СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань аграрної політики та земельних відносин
9 квітня 2019 року
Веде засідання заступник голови комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу займати місця, у нас вже є кворум, щоб ми якнайшвидше провели комітет, бо о 15-й годині інше міроприємство. Прошу вас. (Шум у залі)
Леоніде Петровичу, сідаємо, бо часу немає.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 17…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Это 17-й уже зашел.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу займати місця. Леоніде Петровичу!
Добрий день, шановні народні депутати, шановні запрошені. У нас є кворум - 17 народних депутатів, тому прошу, порядок денний розданий народним депутатам.
Немає ніяких доповнень, пропозицій до порядку денного? Немає. Прошу проголосувати. Хто за порядок денний, за затвердження, прошу проголосувати. За? Проти? Утримались? Прийнято одноголосно.
Перше питання у нас. Відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" прийняті комітетом акти можуть бути переглянуті, якщо за це проголосує більшість від затвердженого Верховною Радою України складу членів комітету. (Шум у залі) Я прошу, трошки не чути. У зв'язку з зазначеним прошу, колеги, проголосувати за перегляд рішення Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин від 20.11.2018 року (протокол № 76) про проект Закону України "Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку", реєстраційний номер 9162 від 04.10.2018 року. Прошу вас підтримати це, щоб розглянути це питання.
Хто за? Проти? Утримались? Рішення прийнято одноголосно.
Григорій Михайлович.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. До слова запрошується виконуючий обов'язки голови комітету Олександр Борисович Бакуменко по питанню (перше, так?) про розгляд рішення "Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, поданий народними депутатами Бакуменком, Мартиняком, Давиденком та іншими.
Прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Григорію Михайловичу.
Шановні колеги! Законопроект 9162 спрямований в першу чергу на виконання євроінтеграційних зобов'язань України щодо приведення національного законодавства до законодавства ЄС в сфері сільського господарства та розвитку сільських територій. На сьогодні в аграрній сфері вже багато років відсутній рамковий законодавчий акт, який би визначав державну довгострокову політику за всіма напрямками сільського господарства. Останнім таким актом був Закону України "Про Основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року", розроблений понад 10 років тому, який вже давно не відповідає вимогам часу.
З метою встановлення рамкових правил гри на довгострокову перспективу з чітким планом дій було підготовлено відповідний законопроект, що враховує практику, яку мають практично всі європейські країни із розвинутим сільським господарством. Всього проектом закону визначено 15 пріоритетів державної аграрної політики, в тому числі підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектору і його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення та інших.
Крім цього законопроект визначає серед головних завдань держави забезпечення максимальної реалізації різними виробниками своїх можливостей, а саме: пріоритет номер 1 – стимулювання розвитку малих сімейних фермерських господарств, фермерських господарств та їх сільськогосподарських кооперативів і аграрних кластерів, розвиток несільськогосподарського підприємництва на селі з широким залученням до цих процесів молоді, впровадження ефективної системи державної підтримки для малих виробників сільськогосподарської продукції, включаючи сприяння їх об'єднанню, сприяння створенню конкурентних переваг у виробництві нішевої продукції, продукції з високою доданою вартістю.
Під час обговорення цього законопроекту на засіданнях комітету до нього висловлювалися зауваження народних депутатів щодо утворення спостережних рад для здійснення контролю за управлінням нерухомим майном національних галузевих академій наук.
Враховуючи зазначене, вношу пропозицію як автор законопроекту щодо їх виключення, це виключення по наглядовим радам. Чому це так? Це не є предметом цього закону і закон цей підтримують, до нас було звернення і Голови Представництва ЄС, всіх національних асоціацій українських, Міністерства аграрної політики з цього питання, щоб ми як народні депутати прийняли таке рішення і внесли цей закон в залу Верховної Ради і проголосували як пріоритетний. Тому прошу народних депутатів.
Прошу, народний депутат Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги! Повністю підтримую рішення комітету про перегляд розгляду цього законопроекту. Законопроект надзвичайно важливий, тому що він був розроблений фахівцями в тісній співпраці з нашими європейськими партнерами, Міністерством аграрної політики, дуже багато колег підписало його і прийняло участь в розробці цього законопроекту. Він дійсно повинен стати дорожньою картою розвитку аграрної галузі нашої держави, сільського господарства і саме основне, що там великий блок приділяє увагу якраз розвитку сільських територій, що дуже важливо. Тому прохання підтримати цей законопроект, він давно повинен був би бути прийнятим, і рухати його в сесійну залу і там голосувати в першому читанні і далі в цілому як законопроект, щоб він став законом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олегу Івановичу.
Івченко Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановний голово, шановні колеги, я думаю, що ми б цей закон вже давно прийняли і в першому читанні і в цілому, аби не було Перехідних положень. І я радий тому, що ми сьогодні все ж таки переглядаємо рішення і виключаємо те, що не має бути в законі, в рамочному законі, який запропонували нам європейські колеги.
Але разом з тим, якщо сидить міністерство і виконуючий обов'язки міністра, я б хотів, щоб цей закон не був рамочний, як у нас всі інші стратегії відбуваються, фактично вони приймалися там з 2008 року. Але вони всі залишалися рамочними і в більшості з них, наприклад, що стосуються розвитку сільських територій або малих форм господарювання, вони не виконувані.
Тому я б хотів, щоб ви зробили певні акценти. От в цьому законі у нас є запровадження Офісу аграрного аташе – цілком підтримується. Це просування нашої продукції за кордоном, захист. Це фактично можливість робити, скажімо, певні презентації, участь у виставках і так далі, і так далі. Це потрібно, щоб була вже стратегія у міністерстві щодо Офісу аграрного аташе. В чому потрібна допомога Верховної Ради, комітету або депутатів – говоріть. Це потрібно всім.
Друге. Підвищення рівня зайнятості сільського населення в сільській місцевості. Тобто про це, що говорив Олександр Борисович, це несільськогосподарське виробництво, сільськогосподарське виробництво. Все, що потрібно, теж зміни до законодавства й які напрямки, теж потрібно подавати задля того, щоб у тому числі і використовувати в бюджетних програмах.
Сприяння розвитку аграрної освіти і науки. Я б сказав, не сприяння, а у нас сьогодні аграрна освіта переживає такий собі період, коли потрібні фундаментальні зміни в аграрній освіті. Бо сьогодні агрохолдинги пропонують агрокібети, універсальних солдатів, це вірно це правильно, але при цьому ми маємо розширювати базу тих, хто буде займатися сільськогосподарським господарством – розширювати базу. На це потрібно витрачати державні кошти.
Для тих, хто хоче переїхати в село, потрібно збільшувати можливість перекваліфікації. Якщо ти займався тваринництвом і вирішив посадити сади, це центри перекваліфікації кадрів, центри надання іншої освіти або напрямків, там двотижневі або тижневі і так далі, і так далі на базі агроосвіти науково-методичного центру. В тому числі на базі вузів, щоб у нас була відповідна практика саме в цих формах і так далі.
Тобто потрібно нам переглянути, куди ми витрачаємо державні кошти і на яку освіту, щоб у нас не було, вибачте, там адвокатів з аграрного вузу не виходило або айтішників, і так далі, якщо сьогодні вони мало задіяні в сільськогосподарському господарстві.
Наступне. Функціонування усіх форм господарювання, що задіяні в аграрному виробництві і в підприємстві на селі. Мені здається, що два роки вдосталь, щоби зробити всі нормативно-правові акти, що стосується уряду щодо створення сімейних ферм, функціонування сімейних ферм, освіта тим людям, які хочуть перейти в легальний аграрний ринок і так далі. Підвищення їхнього рівня знань, відшкодування ЄСВ, пенсійний стаж, вік і так далі, і так далі.
Я думаю, що над цим потрібно попрацювати, щоб ми в цьому році все ж таки закінчили і через освіту ми надали можливості і стимули людям переходити все ж таки в легальний аграрний ринок, бо наступним кроком мають бути податок з одного гектару.
І, звичайно, це гарантування і захист прав, інтересів землевласників і землекористувачів. Це теж є в цьому законі. Це означає, що нам потрібно вдосконалювати законодавчу базу і, можливо, в якості анти рейдерських законів привносити таке розуміння, як блокчейн і реєстри мають працювати на блокчейні, щоб при можливому відкриттю або обігу, або будь-яких інших операцій з землею у нас не було втручання певних людей, які можуть ці реєстри контролювати або через ці реєстри, фактично через чиновників спотворювати якусь інформацію.
Тому це все є в цьому законі, який ми приймаємо. Це те, про що ми з вами зараз говоримо – це все є. Просто те, що потрібно зробити від виконавчої гілки влади, мають робити.
Бо я радий в тому, і, пані Олю, дякую вам, що ви тоді зробили нам цю зустріч з нашими європейськими колегами, де ми чітко проговорили, що цей рамочний закон потрібен, чому він потрібен, і це буде платформа, база, на яку ми будемо нанизувати всі інші рішення, в тому числі і рішення уряду.
Тому я і закликаю колег підтримати даний законопроект, причому підтримати за основу в цілому. Чому так? Тому що у нас немає просто часу його доробляти, бо тут рамочні всі речі. Я думаю, що в залі у нас тут не буде дискусій проти цього законопроекту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Євгеновичу.
