарських.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Крім"?

КОВАЛЬОВА О.В. Крім сільськогосподарських.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Будь ласка, хто хоче?

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я хочу, я хочу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги, ми розглядали подібні законопроекти, які стосувались надання пільг "Укрзалізниці" та підприємством оборонного комплексу. Мотивували це в другому випадку оборонний комплекс, те, що це державне підприємство і, власне, вони платять податок, потім бюджет, тому що вони всі існують за рахунок фінансування з бюджету країни. Ці ж самі гроші повертає їм, щоб вони компенсували те, що сплатили за користування землею.

Тобто там і в першому, і в другому випадку ми погодились з цим. Зараз та ж сама ситуація. коли, власне, ці підприємства платять за землю, а потім бюджет їм цю ж саму суму повертає.

_______________. (Не чути)

КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну до місцевого бюджету, але… Це тільки з точки зору того, який бюджет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Леонід Петрович.

Микола Іванович.

КУЧЕР М.І. Я хочу нагадати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні… Валера, Валера, візьмеш слово і будеш говорити.

КУЧЕР М.І. Я хочу нагадати всім колегам як формуються бюджети сільських рад. Ми з вами за це проголосували. Вони не залежать ні від ПДФО, ні від чого, вони залежать від податку на землю. Якщо ми голосуємо сьогодні за цей законопроект, значить ми голосуємо проти сільських громад.

ІВЧЕНКО В.Є. Можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є. Я б хотів колегу Миколу підтримати Кучера, сказати – давайте такі законопроекти, які звільняють від оподаткування, яке є місцевим, тобто ці податки ідуть містам, ми маємо спросити асоціації, ми маємо спросити органи місцевого самоврядування і потім приймати рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…

ІВЧЕНКО В.Є. А? Ні-ні, дивіться, я вам скажу, дивіться. Наприклад, коли ми звільняли від оподаткування спортивні споруди, вони сказали так – для них це важливе оподаткування теж, тому що якщо є, наприклад, якась спортивна споруда, то вони в принципі отримують шалені кошти, але коли ми, це комітет Палатного проводив, коли ми звільняли від оподаткування там наукові установи, спортивні майданчики і так далі, бо за них ми ще в 14-му році, з 14-го на 15-й ввели оподаткування, то асоціації, вони зрозуміли, що на утримання, на сплату податків просто коштів немає в принципі, бо вони ж і  сплачують, вони ж і отримують, щоб ви зрозуміли. Ну або  державна якщо установа, вона сплачує і отримує. І ці кошти вони  є значними, але вони погодились  на… Тому є  пропозиція, щоб ми все ж таки питали асоціацій, бо ми наповнюємо  місцеві бюджети, а, з іншої сторони, забираємо за рахунок чого? Чому саме таке? В чому проблема? Хіба у нас пенітенціарні тюрми чи утримання, оці споруди утримання вони не заробляють кошти,  хіба там не виробляється продукція, коли  вона  далі розповсюджується?  Тобто ми маємо про це питати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, зрозуміло.  Добре.

У мене  є, шановні колеги, у мене є прохання, от послухайте дві хвилин часу, я попрошу Леоніда  Яковича Новаковського, він скаже  зараз  деякі речі і в тому числі про  науку, от послухайте уважно, що він скаже.

НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Шановний Григорій Михайлович, шановні народні депутати! На позаминулому засідання, коли ви слухали про діяльність Національної академії аграрних наук, ви  були згодні розглянути пропозиції, які стосуються роботи академії. Таким питання є зараз проблема оподаткування наукових навчальних центрів і інститутів академії, які розміщуються в основному в містах. Це не стосується сільського бюджету. Трапилось таким чином, що ми  за Податковим кодексом, який набрав чинність 1 січня 11-го року, не платили земельний податок в містах  за інститути. У Податковому кодексі написано, що звільняються від податку заклади культури, науки і освіти і так дальше. 

