СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
16 березня 2021 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо. Кворум є? Раніше почнемо – раніше закінчимо.
Порядок денний.
Перше. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств (друге читання) (4046).
Друге. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (№ 4558) (перше читання). Це закони, де комітет головний.
Де комітет неголовний два закони. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про аграрні розписки" (№ 2805-д) (перше читання).
Наступне четверте питання, де комітет неголовний, повторюсь. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання с/г продукції з держпідтримкою, поданий Кабміном (5104).
Пропозиції і зауваження до порядку денного? Так, Маргарита.
ШОЛ М.В. Будь ласочка. Я прошу зняти з порядку денного перше питання, це стосовно проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств, друге читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?
ШОЛ М.В. По-перше, порядок денний був надісланий лише у п'ятницю. Не мали змоги провести підкомітет. І тільки вчора, на 8 годину вечора, було розіслано уточнюючу порівняльну таблицю, з якої було виключено прийняті до цього раніше дві правки. Ким?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до секретаріату: можна пояснити?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Таблицю було розіслано, перші варіанти, згідно закону у п'ятницю, о 14 годині 30 хвилин. Але вчора ще відбулась одна робоча зустріч за участю заступника міністра Тараса Висоцького, а також з представниками і нашого секретаріату. І там були перемовини з групою "За майбутнє" щодо двох правок від Батенка. І була знайдена інша редакція від членів тієї робочої групи, скажемо, яка була, неформально працювала з законопроектом, і тому ця уточнююча редакція була надіслана.
Крім того, в інформаційній довідці приймав участь Вадим Івченко. Вадим Євгенович приймав участь в цьому процесі. І в інформаційній довідці було вписано дві його правки, також які потребують обговорення на засіданні, де не було згоди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зараз повернемось до цього питання.
Пане Олександре, вітаємо вас сьогодні з днем народження! (Оплески)
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, що ви у нас є.
Цього тижня, по-перше, хочу нагадати, що у нас ще декілька іменинників, троє, які протягом двох тижнів народились, тільки трохи раніше. І тому я думаю, цього тижня ми окремо десь зберемось, всі, хто зможуть, і це відсвяткуємо. І крім квітів ще щось подаруємо.
До цього питання вертаємось. В принципі, як на мене, зауваження Маргарити обґрунтоване. Скільки вам часу треба на підкомітет?
ШОЛ М.В. Я думаю, що у четвер провести підкомітет і вже на наступне засідання комітету ми...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне у нас завтра, тобто через одне.
ШОЛ М.В. Через одне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді є заперечення, щоб ми, оскільки буквально вчора ще були зауваження до таблиці до другого читання, які доопрацьовуються, підкомітет не попрацював з цим, щоб перенести на засідання після того, як підкомітет цього тижня проведе своє засідання. Є заперечення, щоб ми сьогодні не розглядали цей закон? Немає.
Інші заперечення, доповнення, побажання по порядку денному?
ІВЧЕНКО В.Є. У мене є пропозиція, Миколо Тарасовичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вадиме Євгеновичу.
ІВЧЕНКО В.Є. Щоб ми ставили в порядок денний ті закони, які пройшли підкомітети. Я вже не перший раз спостерігаю, коли на комітеті просять ще розглянути на підкомітеті. Ви, будь ласка, коли ставите в порядок денний, щоб він вже пройшов підкомітет, тоді це буде справедливо. І підкомітет відпрацює, і у нас тоді не буде таких пропозицій на комітеті. Ми ж приходимо, десь якось час виділяємо, готуємося, і тоді не зрозуміло, яка у нас співпраця підкомітету з комітетом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ми на минулому комітеті обговорили цю проблему. І якраз сьогодні підготовлена секретаріатом вся ситуація із законами, які є на сьогодні. Ми по цьому сьогодні окремо в кінці засідання пройдемося. По цьому питанню, що ви говорили, воно піднімалося вже минулий раз, у тому числі мною.
Ще питання до порядку денного?
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Без першого питання, перше переноситься. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами, поданий народними депутатами України Лабазюком, Вінтоняк, Чайківським та іншими (реєстраційний номер 4558). Два доповідачі: Лабазюк Сергій Петрович і голова підкомітету Тарасов Олег Сергійович.
Сергію Петровичу, будь ласка.
ЛАБАЗЮК С.П. Доброго дня, шановні колеги! Вашій увазі пропоную законопроект № 4558. Даний законопроект має багато напрацювань з проекту попереднього, який ми розглядали у минулому році в лютому місяці, 2548. У даному законопроекті було відпрацьовано багато зауважень Міністерства економіки, узгоджено з бізнесом, екологами, тому буду говорити максимально лаконічно і по суті ключові позиції.
Основна ціль даного законопроекту – це спрощення процедури реєстрації перевірок та інтеграції європейських норм.
Отож, проектом пропонується: перше – виключити поняття "спеціальні сировинні зони" із Закону України "Про пестициди і агрохімікати". Цей інструмент себе не зарекомендував. За весь період функціонування закону такий статус отримало лише декілька підприємств. В той самий час ми оновлюємо законодавство, і тому безпечність продукції як щодо звичайного харчування, так і щодо дитячого буде на високому рівні для обох, а тому необхідність таких зон повністю знівельовується.
Скасувати обов'язкове страхування у сфері зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів. Такий специфічний вид страхування не застосовується в європейському законодавстві і в країнах СНД, більше того, в Законі України "Про страхування", який визначає обов'язкові види страхування. Це лише здорожує виробництво продукції для аграріїв і створює бюрократичні процедури.
Третє Скасувати паперові переліки пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання, натомість ми змінюємо його на державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, який дасть доступ до онлайн без перевірки наявності в переліку того чи іншого найменування.
Четверте. Систематизувати і спростити повноваження органів щодо реєстрації контролю у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами та агрохімікатами. Зараз це Мінекології, екоінспекція, МОЗ, МінАПК, Мінекономіки і ряд інших. Кожен з них на різних етапах проводить різні перевірки, реєстрації, походження і так дальше. Це створює, як на мене, хаос. І пропозиція: спростити систему, тепер реєстрацію буде здійснювати Мінекології, а контроль проводити Держпродслужби. Єдине, на етапі визначення норм до Мінекології буде долучатися МОЗ.
Відразу скажу, що ГНЕУ коректно відмітило технічну неточність і до другого читання потрібно буде внести зміни у статтю 16-3 щодо коректної назви центрального органу виконавчої влади. Вона має звучати: як у сфері санітарно та епідемічного благополуччя населення, замість санітарного законодавства.
І п'яте. Усунути дублювання повноважень щодо нагляду, контролю за вмістом залишкових кількостей пестицидів у продуктах та сировині. Зараз ці повноваження покладено на Мінекономіки, санепідемслужбу та Держпродслужбу Пропонується залишити тільки за Держпродом.
Проект передбачає ще ряд інших технічних змін, наприклад, скасування плану державних випробувань пестицидів, проведення яких починається ще на етапі погодження графіка випробувань, рекомендації, які не є обов'язкові.
Колеги, підсумовуючи вищесказане, вважаю даний законопроект є станом на сьогодні дуже потрібним. Норми, які були в попередньому, є застарілі, совкові механізми і без жодної шкоди для безпечності як самих пестицидів, так і продукції, на яких вони використовуються. Отож даний законопроект був опрацьований спільно з профільними асоціаціями, з міністерством і підтримується станом на сьогодні нашими колегами з ЄС. Прошу підтримати даний законопроект.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тарасов Олег Сергійович.
ТАРАСОВ О.С. Гарно сказано, не добавити, не відняти. Підтримую теж. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція МінАПК і Мінекономіки.
_______________. Микола Тарасович, дякую за слово.
Мінекономіки підтримує цей законопроект. Із-за того, що не було згадано, наприклад, є пропозиція від самого бізнесу розширити сферу ліцензування оскільки на сьогодні питання фасування пестицидів не потрапляє під режим ліцензування. І це створює певне поле для маніпуляцій. Тому прохання враховано було в цьому законопроекті і ліцензування буде поширюватися, пропонується поширити в тому числі на праці з фасування пестицидів.
Також вдосконалюється регулювання в частині поводження з фальсифікованими пестицидами. На жаль, не дивлячись на те, що проблема є дуже актуальною, вона недосконало врегульована на сьогодні і потребує зміни в частині, яка стосується, перше, прийняття прав, наявність у інспектора права направляти такі пестициди на утилізацію, знищення і рішення на заборону ввезення таких пестицидів в подальшому на територію України.
Окремо слід згадати, що термінологічний апарат цього законопроекту переводиться у повну відповідність до вимог Регламенту 1107 щодо пестицидів. Це ще один з елементів євроінтеграції. І чітко розмежовуються і збалансовуються повноваження. Свого часу було, якщо можна так сказати, розплодили контролюючі органи, які здійснюють контроль у цій сфері, їх щонайменше три – екологічна інспекція, санепідслужба колишня і Держпродспоживслужба. Даним законопроектом уніфікується все і питання обігу застосування пестицидів передається в сферу повноважень Держпродспоживслужбою. На цьому я зупиняюсь.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Миколайович.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, ми в цілому підтримуємо відповідно законодавчу ініціативу. І вважаємо, що відповідний проект закону треба приймати в максимально стислі терміни і не відкладати, тому що вже дуже назріло це питання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене є пропозиція надати по півтори хвилини від асоціацій, від ринку бажаючим виступити, почути їхню думку, а після цього перейти до обговорення між депутатами комітету і задати питання авторам, Мінекономіки, МінАПК, а також виступи. Немає заперечень?