Ще? Прошу, народний депутат Дідич.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, підкомітет підтримує законопроект (№ 9162) та пропонує прийняти його за основу з урахуванням озвучених співавтором позицій, а саме: виключити у пункті 5 Розділу VI Прикінцеві положення законопроекту абзаци другий і третій підпункту першого і пункт 3. Такі вимоги нашого підкомітету.
Цей законопроект вкрай важливий для розвитку перспективної галузі економіки нашої держави і взагалі сільського життя.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Володимировичу.
Слово надається заступнику голови комітету Григорію Михайловичу Заболотному.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую.
Шановні колеги, думаю, без сумніву, ми всі проголосуємо за те, щоб даний законопроект прийняти сьогодні в цілому, тому що він уже дуже довго затримався як законопроект, а не як закон. Чому? Ми – аграрна держава, і за останні роки ми ще раз переконалися в тому, що сільське господарство є локомотивом економіки України, і більшість сільськогосподарської продукції, яка реалізується за кордон, тобто на експорт, вона якраз приносить валютну виручку державі і формує практично економіку.
Але хотів би, Ольго Василівно, вас просити, щоб в цьому законопроекті, там в загальному, так би мовити, все відмічено, але ви взяли на контроль в якості виконуючого обов'язки. До речі, я вам хочу сказати, що це вперше за історію України, що жінка очолює міністерство, і ми вітаємо і підтримуємо це. І хочемо вас попросити, щоб всі ваші заступники не відносилися до формування бюджету на наступний рік і на наступні роки взагалі формально, а продумували перспективи, продумували всі больові точки, які сьогодні виникають в процесі обговорення на "круглих столах", на комітеті в нас, де люди до нас звертаються, і обов’язково реагували на них.
І основне, дуже важливе болюче питання – це розвиток професійно-технічної освіти для сільського господарства. Ми зробили з вами, ви ще ні, а ми точно зробили помилку, коли віддали аграрну освіту в загальний котел.
Я звертаюсь до вас і до заступника Топчія, який є сьогодні, я думаю, що ви передасте всім колегам про те, що міністерство нічого не повинно віддавати, міністерство все повинно брати до себе, організовувати, централізовувати, впливати, вирішувати і ставити завдання і визначати перспективу. Якщо ми займемо саме таку позицію, я глибоко переконаний, що в нас буде порядок, з нами будуть рахуватись, нас будуть поважати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике, Григорію Михайловичу.
Зараз слово надається виконуючій обов’язки міністра аграрної політики пані Ользі Трофімцевій, а далі слово Козаченку.
ТРОФІМЦЕВА О.В. Щиро дякую, Олександре Борисовичу.
Шановні народні депутати, шановні колеги, шановні запрошені, перш за все я дякую нашому профільному комітету за можливість переглянути сьогодні рішення комітету щодо цього законопроекту і дуже короткий насправді коментар. Я абсолютно погоджуюсь з тими ремарками, які були сказані паном Івченком щодо основних засад, які в даному законопроекті визначені для формування аграрної політики України на наступні декілька років на середньострокову перспективу, скажемо так.
Я абсолютно впевнена, що дійсно цей закон стане не просто таким рамковим або черговою декларацією на базі даного законопроекту, на базі даного закону. Коли він буде прийнятий Верховною Радою, я абсолютно впевнена, що ми дійсно зможемо напрацювати ось ті практичні речі, які необхідні на сьогоднішній день, вельми необхідні нашому АПК і економіці в цілому. І мене дуже тішить, що ми з вами, з народними депутатами нашого комітету, бачимо однаково ці пріоритети. Це є розвиток зовнішніх ринків, інституція аграрних аташе, це, в першу чергу, до речі, дійсно, і я зазначила про це відразу після призначення мене виконуючою обов’язки, що у фокусі роботи міністерства має бути освіта і наука, тому що це те, з чого все починається. Починається все не з поля, починається все з досліджень, починається все з кваліфікованих кадрів, тільки тоді ми зможемо бути конкурентоспроможними в довгостроковій перспективі на зовнішніх ринках не тільки з сировинною продукцією, а з технологіями, з ноу-хау, з нашою технікою і всім іншим.
Тому тут немає, по-моєму, ніякої дискусії, тільки маємо рухатись в правильному напрямку і задіювати Міністерство освіти і науки щодо дискусій, і агроосвіту, і, до речі, дійсно, середня ланка освіти – це теж, на мою думку, на сьогоднішній день є, напевно, можливо, найважливішим таким або одним з дуже важливих напрямків розвитку аграрної освіти в Україні.
Щодо форм господарювання, також дякую депутатам за ті ініціативи, які на сьогоднішній день існують щодо підтримки фермерства, сімейного фермерства в тому числі. Тому що, на моє особисте переконання, дійсно ось ця диверсифікована структура українського АПК, коли ми маємо поряд ефективно працюючі великі аграрні підприємства, так звані агрохолдинги вертикально інтегровані, але з боку держави підтримуємо і надаємо ось ці додаткові економічні імпульси для розвитку сімейного, малого фермерства, кооперації, кластерів, тому що саме ось ці інструменти дійсно, абсолютно погоджуюсь, плюс несільськогосподарське виробництво, бо там ми не створимо нових робочих місць, це, сподіваюсь, що розуміють усі, а саме несільськогосподарські види діяльності на селі, які включають в себе і зелений туризм, які включають в себе і готельну діяльність, і ресторани, і таке інше, і таке інше, дуже багато інший речей, переробку включаючи, зрозуміло, будуть основою для того, щоб не тільки АПК український розвивався нормально, а й і вся українська економіка. І зрозуміло, що це буде основою розвитку наших сільських територій і українських регіонів.
І що стосується формування бюджету, а до речі, теж ви знаєте, що ми зараз переходимо в Кабінеті Міністрів України і Мінфін переходить до середньострокового бюджетного планування, тому тут теж я абсолютно підтримую цю думку щодо того, що не може українська аграрна політика визначати свої пріоритети ad hoc, що називається, так, тобто реагувати на якісь речі, майже постфактум фактично визначати ці пріоритети. Ми маємо дивитись наперед, ми маємо вже сьогодні бачити і реально оцінювати виклики і проблемні питання, які будуть не в 2020 році, а в 2025 році стояти перед нашим АПК і відповідно до цих викликів формувати бюджет на наступний рік.
Більш того, за моїм дорученням вже працює зараз фінансово-господарський відділ, департамент Міністерства аграрної політики над тим, щоб внести зміни в Податковий кодекс і подовжити норму про 1 відсоток аграрного ВВП, який має спрямовуватись на підтримку українського АПК, тому що, я переконана, що ми маємо зафіксувати і надалі цю норму, щоб було стабільне фінансування наших державних програм підтримки. І виходячи з цього ми маємо тоді визначити ось ці пріоритетні напрямки разом з вами, однозначно, які стосуються знову ж таки підтримки фермерства, аграрної освіти, науки, зовнішніх ринків, переробки, розвитку сільських територій і всіх тих речей, які, як правильно було зазначено, зафіксовані в цьому базовому законопроекті, який ми сьогодні з вами розглядаємо.
Тому ще раз дякую всім вам за підтримку і сподіваюсь на таку плідну роботу і надалі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике. Леоніде Петровичу, можна коротко, щоб ми проголосували…
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую. Я постараюсь коротко. Я не буду повторювати те, що сказали. Я думаю, що ніхто з присутніх не буде протестувати проти такого рішення, яке пропонується, тобто щоб прийняти цей закон за основу, тому що дійсно, він приносить багато користі, тут сформульовані норми законодавчі, які корелюють певні визначення і з європейським законодавством у цій сфері, і створюють такі, скажемо, напрямки діяльності, які дуже важливі. Про них говорили вже. Це і розвиток сільських територій, які пов'язані з розвитком аграрного бізнесу, це те, що треба зробити в напрямку вдосконалення нашої науки аграрної і освіти, це от аташе аграрне, тут є трошки питання, тому що я не знаю, у нас в жодному посольстві іноземному немає аграрного аташе. Є аташе, але не аграрні, є аташе, які представляють всі сфери бізнесу: і машинобудування, і аграрну сферу, і всі – торговий аташе так званий (з англійської можна так перекласти). Тому якщо ми аграрний зробимо, який буде тільки цією сферою займатися по всьому світу, а інших не буде сфер, то ми створимо певне протиріччя, і будуть проблеми. Тому я б сформулював трошки інакше.
Далі. Нам дуже важливо в цьому законі прописати такі норми, які визначають ті суб'єкти господарювання, які працюють у цій сфері, тому що в одному законі у нас написано "фермер – це той, хто обробляє землю", в іншому написано: "це сільськогосподарський товаровиробник", в іншому – "це агрохолдинг". Тобто фактично у нас є три категорії цих суб'єктів, і треба було б чітко написано, що таке сімейне маленьке фермерське господарство, що таке середнє, що таке великий вертикально інтегрований агрохолдинг. Чому це важливо? Тому що від цього залежить державна підтримка. Якщо ці категорії будуть прописані чітко, тоді можна так як в Європі на 5 років вперед прописати державну програму підтримки і не змінювати її. А те так, що щороку ми її міняємо радикально, і невідомо, хто може отримувати цю допомогу, а хто ні. Це дуже важливо!
Тому я пропоную, щоб ми за основу прийняли (потрібен цей закон!), але у другому читанні внесли ці правки, які б його ще краще вдосконалили і він би був таким необхідним інструментом для подальших реформ даної галузі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Давайте ми збережемо трохи часу, бо ще кілька важливих законопроектів.