З минулого року, користуючись  тим, що  академія відноситься   до державних установ і  нас вважають, що ми зараз вже не заклад, ми платили земельний податок в містах  у минулому році, в цьому  році, наприклад, по місту Києву податок    виріс за рахунок індексації  в 1,44  рази і крім того був податок збільшений у  3 рази,  оскільки житлова забудова оподатковувалась   1 процент, стала  3  проценти.   Зараз стало таким чином. Наприклад, Інститут аграрної економіки, він повинен платити земельний податок 400 тисяч  в рік при його скудному, бідному фінансуванні у зв'язку із тим, я просив би,  в зв'язку... оскільки вноситься зміни в цю статтю Податкового кодексу, крім пенітенціарної служби, зробити таку зміну, там, де йде заклади науки і освіти, добавити: заклади і установи, добавити "і установи". А там де йдуть дослідні господарства, поставити "дослідні господарства, за виключенням сільськогосподарських угідь", які повинні оподатковуватися і ми будемо платити податок сільським бюджетам.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Якович, Леонід Якович, дякуємо вам.

Зауваження слушне, є пропозиція: готуйте окремий законопроект, не можна мішати мухи і котлети. Вибачайте, да.

_______________. Сто процентів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готуйте законопроект і ми його підтримаємо.

НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Григорій Михайлович, дякую. Ми будемо готувати. Но я просив би, можливо, поскільки ви будете давати рішення по цьому питанню, ви ж все одно його розглядаєте, може викладете свою думку відносно науки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні.

НОВАКОВСЬКИЙ Л.Я. Це  стосується не тільки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там прочитайте заголовок, воно сюди зовсім не ліпиться, але готуйте.

Ставлю на голосування, шановні колеги, хто за те, щоб підтримати законопроект за номером... Який там у нас? 4309 від 28.03. Прошу голосувати.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримати.

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це пенітенціарна служба.

Хто за те, щоб...

_______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Рішення.... Хто "проти"? Хто "утримався"? Все, рішення не прийнято.  Да, відхилити.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, все, шановні колеги, послухайте. (Шум у залі)

БАКУМЕНКО О.Б. У нас іще є "різне". По "різному" у нас проект резолюції НАН є, який ми должны сьогодні затвердити, добавити.

І я хочу, 3 хвилини, лист-погодження, 25 народних депутатів з 29 членів комітету на… призначення на посаду завідуючого секретаріату комітету Острадчук Інни Василівна підписали. Інна Василівна у нас в залі. Я хочу надати 2-3 хвилини, з вашого дозволу, Інні Василівні, щоб ви побачили, хто це. І у кого є якісь запитання, може задати запитання до Інни Василівні.

Інна Василівна, будь ласка.

ОСТРАДЧУК І.В. Дякую, Олександре Борисовичу.

Доброго дня шановні народні депутати, шановні присутні! Дозвольте дуже коротко розповісти про себе. За фахом я є юрист, закінчила Академію праці і соціальних відносин, також маю другу вищу освіту: магістр державної служби. Трудовий стаж мій складає 12 з половиною років, 8 із них – стаж державної служби. Весь цей час я працюю в аграрній сфері. Розпочала роботу в державному науково-виробничому концерні "Селекція". Потім була переведена до Міністерства аграрної політики. В міністерстві я працювала в юридичній службі і відповідно в патронатній службі. В юридичній службі очолювала і виконувала обов'язки керівника департаменту, займалася законопроектною і правовою роботою, маю стаж судової практики. У патронатній службі займалася організаційними питаннями, документальним забезпеченням діяльності керівництва, організацією заходів, нарад, ну, різних заходів. Співпрацювала із органами державної влади і, зокрема, і з секретаріатом комітету аграрного. Тому, думаю, що досвід, який у мене є, допоможе мені виконати завдання, які стоять перед секретаріатом.

Дякую за увагу. 

БАКУМЕНКО О.Б. Спасибі вам. Є запитання? Спасибі. 25 членів комітету із 29-и підписало у нас, то єсть пройшла процедура призначення, пожалуйста, пан Люшняк.

ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, це 37 протокол? Чи лист? Це був протокол чи лист? Це був лист чи протокол комітету Верховної Ради?