Підніміть руку від асоціацій, хто має бажання виступити. Скільки асоціацій? Одна, дві? Хто ще? УКАБ перший.
_______________. Доброго дня, шановний голово, і доброго дня, шановні народні депутати та всі присутні! Від імені "Українського клубу аграрного бізнесу" хочу зазначити, що законодавчі зміни, які пропонуються законопроектом 4558, підтримуються з боку УКАБ. Зокрема в частині змін, які стосуються, перше, це призупинення потоку контрафактної продукції, яка перевозиться фізичними особами, тобто заборона на перевезення і на ввезення на митну територію фізичними особами пестицидів та агрохімікатів, ми вважаємо, що вона є правильною і відповідно ця норма є абсолютно доречною і потрібною. Як уже зазначалося питання по необхідності і ліцензуванню саме фінансування, також підтримується з боку асоціацій та її учасників. Крім того, слушне є врегулювання на рівні законодавства безпосередньо ведення реєстру в електронному форматі замість паперового та ряд інших положень.
У нас особливих зауважень і заперечень стосовно законопроекту немає, в цілому підтримуємо. При цьому можу зауважити, що все ж таки першочерговим і більш важливим у цій сфері, сфері захисту рослин, вважаємо прийняття законопроекту 2289.
Дякую.
_______________. Дякую.
Коллеги, практически все сказали. То есть мы точно также поддерживаем данный законопроект. На наш взгляд, его принятие является необходимым с точки зрения защиты интересов аграриев и всего комплекса. И точно также просим, если это возможно, ускорить принятие законопроекта 2289.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент – півтори хвилини. Будь ласка.
Колеги, спочатку задаємо питання авторам, Мінекономіки, МінАПК, після цього виступи. Які питання є до авторів і до Мінекономіки, МінАПК? Які бажання по виступах є?
Сергій Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Я думаю, в такому випадку мені залишається тільки подякувати колегам, колегам з асоціації, міністерства і, звичайно, народним депутатам і врахувати те, що щойно було запропоновано, щоб ми розглянули якомога швидше законопроект, і в другому читанні щоб він мав можливість вже вступити в дію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Прийнято більшістю голосів. 16 чоловік. Не голосували... Був один, чи більше не голосувало? Законопроект рекомендовано до першого читання.
У нас є два законопроекти, які нас просили інші комітети, минулий раз у нас, пам'ятаєте, була ситуація. Перший – це проект Закону про внесення змін до Закону "Про аграрні розписки", поданий народними депутатами Ніколаєнком, Совою, Гетманцевим та іншими (№ 2805-д).
В нас від авторів я бачу Андрія Ніколаєнка. І хто є ще з ринку, хто бажає виступити? Є IFC? Хто ще є? Тоді спочатку Андрій Ніколаєнко, позиція Мінекономіки, МінАПК, і пізніше IFC, а потім депутати.
Пане Андрій, будь ласка.
НІКОЛАЄНКО А.І. Дякую, пане Миколо.
Тут ще присутня, наскільки мені відомо, Національна комісія з цінних паперів фондового ринку як оператор ринку цінних паперів, до яких ми пропонуємо цим законопроектом віднести аграрні розписки.
Отже, до вашого розгляду пропонується проект Закону про внесення змін до Закону "Про аграрні розписки", який був ухвалений на комітеті нашому профільному податковому 16 листопада 2020 року 23-ма голосами "за", 1 – утримався.
При цьому це був доопрацьований законопроект, оскільки першого разу він був направлений на повторне… ну, на доопрацювання. Автором першим був голова комітету, в тому числі Гетманцев як перший автор, а вже в "д" я як голова профільного підкомітету.
Отже, нами було значно… враховуючи критику і зауваження з боку як ринку, так і ряду державних органів виконавчої влади, було доопрацьовано законопроект, саме тому він сьогодні є з буквою "д". В принципі, запропоновані зміни, які ми вносимо, дають запити… дають відповідь на запити основних користувачів, інструмента насамперед фермерів та кредиторів щодо того, щоб спрощення, здешевлення та підвищення безпеки роботи з даними розписками.
Для цього головна новела – це те, що аграрні розписки пропонується визнати неемісійним цінним папером з обсягом використання стандартизованої форми та обігу в депозитарній системі. Це створює можливість захищеності, оскільки державний депозитарій (якщо я не помиляюсь, представник депозитарію також тут має бути), депозитарій буде гарантувати реєстр і введення його і відповідно безпеку.
Враховуючи також, ми розробляли це спільно з IFC, саме тому їх представники сьогодні тут знаходяться. І врахований кращий світовий досвід і можливості цифрових технологій в контексті спрощення операцій.
Серед іншого законопроект дозволить вирішити ряд наявних неточностей та розширити застосування аграрних розписок особливо дрібними агровиробниками, а також у сегментах тваринництва, садівництва, первинної переробки та об'єднань виробників в кооперативи.
Комітет з фінансів протягом декількох останніх місяців вдосконалював цей законопроект та повною мірою врахував зворотній зв'язок насамперед від державної влади та ринку, та Головного науково-експертного управління. Зокрема, головне запитання, яке виникало, це щодо безпеки землі фермерів. Змінами, які існують сьогодні в законопроекті "д", ми виключили сільськогосподарські землі боржника з переліку активів, за рахунок яких можливе стягнення на підставі виконавчого напису. Це прямо записано в нормі закону.
Щодо простоти роботи з інструментом. Операції з обігу аграрних розписок не вимагатимуть обов'язкового залучення інвестиційної фірми, як це потребує з іншими цінними паперами.
Щодо роботи нотаріусів. Враховані коментарі Міністерства юстиції. Є позитивні висновки як Кабміну, так і Мінекономіки щодо зазначеного законопроекту.
В цьому контексті ще раз хочу наголосити, що цільовою аудиторією та основними бенефіціарами законопроекту є українські агровиробники, зокрема дрібні. Оскільки, як ви знаєте добре, 20-й рік був складним для них і для сільського господарства в цілому, погіршив дещо ситуацію з фінансуванням. Тому таким способом залучення нетипового фінансування до фінансування малих аграріїв, я вважаю, буде ефективним і доцільним.
Тому прошу підтримати пропозиції, які я перерахував, і цей законопроект. Якщо потрібно буде, я готовий відповісти на запитання, що конкретно було змінено в 2805 в порівнянні з "д".
При цьому хочу відразу сказати, що частина тут присутніх, в тому числі є учасниками робочої групи, яку зараз проводить Мінекономіки, саме Тарас Висоцький, щодо ще подальшого доопрацювання цього законопроекту. Він стояв у порядку денному і був в залі 2 лютого, якщо я не помиляюсь, розуміючи, що можуть бути питання щодо проходження в залі, ми домовились про відтермінування саме для того, щоб зблизити позиції всіх представників фракцій. Після цього відбулось декілька зустрічей і робочих груп як в нашому комітеті…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, перепрошую, ми не чуємо… нічого. Якщо можна.
НІКОЛАЄНКО А.І. …як в нашому комітеті були робочі групи, так, як я вже сказав, в Мінекономіки. І я думаю, що максимально ми наблизимось до того варіанту, який задовольнить ринок і убезпечить насамперед тих, хто фінансує.
Окремо питання піднімали доволі потужно нотаріальне лобі, будемо це так називати, щодо того, що сьогодні нотаріуси виконують там функцію гарантування, страхування того, що ці угоди за розписками є дуже захищеними і підтвердженими.
Тому ми запропонували норму, що, і це теж відображено в проекті закону, що на побажання кредитуючої сторони, кредитуючої саме сторони, зазначені цінні папери можуть іти через нотаріальне посвідчення. Тобто якщо кредитуюча сторона не вважає достатніми ті механізми, які передбачені нашим законом, вона може звернутись з тим, що дає гроші під аграрну розписку з застосуванням нотаріусу.
Для чого це зроблено? Тому що зазвичай нотаріальне посвідчення тієї чи іншої розписки, відповідно доступ до реєстру, обходяться в значні суми, і ми ці суми проговорювали, для кінцевих отримувачів грошей. І це для маленьких фермерів це значні кошти. Тому саме ми і прийшли для того, щоб значно здешевити процедуру надання цих розписок.
І, я думаю, більш фахово навіть зможе і по деталям розповісти ІFС за необхідності, якщо будуть запитання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію.
Пропоную наступному надати слово, це профільному державному органу, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Логвиненко Олені Віталіївні.
Може, краще потім послухаємо їх питання?
Артем Олегович, будь ласка, питання.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вибачаюсь.
