СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
22 лютого 2024 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, сідайте, будемо починати. (Шум у залі)
Колеги, будемо починати. Сьогодні до розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання:
Про схвалення Рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Молочна галузь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення", яка була 8 лютого 2024 року в місті Яготин.
Інформація міністра аграрної політики та продовольства України та міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо ситуації, яка склалася на українсько-польському кордоні.
Інформації щодо звернень, направлених до Прем’єр-міністра України і Кабінету Міністрів України на виконання рішень Комітету з питань аграрної та земельної політики за період з 01.01.2023 по даний час в рамках здійснення комітетом контрольної функції.
Інформація про основні положення проектів законів про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні (реєстраційний номер 10427) та про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні (реєстраційний номер 10427-1) та "Різне".
Пропоную такий порядок денний затвердити.
Але до нас ще зайшов лист. Хочу проінформувати, що за дорученням Голови Верховної Ради Стефанчука цей лист від асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" щодо заходів необхідних для недопущення погіршення умов торгівлі між Україною та ЄС. Пропоную теж включити це питання до розгляду порядку денного і розглянути його першим. Фактично це проголосувати за лист до Стефанчука.
Якщо ніхто не проти, голосуємо за даний порядок денний. Будь ласка, Іване Адамовичу. Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу колеги, за порядок денний голосуємо.
_______________. (Не чути)
РУДИК С.Я. Іване Адамовичу, і Рудика запишіть.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик, бачу. Дякую.
Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Переходимо до розгляду. Колеги, пропоную звернутися від комітету до Голови Верховної Ради з пропозицією звернутися до очильниці Європейського парламенту пані Роберти Мецоли щодо необхідності впровадження безмитного експорту вітчизняної аграрної продукції. Водночас прошу підтримати звернення від комітету до профільного комітету Європейського Парламенту, який очолив мій колега пан Лінс.
Будь ласка, колеги, прошу проголосувати за дану пропозицію.
Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Рудик. Сергій.
РУДИК С.Я. Рудик капається, але – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик – за. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Всіх вітаю. Але те продовжене.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про схвалення рекомендацій комітетських слухань на тему: "Молочна галузь України: стан, проблеми та шляхи їх вирішення". 8 лютого на Київщині провели зазначене слухання. Дякую ініціатору Андрію Богданцю. По цим слуханням провели дуже хороший захід. Тому глянули ми підприємство "Українська молочна компанія" та "Яготинський маслозавод". За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на всіх слуханнях. Проект рекомендацій було розіслано. Ви могли з ними ознайомитись.
Тому ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації зазначених слухань, направити їх Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Міністерству економіки України, Раді національної безпеки і оборони України, Державній службі з питань безпечних харчових продуктів та захисту споживачів, Національній поліції України, Національному банку України, народним депутатам України, членам міжфракційного депутатського об'єднання за розвиток молочної галузі України. Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію.
Хто – за?
_______________. Іван Адамович, я теж – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Переходимо до питання, інформація Міністра аграрної політики та продовольства України та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України щодо ситуації, яка склалася на українсько-польському кордоні.
Я до слова запрошую нашого пана міністра Сольського Миколу Тарасовича. Микола Тарасович, ми вас слухаємо. Будь ласка.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, я хотів там розказати актуальну інформацію, яка там зараз на хвилину в хвилину, тому що щодо історії між нами і поляками, 99 процентів, що їх з двох сторін – це як про земреформу майже. Це не те і що відбувається, це не про ті проблеми говориться, які там є, а те, що називається проблемами, їх немає.
Яка позиція в поляків? Поляки, протест почався, як частина всього європейського протесту проти, по суті, правда, можна звести до двох вимог, те, що фермери в Європі говорять, чим вони незадоволені.
Перше – це вимоги Зеленого курсу. Рано чи пізно, вони би і так були ці протести і без нас.