БАКУМЕНКО О.Б. Протокол комітету.

ЛЮШНЯК М.В. Скажіть, будь ласка, коли у нас зібрався комітет, що ми можемо давати протокол комітету?

БАКУМЕНКО О.Б. Ми сьогодні збираємося з вами. Ми сьогодні зібралися, взяли лист і підписи. Сегодня буде…

ЛЮШНЯК М.В. Почекайте-почекайте.

БАКУМЕНКО О.Б. У вас є питання до людини?

ЛЮШНЯК М.В. Одну секундочку. Ви тільки що сказали, що у нас є підписний лист, так?

БАКУМЕНКО О.Б. Так.

ЛЮШНЯК М.В. А в рішенні ви нам сказали, що у нас є у зв'язку з наявністю вакантної посади заступника завідувача секретаріату Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин вирішив… 

_______________.  Ну, це він сказав.

ЛЮШНЯК М.В. Почекайте, в нас є з 1 травня згідно Закону "Про державну службу" є конкурс, так? Чому ми не маємо оголосити конкурс? Мають прийняти люди, так? Секретаріат, голова секретаріату… Ні, я розумію… (Шум у залі)

_______________. Перед тим конкурс об'являли?

ЛЮШНЯК М.В. Ні, почекайте! Тоді в нас не було Закону "Про державну службу", який вступив в дію з 1 травня.

БАКУМЕНКО О.Б. У нас державний службовець, вона такого же рангу. Вона не може, не  должна проходить конкурс.

ЛЮШНЯК М.В. Олександр Борисович, я розумію. Але ви сказали, сказали, що в нас є підписний лист, так? В протоколі ви пишете, що є рішення комітету. Так що у насє: підписний лист…

БАКУМЕНКО О.Б. Если есть підписний лист… Вот підписний лист.

ЛЮШНЯК М.В. Так! Але в протоколі ви чітко пишете, що є рішення комітету. Це є різні речі.

БАКУМЕНКО О.Б. И если есть подписной лист, наверное, рішення должно быть.

ЛЮШНЯК М.В. Давайте: згідно підписного листа на роботу ніхто не призначається. І я думаю, що це питання треба обговорити на комітеті…

_______________.  Так ми ж забрали...

БАКУМЕНКО О.Б. Так ми ж його і забрали сейчас… (Шум у залі)

ЛЮШНЯК М.В. Ми не проти цієї кандидатури, ми проти того, що воно, це все, робиться за спинами. Раз було зібрання комітету, то згідно протоколу засідання комітету аграрного так і так, така-то людина призначається виконуючою обов'язки там чи виконуючим обов'язки заступника секретаря чи як він називається? Керівника секретаря до аграрного комітету. Але перший раз чую! Якщо така людина надо, ми не маємо проти нічого. Але в нас, подивіться оно: цілий ряд сидить не менш достойних людей, які можуть виконувати обов'язки ці. Слухайте, шановні! Чого ми тягнемо десь откуда, давайте ще  викинемо десь непонятно откуда когось за вуха, тому що це родичка или подружка товарища или трете-десятое.

Значить, так це не робиться, товарищи шановні депутати! Если воно робиться, значить, надо робить так: друг другу дивитися в очі і казати, нема проблем, надо така людина – єсть кандидатура у Мірошниченка, єсть Вадатурського, єсть, допустім, там Іванова, Петрова і Сидорова. Виставили кандидатури, обговорили – ага! – ці недостойні, ці недостойні, а ця людина нормальна і це може бути людина от любого, чи від Міністерства аграрної політики, чи від Іванова, чи від Петрова. А ви так за спинами собрали втихаря подписи… А я вам це так і кажу, тому що воно так є, тому що я був на окрузі і мені дзвонять і кажуть: "Ви знаєте, що там у вас ідуть призначення". Які призначення, кого там призначення? Если Тарас Вікторович коли вибирав голову секретаріату, ось він сидить, він зібрав народних депутатів, посовітався, немає проблем, возраженій немає ніяких, призначили. А ви занімаєтесь єрундою.