У мене є пропозиція: поставити на голосування (під стенограму, з рішенням комітету) рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про основні засади державної аграрної політики та державної політки сільського розвитку (реєстраційний номер 9162) при розгляді його в першому читанні прийняти за основу і в цілому, про що наполягали ряд народних депутатів, а саме: у пункті 5 Розділу VI Прикінцевих положень законопроекту абзаци другий і третій підпункту першого і підпункт третій виключити.
Прошу проголосувати за це рішення комітету. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. У нас 18 чоловік. Рішення прийнято.
Дякую всім.
Зараз переходимо до другого питання, але ми зараз зробимо законопроект, з вашого дозволу, поки ми всі є в залі. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту бджільництва", поданий народними депутатами України Козаченком, Кодолою, Папієвим та іншими (реєстраційний номер 10052 від 14.02.2019).
Леоніде Петровичу, доповідайте.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.
Шановні колеги, всі ми знаємо, що Україна створює собі імідж аграрної держави. Але, в першу чергу, це торгівля зерном (маємо другу сходинку зараз у світовому рейтингу), є ще такий дуже важливий напрям. Є інші, але він трошки відходить від рослинництва, і має відношення до іншої сфери – це бджільництво.
Дійсно, ми зробили потужні кроки вперед в цьому напрямку, збільшили суттєво виробництво і експорт цієї продукції, яка має високу якість. Але в останні роки дуже багато скарг стосовно того, що ми не дотримуємося тих традицій і норм, які діяли колись, які захищали бджолярство від знищення при застосуванні отрутохімікатів при обробітку відповідних рослин. Це і дерева можуть бути, це можуть бути й інші рослини, які обробляються в полях. Тому була внесена пропозиція і не один раз, щоб ми змінили трошки і законодавство і запровадили такі норми, які дадуть можливість карати за те, що ми знищуємо бджіл і не даємо можливості розвиватися цій галузі. Тобто ми не робимо те, що було колись, не зробили краще, повернули в гіршу сторону. Навіть при цьому ми маємо плюс у виробництві. Але є проблеми, які не дають нам можливості говорити про світле майбутнє.
Тому таке законодавство потребує вдосконалення. І на ваш розгляд запропонований проект закону, який вносить зміни у діючі законодавчі норми, встановлює контроль за використанням засобів захисту рослин, вводить покарання за порушення цього закону і знищення бджіл. І ці покарання, вони трошки фіксуються як місцевою владою, так і іншими органами, і будуть, я думаю, дієвими, не такими, як є. Тут є зауваження, що в інших законах прописані ці норми, але їх ніхто не дотримується.
Також тут прописані такі питання, які пов'язані з необхідністю реєстрації усіх, хто займається цим видом діяльності, і процедура, як це робити. І це дає можливість потім знайти цих людей, щоб можна було попередити. Якщо в органи місцевої влади звертається хтось, що я буду обробляти поля у такий-то час і хочу, щоб усі про це знали бджолярі, то будуть знати, які їх повідомити. Також інші пропонується зробити зміни в законодавстві, які б врегулювати проблеми існуючі в цій сфері.
Я прошу всіх прийняти відповідне рішення і проголосувати за цей проект закону.
Ще скажу коротко про те, що є зауваження до нього від кількох асоціацій, але вони лежать в площині такій, що не проти цього закону, але дещо треба прописати більш конкретно. Наприклад, ну, є засоби захисту рослин, які зареєстровані вже в Україні, а є ті, які ввезені для реєстрації. Так от, ті, які ввезені для реєстрації, взагалі цей закон нібито забороняє застосовувати. І тут треба конкретніше написати, що це не забороняється. Але ті, що не зареєстровані, але проходять офіційно реєстрацію, вони теж повинні застосовуватись в тому порядку, як це прописано в цьому проекті законі, і тоді це не порушення, за це немає покарань.
Також є деякі зауваження з боку юридичного департаменту Верховної Ради, що треба конкретніше сформулювати правки в інші закони – про захист рослин, про пестициди, де нечітко були сформульовані окремі проблемні питання, які потребують більшої чіткості, щоб можна було використовувати цей закон особливо у випадках, коли буде покарання тих, хто спричинить загибель бджіл, щоб можна було більш чітко розуміти в чому саме суть порушень.
Тому, я думаю, що це можна зробити в другому читанні, але за основу, як мінімум, цей закон треба приймати. Я прошу колег зробити це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леоніде Петровичу.
Зараз слово надається керівнику підкомітету Дідичу Валентину Володимировичу.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, підкомітет підтримує прийняття законопроекту, він потрібний пасічникам, він потрібний Україні. Це є виключно великий потенціал для сільських територій, для сільського жителя, для сільського трударя, для фермерів, для малих фермерів. Взагалі це галузь, яка, знаєте, світло перспективна для нашої держави. Тому давайте підтримаємо.
І звичайно є висновки нашого ГНЕУ, уважно треба читати і все-таки послухати. Я підтримую Леоніда Петровича і пропозицію внести зміни доповнення з врахуванням висновку експертів, і звичайно прошу підтримати і проголосувати. Я думаю, що це добре, красиво і буде важливо для цілої галузі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Міністерство аграрної політики, хвилинку. Потім надам вам слово.
ТРОФІМЦЕВА О.В. Щиро дякую. Ми також з боку Міністерства аграрної політики і продовольства підтримуємо даний законопроект. Більш того, шановні панове депутати, я буквально до вас прийшла зараз з засідання чергового робочої групи з розвитку бджільництва, яке відбувалось у нас, в Міністерстві АПК, і знову були досить гострі дискусії, якраз стосувались вони в основному питання використання в ЗЗР агрохімікатів, пестицидів і всіх аспектів, які стосуються саме взаємодії, скажемо так, аграріїв, аграрних виробників з бджолярами.
Тому я теж погоджуюсь з тим, що сказав Леонід Петрович, що є моменти, можливо, які в цьому законопроекті могли би бути і мають бути десь більш конкретно прописані, але це ми можемо зробити між першим і другим читанням, і буду вам вдячна також за його підтримку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
У нас є зауваження ГНЕУ, частина зауважень, які вбачається доцільно врахувати при подальшому доопрацюванні. Тому слушна пропозиція за основу, а далі до другого читання ми зробимо той законопроект, який потрібен, з усіма зауваженнями, які будуть слушними.
Тому ви наполягаєте, вам дати слово ще?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Десять секунд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Обов’язково треба узгодити з профільними асоціаціями. Чому? Тому що дивіться, можна кропити тільки з 21-ї до 5-ї години ранку. От сад і бджоли - це нероздільно. Часом є роса, часом є дощ, залежить чим ти кропиш. Є фунгіциди, є інсектициди. Фунгіциди абсолютно не заважають бджолі, але це треба технологічно зробити сьогодні, а ми це обмежуємо. Тут обов’язково треба погодити ці всі варіанти, тому що ми одне будемо лікувати, а друге будемо калічити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Ну це, ви знаєте, у нас такий принцип у комітеті, у нас всі національні асоціації завжди учасники законотворчого процесу. Тому ми і приймаємо зараз рішення в першому читанні і за основу прийняти. Далі нададуть всі пропозиції асоціації, всі учасники ринку. Підкомітет відпрацює і ми далі його, коли прийме зал в першому читанні, далі вже будемо фахово з Міністерством аграрної політики.
Далі. Тому у мене є пропозиція зараз підтримати підкомітет. Прийняти даний законопроект в першому читанні.
Вам слово, так, пані Ольго?
Давайте ми голосувати, а потім. Бо часу немає, не вистачить просто часу. Колеги, ці зауваження дуже слушні?
СТРЕТОВИЧ В.М. Я президент Спілки пасічників України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, слухаємо вас.
СТРЕТОВИЧ В.М. І це наша ініціатива. Я три хвилини у вас заберу. Чому він внесений? В минулому році ми потерпіли дуже страшно, 45 тисяч сімей за нашими оцінками, а може і 55, ніхто бо є люди які не звертаються. Є, іншими словами, проблема, яка шкодить не тільки бджолам, шкодить довкіллю, шкодить живому, комахам, птиці і всьому іншому.
Тому ми і швидко написали законопроект, що було під руками, знаєте, щоб почати дискусію. Оця дискусія сьогодні – це продовження того, що ми зробили.
Тому там є певні неточності, ми їх побачили вже пізніше, певні нестиковки. Але сьогодні нам перед сезоном бажано було б десь в травні, хоч на початку червня, до початку цього, пройти цю процедуру за цих півтора-два місяці і це зробити. Тому я дякую комітету, дякую всім співробітникам Верховної Ради, що так оперативно, протягом півтора місяця фактично, провели всю підготовчу роботу і ви маєте змогу сьогодні його ухвалити. Прошу підтримати. А ми далі доопрацюємо всіма зусиллями, що там все було вилизано, як годиться.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Тому давайте зараз, прошу народних депутатів визначитися. Прошу підтримати в першому читанні цей законопроект. Хто за, прошу голосувати. Проти? Утримались? 2 утримались. Рішення прийнято. Спасибі вам.
СТРЕТОВИЧ В.М. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання у нас порядку денного. "Про державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників, підтримка у 2018 році та плани і перспектива на 2019 рік".
Доповідає Топчій Володимир Миколайович – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. Прошу.