У мене, дивіться, таке питання. Оскільки ми тільки в п'ятницю отримали порядок денний, це о 14 годині 10 хвилин, і підкомітет, у якому я головуючий, не розібрав, по правді, цього. Але я бачу, що комітет не головний. Я так розумію, що ми повинні як рекомендувати лише висновком комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, дивіться, було звернення керівництва Ради і керівництва податкового комітету, тому що в четвер він стоїть в порядку денному. Але, враховуючи наш 2194, я не знаю, коли він буде стояти в порядку денному, це вже інша історія, щоб ми якби його розглянули і теж дали свою рекомендацію. Ми там не головні.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Хорошо. Тоді у мене прохання до наступного, може, виступаючого або Тараса Миколайовича, який був в робочій групі, щоб на якому простому кейсі пояснити народним депутатам, як буде працювати імплементований даний закон по цим розпискам. Це можливо буде в кінці обговорення?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, звичайно.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Все, дякую.
_______________. (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Щоб народні депутати розуміли. Дякую.
Тому що, я ж кажу, підкомітет не був проведений по цьому питанню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання тоді, дивіться, ми зараз вернемося до цього, наступні виступаючі, наприклад, Логвиненко Олена Віталіївна і представники ІFC, які можуть додатково пояснити. Якщо можна, тоді зверніть увагу, я пам'ятаю, коли я перший раз читав закон цей, який ще був до "д" варіанту, то там акцентувалося, що збільшуються види аграрних розписок, добавляється, задається, якщо я не помиляюся, забезпечення, спрощується обіг – там документарно, бездокументарно. От якщо можна, таким доступним способом це пояснити, було б добре.
Олена Віталіївна.
ЛОГВИНЕНКО О.В. Так, добрий день! Я представляю Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Ми приймали участь у розробці даного законопроекту і його доопрацюванні, і приймаємо участь у робочій групі при доопрацюванні його до другого читання. Ми маємо надію, що він буде прийнятий в першому читанні.
Щодо зазначеного законопроекту. Він передбачає удосконалення правового регулювання питань видачі та обігу аграрних розписок, визнаючи їх цінними паперами. Це надає можливість визначення дати більше правове визначення цьому інструменту. Оскільки на даний час його природа не зовсім зрозуміла, і в цьому при його виконанні виникають певні проблеми у зв'язку з невизначенням його юридичного статусу.
Що стосується спрощення. Якщо аграрні виробники привикли до цього інструменту, то в них є можливість працювати з ними, як вони до цього звикли, якщо їм це зручно. Оскільки залишається норма, що він може реєструватися через нотаріуса, якщо є таке побажання, і перебувати виключно в реєстрі аграрних розписок. Але, якщо за бажанням і агровиробника, і боржника…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Віталіївна, у вас ще півхвилини, будь ласка.
ЛОГВИНЕНКО О.В. Є бажання, щоб подальша аграрна розписка мала обіг, вони можуть це передбачити. І тоді обіг подальший і його облік буде здійснюватись в депозитарній системі, як більшість цінних паперів у нашій країні, що є опробованим, вдосконаленим і надійним способом існування цінного паперу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Позиція Мінекономіки, МінАПК.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, фактично цей законопроект, ми пам'ятаємо, вже був раз направлений на повторне перше читання. І за результатами було відновлено роботу робочої групи при Мінекономіки із залученням колег щодо доопрацювання. Основний наголос був на двох речах: як забезпечити і убезпечити гарантію в тому числі фермера, який буде свій майбутній урожай давати в заставу, і кредитора, щоб потім виконання було виконано у разі відсутності фізичної розписки.
Тому що ми говоримо, що трансформуємо паперову, фізичну розписку, воно завірено печаткою, підписом нотаріуса, переводимо в онлайн-режим. І вона стає електронним цінним папером. Ми долучали до засідання представників "НАІС" та представників, які ведуть реєстр речових прав, комісії, яка веде відповідний депозитарій. І було продемонстровано, і підтверджено, що ризиків в чинному захисті немає. Тому що інші цінні папери в електронному вигляді вже функціонують не один рік і там ніяких проблематик не було.
Тому це основна ціль, яка має фактично прискорити сам механізм видачі і як результат збільшити можливість залучення обігових коштів для аграріїв. Мінекономіки підтримує, дійсно, за умови врахування доопрацювань робочої групи, які фіналізуються у п'ятницю.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Роман Миколайович.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Щоб не втрачати час, точно така сама позиція. Ми підтримуємо з урахуванням зауважень Міністерства економіки. Вважаємо цей інструмент необхідним. І сприятимемо так само максимальній його інтеграції. Тому повна підтримка теж.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. IFC, у мене прохання. Дивіться, якщо можна, оце, що Чорноморов Артем Олегович сказав, я думаю, там не тільки його цікавить, а й більшість членів комітету, можна, ну, там історію, як воно приймалося, ми, в принципі, знаємо, пояснити, як зараз є – доступно, і як пропонується; що пропонується поміняти, не знаю, цінний папір як зараз виглядає, як буде виглядати; міняються, не міняються емітенти; під що він видається; міняється базис, не міняється базис; вони фінансові чи товарні ці речі і звернення-стягнення-обіг. От, якщо можна, конкретно такі речі.
Будь ласка.
ПОСПОЛІТАК В.В. Доброго дня! Володимир Посполітак, IFC. Значить, тоді я не по презентації, а по тому, що просили.
На даний час аграрна розписка – це односторонній правочин, він вчиняється на бланку, нотаріус його засвідчує, всі дії вчиняються через нотаріуса. Відповідно в цьому і є певна дороговизна вчинення дій.
Що пропонується у… Ще одне. По старому закону, тобто по діючому закону 2012 року передбачається сама можливість як би тваринних аграрних розписок на тварин… продукти тваринництва, але весь закон писався під рослини. Тобто коли ви берете текст, читаєте, фактично з тваринами виходять проблеми. Тому крім отого, що говорять про електронну форму розписки, зверніть увагу, що тут розширяється ще предмет, власне тваринництво.
Тепер щодо того, що пропонується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тваринництво і продукти тваринництва?
ПОСПОЛІТАК В.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Продуктів тваринного походження і їх первинної переробки – коректно?
ПОСПОЛІТАК В.В. Так.
Тепер, пропонується по-новому робити захист інвесторів і захист боржників прав через облік. Тобто зараз фактично все переводиться з того, що бумажки можна, документи можна підробити. І факт в тому, що треба захищати не кількістю знаків на бланках, а обліком, і оскільки тут є представники депозитаріїв, вони підтвердять балансовим обліком, як, в принципі, ведеться і система електронних платежів, і як ведеться облік по емісійним цінним паперам і так далі.
Що це дає для боржника? Що це дає для фермера? По-перше, мова іде про таких фермерів, які реально знають, що вони роблять, вони займаються бізнесом, вони здають в податкову звітність, вони платять, користуються системою "клієнт-банк", зараз дуже грамотні виробники сільськогосподарської продукції. І ми проводили опитування, вони всі мають електронні ключі і всі знають, що з цим робити.
Тому дається альтернатива: або ти сам робиш в електронному кабінеті електронну розписку, тобто фактично аграрну розписку. Якщо ти не знаєш як, якщо ти боїшся, якщо в тебе закінчився електронний ключ чи немає електронного ключа, чи, наприклад, треба згоду дружини, якщо ти в спільній сумісній власності і в неї немає електронного ключа, ідеш до нотаріуса, і в нотаріуса залишається своя сфера, де він обслуговує відповідно боржника. Тобто закон не передбачає ніякого насильства щодо боржника, який може, або сам створювати розписку і кредитор може її отримувати своїм електронним підписом, так і через нотаріуса, якому довіряють, які хочуть до них звертатися.
Тепер зверніть увагу на реквізити аграрних розписок по закону. Серед них з реквізитів є обмеження в обігу. Тобто якщо я не хочу, я як боржник не хочу, щоб розписка була в обігу, я боюся, що хтось її купить, десь вона попаде не в ті руки, я просто в реквізитах зазначаю, що вона не підлягає обігу. І я захищений, кому віддав її, з тим і працюю з тим кредитором.
Далі я хочу, щоб моя розписка була в обігу, щоб вона використовувалася, щоб була якась ринкова вартість, може, я захочу кілька аграрних розписок видавати. Я відповідно можу зробити позначку, щоб вона попадала в обіг.
Коли вона попадає в обіг, знову в кредитора є варіанти вибору. Це вже у кредитора. Хочу я її – обліковую, тобто свої права в Реєстрі аграрних розписок, і тоді це не попадає в депозитарну систему; або я, наприклад, є власником акцій, облігацій і вже відкрив рахунок, і в мене вже є рахунок у цінних паперах в одній із депозитарних установ, їх по Україні багато, біля 200, може, Центральний депозитарій і точнішу цифру скаже. Тобто це не є проблема, що мені треба десь в Києві або мені треба десь шукати цю депозитарну установу, вони достатньо представлені по Україні. І, якщо в мене є такий рахунок, я можу перевести в депозитарну систему і обліковувати на тому ж рахунку, де в мене обліковуються акції, облігації там і так далі. Якщо я цього не хочу, я просто не переводжу, вони залишаються в реєстрі. Тобто це друга добровільність, яка передбачається у цьому обліку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Володимир, ще хвилина у вас.
ПОСПОЛІТАК В.В. Ви говорили про виконавчі написи і про консультації з Мін'юстом, і про забезпечення. Може бути забезпечення сільськогосподарською продукцією, зокрема майбутньою сільськогосподарською продукцією, може бути забезпечення, в розписці передбачається, ще якимось конкретним визначеним майном, тобто розписка дозволяє використовувати інші способи забезпечення виконання зобов'язання. І серед реквізитів по консультаціях з Міністерством юстиції пропонується передбачити такий реквізит, де зазначити, чи забезпечуються всім іншим належним майном.