_______________. Дайте два слова скажу, бо це Бакуменка вже просто під ноги кидаєте.

Я хочу вас сказати, от він сьогодні до мене підійшов, я не бачив цю людину, не знаю зовсім, перший раз сьогодні побачив перед засіданням комітету, кажуть: "Ось це дівчина, жінка, вибачайте, яка претендує." Я їй кажу: "Дай мені анкету, я подивлюся хто вона", подивився – працювала в Міністерстві АПК керівником патронатної служби, освіта, дві вищі освіти – юрист і, якщо я не помиляюся, магістр "державна служба", Інститут природокористування. Дві вищі освіти, стоїть перед тобою людина, я її ні сном, ні родом не знаю і не бачив, перший раз тільки що побачив. Але якщо підібрали людину і кажуть, що вона здатна працювати, нам треба швидко, щоб вже вступив, ми будемо торги влаштовувати чи це я дав, вніс пропозицію, чи хтось інший. Якщо є тут хтось інший, давайте організуємо тоді хто більше там, хто має досвід більший. В державній службі працювала, досвід має.

БАКУМЕНКО О.Б. Два слова, два слова еще скажу.

Самое важное в другом. Закон "О держслужбе" говорит – если человек не державний службовець, надо оголошувати конкурс. Если державний службовець такого же ранга, а у нас Тарас Викторович попросил, взял и руководителя и замруководителя комитета. Человек руководитель патронатной службы в министерстве, руководитель был департамента в этом и когда депутатов не было – каждому звонил и спрашивал: "Как вы к этому относитесь?".

(?) ЛЮШНЯК М.В. Борис ….., та я не проти цієї жінки чи цього мужчини і цього спеціаліста.

БАКУМЕНКО О.Б. А против чего вы?

ЛЮШНЯК М.В. Я не проти. Я проти цієї процедури так називаємої.

БАКУМЕНКО О.Б. А какая процедура? Все подписали народные депутаты. Какая процедура?

ЛЮШНЯК М.В. Не надо собирать списки, ось всі депутати собралися і виставляйте кандидатуру і будемо обговорювати, і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто підписав?

_______________. Шановні колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... як він – ініціатор, йому незручно. Підожди, Микола. Чого ви начинаєте з мелочи робити якийсь? Підписав Бакуменко, підписав Бобов, підписав Бриченко, підписав Вадатурський, підписав Вітко, підписав Давиденко, підписав Дідич, підписав Дмитренко, підписав Добкін, підписав Заболотний, підписав Івченко, Кіт не підписав, Козаченко підписав, Корнацький не підписав, Кузьменко підписав, Кулініч Олег Іванович підписав, Кучер підписав, Лабазюк підписав, Лунченко Андрій Володимирович, підписав, Люшняк Микола Володимирович не підписав, Мартиняк Сергій Васильович по телефону сказав: "Підписую". Але його немає, приїде. Мірошниченко підписав, Мушак підписав. Негой Федір Федорович не підписав, немає його. Нестеренко Володимир Григорович підписав, Омельянович Денис Сергійович немає, не підпис...

_______________. Підписав  Омельянович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, да, підписав, ось о є, це в нього такий підпис тоненький.

Петьовка підписав, Хлань Сергій Володимирович підписав, Юрчишин Петро Васильович підписав.

Не підписало: раз, два, три, чотири, п'ять чоловік. П'ять чоловік із 30 не підписало, 25 – підписало. Які питання, шановні, в кого поза плечами? Я ще раз кажу, я її перший раз побачив, але для мене вона там... це жінка, просто незручно, що ми при ній це робимо. Але я сказав, мені дай ось заходив, кажу: "Дай мені, тільки я подивлюсь документи". Подивився: дві вищих совіти, розумна людина. Чого ви, ну, що за плечі? Як у вас є якісь пропозиції – давайте їх, ради Бога. А то це начинаємо, в нас ще такого в комітеті не було.

Будь ласка, Вадим Євгенович.