ТОПЧІЙ В.М. Дякую. Шановний Олександре Борисовичу, шановні народні депутати, шановні присутні, учасники засідання, перш за все я хотів два слова буквально сказати про 2017 рік. Адже саме в цьому році було започатковано і продовжено ту велику підтримку, яка була до 2014 року, яка дала можливість галузі отримати досить потужний імпульс. І відповідно Законом України "Про державний бюджет на 2017 рік" було передбачено 75 мільйонів гривень на підтримку галузей садівництва, виноградарства і хмелярства.
Відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів було збільшено видатки за бюджетною програмою на 224 мільйони, і загалом у 2017 році було використано 299 мільйонів гривень, що вперше. І я щиро дякую всім тим, хто доклав зусиль, щоб саме це відбулось: погашення будь-якої заборгованості, яка була зареєстрована органами державних казначейств по цій програмі, погашено 100-відсотково всім суб'єктам. І відповідно дало можливість підтримати посадку і закладку багаторічних насаджень в сумі 115 мільйонів гривень. Окрім цього, будівництво холодильників з регульованим газовим середовищем - було підтримано введення в експлуатацію з сумою 13,5 мільйона гривень. І саме 2017 рік був тим, який дав такий от потужний старт. Уже в минулому році, в 2018, відповідно до Закону "Про Державний бюджет" обсяг бюджетних фінансувань було передбачено на рівні 400 мільйонів гривень. Програма спрацювала досить добре, оскільки використано 394,3 мільйона гривень, це 98,6 відсотка. Відповідно (нерозб.) такі напрямки, як ключовим було, і всі ті аграрії, хто посадив сад, і перш за все зрозуміло, що ключова, основна стаття витрат це саджанці, витрати на придбання садивного матеріалу було компенсовано 167 суб'єктам господарювання на загальну суму 260,4 мільйона гривень.
Також було компенсовано витрати з будівництва холодильників з регульованим газовим середовищем з загальною ємністю зберігання 14 тисяч тонн дев'яти суб'єктам, які звернулися за державною підтримкою в сумі 184 мільйони гривень. Окрім того, була невелика кредиторська заборгованість, яка була встановлена за рішенням судів, в обсязі 3,3 мільйона гривень трьом суб'єктам господарювання.
Загалом програма дала можливість закласти, посадити сади на площі 3 тисячі 907 гектарів. Культури, які от в даній таблиці, ми зробили таке от ранжування, аграрії віддали найбільше переваг горіхоплідним культурам. Фундука було закладено більше 1000 гектарів, горіха волоського - 874 гектари, яблуня на третій позиції - 552 гектари, лохина - практично 500 тисяч гектарів, ну і всі інші культури.
Десь ми сподівались, що буде, краще відреагують аграрії на тему виноградників, проте було посаджено лише 229 гектарів у минулому році.
Наступний, 2019-й, цей рік. Обсяг бюджетного фінансування, він дорівнює тому, який був у минулому році, 400 мільйонів, враховуючи всі ситуації, які відбулись з виробництвом, з ситуацією з реалізацією, з переробкою, іншими речами, Мінагрополітики в тому числі після активних консультацій із виробниками, з громадськими професійними об'єднаннями, було прийняте рішення стосовно того, що 400 мільйонів гривень будуть використані в пропорції 50 на 50. 50 відсотків - це компенсація садивного матеріалу. І попередньо прогнозується, що така площа буде здійснена, посаджено на десь дещо більше 2 тисяч гектарів.
Ну і 200 мільйонів - це тема державної підтримки, будівництва холодильників з регульованим газовим середовищем, також об'єктів заморожування плодоягідної продукції, також ліній товарної обробки плодів, обладнання для гранулювання хмелю, обладнання для сублімаційного висушування фруктів. І таким чином програма в оптимальному ключі має задовольнити ті заявки, ті закладки, які мають відбутися і вже відбуваються, оскільки Мінагрополітики отримало вже декілька десятків заявок по закладці садів і десь 7 заявок по об'єктах, які будуються в плані охолодження, заморозки й інших напрямків доробки.
Останнім часом маю сказати про те, що громадські професійні об'єднання виробників ягідної продукції особливо та й інших досить так от актуалізували тему потреби ще додаткового напрямку фінансової підтримки, який стосується питань будівництва просто холодильників, просто обладнання, яке дасть можливість працювати краще з ягодою, оскільки у нас величезні втрати в ланцюзі від поля до споживача саме по причині відсутності можливостей проводити доробку і рухати цю продукцію до споживача в більш підготовленому виді.
Тому користуючись як би нагодою і думаю, що така підтримка однозначно буде, оскільки в рамках 400 мільйонів, ну, сьогодні, можливо, рано говорити про якісь підсумки, але попередньо бачиться висока активність, і цифра рівна результату минулого року, що додаткові наші бачення і додаткові бажання, скоріше за все, вони можуть бути підкріпленими тими діями, які вже відбулися в Мінагрополітики у контексті бюджетного планування на 2020, 2021 і 2022 роки, де попередньо Мінагрополітики вже виказало позицію стосовно потреби на наступний 2020 рік бюджетного фінансування в обсязі 600 мільйонів гривень на програму підтримки закладення багаторічних насаджень, 2021 рік – 800 мільйонів і 2022 рік – близько 1 мільярда гривень. В такому варіанті нами бачиться, що ми зможемо максимально повно задовольнити з одного боку заявки і потреби по відшкодування, з іншого боку ми суттєво зміцнимо інфраструктурно і в інших аспектах саме тему підтримки не стільки в закладці, скільки фокусуванням саме на доробку, саме на формування тих можливостей, які дають практично кожному аграрію можливості працювати на українському ринку, а також суттєво нарощувати питання, пов'язані з експортом.
Ну і буквально чисто інформаційний слайд стосовно того, що проти минулого року нарощено виробництво плодоягідних культур і загальний обсяг перевищив проти 2017 року (і за роки незалежності є чи не найвищим), вироблено 2 мільйона 571 тисяча тонн – 167 відсотків до 2017 року. Ну, як нюанс ми пам'ятаємо і розуміємо, що є сектор, є наші підприємства, оскільки в структурі виробництва плодової продукції сільськогосподарські підприємства займають частку в обсязі близько 30 відсотків.
І насамкінець. Нам належить зробити і виконати ще більше роботи, ніж було до цього, оскільки на слайді ми бачимо той рівень споживання нашими громадянами, нами, українцями плодів та ягід у розрахунку на одну особу – це всього лише на сьогодні по минулому року 61 кілограм. У порівнянні з іншими країнами, я думаю, що статистики сама за себе говорить.
Потім, галузь таки потребує масштабної підтримки. В галузі попереду величезний обсяг робіт, і я сподіваюся, що ми спільно знайдемо і закріпимо законодавчо нормативно ті рішення, які дадуть ще більш потужний імпульс для розвитку галузі.
Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу дотримуватися регламенту, бо часу дуже мало.
Зараз слово надається Вахалю Юрію Володимировичу – голові асоціації "Укрсадпром".
Будь ласка, Юрію Володимировичу.
ВАХЕЛЬ Ю.В. Доброго дня, шановні пані і панове, шановний головуючий, народні обранці, колеги! Я – новопризначений голова "Укрсадпрому". Дехто з присутніх тут знає мене по зерновій і олійній історії, але я радий вже предстати перед вами в такому новому образі.
Я представляю одну з найцікавіших галузей, і я звертаю вашу увагу, що тут сидять представники однієї з найбільших трудомістких. Ми перед цією зустріччю рахували, що десь під ягодами, плодами, горіхами мінімум 200 гектарів, і це при цьому працюють, ми теж сперечалися, а скільки все-таки: 15 чи 20, чи 30 чоловік на гектар.
Шановні обранці, між першим і другим туром і напередодні виборів звертаю вашу увагу, тут сидять представники населення як мінімум від півтора мільйона виборців, тут не сидять конкуренти членів асоціації. Тут 2 асоціації, вони не є конкурентами, вони є партнерами. Наші конкуренти знаходяться по іншу сторону прикордонного стовпа. І оті цифри, які ви бачили на екрані, якраз про це свідчать, тому що вони будуть дбати, власне, про свої інтереси, вони будуть їх захищати і будуть обмежувати нас всіма можливими законними способами.
У нас є ряд питань і ряд прохань, я навіть сказав більше – вимог до і виконавчої гілки влади, але ми про це не будемо говорити. Ми б хотіли звернути вашу увагу на законодавчі питання. Я ще раз хочу закликати колег, тут є представники тих, хто вирощує фрукти, ягоди, горіхи, є ті, хто займається посадковим матеріалом, тут є наука – ту представлений весь цвіт аграрного сектору, тому що ми вже доказали світу, які ми потужні в зерні, в олійних, по курях у нас все добре, і з крилами, і з яйцями (перепрошую), але зараз ми повинні доказати, що ми є тим титаном, який може нагодувати світ ягодами, фруктами і горіхами.
Тому є питання, які потрібно вирішити, з ПДВ – все-таки повернутися до 7-8-и відсотків ставки ПДВ, потрібно говорити про те, що база нарахування ЄСВ, а нас є сезонні працівники, у нас є проблема з тим, що навіть якщо пропрацював 2 тижні, а треба все одно платити по мінімальній ставці, тобто це чистий мінус для виробника.
Потрібно повернутися до фіксованих ставок Єдиного податку на гектар, сьогодні про це було сказано, і це потрібно зробити.