Консультації проводились з виконавчою службою і не тільки з самими працівниками Міністерства юстиції, їхній підхід такий: все, що є в реквізитах, воно перекочує на виконавчий напис нотаріуса, звідти воно перекочує у виконавче провадження, і виконавець буде відповідно звертати стягнення на майно, якщо не виконано зобов'язання. Тобто спрощена система, не судова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, є ще щось з нового, на що ви хочете окремо ви хочете звернути увагу?
ПОСПОЛІТАК В.В. Я думаю, що основне сказав. Якщо є запитання, можу відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
ПОСПОЛІТАК В.В. А, фінансові, товарні. Ви питали, що два види – фінансові товарні і стандартизовані індивідуалізовані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Миколо Івановичу, мої пропозиції, може спочатку заслухати асоціації коротко по хвилині, яка в них думка, а потім обговоримо разом.
Хто з асоціації має бажання виступити? ВАР і більше ніхто.
Будь ласка, Михайло.
СОКОЛОВ М. Мы поддерживаем данный законопроект, он решает как те проблемы, которые описаны, также он создает базу для решения определенных налоговых проблем, которые идут с сопутствующим законопроектом.
При этом на самом деле, на наш взгляд, можно все-таки было бы подумать насчет того, что по согласию обеих сторон могут быть и дополнительные объекты залога – и корпоративные права, и земли, когда они будут торговаться. Потому что, по большому счету, тут же палка о двух концах: с одной стороны, да, это повышает риски для того, кто занимает, но, с другой стороны, это и повышает ликвидность рынка и количество желающих кредитовать.
Мы же понимаем, что одной из больших проблем, с которой сейчас сталкиваются, ну, прежде всего малые аграрии, это то, практически, что их никто не кредитует. И, соответственно, нам все равно нужно думать насчет того, каким образом расширять те инструменты, под которые такие кредиты таки могут быть получены.
Поэтому, по крайней мере, мы предложили бы во втором чтении к этому вопросу вернуться и над ним подумать. Но в целом мы его полностью поддерживаем для принятия в первом чтении.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Аграрні розписки являються цінним папером, ну, крім Бразилії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, якщо… Це до кого питання – до авторів?
ШОЛ М.В. У світі є дуже велика кількість фінансових інструментів, в тому числі цінних паперів, і їх безліч. Тому відповідність саме аграрній розписці є точно в Бразилії, а подібних цінних паперів є багато в різних країнах.
КУЧЕР М.І. Ні. Ну, де аграрна розписка являється цінним папером, крім Бразилії?
ШОЛ М.В. З назвою "аграрна розписка" є лише в Бразилії, але є подібні, можуть мати інші назви. Але цінних паперів взагалі тут безліч.
КУЧЕР М.І. Дякую.
ЯЩЕНКО К. Я можу додати до даного питання. Катерина Ященко, МФК. Справа в тому, що аграрні розписки були вперше імплементовані і пішли з досвіду Бразилії. Зараз цей успішний кейс, в принципі, продубльовано в Україні. В подальшому аграрні розписки імплементовуються в інших країнах Центральної Азії, де вже в початкових законах будуть визначені як неемісійні цінні папери.
Є також дослідження Світового банку з рекомендацією по розробці законодавства, де аграрна розписка також визначена як цінний папір.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, можна, в мене питання просто: а в чому як би недолік чи проблема, якщо це цінний папір?
КУЧЕР М.І. Цінний папір має обіг, і виникають проблеми рейдерства. От і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в принципі, будь-яке боргове зобов'язання може мати обіг. Ну, я позицію зрозумів.
Пане Андрій.
КУЧЕР М.І. Як визнати її недійсною, прийшли рейдери? Як визнати її недійсною?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запитаємо в Андрія.
КУЧЕР М.І. Тобто виникає нова історія судових спорів про визнання аграрної розписки недійсною.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але зараз вони як цінні папери функціонують?
КУЧЕР М.І. Ні.
НІКОЛАЄНКО А.І. Зараз ні, звичайно. Зараз це звичайна угода двох сторін, яка посвідчена нотаріально…
КУЧЕР М.І. Яка засвідчується нотаріально. Аграрна розписка нотаріально не буде посвідчуватися.
НІКОЛАЄНКО А.І. Вона буде, Микола Іванович…
КУЧЕР М.І. Вона буде в реєстрі.
НІКОЛАЄНКО А.І. Я відповім. Ще раз. Саме після нашої робочої з вами групи було досягнуто домовленості, що за бажанням сторін, а насамперед ми кажемо про те, що ми маємо… що ми вирішуємо? Щоб якомога більше, хто може фінансувати аграріїв, і є таке бажання, могли їх фінансувати, і почували дві сторони себе в безпеці.
Тому, якщо той, хто дає гроші і ризикує грошима, і сподівається, що йому… і переживає, що йому аграрій може не дати, не віддати або якимось іншим чином не виконати цю аграрну розписку, він може згідно цього закону запропонувати, що він дає на умовах нотаріального посвідчення, це передбачено законом. Якщо фермера це влаштовує, така собівартість розписки, він іде на це і отримує гроші за нотаріальним посвідченням. Нічого не міняється.
Якщо дві сторони влаштовує робити це без нотаріату, відповідно для фермера це набагато дешевше буде оформити цю розписку, з іншого боку, той, хто дає гроші, розуміє, що, можливо, у цього фермера знайдеться якась незадекларована дружина, яка не дала свого на це погодження. Але знову ж таки це взаємовідносини двох сторін.
Щодо питань рейдерства. Сьогодні рейдерство відбувається в договорах, які є нотаріально посвідченими і які роблять реєстратори. Найбільш захищена сьогодні в державі система і де рейдерство не відбувається, це система, де відбувається обіг акцій, які знаходяться в депозитаріях. Сьогодні жодного факту рейдерства через використання депозитарної системи України не було. Я це кажу як секретар комісії із захисту інвестицій. Всі рейдерські схеми, які йшли, вони йшли іншим способом.
Після того, як було ухвалено законопроект парламентом 2284 про ринок цінних паперів і фондовий ринок, і 10 років не могла Рада ухвалити, після цього з'явилися підстави приймати цей законопроект, оскільки ринок цінних паперів став на порядок більш захищений і більш європейським, ніж те, що в нас було до минулого року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тарасов Олег.
ТАРАСОВ О.С. До Андрія Миколаєнка питання. Він його майже розкрив, але ж ми знаємо такі ситуації, коли відключаються сервери, і з'являються потім якісь нарисовані борги через ці записки. Таке може бути в нашій країні?
ТАРАСЕНКО О.О. Можна я вам відповім.
ТАРАСОВ О.С. Виключаються сервери на будинку, буває, і вже, коли вони включаються, виникають там якісь...
ТАРАСЕНКО О.О. Такого не може бути.
_______________. Тільки представтесь.
ТАРАСЕНКО О.О. Національний депозитарій, член правління...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Представтеся, будь ласка, ми не знаємо...
ТАРАСЕНКО О.О. Тарасенко Олексій Олександрович, член правління Національного депозитарію.
Якщо ми говоримо зараз про сервери, то ми маємо на сьогоднішній день два ЦОДи, які знаходяться в дата-центрах Tier III, які мають резервні підстанції, ми маємо власні резервні підстанції. І жодного випадку за 20 років вимкнення електрики в будь-якsй ситуації, вимкнення серверів, обладнання не було, і це неможливо бути, виходячи з вимог Tier III, які застосовуються до таких дата-центрів.
ТАРАСОВ О.С. Я за обов'язкове нотаріальне посвідчення такої розписки.
ТАРАСЕНКО О.О. Це просто різні речі. Ми говоримо про оформлення. Оформлення самої розписки до попадання в реєстр це не стосується депозитарної системи. Може бути з нотаріусом або без нотаріусу.
ТАРАСОВ О.С. Якщо без нотаріусу. Я зранку проснувся, а на мене ………..…, і я вже банкрот. Наприклад.
ТАРАСЕНКО О.О. Це як? Якщо у вас є цінний папір, якщо ми говоримо про цінний папір...
ТАРАСОВ О.С. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу, дивися, таке саме питання можуть задати всі власники акцій в Україні, які мають депозитарний облік, що вони зранку проснуться і підприємство не їхнє. Але чомусь за 20 років такого не відбувається. Якраз більше історій було, коли обіг цінних паперів, у тому числі акцій, був у документарному вигляді, потім було поняття реєстрів і так далі. Я думаю, значна частина з нас це все проходила. І в ТОВ рейдерства значно більше, ніж в акціонерних товариствах, які обліковують акції ці, по крайній мірі в частині, пов'язаній з титулами права власності на акції.
Свою думку даю. У мене просто своя думка, що мені здається доцільно підтримати колег в першому читанні. Друге читання будемо дивитися. Чому? Тому що я розумію, що практика у світі є різна, хтось йде по шляху цінних паперів, хтось йде шляхом не по цінних паперах, хтось йде по третьому шляху, коли папір має ознаки цінного і умовно договірного документа, який не має стандартні ознаки цінного паперу. Але, якщо у нас ця сфера одна з найменш корумпованих, чому її не використати для того, щоб ринок?