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, мені, мені відверто стидно. Приїхала... приїхала, у нас повний зал людей, нас знімають камери...

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

ІВЧЕНКО В.Є. Я скажу, прийшла людина, яка, в принципі, хоче працювати. Ми там щось підписали, можливо, просто потрібно піднімати наступне питання: давайте ми швидко... або ви як коаліція визначитесь із головою комітету. В принципі, як і було минулого разу, виключно голова комітету має прерогативу когось запропонувати  комітету на керівника, на голову для того, щоби працювати. Ми сьогодні перетворюємо в те, що починаються одні розбірки з іншими, хтось щось десь підписує, хтось не хоче і так далі. Мені, відверто, стидно. Я погоджуюсь сьогодні, що це є квота голови комітету чи, там, хто буде цим займатися, я маю на увазі в комітеті з "Блока Петра Порошенка", визначитися, поставте нам керівника. Давайте проголосуємо, дамо пропозицію Парубію кого ми бачимо і так далі, але давайте швидше вирішимо питання, тому що мені стидно, коли сидять всі, а ми обговорюємо таке питання, хтось комусь дав, не дав, підписав, звідки хто взявся, інше. Я повністю всіх сьогодні тут підтримую, кожен має сьогодні і право, там, якщо у нас є відповідні фахівці з комітету, звичайно. Але ж давайте зрозуміємо одне: є виконуючий голови, якщо ми говоримо, що він є, якщо його немає, значить ми не говоримо, що його нема, якщо є керівник комітету, це була б зовсім інша ситуація. Він запропонував кандидатуру, кандидатура має бути або підтримана, або не підтримана. Ну пішли підписним листом, хоча, Олександр Борисович, потрібно було отак дати на голосування, підняли би руки і тоді, можливо, не було б питання у наших колег. Коли ми перед тим, як почали виносити на комітет, почали підписувати. Можливо, так, щоб заспокоїти. Але  я прошу, що емоції давайте уберемо, я вважаю, що це питання воно не варте того, щоб ми перед камерами, перед всім піднімали так високо це питання. Є сьогодні керівництво, визначайтеся хто керівник і, звичайно, він має прерогативу внести з ким буде комфортніше працювати.

Я єдине б хотів, щоб це була висококваліфікована людина, щоб вона мала зв'язки в міністерстві, в Кабінет Міністрів звичайно і  розумілася як працювати з комітетом. Все, тоді нам буде легко працювати. А я погодив людину, бо я знаю, як вона працювала з одним міністром, з іншим і в принципі, коли забрали у нас голову секретаріату, так, він пішов працювати в міністерство, а з міністерства запропонували, можливо, якщо буде бажання депутатів, щоб тут працювала людина. Знаю, що людина знає повністю цю всю систему, в принципі я її підписав, я погодив, але я ще раз кажу, це прерогатива подання виконуючого голови або голови. І я вважаю, що давайте так і будемо працювати і не будемо перед всіма накаляти такі питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте, Кучер ще настоює і закінчуємо.

КУЧЕР М.І. Я  недовго. Я Інну знаю давно, високо рівня працівник з хорошим стажем державної служби, людина, яка ну досить, досить гарний варіант  як раз для комітету. При тому маючи такий досвід роботи в Міністерстві аграрної політики, знаючи дуже багато питань, я думаю, це, мабуть, найкращий варіант, який міг бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо на голосування чи?..

_______________. Шановні друзі, почекайте. Давайте так, я, наприклад, особисто, можливо, члени комітету отримали характеристику ту, що ви почитали, мені цього ніхто не давав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені теж перед дверима дали. Ну вже розказали.

_______________. Ну так почекайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ж Микола розказав, вони виступила людина, задай їй  питання, розвернись на неї подивися. Ну що ти  хочеш знати  про неї, яких вона хлопців любить?

_______________. Знаєте, я вам скажу чесно одну річ. Сьогодні ви і  два заступники…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз  проголосуємо  і все.

_______________. … ніхто не дозволяє, ніхто не заважає виконувати вам функції голови комітету. Ви гарно порозумілись, немає вас, отримуєте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будеш ти, ми тебе будемо розуміти, а як же ж.