І багато іде розмов, але все-таки потрібно ще одне зусилля і зробити нормальний цивілізований Закон про сільгоспкооперацію – взяти все найкраще, що є в Європі, все, що набуто вже століттями. У нас були представники кооперативів з Північної Італії, ми кажемо: "А ви що, розробили всю свою систему для того, щоби вам Євросоюз надавав допомогу?" Вони кажуть: "Вибачте, тут трошки проблема з хронологією. Ми виникли значно раніше, ніж виник Євросоюз і навіть ідея його".
Тому, шановний головуючий, шановні народні депутати, я би хотів, щоб все-таки говорив не я, а говорили мої колеги, які є в полі, які є цілодобово і, вибачте, з тими бджолами разом зустрічаються, про які тут зараз голосували законопроект підтримку в першому читанні. Дякую, я закінчив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Я вам скажу, про кооперацію закон готовий, він такий дуже серйозний, нами опрацьований. Але очікуємо зараз його розгляд в Верховній Раді. Це по-перше.
Фіксована ставка на один гектар вже не раз обговорювалась на комітеті, і думаю, що ми до цього дійдемо. Це дуже правильне рішення. Але не все так швидко робиться, як хочеться.
Тому давайте так, ми послухаємо. Ми так і зробили, щоб ми послухали представників і з садівництва, і ягідниця, і хто вирощує горіхи. Бо це, як на мене, ті культури, в яких українці мають значний потенціал. Як себе довести там, як мінімум, до 100 з 60-и. Так? І друге, експортувати цю продукцію на зовнішні ринки, мати хороші валютні надходження і мати добрий зиск в маржинальності свого бізнесу.
Зараз слово надається Козак Василь Васильович – голова Ради асоціації "Укрсадпром", так я розумію.
КОЗАК В.В. Доброго дня, шановні присутні!
Перш за все хотів би подякувати всім за те, що звертаєте увагу на галузь. Хотів би подякувати Міністерству сільського господарства, дійсно програма працює, і я можу це підтвердити. Я давно в галузі, і так прозоро, як воно працює зараз, воно не працювало ніколи! Це є дійсно заслуга Міністерства сільського господарства, тому що всі рівні, і міністерство є партнерами з виробниками.
Я представляю Асоціацію галузі садівництва. Дійсно результат цієї програми, яка працює, ми маємо сьогодні більше 100 тисяч гектарів зерняткових культур. І паралельно цей рік вже маємо великі проблеми.
Якщо вам не відомо, я можу сказати, що на сьогоднішній день основні виробники яблук продають яблуко в половину собівартості. Це виникають проблеми зразу з Податковим кодексом. Податкова неоднозначно трактує, що ти продаєш менше собівартості, вони трактують, що ми ховаємо ПДВ і не хочемо його платити.
Цей рік показав тільки те, що ми можемо виробляти багато, але нам потрібно міняти структуру вирощуваних плодів, тому що ми були націлені на одну державу, а зараз треба експортувати в інші держави. Крім того просили би звернути увагу і допомогти асоціації виробникам яблук все-таки з ціною на промислову переробку яблук. Ви знаєте, що нікому не секрет, що основна маса яблук була здана на переробку десь менше гривні без ПДВ. Ціна на концентрат в світі не впала, навіть піднялася.
Тут я думаю, що має міністерство нам допомогти, Антимонопольний комітет шляхом контролю і шляхом я все-таки думаю, в цю програму треба зробити акцент на переробну галузь. Холодильники це добре, ми вже трохи їх побудували, дякуємо. Хоча в холодильниках теж є проблеми, я би просив розглянути питання, що можна не тільки будувати, а й реконструювати готові приміщення. Це буде дешевше для держави і для виробника, реконструкція завжди буде дешевше, є приміщення, в які можна поставити обладнання.
І ми працюємо зараз в асоціації над тим, щоб робити кооперацію по переробці. Якщо ми не зробимо переробку яблук, глибоку переробку яблук – це і концентрований сік і свіжий сік, і пюре, і все інше – галузь захлинеться. На наступний рік у нас буде дуже великі. В цей рік уже великі проблеми у великих виробників, які працюють легально. Тому що у галузь, якщо тут показували цифри, то я вам даю гарантію, що ми виробили яблук у два рази більше, чим показали в статистиці. Чому так? Тому що малі підприємства, які працюють, або фермери на гектарі, на двох, на трьох, вони нічого не показують, вони бояться держави. І якщо тільки ввести податок на гектар, щоб він у казначействі розщеплювався, в нас зразу стане прозорий ринок, ми зразу будемо знати, скільки ми виробляємо. Це один шлях. Ми зараз поставили: той, хто не платив податки і той, хто платив, однакову ціну реалізації. Це є неправильно.
Тому проблем є багато в галузі. Я хотів би наголосити, що галузь соціальна, тому що великі агрохолдинги, вони дають велику продукцію, велику додану вартість, а ми даємо роботу людям. В середньому в садівництві від двадцяти до тридцяти людей працює на гектарі, хоча і сезонно, тут теж є свої питання, які вже були озвучені.
Тому я вважаю, що правильно, якщо міністерство доопрацює це. Ми зможемо в сільському господарстві, те, що ви перший раз читали, зайняти людей роботою, тому що, якщо ми їх не займемо, вони поїдуть до Польщі і будуть збирати яблука в Польщі та в Італії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам скажу, що це питання, пані Ольго, це питання сезонності, є такі продукти харчування, наприклад, яйце, де влітку ціна продажу в два рази нижче, ніж собівартість. Зараз я почув про яблука, це ж велике питання для податкової інспекції, бо вони це вважають як ухилення від податків, а насправді виробнику треба продати, бо воно згниє і пропаде.
Оце питання треба вирішувати, його треба піднімати перед податковою інспекцією, бо це є сезонні продукти. Є такі моменти, де виробник, він же собі не ворог, але продати продукти, які швидко псуються, не може дорожче, він продає за тією ціною, що складається на ринку.
Це зрозуміло. Ми і зібрали вас для того, щоб почути ваші проблеми, і ви бачите, що сьогодні фінансування все-таки галузі відбувається стабільно. Ті порядки, які прописуються, ви кажіть, підказуйте Міністерству аграрної політики, які ви бачите вузькі місця, де треба змінити щось, а я вважаю, що те, що доповідав пан Топчій, тобто перспектива 400, 600 і далі – це відношення держави до галузі, тобто перспектива до мільярда довести підтримку, бо це дійсно вкладені гроші, "довгі гроші", поки ти вклав, а потім тільки отримав очікуваний результат і головне – ви скажіть куди. Ви кажете – переробка, ви кажете – охолодження, оце від вас залежить, бо міністерство не так може бачити, як ви на місцях, виробники, де і на яку програму треба потратити кошти, щоб вона була ефективна найбільш і дала найбільшу додану вартість, і там і зайнятість, і все інше. Спасибі вам.
Зараз слово надається Гадзу Петру Івановичу, голові фермерського господарства, я так вважаю, Герой України. Прошу вас.
ГАДЗ П.І. Дякую. Чи присутня преса тут? Немає. Я хотів би подякувати Прем’єр-міністру, який нас почув і відновив, пішов на те, що відновили цю програму, я хочу подякувати аграрному комітету, я хочу подякувати колишньому виконуючому обов’язки міністра аграрної політики. Чому? Бо непросто було доказати, що це дійсно соціальна складова, тому що коли в період глобалізації, скажемо, на гектарі, там на ста гектарах холдингу може працювати одна людина, а то навіть менше, то в даному випадку 20 чи 30, а в ягідництві часом 40-50 чоловік, це є дуже важливо саме для села. І чому я спитав, чи є преса, чому? Кажу вам, от тут всі, хто присутній із садівників, жодної корупції не було. Ніхто ніде не дав ні одної копійки за щось. І коли ми говоримо, що "корупція, корупція, корупція", от нема в Міністерстві аграрної політики корупції. Нема. (Оплески)
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте, хлопці, встанемо, виробники, і просто подякуємо. (Оплески)
ГАДЗ П.І. Деякі є ще аспекти. Якщо можете, поміняйте трошки постанову, треба врахувати, і врахуйте реконструкцію ще старих холодильників. Чому? Тому що я скажу інше: десь до 50 відсотків в цьому році, можливо, до 40 відсотків садів уже не будуть оброблятися. Дехто не обрізав і таке інше. Люди банкрутують. В дійсності та ситуація, яка склалася на Україні в цьому році, вона приведе до того, що процентів 30 господарств садівничих в цьому році вже збанкрутують. Кредитів не дають, вони вже не закуповують засоби захисту, вони не можуть оплатити кредити, проценти минулих років, а це шкода, тому що, якщо пам'ятаєте, 12 років тому, коли починалася програма, то при доларі 5 яблуко коштувало 8-10. Везли з Польщі. Ми платили за це валюту. На сьогоднішній день ми експортуємо. Тобто спасибі, що в певний період часу ви допомогли, але, на жаль, дуже важливо в цей критичний спосіб допомогти, аби ми не втратили це, що ми зробили.
Читаю пресу. У Франції перевиробництво. Франція виробила 2 мільйони тонн яблук. Скорочують на 500 тисяч тонн виробництво яблук, тому що в дійсності собівартість… Нижче собівартості. Як це компенсують? Компенсують це садівникам, які мають старші сади, платять за це гроші, аби вони викорчували, посадили іншу культуру, бо йде перевиробництво.