ЛЕЩЕНКО Р.М. Миколо Тарасовичу, дозвольте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Миколайович.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, я підтримую ініціативу Миколи Тарасовича з точки зору першого читання. На переконання міністерства, це досить ефективний інструмент і супровідні ризики в ньому набагато менші порівняно з іншими фінансовими інструментами. Пропозиція його підтримати там на перше читання. Якщо будуть якісь критичні зауваження між першим та другим читання, його доопрацювати.
Особисто я ще в період, коли був у практичній аграрній площині, використовував цей інструмент і дуже багато інших суб'єктів господарювання використовували, я не побачив у цьому інструменті якісь загрози для аграрного товаровиробника, і він дійсно є досить таким зручним, гнучким. І в частині, наприклад, що стосується засобів захисту насіння ми мали практику взаємодії там з компанією "Суффле". Я вважаю, що це прогресивна річ, і вона не несе в собі тих негативів, ризиків в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене до Андрія Ніколаєнка ще питання, Романе Миколайовичу, якщо можна. Чи у вас ще щось.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Ні, я просто підтримую. І позиція Міністерства економіки Тараса Миколайовича так само.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Ніколаєнко, скажіть, будь ласка, а ця робоча можна долучити, наприклад, я хотів запропонувати Олегу Тарасову, Чорноморову Олегу, долучитися до цієї робочої групи.
НІКОЛАЄНКО А.І. Абсолютно. Це, дивіться, щоб було зрозуміло, є дві робочі групи. Одну, яку ми проводили в комітеті, іншу яку проводили в Мінекономіки, Тарас Висоцький, є там цей чат, вони в п'ятницю будуть там фіналізовувати якісь питання. Сьогодні у нас вівторок, до п'ятниці можна ще активно навіть включитися для того, щоб вже в зал навіть допрацьований попаде, а не той, що "д". Тому що в нас план такий взагалі, я просто відкриваю карти, ми розуміємо, що в четвер, ну, скоріше за все, він не буде розглянутий. І в нашому комітеті...
ЛЕЩЕНКО Р.М. Андрій, є пропозиція. Є дуже конструктивна пропозиція, виходячи, ну, з вашої прогресивної, ринкової філософії, ми можемо прискоритися по розгляду даного питання, якщо трішки більше буде конструктиву в рамках реформаторського Закону 2194. Чи можливо таке?
НІКОЛАЄНКО А.І. Ну, я можу відповідати тільки за своїх вісім правок, їх можу більше не ставити.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Ну, вісім правок – це теж економія часу, яка дасть можливість нам прискорити.
НІКОЛАЄНКО А.І. Добре. Підловили мене, Роман Михайлович.
Я дякую. Але в будь-якому випадку ідея полягає в тому по цьому 2805-д, що ми готові у випадку того, якщо він не буде розглянутий в четвер комітетом, повернути його в комітет і вже внести в зал, умовно кажучи, допрацьований навіть з тими зауваженнями, які будуть враховані до п'ятниці, тобто сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Олег Тарасов і Чорномор Олег, за вашою згодою, ви готові долучитися до робочої групи, щоб займатися цим законопроектом, тому числі до другого читання? Це ж вас цікавить більше. Тоді інші члени комітету за згодою, якщо Андрій Ніколаєнко не проти, тоже, будь ласка, приєднуйтесь.
_______________. А скажіть, будь ласка, робочі групи збираються в Комітеті фінансів? А, ну, добре.
_______________. Податкової і митної діяльності.
_______________. І фінансів.
_______________. І фінансів тоже?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, питання ще, виступи?
Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Ми непрофільний комітет, ще раз кажу.
Якщо можна перерахуйте.
_______________. Хватає?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хватає, да.
Хто – проти? Утримався? 3 чоловіки утримались. Дякую. Дякую, пане Андрій.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Направити наше рішення в комітет профільний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, направити наше рішення в профільний...
НІКОЛАЄНКО А.І. Так, це моє прохання було якраз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, без питань, пане Андрію. Дякую, що прийшли.
Наступне питання у нас проект закону кабмінівський, пов'язаний із страхуванням.
Хто доповідає від Кабміну? Петрашко Ігор Ростиславович. Де Ігор Ростиславович, до речі? Тарас Миколайович, де Ігор Ростиславович?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми запрошували, тому що Ігор Ростиславович в поданні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми знову вже за ним скучили.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Згідно з внутрішнім дорученням покладено доповідати мені всередині міністерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я голів підкомітету, в нас недовге питання, прошу залишитися, тому що нам треба спланувати роботу. Все-таки у нас сьогодні не дуже довгий комітет. 10-15 хвилин.
Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, презентацію ми представляли, там нічого в законопроекті не змінилося з того часу. Я можу і повторно показати. Але хотів наголосити, що так, як і було прийнято рішення аграрного комітету у держпідтримку для старту 50 мільйонів гривень на страхування, але це важливо, і для того, щоб хоча би ці 50 мільйонів гривень цього року використати і відпрацювати інструмент, треба далі рухатись законопроектом.
Тому якщо є запитання, готовий відповісти, але з тої концепції, яку ви всі бачили, ми обговорювали два місяці тому, в законопроекті нічого не змінилося.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов, підкомітет, ви займались ним?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я коли побачив...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ви не основний.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми не основний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте щось сказати по цьому законопроекту?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я хотів би його побачити і провести підкомітет, щоб вирішити, бо я його навіть не дивився.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Коли проведете підкомітет?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Через тиждень, оскільки буде робота на окрузі.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, я просив би все-таки...
ЧОРНОМОРОВ А.О. В понеділок, через тиждень.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ...ми спільно дискутували. Можна через тиждень, але в плані в податковому комітеті воно стоїть на четвер. Ми фізично, давайте скажемо відверто аграріям, якщо ми зараз активно не будемо іти, просто зразу скажемо, що ці 50 мільйонів треба перерозподіляти, і цього року це не буде.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Давайте просто тоді в четвер, якщо в цей четвер, я запрошую членів свого підкомітету, ми будемо присутні на засіданні комітету з...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Податкового.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Податкового, да.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Супер.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми ж все рівно не основний. Наше рішення – це дорадче, або ми підтримуємо або ні. .
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, добре. Немає заперечень?
ЧОРНОМОРОВ А.О. І ми там свою думку вискажемо. Але тут зараз голосувати я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, ми пройшлись по порядку денному, а зараз попрошу додаткової і окремої уваги.
Дивіться, ми минулий раз говорили, що у нас в комітеті є…
_______________. А п'яте питання?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Нічого собі, ви тільки що вирішили людей залишити без грошей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую.
Проект Закону про внесення змін до додатків 3 і 4 Закону України про держбюджет, поданий Буніним, Литвиненком, Грищенко.
Бунін Сергій Валерійович, будь ласка.
БУНІН С.В. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні! Всі ми знаємо, що в кінці минулого року ми відновили роботу Міністерства аграрної політики та продовольства України. Але для функціонування потрібно внести зміни до бюджету.
Тому прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Які саме зміни?
БУНІН С.В. Зміни до додатків 3 і 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна в цифрах тоді?
БУНІН С.В. Можна в цифрах, в таблиці 3, 4. В матеріалах є, у кожного є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Валерійович, ви ще щось чи Чорноморову даємо слово по цьому закону?
БУНІН С.В. Чорноморову даємо слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Даємо слово.
Хочу колегам показати, є матеріали. Ця сторінка пов'язана з перерозподілом, правильно я розумію?
_______________. Да.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні колеги, дивіться, було прийняте вольове рішення Президентом, народні депутати підтримали, і у нас нарешті є наше Міністерство аграрної політики. Тут присутні народні депутати вже не першого скликання. Ми всі дуже задоволені даним рішенням. У нас є і міністр наразі присутній тут, за що ми йому вдячні.
І я так розумію, що даний розподіл грошей, це йде на дотримання тих відомств, які уже зараз передані в Міністерство аграрної політики. А саме, якщо я не помиляюсь, це геокадастр, це рибне господарство, це апарат міністерства. Якщо я помиляюсь, то, будь ласка, поправте.
_______________. Все вірно.
ЧОРНОМОРОВ А.О. І скажіть, будь ласка, в мене зараз запитання до секретаря і до всіх, особливо до народних депутатів, які уже не перше скликання. Дивіться, у нас є Міністерство аграрної політики і також у нас залишається чомусь Міністерство економіки та сільського господарства в назві. Чи можливо прийняття з бюджетом зміни пустить до зміни назви Міністерства економіки?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це мені здається, Кабмін вирішує назви. Правильно я розумію?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Чи народні депутати можуть як комітетом пропозицію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми можемо навіть фамілію "Чорноморов" теоретично поміняти, но мені здається, це не наша компетенція.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вважав, що народні депутати мають компетенцію, в принципі, до всього, головне, щоб було рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є розподіл гілок влади, встановлених Конституцією. З цим є свої питання.
Давайте…
_______________. Ні, секундочку. Зміна назви міністерства шляхом внесення зміни…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми навіть можемо проголосувати.