Друге – це зменшення або зміна дотацій. Текст в них приблизно такий, якщо Брюссель і наші уряди, рік від року, добавляють нові і нові вимоги екологічні і ми повинні відповідно вкладуватися, щоб модернізувати щось, змінювати або іншим способом їх дотримуватися – це все гроші. І паралельно відкриває ринки Європейського Союзу для всіх решта, там Бразилії, України, Нової Зеландії, Канади і так далі, то, будь ласка, хай Брюссель платить найбільше дотацій за це. Тому що ми в нерівних умовах конкуренції, тому що ці країни, на думку європейських фермерів, вони не так дотримуються екологічних норм і вони не такі жорсткі, як в Європейському Союзі.
Ми просто замічаємо те, що у нас на польському кордоні, ну, наприклад, можна звернути увагу, те, що відбувалося в січні в Іспанії. Іспанські фермери вийшли, мітингували проти приєднання до Угоди вільної торгівлі з Латинською Америкою, блокували авокадо, в порту викидали його і на кордоні між Іспанією і Францією, їх французи не пропускали до себе, тобто в них ще інша історія була. Тому такого в Європі хватає.
У Польщі воно гіперболізовано в нашу сторону. І підсилено чим дуже сильно? Підсилено тим, що ціна на зерно в світі дуже сильно падає уже другий рік і воно всюди низьке. І, очевидно, вони там шукають крайніх і завжди там найперше, що їм приходить в голову, що це через зерно з України. Зерно в Польщу не йде вже не знаю скільки, у них були там різні розповіді, що воно доходить до Вільнюсу, потім повертається в Польщу або до Берліну і назад, вони перевірили, такого жодного випадку не було і не могло бути, тому що це економічно не вигідно, в цьому немає змісту. Але почали лунати там певні заяви, що все рівно нам треба щось робити з українським експортом, українським імпортом в їх випадку, тому що вони забирають наші ринки в Європі. Тут почалася інша проблема, коли вони почали говорити це в контексті Литви і Німеччини, то німці і литовці їм сказали, давайте ми самі вирішимо з Україною як між нами торгувати. А якщо ви вважаєте, що це має бути спільне рішення Євросоюзу, то слідуйте правилам і процедурам спільних рішень Євросоюзу.
Це все відбувається на фоні того, що поетапно просуваються рішення про продовження зони без митної торгівлі, за яку ви сьогодні голосували, щоб підтримати після 5 червня. В проекті рішення, яке там пройшло декілька стадій, у вівторок закінчилися правки в комітеті аграрному, який очолюється Лінсом, частина з вас знайомі, коли їздили в Брюссель, там нічого особливо не попалося. Вчора за цей проект рішення проголосували посли країн. 24 голоси – за, якщо я не помиляюся, проти була Польща, Словаччина і Угорщина, дві, здається, утрималися – Румунія і Болгарія. От вся історія.
Поляки хочуть, щоб ми… зараз вони говорять протест розійдеться, якщо ми з вами домовимося, що не їхати буде в Польщу, крім того, що вже не їде, ще декілька видів продукції – це цукор, яйця, курка, мед, яблучний сік. Що там ще, Тарас Миколайович? Малина, да. Продукти переробки, умовно, мука там, олія ріпакова і соняшникова. На що ми їм говоримо, наступний текст, це так і є, що ми самі таке зробити не можемо, навіть якщо б ми цього не захотіли, у нас буде інша проблема. Сусідні країни, де ми це відстояли, всю історію, що ми цього не будемо робити, у нас такі самі претензії були з румунами, болгарами і ми це відстояли, то вони скажуть, у нас піднімуться свої протести. Вони скажуть, поляки дотиснули свій уряд і у них будуть великі проблеми. Вчора тільки з румунським міністром був, він мені чітко давав зрозуміти, що ви, будь ласка, не піддайтесь полякам, тому що ви нас підставите. Ми тоді з вами домовились і ми сказали, що це неможливо, а зараз виявляється, що це можливо, просто ми щось з вами не правильно робили.