_______________. Я не претендую на це. Але найперше є  повага до людей. Якщо в декого немає поваги, і він не може просто дати документи про людину і сказати: хлопці, давайте зберемося сьогодні за 5 хвилин до комітету, обговоримо це питання, це  є одне. А знаєте, сходити…

_______________. Ну людина ж є…

_______________. Ні, послухайте, 5 хвилин до комітету треба було зібрати   закрито і обговорити. Дякую. (Не чути, мікрофон вимкнено)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну секунду. Шановні колеги, я мушу сказати два питання,  у нас є  зауваження до, ще одні зауваження до… Що у нас там? До проект рішення по Академії  аграрних наук. Ми не маємо там, записано було 7 відсотків оренда, 50 на 50… то єсть 7 років,  50 на  50. Олег, давай, бо ми  зараз  як начнемо, це далеко…

Дивіться, ми запропонували, всі ці цифри убрати і написати  одним пунктом: підготувати законопроект про використання земель, які там… Академії наук. Ну, будь ласка, скажи ти.

_______________.  Шановні колеги, якщо у вас є проект рішення, подивіться, будь ласка, да! Я пропоную пункт 6, абзац другий і третій прибрати, і пункт 2 абзац другий  прибрати.

Державні землі Академії аграрних наук – це державні землі, вони перебувають у постійному користуванні. Тому не повинно бути ніяких дговорів про спільну діяльність. Це просто ми, знову ж таки, породжуємо ці корупційні оборудки, які, можливо, є в цих структурах.

Тому не потрібно взагалі цього прописувати, це поза законом. Державна земля, вона у постійному користуванні. Ніякої оренди, суборенди, ніяких договорів про спільну діяльність. (Шум у залі) Я озвучив.

ВИТКО А. Л. Артем Витко, народний депутат Украины. Мы с коллегой были давече в Литве… (Шум у залі) Послушайте, коллеги, пожалуйста!

Мы были в Вильнюсе, посмотрели, как живет Вильнюс и непосредственно Литва, получили много остережений, что касается рынка земли и как не допустить тех ошибок, которые сделала Литва, поскольку вектор развития наш мы выбрали европейський.

Как бы пробыли там неделю, были и в аграрных фермах, и увидели радушный прием непосредственно. Видели, практически, наших не друзей, знаете, а братьев в поддержке нашего развития европейского.

И мой коллега хотел бы дополнить мое выступление.

_______________. Шановні друзі, колеги! Ви знаєте, було приємно, що литовська сторона так приймала. Ми були присутні в Сеймі. Сеймас или Сейм – вищий законодавчий орган, як парламент, були в аграрному комітеті. І особисто нас зустрічали міністри сільського господарства Віргінія Балтрайтієне… (Шум у залі) Ну, я сказав, так і єсть.

І вона, звичайно, нашому комітету передала такі чудові подарунки, які направлені на те, щоб була співпраця. І  ми також запросили їх. Звичайно, сказали, тільки погодимо з вами, колеги. Запросили сюди, якщо вони відвідають, ми будемо дуже раді, тому що вони дуже сторонніки нас. І ми… колеги нас зустріли в парламенті наших діток, які приїхали із Луганська, їх приймали, їх розміщали, показували парламент, водили в комітети, ну це була така зустріч приємна. Тому…

_______________. Братская.

_______________. Братська зустріч. І, шановні наші голови, ми вам передаємо тут, щоб ви знали…

_______________. Покажи, що там.

_______________. Книги і подарунки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Мікрофон вимкнено) Шановні колеги, Олег Іванович. Керівник секретаріату, підійдіть до  Олега Івановича Кулініча, забрати зауваження, які він сказав, ось я вам ….. наша Академія аграрних наук, зробіть всі правки відповідно до того, що він сказав, і підготуйте листи вже, ну, рішення по академії і розіслати у всі відповідні структури і органи.

Дякую. Якщо немає заперечень, щиро дякую вам, колеги.