_______________. …до Закону України про Кабінет Міністрів, це ваша законодавча ініціатива.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому я прошу комітетом рекомендувати разом з бюджетом зміни до назви Міністерства економіки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо зробити звернення до Кабміну з цього питання.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це постанова комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що? Про зміну назву міністерства?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Так. І ми подаємо її через… головою фракції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, мені здається, як називати міністерство, визначає Кабінет Міністрів разом з Прем'єром, но точно не комітет. Так само як Кабмін не визначає, як називатися комітету аграрному, наприклад. Я…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, дивіться…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте зробимо звернення по цьому. В нас є наступне ще в порядку "Різне", але давайте закінчимо з цим.
В мене є питання по цьому. Секунду. Скажіть, в нас…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, я чи Роман Миколайович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз я скажу… Я думаю, це питання до трьох: це до Чорноморова, Мінекономіки, МінАПК.
В нас тут є цифри на цій сторінці, яку я показував. Це цифри, яким чином… Ну, я так розумію, підтримка цього закону досить в комітеті суттєва. Звичайно, покаже голосування. Але як мінімум от мене цікавить питання цифр, звідки вони взялися. Це 6 мільярдів чи 6 мільйонів?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це 6 мільярдів 900. 6 мільярдів 921 мільйон 480 тисяч.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як вона прорахована 6 мільярдів?
ЧОРНОМОРОВ А.О. А вона прорахована тим, що були вже статті занесені в бюджет України 2021 року на Міністерство економіки і сільського господарства. Звідти вибираються норми, а саме певні, ну, так би мовити, строчки, які просто переносяться до міністерства…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку з тим, з розділенням, які, на ваш погляд, це переходить до МінАПК або вже відповідно до рішень Кабміну. Правильно я розумію?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний голово, так це те, що ми ще прийняли ще голосуючи за бюджет 21-го року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
По рибному агентству аналогічна позиція?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, вони не відрізняються. Але в мене є питання, це питання дискусійного характеру, змісту, я розумію, що прецеденту такого може не було, а якщо був, то дуже давно, до народних депутатів не першого скликання. Якщо зараз ми затверджуємо і рекомендуємо бюджет аграрної політики, чи у майбутньому, якщо будуть переноситися відомства такі, як може лісне господарство, шановний Сергій Петрович сидить, він був один із тих народних депутатів, які створювали Міністерство аграрної політики минулого скликання, це було лісне господарство, там була Держспоживслужба, там було дуже сильне міністерство, чи будуть потім подальші зміни до бюджету, чи це ми як би ставимо крапку в цій історії?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги.
Колеги, давайте по черзі, якщо можна, руку покажіть. Вадим Євгенович перший. Можете включити мікрофон.
ІВЧЕНКО В.Є. Перше, дивіться. Міністерство аграрної політики, якщо вже на те пішло, я співавтор цього закону, але дещо скажу з технічних речей Міністерство аграрної політики, яке було до 2019 року, воно було з розширеними повноваженнями. Зараз Міністерство аграрної політики зі звуженими повноваженнями. Тобто що це означає? Це означає, якщо виділяти бюджет, ми виділяємо бюджет на розширені повноваження того міністерства, яке б мало, в принципі функціонувати. Міністерство, яке курує діяльність Держспоживслужби, міністерство, яке курує діяльність Держлісагенства, міністерство, яке курує діяльність рибагенства, і так далі, і так далі. Тобто фактично ми закладаємо в цьому бюджеті більше коштів, ніж реально буде потребувати міністерство. І слава Богу. Зрозуміло питання. Тобто якщо будуть передаватися центральним органам виконавчої влади, цього бюджету буде достатньо. Це перше.
Друге. Зміна назви Міністерства економіки призведе в ступор роботу Кабінету Міністрів. Чому? Тому що Міністерство економіки і сільського господарства ще у своєму складі мають ЦОВВи, центральні органи виконавчої влади, які підпорядковані сільському господарству. Убрати назву певну – буде певний бюрократичний колапс. Тобто потрібно забрати ЦОВВи, які належать сільському господарству, тоді можна змінювати просто положення про Міністерство економіки і все. Тому давайте не робити безглуздих таких заяв, а консультуватися задля того, щоб ми правильно йшли,
Цей законопроект потрібно прийняти. Він, якщо ви ці цифри, ну, скажімо так, ну, виймали із того розрахунку, який робило Міністерство фінансів на міністерство 19-го року, то цих коштів буде достатньо.
Тому давайте підтримувати, підтримувати за основу і в цілому. А ви, будь ласка, в міністерстві подивіться, чи цифри будуть достатні, щоб ми знову не підходили до питання змін бюджету, коли до вас будуть переходити "цовки", все ж таки ми будемо боротися. Нам складно було в минулому скликанні збирати ці міністерства, реально було складно, тому що були свої теж політичні моменти. Коли ми його зібрали, ви його повністю ліквідували. Тепер ми знову робимо героїчні кроки і будемо, повірте, ще 5 років його збирати. Просто подивіться на кошти, щоб ми один раз прийняли системно і зрозуміли, подивіться, чи достатньо буде коштів, якщо будуть ЦОВВи доповнювати Міністерство агарної політики.
Пропоную цей законопроект за основу і в цілому і будемо рухатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Коротко, якщо можна, позицію Мінекономіки і МінАПК.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Тарас Миколайович, скажете...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, насправді, цифри згідно положення перенесені. Це я навіть не бачу тут політичного рішення. Цифри можна... бюджет можна вносити під повноваження, все. Цифри вони просто які були...
_______________. (Не чути)
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Які є чинні цифри, вони перенесені, все. Наскільки я розумію, суть же ж скоріше якраз чим пошвидше це прийняти. Тому що поки що жодний працівник не може бути найнятий. Люди вони в Мінекономіки є, готові переходити...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, дякую.
Роман Миколайович.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви – за, я так розумію.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Вадим Євгенович, це політичні аспекти. У нас стратегічна мета, якою ми всі тут об'єднані. Ми всі зацікавлені в тому, щоб було відновлено Міністерство агарної політики. З точки зору бюджету, тут нема жодної копійки якоїсь зайвої, це все в рамках розпису 2021 року.
Що ми робимо цим рішенням? Ми інституційно фактично запускаємо Міністерство аграрної політики, бо воно сьогодні існує лише на папері. І апаратна частина, штат, люди – міністерство вже буде.
Є два ЦОВВи, але ви прекрасно знаєте… Колеги, я буквально репліку зараз і все, і закінчую.
Це лише початок. І далі, коли ЦОВВи інші будуть інтегруватися, то буде лише переходити ЦОВВ в рамках свого бюджету, тобто Держпродслужба в рамках свого бюджету. Але вся апаратна частина, штат, структура, все – МінАПК буде.
Тобто основне завдання: сьогодні застопорити вже Міністерство аграрної політики в структури центральних органів, щоб вже функціонувало і працювало. А далі те, про що ви говорите, Вадим Євгенович, відвойовувати крок за кроком для того, щоб було повноцінне Міністерство аграрної політики.
Тому, колеги, я дуже прошу підтримати, тому що критично вже, незручно, що три місяці немає Міністерства аграрної політики з точки зору інституційно-реалізаційного функціонування. Це перше.
А друге. Особиста подяка депутатам аграрного комітету, які взяли на себе ініціативу і сприяють, і допомагають тому, щоб Міністерство максимально швидко було відновлено.
Хочу наголосити, що допомагають саме депутати аграрного комітету, хоча за логікою речей ініціатива мала йти безпосередньо з Кабінету Міністрів України.
У мене все, колеги. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще якісь бажання виступити?
Сергій Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Пане Романе, хотів мовчати, але от щойно після ваших тез, звичайно, хочеться сказати і наголосити. Дуже добре, що сьогодні нарешті визнали, що помилково було скасовано, ліквідовано Міністерство аграрної політики. Не може бути держава Україна з високорозвинутим агропромисловим комплексом без міністерства.
Але я би хотів просити вас же безпосередньо як міністра, щоб ви у короткі терміни доопрацювали, тому що те, що ми сьогодні даємо можливість фінансувати оплату праці й інші якісь видатки, ну, це дорога насправді в нікуди, це просто таке, знаєте, утримання на якомусь етапі.
Міністерство аграрної політики, саме від слова "політика", хотілося би, щоб зайнялося інтересами агропромислового комплексу на зовнішніх світових площадках. Те, що нам сьогодні катастрофічно не вистачає. Ми бачимо, що розпочався 2021 рік, і ми знову втрачаємо позиції в зовнішніх ринках, і наш агропромисловий комплекс десь віджимають. Віджимають в частині, що знову ж таки імпорт буде переважати експорт в нашому випадку.
Тому, я думаю, що наш комітет завжди буде підтримувати Міністерство аграрної політики, і те, що в короткі терміни потрібно буде стратегію ту, яка була раніше захищена, можливо, передивитися і врахувати інтереси вже безпосередньо в тому числі з вашим баченням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є пропозиція проголосувати…
Коротко, 30 секунд.
_______________. Підтримуємо відновлення міністерства, проте технічно було не враховано наше прохання щодо відновлення фінансування фонду підтримки фермерів.
У мене величезне прохання, ми зареєстрували альтернативний законопроект, він передбачає ідентичний закон і передбачає фінансування саме на фонд підтримки фермерів. Проблема полягає в тому, що це єдиний на сьогоднішній день інструмент, яким користуються аграрії, в тому числі ФОПи, і сімейні фермерські господарства до 500 гектарів отримують безвідсоткові так звані кредити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Де той фонд лишається?