І тому ми не можемо піти зі своєї сторони з поляками, тому що ми відкриємо такий ящик пандори, який неможливо буде погасити в ЄС. Це не відповідає правилам ЄС, але на це вже ніхто дивитись не буде, як минулого року не дивився.
Тому, очевидно, на 99 процентів, я думаю, що буде наступна історія, що Урсула фон дер Ляєн, завтра буде в Варшаві, вони там радісно зустрінуть, буде розмова, що далі будуть всі домовлятися. На наступний тиждень, цілком ймовірно, що фермери їм дожмуть, ми не виключаємо рішення такого від польського уряду, збільшити список заборонених продуктів з України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь, це на експорт, чи транзит, чи взагалі?
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ні, про транзит не йде мова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про експорт.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Про експорт. Хоча там такі заяви звучать час від часу, але на це, я не думаю, що вони підуть.
Тепер, в чому це проблема? Це якась репутаційна проблема, тому що, якщо говорити про цифри там нічого критичного немає. Весь транзит зернових, масла і шроту через Польщу за січень, це 300 з чимось тисяч тонн. Це, як один день Одеси зараз, тобто це така собі історія.
Друге. Там, в принципі, десь 4 проценти нашого експорту, це поляки, але треба мати на увазі, що насправді там велика частина цього експорту від якого вони відмовитися не можуть. Наприклад, той самий соєвий шрот, вони його беруть або у нас, або в Бразилії, через Гданськ, вони там особливої альтернативи не знайдуть і щось інше. Тому більшість бізнесу вже привикли, що з ними працюєш, так можеш переїхати кордон, можеш там місяць стояти, тому там є різні альтернативи по продажам і як рухатися. Вони, звичайно, дорожчі, але, ну, тут зрозуміло, що з цим треба буде жити, частина піде в обхід, частина піде по-іншому. Частина попробує там контейнери через Дунай, я думаю, найближчі дні там піде перші декілька барж. Тому от воно приблизно так буде працювати.
Що, дивіться, в тих всіх міфах... ті всі міфи точно використовують наші сусіди. От, наприклад, посольство наше з тої сторони постійно дежурить, ну, на всіх переходах, якщо ми візьмемо конкретні випадки що відбувалося, вони всі польською поліцією присікалися і це правда. Тобто перший раз, коли зерно висипали, це ще раніше було, йшло на Польщу, да, тобто там є такий Рафал Меклер, ну, скоро по ньому будуть новини, і там поляки самі там подивляться на нього, я думаю, трошки з іншої сторони, ну, не будемо це наперед загадувати, тобто це перший момент.
Другий. Наприклад, коли вони у вівторок розсипали, зрізали там замки, чотири тонни висипали з вагону, їх там за 20 хвилин теж поліція забрала і, в принципі, вони "железку" розблокували в той день, і вчора там вже нічого не відбувалося.
По військовій техніці, один раз був підтверджений випадок зі всього інтернету, коли там на 15 хвилин вони це заблокували і, ну, там якесь слово за слово, приїхала поліція разом з представниками консульства, видернули військовий транспорт і поїхала повз черги.
Інший такий є Назар Смик, який розганяє постійно історію, що йому все блокують. Його знайшли, він в Лондоні, сказали: де твоя машина? В нього це цивільна машина трекер, а не військовий груз, який там офіційно військовий. Сказали: окей, тобі все рівно поможуть, ну, будь ласка, вибери трошки іншу риторику. Він сказав: не треба мені помагати, я сам знаю що мені писати, в нас демократія, я взагалі живу в Лондоні. В результаті поліція все рівно під'їхала, примусово посадила його за руль, того водія, і перепхала цю машину через кордон.