Таке саме в нас виходить на сьогоднішній день. Тобто я прошу звернути на це увагу. Якщо є можливість, якщо десь не використає хтось, якісь фермери, чи по інших програмах, задовольніть. Чому? Тому що на сьогоднішній день дуже-дуже важко. Кредити під 19 відсотків не може собі фермер, який має 5 гектарів саду взяти, тому що капіталізації немає, тому що Закон про землю сільськогосподарського призначення - насадження не можуть бути активом, тут треба теж в цьому напрямку міняти, тому що це неможливо залучити кредитні кошти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. Спасибі.
Зараз слово надається - Кухтіна Ірина Олександрівна, президент Асоціації ягідництва України.
КУХТІНА І.О. Всім доброго дня, учасники засідання, народні обранці. Наша асоціація представляє ягідництво. Це молода досить галузь в країні. Вона нещодавно з'явилася на мапі, скажімо так. З'явилася вона після 2014 року, коли стрімко пішов зростати експорт ягід. За 3 роки він зріс в 11 разів. Чому це відбулось? Три фактори – девальвація, яка здешевшала працю, ми стали конкурентні по ціні. До цього наша переробка імпортувала, наприклад, до 80 відсотків замороженої полуниці імпортувались з Польщі та Китаю. Зараз імпорту майже немає.
Друге. Європа відмінила ввізні ставки – до 15 відсотків на червону ягоду.
І третє. Для ягідництва це третє – ринок Росії відійшов. В нас він був досить обмежений свіжою ягодою в сезон. Перероблена ягода на цей ринок майже не йшла.
Ми зробили таку коротеньку історію успіху. Ми зайняли якусь нішу на міжнародних ринках, ми про себе заявили, але тепер для того, щоб там бути, нам треба працювати і працювати стало. Я повністю погоджуюсь з пані Ольгою в тому, що нам потрібна стратегія на декілька років, тому що ми зараз вискочили на ціні. Для нашої асоціації такою справою честі є, щоб Україна мала добру репутацію і займала місце на нашому ринку в світі, щоб нас знали як виробників якісної продукції, щоб нас знали як виробників продукції з гарною доданою вартістю і щоб у нас була гарна ділова репутація.
Що зараз відбувається? Зараз в нас останні два роки дуже добрий поштовх дала програма фінансування, але це підтримували більше розширення насаджень, але виростити це не значить, що на ринку є гарний продукт. Його треба довезти, його треба відсортувати, упакувати, переробити, зробити на нього маркетинг і таке інше. Зараз треба фокусуватись на цьому.
В нас дуже великі втрати в ланцюгу постачання від поля до полиці. Ми втрачаємо на плодоовочевій галузі до 65 відсотків, це разом з овочами, але ягоди та фрукти - там до 50 відсотків теж доходить. Це втрати у всьому: на полі, на транспортуванні, на переробці і те, що не продається, потім викидається.
В нас дуже великий потенціал в собівартості тут, але нам треба побудувати інфраструктуру. Не вистачає холоду, для нашої індустрії холод це все. Один час на полі без охолодження це мінус один день на полиці. Нам треба будувати охолодження і треба будувати охолодження від 40 тонн, тому що ягідники це невеликі площі і економічне обґрунтування трішки відрізняється від зерняткових, коли це від 500 тонн, бо ціна продукції інша і маржинальність продукції інша і тому мають місце менші холодильники.
Далі. Нам треба сортувальні лінії. У нас не вистачає сортувальних ліній як для свіжої ягоди, так і для перероблених, для заморожених ягід. Здебільшого ми виробляємо продукт, скажімо так, низької специфікації. Для того, щоб продавати дорогий продукт, нам потрібні сортувальні лінії. І треба цю стратегію для того, щоб фінансування і підтримку спрямовувати саме на якісний продукт і на представлення на світовому ринку. Також це стосується відрегулювання внутрішніх стандартів, введення внутрішніх стандартів на ягоду таку саму як на зовнішніх ринках, тоді ми в принципі вирівняємо вимоги внутрішнього та зовнішнього ринку.
Я повністю погоджуюся з колегами з "Укрсадпрому" стосовно внутрішніх проблем: з ПДВ, з оформленням робочої сили – є у нас такі проблеми. І саме в нашій галузі, в ягідництві, бо ми є досить маленькі, є ще одна велика проблема – це пестициди. Тому що культури в нас малі, більшість засобів захисту рослин на ягоди не зареєстровані, від цього є багато проблем, починаючи з неконтрольованим обігом, бо все купується, скажімо так, велика частина купується неконтрольована. Також це пов'язано з тим, що експортери не можуть реально показувати свої реальні витрати, і це дуже серйозна проблема для держави, тому що це здоров'я людей неконтрольоване, це неконтрольовані грошові потоки, і це неможливість відслідкувати якість продукції. Те, що хоче будь-який покупець на зовнішніх ринках - відслідковувати продукцію при такій ситуації просто неможливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Бачите, скільки питань виникає. У нас зараз дуже, дійсно… Я тільки "спасибі" можу сказати і міністерству, і службі, Держпродслужбі про відкриття ринків, бо ми тут будемо задихатися, коли у нас не буде зовнішніх ринків. Це питання № 1 для всіх товаровиробників, хто хоче займатися своїм виробництвом не один десяток років. Це ті зовнішні ринки, і я ще раз підкреслюю, щиро дякую і пані Ользі, яка займалася цим питанням, і пану Лаппі, їх службі, і треба вам, асоціаціям дуже плідно з ними працювати, бо ринки різні, ви знаєте, які вам потрібні, бо це ж ринок там Індії і ринок Арабських Еміратів різні, ви знаєте, де вас чекають, а де у вас така конкуренція, що і зайти дуже важко. І тому треба дивитися, які ринки сьогодні вас цікавлять.
Дякую вам.
І зараз ще один виступ у нас.
Крошка Дмитро Григорович – голова Української асоціації аграрного експорту. Я прошу, 2 хвилини, бо часу вже немає.
КРОШКА Д.Г. Шановні народні депутати, шановний головуючий, шановне керівництво міністерства і колеги, дуже дякую за те, що є можливість виступити.
Я хочу, в першу чергу, підтримати позицію, яку виклав Володимир Миколайович. Абсолютно правильно на сьогоднішній день, і вважаю, що міністерство сконцентровано саме на тому, що робити з тою продукцією, яка сьогодні вирощується. І хочу також підтримати позицію своїх колег.
При цьому я хочу закцентувати увагу на дуже окремих і найбільш важливих факторах. Україна є, завжди була житницею Європи, і ми завжди вкладали в те, щоб ми більше виробляли. Але чи більше ми можемо продавати? За нашими підрахунками, ті мільйони тонн, які сьогодні Україна вирощує, на жаль, ми одиниці відсотків можемо і вивозимо за межі України. Напрямок переробки, який існує на сьогоднішній день, це те, що зараз розповів голова ради асоціації "Укрсадпрому", наприклад, по яблучним концентратам, або мій колега з ягідної асоціації, що стосується заморожених ягід, він фактично, як ми побачили на прикладі минулого року, монополізований, і фермер, який сьогодні виробляє продукцію, найбільше страждає від своєї неспроможності експортувати свою продукцію.
Я вважаю, що якщо ми зараз зосередимось на конкретному порядку державної підтримки галузі садівництва, я вважаю, що потрібно сконцентруватися на дуже конкретних речах. Сьогодні державна підтримка має бути не статичною, а бути направлена на досягнення стратегічних цілей. Якщо ми розвиваємо конкретне підприємство, це одна мета. Якщо ми розвиваємо сектор, який має збільшувати обсяги торгівлі і надходження валютної виручки в Україну, це зовсім друга мета.
Ми можемо садити скільки завгодно, але ми маємо, хочу знову закцентувати на цьому увагу, розбудовувати інфраструктуру. Україна завжди була і залишається на сьогоднішній день важливим виробником. Ми мільйони тонн вирощуємо. Але охолодити і продати – це зовсім інша мета. Тільки за останній рік кількість ринків, куди експортується українська продукція, збільшилася до 14-и. І це повністю були покриті ринки Перської Затоки. Відкриті системно, я підкреслюю, а не разові постачання. Відкриті ринки Азії. Але який фідбек ми отримаємо звідти? – "Дайте більше". А ми не можемо.
Сьогодні найбільший акцент потрібно зробити на тому: в першу чергу, можливо, диверсифікувати гравців, суб'єктний склад, який може отримувати цю допомогу. Сьогодні потрібно розбудовувати сервісний бізнес, тому що не завжди виробник спроможний якісно одночасно і виростити, і якісно продати. Дуже часто в галузі власник – він же є і головний агроном, і він же є й головний тракторист. І казати про те, що він буде встигати їздити по закордонним ринкам, це дуже буде проблематично.
Дуже важлива умова: я хочу наголосити на принципі локалізації. Сьогодні ми дуже багато кажемо, що державною підтримкою може бути забезпечено українське обладнання або українська техніка. Але, на жаль, ніхто не враховує, що галузь садівництва, вона є настільки специфічною, що в Україні майже повністю відсутнє виробництво спеціального обладнання, спеціальних тракторів, сортувальних ліній, а деякі з цих технологій, вони є забезпечені патентами за одним виробником десь в Сполучених Штатах або в Європі. І казати про те, що український виробник, давайте йому дамо сортування українського виробництва, це означає, що в кінці бюджетного року ми зіштовхнемося з проблемою тою, що ці кошти просто не будуть використані, він не зможе купити.