_______________. Він залишається у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства. Попередньо ми це проговорювали і з підкомітетом, і з Міністерством економіки …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Фінансування було передбачено на нього, коли воно було в структурі Мінекономіки?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наразі ні.
_______________. Ми просимо надати цю підтримку в рамках 4,5 мільярда… Причому ці гроші залишаються потім в обігу і далі вони ідуть далі на кредитування наступні роки іншим фермерам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, давайте так. Дивіться, цей закон, наскільки я розумію, передбачає, от є вже затверджене фінансування в бюджеті на цей рік, вони його ділять і виділяють частину в МінАПК. Що виділити і перекинути, якщо там стоїть нуль?
_______________. Ми просимо передбачити фінансування з 4,5 мільярда, передбачити 500 перекидку саме на фінансування цих програм.
_______________. Да, це було на підкомітеті, підтверджую. І ми розглядали, що є декілька варіантів. Наприклад, якщо при переході бюджету, то, можливо, з дотаційного нашого фонду 4,5 мільярда, наприклад, проаналізувавши вже ті галузі, які мають, наприклад, із запасом 50 мільйонів, 100 мільйонів, наприклад, це дотація на техніку компенсація, тому зібрати невеличку суму для цього фонду. Оскільки проаналізувавши, дійсно, це інструмент, який дійсно використовується. А наразі він і використовувався, до речі, 3-4 роки...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дотації вже розподілили, затвердили.
_______________. Так у нас є зараз можливість при переході бюджету.
_______________. Давайте проголосуем.
_______________. Ні, це розумію.
_______________. Я прошу, шановні народні депутати, дивіться...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ви пропонуєте? Не цей голосувати, а альтернативний?
_______________. Так? я просто... він ідентичний, так, я просив би підтримати цей альтернативний. Ми абсолютно це не в заперечення, створення там...
_______________. Альтернативний цьому?
_______________. Так, альтернативний цьому, так.
_______________. Ні, ми будемо... ні. Голосується цей...
_______________. (Не чути)
_______________. Є зареєстрований сьогодні і, ну, не факт, що не буде зареєстрований інший, оскільки термін збігає 19-го числа.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соколов.
СОКОЛОВ М. Коллеги, смотрите, я думаю, что не надо сейчас вот таких шагов предпринимать по одной простой причине. Если мы с вами снова открываем дискуссию о распределении средств господдержки, там могут быть и будут вопросы и по другим направлениям. И мы таким образом можем просто заблокировать финансирование Минагро, ну, потому что мы себя ввергнем в достаточно сложную дискуссию. Поэтому я считаю, что нужно отдельно передать деньги на Минагро и отдельно рассматривать вопросы по перераспределению средств господдержки, если такие инициативы имеют место, их не надо объединять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Михайло, колеги, всім зрозуміло.
Дивіться, в нас зараз варіанти і два голосування. Перше. Ми голосуємо цей варіант, тому що цей був в порядку денному, і з цим депутати мали ознайомитися, за основу і в цілому. Або ми сьогодні ніякі не голосуємо, чекаємо всіх альтернативних і ще раз їх всіх дивимося. Що ми вибираємо?
(Загальна дискусія)
Олег, я ж... дивися, я зараз хочу...
(Загальна дискусія)
Так, дивіться, давайте по черзі. Перше, ще раз повторюю пропозицію. Зараз ставиться на... Я поставлю на голосування два питання.
Перше. Ми голосуємо за цей законопроект, який станом на сьогодні відправлений, за основу і в цілому?
Другий варіант. Якщо ми за це не голосуємо, то тоді ми чекаємо всі альтернативні законопроекти, чекаємо строки і аналізуємо всі разом законопроекти.
ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, не вводьте, будь ласка, в смуту. От правильно сказав Соколов, питання госпідтримки – це окреме питання дискусії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович…
ІВЧЕНКО В.Є. Тому що зараз, послухайте, зараз піднімуться "гречаники", вони хочуть…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не вводжу в смуту, я просто питаю.
ІВЧЕНКО В.Є. Зараз піднімуться "картопляри". Це окрема дискусія. Якщо ми її хочемо відкривати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, слухайте…
ІВЧЕНКО В.Є. Я хочу допомогти на сьогоднішній день фонду фермерства. Але давайте ми створимо міністерство і підемо в дискусію. Тому що там ми будемо вже балансувати і виключно кошти. А зараз потрібно на Апарат, і одноголосно, і в цілому… Не вводьте, будь ласка, в смуту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Тарасов.
ТАРАСОВ О.С. Будь ласка, поставте на голосування цей законопроект і дамо життя Мінагро.
_______________. Так в цьому законопроекті і підтримка знаходиться.
ТАРАСОВ О.С. І дамо життя Мінагро. А потім підтримку ми зможемо дискутувати і перерозподіляти.
(Загальна дискусія)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, дивіться, там на підтримку фермерів передбачено в рамках цього напрямку нуль гривень. Це коли передбачається Закон про ринок землі, немає фонду гарантування кредитів, нічого немає.
А при цьому є, наприклад, ваші… Там передбачені 200 мільйонів гривень на так звану субсидію, що є абсолютною фікцією, оскільки це призводить просто до створення фіктивних фермерських господарств для отримання цієї субсидії, на неї передбачено, наприклад, 200 мільйонів. Тому окрім цих коштів там є інші програми. Наприклад, передбачено 1,2 мільярда гривень на компенсацію відсоткової ставки, а 80 відсотків…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван, ну, ми ж дотації вже розподілили. Ми по цьому працювали вже.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я згоден. Але я тоді не піднімав це питання, тому що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А як ми можемо зараз по-іншому це робити, навіть теоретично якщо ми готові? Колеги, тихіше. Навіть якщо ми теоретично готові, наприклад, комітет готовий це розглядати, то по-правильному треба запросити всіх, які будуть як би відстоювати свої позиції.
ІВЧЕНКО В.Є. Іване, ось дивіться. Фермерський фонд надає кошти на поворотній основі безвідсотково на роки. Нам потрібно зараз рахувати, чому 500. Якщо я собі прикинув, це приблизно 500 гектарів, це приблизно 5 тисяч гектарів. Тобто ми говоримо, що ми фермерам допоможемо в 5 тисяч гектарів? Ну, це смішно.
_______________. Це приблизно 2 тисячі суб'єктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, все! Дивіться...
ІВЧЕНКО В.Є. Ні, воно, дивіться, ти береш 500 тисяч, 3 тисячі суб'єктів, а чому не 200 давати, розумієте? Це дискусія фінансова, вона має йти окремо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Вадим Євгенович, дякую!
ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасович, ну, ви ж дали слово, не перебивайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. От дивіться, ви… Тому що я не дав слово трьом одночасно. Коли ви між собою дискутуєте, тому я прошу зупинитися.
Ще раз. Ми почули, в принципі, пропозиції всіх. Перше питання, яке в нас було поставлено на голосування, це рекомендація цього законопроекту за основу і в цілому, саме він стояв сьогодні на порядок денний.
Знову ж таки кажу, якщо не пройде сьогодні цей законопроект, ми будемо збиратися ще раз додатково. (Шум у залі) Якщо не пройде, Вадим Євгенович. Ви ж кажете, що я вам дав слово, але зараз я вам не дав слово.
Хто за це, прошу підтримати та проголосувати. Одноголосно.
Іван, я підтримую цю позицію, я дав висловитися всім. Хай міністерство починає рухатися, тоді можемо вернутися ще раз до цієї історії. Але без всіх інших підвісити цей процес не зовсім правильно.
Степан, 3 хвилини.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Уточнення: "за основу" чи "за основу і в цілому"?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу і в цілому я ставив.
ІВЧЕНКО В.Є. Тут, пане міністр, тоді до вас звернення відразу у зв'язку із зверненням Асоціації фермерів, щоб ви підготували пропозиції все ж таки. Ринок землі – це справедливо…
ЛЕЩЕНКО Р.М. Вадим Євгенович, ми спілкуємося.
ІВЧЕНКО В.Є. Я це казав, коли приймали фонд у виступі, що нам потрібні одноразові кошти цим фермерам надати, потрібно підготувати якісь пропозиції, щоб ми наповнили цей фонд і саме пустили їм як одноразову підтримку зворотню щодо безпосередньо купівлі землі. Це буде нормальне…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, 5 хвилин ми ще – і розходимося. Будь ласка, я прошу ще раз зайняти свої місця, і ми зараз швидко закінчимо.
Переходимо до "Різного". У нас є невеликих декілька питань.
Перше. Артем Олегович, по зміні назви. Прошу порадитися, порадитися із секретаріатом і винести тоді питання, проект, як ви бачите це звернення або якусь іншу річ. Щоб воно було готове, щоб ми це врахували, щоб з нас не сміялися як мінімум. Зараз входимо в "Різне".
_______________. Уже в "Різному"?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, уже в "Різному".
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я вам ще раз повторюю, це питання звучало, ми всі зрозуміли, що ми як би до цього питання не готові. Оскільки Артем Олегович підняв і воно не залишилось би відповіді, я надавав відповідь, що, будь ласка, довивчіть це питання, ми ще раз до нього вернемося. Що тут є дискусійне?