Дивіться, тому тут є історії різні. Якщо ми дивимося деколи що ми бачимо, то поляки розганяли, коли наш водій вийшов і взяв польський прапор, зірвав і щось неприємне з ним тоже зробив, тобто і вони у Варшаві це день крутили. Тому, дивіться, 90 процентів з того, що зараз буде появлятися, - це або корисні ідіоти, або люди, яким за це платять. Ну, точно ні нам, ні їм не треба на це вестися, треба це враховувати.
Проблема в чому? Вся влада, і те, що при владі, і опозиція є заручниками цього. Тому що фермери в кожній країні вміють давити на сльозу, і 77 процентів людей їх підтримують в Польщі, не самий протест проти України, а просто протест проти… Тому що їм важко і треба їм помогти.
От, якщо коротко, яка ситуація. І ситуація, наприклад, коли перекрили наш пасажирський автобус на 15 хвилин, це була інша. Там немає початку відео, всі стояли в черзі, вийшов один з цього і зірвав знову ж таки польський прапор. І вони його відсторонили, в цього хлопця було два паспорти. Я так розумію, один наш, один іншої країни, що усугубило ще ситуацію, не Росії, а інший. І тому там той автобус, біля того автобуса була певна емоція. Більше таких зафіксованих випадків емоцій біля автобусів не було. Тому треба розуміти ці моменти.
Дивіться, на кордоні важко. Ну, з української сторони електронна черга. Коли вам говорять, що там більше машин, більше стоять, то вони стоять тільки в електронній черзі, а не на дорозі. Проблема суттєво збільшена з польської сторони, тому що там електронної черги нема, вони там довгі на в'їзд, стали більші. От реальна фізична проблема, де люди терплять, це з тої сторони. З нашої сторони просто нічого не їде, аграрка, вона поїхала в інші шляхи або просто не їде, тому що там по одній машині відпускають в годину. Ну, це ни о чем. Ну, отак це приблизно зараз виглядає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Є в когось питання, колеги? Тоді я, може, до слова запрошу Деркача Сергія Анатолійовича, заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України, на Zoom. Будь ласка. Ви нас чуєте?
ДЕРКАЧ С.А. Колеги, вітаю! Дякую за запрошення і за слово. Перепрошую, якраз з Кабінету Міністрів їду, тому в машині знаходжусь, тільки виїхав. Чути мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вас чутно.
ДЕРКАЧ С.А. Так, по своїй частині пан Микола вже торкнувся деяких наших питань і фактично те, з чим ми працювали на кордоні і з чим працюємо, перша частина цього, перша частина цих блокад – це були перевізники. Минулого року було три взагалі блокади кордону: перевізники, потім фермери, потім знову перевізники. Я думаю, ми всі пам'ятаємо цю історію.
На сьогодні страйк перевізників, він був зупинений відповідно до угоди, яку підписало польське Міністерство інфраструктури і протестувальники до 1 березня, ось. Але ми бачимо, що ми не бачимо якоїсь чіткої позиції від польського Міністерства інфраструктури про те, що ці страйки 1 числа не відновляться. Чому призупинення? Тому що у протестувальників є дозволи на проведення страйків до кінця березня. Тобто вони фактично якщо захочуть вийти першого числа на страйк, вони це можуть зробити.
Наша задача, те, з чим ми працюємо зараз з Міністерством інфраструктури Польщі, намагаємося, скажемо так, тому що теж знову ж таки комунікація не завжди прямо дуже така ефективна. Що зараз, яка комунікація є? Ми зараз говоримо про два питання, які вони піднімали – це черги на кордонах і друге питання – це…
_______________. Щось у нього пропало.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас пропав звук.
ДЕРКАЧ С.А. Питання ми зняли, оскільки за тих декілька тижнів, коли закінчилася блокада протестувальників, перевізників, і почалася блокада фермерів, в нас за буквально декілька тижнів повністю черги впали до нуля і через це ми показали і в системі "Електрона черга", що в нас взагалі проблем немає. В нас навіть на Ягодині, там черга була місяці, стала буквально два дні. Тому для перевізника два дні – це абсолютно нормальний час для того, щоб забронювати місце в черзі, спокійно собі приїхати на пункт пропуску і перетнути. Тому в цьому немає проблем.