Дуже важливо: я хочу акцент зробити на кооперації. Ми всі свідки того, що були запущена дуже велика програма по підтримці кооперації минулого року. Але чи виправдала вона ті очікування, чи були використані ті кошти в бюджеті? Звичайно, ні. Чому? Тому що галузь садівництва, вона в першу чергу технологічно відрізняється від багатьох інших галузей в сільському господарстві. Це є багаторічні культури. Дуже часто виготовлення обладнання і його постачання займає не один навіть рік, що не вдається вкластися в один бюджетний рік.
І дуже важливий акцент я хочу зробити на тому, про що ми вже говоримо не перший рік, це відокремлення від Міністерства аграрної політики функції державного розподілу цих державних коштів. Не може міністерство бути центральним органом виконавчої влади, суддею і гравцем одночасно. Є багато прикладів в європейських державах, де створені відповідні державні агентства, які здійснюють професійно, на проектній основі, коли фермер приходить і каже: "Оцей проект, тут це я буду робити, так я буду продавати, такий результат я отримаю на виході".
І навіть донорські організації за грантовим принципом це роблять на сьогодні, гарантуючи результат, який отримається на виході.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Ще одне питання, зараз народні депутати будуть. Одну хвилинку прошу уваги. Скажіть, ви тут виробники всі, ми серед народних депутатів. Давайте я буду на русском. Зачастую обсуждали вопрос о том, что начать рынок реальный земли именно из этих наших насаждений. У нас на Украине около 400 тысяч, так как мне положили записку, 400 тысяч это там, где используется земля под виноградниками, ягодниками, яблоками и так далее.
И на сегодняшний день можно действительно сделать законопроект, это не обязательно будет "обіг землі". Это может законопроект быть "зміни" до Кодекса земельного о том, чтобы разрешить продажу, начать её именно с этих земель, которые под садами, под виноградниками, которые находятся под ягодниками.
Почему я думаю, что это имеет смысл делать? Потому что действительно люди, которые вкладывают деньги, это "длинные" деньги. Это как вот в животноводстве мы говорим. Это "длинные" деньги, ты вложил и через 3-4 года только начинаешь получать какие-т результаты назад финансовые. Поэтому давайте подумаем с вами вместе над этой проблемой. И мне кажется, что вот если мы говорим о таком проекте: там 400 тысяч гектаров земли для Украины, у которой 42 миллиона, и начать именно с этого, то это было бы очень правильно.
Я бы потом, вот сейчас народные депутаты скажут, наши коллеги, то же самое, как они видят это. Но и хотелось бы вашу точку зрения: насколько это для вас важно? Насколько вы считаете, что это было бы? Как по мне, это совершенно другой уровень уже: земля уже будет являться в экономическом обороте, и вы будете уверены, что это ваша земля и можно инвестировать, и брать дешевые кредиты, и так далее.
Сейчас Николай Люшняк прошу, слово предоставляем. Дальше у нас идет Мирошниченко.
ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, колеги народні депутати, гості й присутні.
Дійсно два роки програма "Садівництво", яка була підтримана комітетом, багатьма нашими колегами зараз гарно спрацювала. Але ми з міністерством домовлялись ще минулого року, що ми дещо модернізуємо цю програму. Я би хотів, щоби це продовжилось. В контексті посадки садів, використати наших колег айтішніків і кожну підщепу і саджанець можна зачіпувати і таким чином допомога буде іти в автоматичному режимі. Це є дуже слушно і ці питання взагалі-то були напрацьовані, вони робляться дуже швидко. Якщо б міністерство це запровадило, ви б зробили неоціненний внесок в розвиток садівництва.
Друге, що би я вас попросив вас, Ольго Василівно, нам треба розширити постанову "Використання коштів" і добавити "Догляд за садами". Тому що ми сади будемо садити не безрозмірно, ми зупинимось на якійсь межі, а кошти нас будуть збільшуватись. Тобто ми ці кошти можемо використовувати на обрізку садів, догляд за садами. Ми розуміємо, що саме на обрізку садів у нас іде багато також ручної праці і використовується багато людей.
І зараз ця тенденція, що велика міграція трудового населення, фермери могли би мати можливість збільшити заробітну плату і таким чином зупинити відтік людей.
Третє, це те, що розширюючи постанову… Наприклад, багато фермерів, особливо в Запоріжжі, зверталися з тим, що був побудований холодильний комплекс, але він був зданий в експлуатацію в 2017-18 роках, це перша черга, а є ще друга і третя черга. Якби була можливість розширити компенсацію загального комплексу, коли він буде зданий повністю, і включити також його до відшкодування, на сьогоднішній день це також сприяло б розвитку і добудові тих підприємств, які сьогодні стоять. Тому що при сьогоднішній ціні на продукцію багато господарств просто призупинили свій розвиток.
Я вважаю, що програма працює добре. Ми повинні її модернізувати, осучаснити, і наші садівники будуть мати з цього прибуток і зиск.
Друге, щодо ринку землі багаторічних насаджень. Я думаю, що тут треба висловити свою думку, і якщо ми про щось говоримо, потрібен буде документ від кожної асоціації. Якщо ми дозволяємо це, дозволяємо фізичній особі – фізичній особі, в одні руки – обмежена кількість гектарів, і тим, хто вирощує. Щоб в нас не було гравців, які сьогодні купляють сади, а наші фермери і далі будуть в них рабами, вибачте за слово.
Тому, якщо ми говоримо про якісь речі, їх потрібно задекларувати, зібрати підписи членів асоціацій, які підтримують це, щоб в нас не було маніпулятивної думки, а дійсно ринок зафункціонував так, як це потрібно для України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Миколо Володимировичу.
Народний депутат Мірошніченко Іван.
МІРОШНІЧЕНКО І.В. Доброго дня. Дуже коротко.
По-перше, я вдячний за розмову. Дуже професійна дискусія. Я взагалі вважаю, що галузь, яку ви сьогодні представляєте, показує приклад розвитку і в багатьох випадках не завдяки, як кажуть, а "вопреки", то вам дуже велика вдячність.
Стосовно тих питань, що ви підняли. Я всі підтримую, просто хочу дати вам інформацію. По-перше, Закон про кооперацію. Ви знаєте, що ми вже декілька разів до нього просто не доходимо в залі. Ці законопроекти внесені, і той закон, який я вважаю буде підтриманий і проголосований, буде мати підтримку в залі, він досить якісний. Він насправді дає вибір всім товаровиробникам, яку форму кооперації використовувати: вона може бути безприбутковою, може бути прибуткова. Тому це пріоритетний закон, і Олександр Борисович на всіх погоджувальних радах ставить його голосування, і це наш пріоритет. Тому тут ми це питання вирішимо.
Друге. Стосовно обладнання. Вже казав мій колега, ми маємо внести зміни в програму держпідтримки. Якщо дане обладнання не виробляється в Україні, то я вважаю, що виробник має право подавати на компенсацію. Чому? Тому що, звісно, в галузях вирощування ягід, фруктів, всі ми знаємо, що ми відстали і дуже далеко вже відстали. І тому виробники цього обладнання явно в нас відсутні. Тому я цю тезу підтримую.
Третє. Посадковий матеріал. Ми також, якщо я не помиляюсь, даємо компенсацію тільки, якщо використовується посадковий матеріал нашого виробництва. Так? Вже поправили? Тоді я вважаю, це теж добре, тому що я, звісно, за нашого виробника, але ми знаємо, що в таких речах ми вже десь відстали і, як кажуть, материнські форми, посадковий матеріал має бути якісний, бо це на багато, на багато років. Тобто ніхто не буде ставити під ризик бізнес, з самого початку використовуючи не той матеріал.
Дуже класна ідея – гроші, розподіл, але ми до цього ще не підходили. Я вважаю, що це слушна думка, над нею треба думати. Як сказав вже Олександр Борисович, ми навіть сьогодні зранку говорили про ідею підготовки законопроекту стосовно земель, запускати ринок з багаторічних насаджень, звісно, з певними обмеженнями, але я вважаю, що маємо переходити до справ, так? Тому давайте разом підготуємо цей законопроект і це, вважаю, буде нормальний поштовх для бізнесу, для подальшого розвитку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтеся, будь ласка.
ДМИТРІЄВА Л.В. Дмитриева Лилиана, директор питомника "Брусвяна". В нашій Асоціації "Укрсадпром" я представляю розсадництво. Я не погоджуюся з вами щодо властивостей та якості садивного матеріалу українського виробництва, тому що вже протягом 2 років ми сертифікуємо наш садивний матеріал за світовими вимогами. І ми конкурентоздатні. Але для того, щоб конкурувати з нашими західними колегами, нам потрібні дотації, саме так, і нам потрібне вдосконалення Закону про садивний матеріал, до речі, щоб його прийняли як можна скоріше, зміни та доповнення до Закону про садивний матеріал. І нам потрібні зміни у реєстрі про садивний матеріал. Без цих змін конкурувати і на зовнішньому, і на внутрішньому ринку дуже складно. (Шум у залі)
Так, зміни до Закону про садивний матеріал є, але зміни про використання Українського реєстру сортів, ще ми їх будемо розробляти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спочатку розробити, а потом мы будем пытаться их уже пробивать через парламент. Спасибі.
Хто ще? Прошу вас, тільки коротко, хвилинку.