Наступне питання, яке треба обговорити. Дивіться, ми минулий раз це обговорювали. У нас в комітеті зараз, от за ці півтора місяці, всього 43 законопроекти та один проект постанови. Розглянуто комітетом – 13, з них до другого читання – 3, до повторного другого читання – 1. Прийнято ВРУ за основу – 7, очікує розгляду ВРУ – 4, очікує розгляд ВРУ у другому читанні – 3. Готується на друге читання – 4. Не включено до порядку денного – 5.
Тобто у нас активна робота, але нет пределу совершенству, як кажуть. Є таблиця, яку ми минулий раз обговорили, складена секретаріатом, він її постійно веде.
Приклад наводжу. Перший законопроект, який туд іде, 2064 від 05.09 Івченка, Мейдича, Шкрум і так далі. Суть законопроекту, це пов'язаний із земельними ділянками під виноградниками або для їх закладання. Висновок комітету від 10.04 є. ГНЕУ від 26.02 є. Комітет з приводу бюджету 30.10 є. Антикорупційний є, Мінекономіки висновок відсутній, Комітет з інтеграції є. Підкомітет з питань земельних відносин. Є працівники в секретаріаті, які за це відповідальні.
Тому в мене прохання, і прошу секретаріат оформити від мене доручення на голів підкомітетів, виходячи з цієї таблиці, скласти план, будь ласка, роботи собі на цю сесію. Тому що у нас є комітети, які часто збираються, які менше і які не збиралися, і, будь ласка, ці законопроекти, підготувати таблицю до другого читання і цю роботу рухати паралельно. І вона, очевидно, буде готова для того, щоб ми її включали в порядок денний комітетів. Таке в мене прохання.
Все, що я прошу дати, це законопроект і протягом якого строку ви його рекомендуєте... дасте рішення по першому читанню або по другому читанню. Уточніть, будь ласка, в секретаріатів, зробіть якийсь запас собі і зробіть план.
Крім того, коли це будете аналізувати, врахуйте план роботи комітету на цей рік, який обговорювався. І теж його подивіться в секретаріатів, і ми це окремим засіданням, коли будемо всі готові, обговоримо. Прошу зробити це протягом двох тижнів. Просто для себе розібратися і дати інформацію.
Наступне питання, яке я хотів попросити, щоб ми коротко обговорили. До нас звернувся голова будівельного комітету... Вадим Євгенович, якщо можна, 2 хвилини, це останнє питання. З таким листом.
У Верховній Раді України перебуває проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, внесені народними депутатами Качурою, Люботою та Лабою та іншими (№ 4444), головним з підготовки якого визначено наш комітет.
Згідно з... Ну, я можу довго читати, зміст цього листа, ви його можете ознайомитися, він є в матеріалах. Вони хочуть забрати його до себе. Я не знаю, про що цей законопроект, і хочу запитатися, хтось бачив цей законопреокт з секретаріату, про що це?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, готували. Сергій Біленко опрацьовував з Колядою, може щось сказати.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду, Вадим Євгенович, секунду. Опрацьовували чи ні?
_______________. Ну, я дивився законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Вадим Євгенович, що у вас?
ІВЧЕНКО В.Є. Я, наскільки розумію, оскільки був депутатом місцевої ради, дивіться, у нас є велика проблема в оформленні прибудинкових територій. Про це говорить Кучеренко, про це говорять всі. Я, наскільки зрозумів, це виділення землі як прибудинкової території за ОСББ або, ну, за багатоквартирними будинками. В ніякому разі неможливо віддати цей закон на той комітет. Це перше.
Друге. Потрібно звернутися до Асоціації міст як мінімум, наскільки їм потрібно це вдосконалити і так далі. І наскільки, точніше, їм це потрібно, я вам більше скажу, там є свої нюанси. Щоб геокадастр надав свої пропозиції. Оскільки так, скажімо так, вони не зовсім правильно підійдуть з точки зору розподілу землі під багатоквартирними і так далі, тому що вони не земельщики.
Тому, на моє велике переконання, ми повинні тут залишити, але це питання потрібно вирішити і поставити його в пріоритет однозначно. Але його потрібно вирішити справедливо і чесно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, вашу думку почули.
У мене прохання. Чий це підкомітет?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Нагаєвського земельний. Там зміни в Земельний кодекс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, у мене прохання, можна з секретаріатом просто посидіти і розібратись, що це таке, і дати нам свою думку на наступне засідання по цьому зверненню?
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Обов'язково.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання ще у нас по "Різному" інші?
Будь ласка.
_______________. Миколо Тарасовичу, є прохання доручити секретаріату разом з міністерством або замміністра, все-таки розробити порядок робочих груп, які проводяться міністерством, або дискусії, які проводяться. Тому що були там, допустимо, ми визнаємо там через когось, що там якісь квоти розподіляються по різних напрямках. Щоб оці групи інформувалися, тому що це не тільки моє прохання, це в принципі бажання багатьох наших колег, які тут сидять, щоб ми просто там на тиждень або на два, або на місяці були проінформовані про робочі групи, які відбуваються в міністерстві.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна я конкретизую, щоб ми визначили.
Дивіться, у мене прохання тоді то Мінекономіки і МінАПК. Підготувати список робочих груп, як вони у вас працюють, дати контактні матеріали, це скинути в чат комітету. Крім того, якщо можна, напрацюйте з секретаріатом як ви бачите інформування і витримати це інформування депутатів про ці робочі групи. В принципі це хтось може робити з виконавців Мінекономіки і МінАПК. Правильно?
Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, хотів би звернутись також до Романа Миколайовича, чи можливо через комітет, оскільки наступний буде у нас завтра, в середу, щоб, мабуть, через один ми зустрілися взагалі з "цовкою", яка до нас потрапила, це рибне господарство, щоб зрозуміти... Оскільки я був у робочих групах в 19-му році, в 20-му, коли ця ЦОВВ знаходилася в Міністерстві екології, для того, щоб зрозуміти, в якому стані на сьогоднішній день у нас знаходяться рибні порти і взагалі рибне господарство, аквакультура і таке інше.
Дякую.
ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, прохання тоді наступне від мене. От не заперечую, підтримую, щоб ми вже доприйняли в рамках наших земельних ініціатив. Я десь тиждень часу на те, щоб внутрішньо там теж хоча б первинний аудит зробити по цим речам. І тоді десь там через комітет або через два комітети, щоб провести комунікацію, якщо не заперечуєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заперечив, дайте... Я так розумію, просто хлопці не хочуть місяць чи два чекати, вони просять в найближчі 2-3 тижні це зробити, да, я так розумію.
_______________. (Не чути)
ЛЕЩЕНКО Р.М. Давайте тоді, хорошо. Я підтримую. Тоді секретаріат повідомлю, на коли тоді. Добре?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Остання річ. Маргарито, в тебе у підкомітеті є Закон про насіння. Є один і є альтернативний. На думку підкомітету і на думку того, що спілкувалися з Мінекономіки, мені Тарас говорив, і я так розумію, в МінАПК теж є позиція, що з цього треба зробити щось третє.
ШОЛ М.В. Третє вже зроблено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю, що ти мені хочеш сказати, тому що ми про це спілкувалися. Я давай зразу підведу, щоб всі розуміли.
Є загальна позиція юруправління, що ми "дешки" на першому читанні не можемо робити, і що треба для цього спочатку таке рішення прийняти в Раді. І через те ми з тобою говорили, щоб це відкласти на наступну сесію. Пам'ятаєш? Но, якщо, от ти сьогодні слідкувала, то ми аграрні розписки "дешку" робили на першому читанні. І вони роблять "дешку" на першому читанні, податковий комітет саме, це між головами комітетів минулого тижня обговорювалося, і я на це звернув увагу, і хотів, щоб ми між собою поговорили. Що податковий комітет не відправляє це в зал, це я прошу, щоб секретаріат на це теж звернув, а якщо є альтернативні, вони комітетську версію вже на перше читання відправляють зразу перший раз.
Тому в мене прохання, подивіться, може, ми все-таки так попробуємо.
ШОЛ М.В. Там по постанові Теплюка зараз ми не можемо цього робити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А податковий може, а ми чого не можемо?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні, пане Миколо, з 7 лютого було підписано розпорядження Голови Верховної Ради, в якому прямо передбачено було у всіх додатках і положеннях, збиралася окрема нарада з керівниками секретаріатів, і після 7 лютого ми не можемо вносити доопрацьований підкомітетом без рішення Верховної Ради. Тільки якщо на повторне перше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А два тижні назад було зібрання Голови Верховної Ради разом з головами комітетів і з юридичним управлінням, і юридичне управління половину голів комітетів не переконало. І деякі комітети все-таки йдуть по цій процедурі.
Тому, будь ласка, подивіться і ще раз це перепровірте. І, по крайній мірі, те, що я чув позицію комітетів, які хочуть, щоб ця процедура існувала, у них є позиція також.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це правильна абсолютно позиція, і з нею абсолютно згоден. Але проблема буде в реєстрації цього законопроекту в секторі реєстрації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, в податкового комітету чогось немає проблем з реєстрацією. Давайте це уточнимо момент.
Ще питання? Що-що?
_______________. Нема питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До завтра. Дякую.