ГУРЖІЙ В. Доброго дня. Мене звати Володимир Гуржій. Я керівник компанії "АУСП Фрут". Ми є неттоекспортером свіжої продукції з України і фактично постачаємо системно продукцію на багато ринків. Сьогодні це там 14 чи 15 ринків. Хотів би з вашого дозволу поділитися і надати пару коментарів, як зворотній зв'язок зі сторони бізнесу, те, чого нам сьогодні не вистачає в умовах, коли всі говорять, що в країні перевиробництво і галузь майже стоїть на колінах, коли наші колеги і Василь Васильович Козак підкреслили саме необхідність в поглибленні переробки, в підтримці таких проектів, я з ним погоджуюсь, але в нас є дуже гарна можливість бути досить потужним гравцем на міжнародних ринках зі свіжою продукцією. А наразі, як ми бачимо за результатами 2018-2019 років, ми виробляємо не так багато, я би сказав обмежену кількість експортної продукції, мається на увазі експортної якості продукції, яка відповідала б безпосередньо стандартам. Тому я хотів би підкреслити саме необхідність розробки певних стандартів, які би були синхронізовані з міжнародними.
Також пані Кухтіна досить доречно підкреслила те, що є певні недоліки в інфраструктурних проектах. І саме тут я хотів би додати необхідність надання права брати участь в житті цього сектору, якраз мати можливість претендувати на повернення коштів, на компенсацію коштів саме для інфраструктурників, саме для тих, хто не має насаджень, але має досить серйозний маркетинг, який випереджає сьогодні виробничі потужності, який дасть змогу сьогодні розвиватися країні.
Тому саме хотілось би підкреслити, що якщо брати ягідництво, там є своя проблематика, там немає сортування, охолодження. Пані Кухтіна сказала, що це обмежено, ну, я би сказав, що взагалі немає, тобто професійно. Якщо брати в зерняткових, то є велика проблема в сортовому складі, тому що сьогодні виробляється дуже багато продукції, яку не чекають за кордоном, не чекають на пріоритетних ринках. А якщо повернутися до саме попиту, то вже ніколи не буде попиту великого на ті сорти, які ми сьогодні ще досі закладаємо чи які ми компенсуємо, але вже в цьому немає ніякої доцільності. Тому давайте обмежимо сортовий склад хоча б по зернятковим – там, де є всього 4 фактично сорти, які потребують країни Перської Затоки, які потребують країни Південно-Східної Азії. Це саме ті демографічно й економічно зростаючі регіони, які можуть стати для нас і для нашої індустрії садівництва безпосередньо тим золотим рішенням.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Я от чую вас. Зараз, я надам зараз слово і вам, і вам. Є асоціації виробників, наскільки я вважаю, "Садпром" є, ви ж виступали сьогодні всі. Так? Виступали ягідники.
Как по мне, вот эти дискуссии, которые мы сегодня ведем, они должны быть внутри этих ассоциаций, где должна сложиться четкая политика, что мы поддерживаем, почему мы поддерживаем? Есть производитель, есть логистика, есть переработка, есть то-то, тот-то. И вы должны понять, идти от всего самого главного. Любой бизнес должен иметь маржинальность – это правильно, должен зарабатывать.
Есть узкие точки, которые есть в любом бизнесе, и сегодня надо понимать, какую стратегию поддерживает ассоциация для того, чтобы этот бизнес был прежде всего прибыльным. И тогда, когда выработана такая стратегия на ассоциации базовой. Да? Разные производители, у каждого может быть своя точка зрения, кто-то бежит уже туда, в космос, а кто-то живет еще до Советского Союза. Но должна быть единая стратегия, которая позволит эту отрасль поднять на определенный уровень серьезный. И вот здесь для этого нужна ассоциация по любому.
И вот когда ассоциация примет такое решение, она должна дальше доносить это решение министерству, которое разрабатывает аграрную политику. Министерство, услышав мнение ассоциации, дальше представляет это. А мы уже как аграрный комитет, как законодательный, мы вас слышим и понимаем. Но если мы сейчас соберем вас 20, 30, 40, 50 предприятий, у каждого может быть своя точка зрения, надо слышать тех, кто объединяет это все, а это ассоциация. Мы вас и пригласили и говорим: "Ребята, мы вас хотим послушать, скажите, пожалуйста". Здесь и.о. министра. И я вам скажу, это редкий момент, когда в принципе такое нормальное отношение между комитетом и министерством, где ми друг друга слышим, поддерживаем и так далее.
Поэтому сейчас я вам дам слово. Я прошу вас, поэтому определитесь главное у себя внутри ассоциаций с тем вектором развития, которые вы видите сами для себя. А потом под это уже министерство должно определить векторы государственной поддержки.
Слушаю, пожалуйста, господин Гадз, вас.
ГАДЗ П.І. Дякую. Дмитре, ми в асоціації звільнили тебе з голови тільки в тому, що в Кам'янець-Подільську ми прийняли, що експортує підприємство. А створюється компанія, яка…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це ж питання не державного…
ГАДЗ П.І. Хвилиночку, не перебивайте старшого. Яка 5% бере маржі, яка маркетує, яка помагає підприємству. Але ви зробили абсолютно, Дмитре, "наоборот": ви цю компанію зробили під себе, на що асоціація зреагувала, і ви звільнений. В подальшому, коли приходите на комітет, прийдіть до нас з пропозиціями, ми всі обговоримо, вислухаємо, надамо вам слово, і все буде гаразд.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я всем вам очень признателен. Прежде всего, у нас хорошая дискуссия, мы сидим на профессиональной дискуссии. Я много от вас услышал нового для себя, потому что для меня это как бы тоже не совсем полностью когда я понимаю, если я животновод, я лучше понимаю этот бизнес, в птицеводстве, в крупном рогатом скоте и так далее. Но я понимаю другое, потому что своими руками выводил отрасль на внешние рынки. И сегодня, когда птицеводство раньше завозило продукты сюда, то мы уже вывозим в 113 стран, и другого вектора нет, вектор только один – экспорт! А экспорт – это соответствие стандартам тех стран, куда мы везем.
А для того, чтобы соответствовать стандартам, надо иметь: а) технологии; б) надо иметь селекцию, которая будет соответствовать, то есть что вы продаете; в) переработка, хранение, охлаждение и хорошую логистику. И поэтому вы все прежде всего должны быть заинтересованы в том, чтобы государственная поддержка была эффективной, чтобы она работала на будущее.
Потому что Франция, вы говорите абсолютно правильную вещь, я вас сразу понял: идет перепроизводство, 25 процентов рынка лишние, а это говорит уже о том, что рынок "устаканившийся", это рынок, который имеет свои связи, и мы понимаем, это же серьезно. Но Франция имеет другие объемы ресурсов в Евросоюзе, который может отдать фермеру, если он взял сады, перекультивировал и так далее.
Украина имеет, дай Бог, если мы выйдем на этот миллиард через 3-4 года, это огромная поддержка вашей отрасли. Но ее надо эффективно использовать. И только от вас и больше ни от кого будет зависеть, насколько государственная поддержка поможет вам дальше быть маржинальными на этом рынке и видеть свою перспективу не на 2-3 года, а на 10-15 лет, как минимум.
И я поэтому, когда пришли наши народные депутаты, говорят: "Давайте проведем", – я понимаю, что это надо проводить, потому что мы должны друг друга услышать прежде всего и понять, куда вам, какой вектор нужно поддержать, если сегодня, может, выращивание для вас главное, то завтра это переработка или охлаждение, и министерство, я уверен, вас услышит, потому что от вас будет только зависеть, а мы поможем. Как народные депутаты мы сегодня, вот Николай активно занимается этим делом, да все мы здесь: и Лунченко, и я, да и все остальные, мы стоит за то, что 400 миллионов, которые были, все мы дали свои депутатские предложения для этого, понимая, что эта отрасль нуждается в этой поддержке, но она должна быть эффективной, вот это самое важное. Спасибо вам всем, с кем мы говорили об этом.
У нас еще два вопроса очень коротких. Первый вопрос, по нему раздаточные материалы есть. Це проект рішення про звернення Подільського державного аграрного технічного університету щодо надання йому статусу національного. Я думаю, що ми всі підтримуємо, тут немає питань. І я підписую як рішення комітету, підтримуємо.
І ще одна пропозиція. У зв'язку із необхідністю подальших кроків по імплементації європейських норм в українське законодавство згідно до Угоди про асоціацію щодо сталого сільського розвитку, підтримки малих та середніх форм господарювання на селі пропоную внести зміни до плану роботи комітету та 29 травня о 14:00 після пленарного засідання провести комітетські слухання на тему: "Малі форми господарювання як основа сталого сільського розвитку в контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС". Немає заперечень ні в кого? Спасибі.
І зараз народний депутат Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Хочу попросити секретаріат і виконуючого обов'язки голови комітету, щоб внести до плану виїзних засідань комітету пропозицію, щоб провести виїзне засідання комітету у Вінницькій області. Тема – це молочне скотарство, а також переробка молокопродуктів і ознайомлення з новітніми технологіями, які є на сьогоднішній день.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень. Секретаріат прошу включити в порядок два цих заходи: перше – це про проведення комітетських слухань, друге – це про виїзне засідання комітету, яке пропонується провести у Вінниці. Конкретну дату виїзного засідання ми потім узгодимо. Ви готуйте цю зустріч.
Дуже дякую. Порядок денний вичерпаний.