Друге питання про лібералізацію перевезень, ми більше перемовини ведемо з Європейською комісією про те, щоб цю угоду продовжити, тому що Європейська комісія саме є стороною угоди, а не Польща. Польща, звісно, заявила, що вона не буде підтримувати цю угоду. Ось, але їхнє слово, скажімо так, не визначальне. Більшістю приймається рішення про якраз по цій конкретній угоді, ми впевнені, що більшість ми отримаємо голосів з країн Євросоюзу. Але, звісно, не хочеться оскалювати, тому ми з Єврокомісією працюємо над, можливо, якимись критеріями, які будуть внесені в доповнення до цієї угоди, до продовження цієї угоди, і далі ми вже фактично з цими критеріями продовжимо угоду. На сьогодні вона діє до 30 червня цього року і вона точно не буде ні знята, не відмінена. А ось, що стосується продовження, це вже питання, над яким ми дуже активно працюємо.
І останнє, що скажу по деяких моментах, які ми зараз теж з польською стороною пропрацьовуємо, – це Угода про спільний контроль на кордоні, це теж дуже важлива історія. У нас з Польщею шість спільних пунктів пропуску, ми на території Польщі, але законодавчого такого якісного регулювання немає, тому що в Євросоюзі були внесені зміни, а ще за старими, умовно, договорами і домовленостями працює цей спільний контроль. Тому для того, щоб відкривати, от, наприклад, відкривається цього року новий пункт пропуску "Нижанковичі – Мальховице" повністю збудований на стороні Польщі новий. Він якраз теж буде спільний і для цього потрібна якісна нормативна база. От ми підготували таку угоду про спільний контроль. Вона у своєму роді унікальна, напевно, тому що ні з єдиною країною такої угоди Євросоюз не підписував і країни Євросоюзу.
Тому ми я думаю, що будемо першими, якщо все вдасться. Ми погодили зараз фінальний текст, але ще там офіційні погодження, чекаємо на офіційні погодження і плюс Польща хоче погодити цю угоду з Брюсселем з Єврокомісією, а там теж ніби як є питання юридичного характеру, бюрократичного характеру.
І остання теза, що відбувається на кордоні, пан Микола, торкнувся цієї теми, розказав, що дійсно зараз на нашій стороні немає вантажівок практично на всіх пунктах пропуску.
По-перше, особливо нічого не їде, а, по-друге, у нас електронна черга. У нас єдина проблема на пункті пропуску "Нижанковичі-Мальховице" там де ми пілотно зняли електронну чергу на один місяць, там на вимогу і на прохання Міністерства інфраструктури Польщі, щоб припинити той страйк ось. Але склалося так, що там зараз склалися п'ятнадцятикілометрові черги і вантажівки блокують навіть виїзди з приватних будинків, бо вони проходять через населені пункти. Тому там відпрацьовуємо це з поліцією, з транспортною безпекою для того, щоб врегулювати ситуацію.
Але так само думаємо повернути туди електронну чергу, тому що всі, в принципі, вже досить втомилися чекати фізично в черзі і всі звикли, що вони не чекають на дорозі і не живуть на дорозі днями, а живуть нормально собі вдома і чітко в свій час приїжджають до кордону.
Колеги, це коротко по транспорту, по логістиці, по інфраструктурі пунктів пропуску. Якщо є питання – готовий буду відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.
Колеги в кого є питання по тому, що сказав пан міністр і пан заступник міністра? Питань, я так розумію, немає.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо можна я?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Питання в мене стосується зараз перетину кордону, воно стосується швидше тих запитів, які ми направляли до Прем'єр-міністр, що стосуються транспортного безвізу. Ми від комітету хотіли знати яка сума втрат державного бюджету від роботи транспортного безвізу від того, скільки наших підприємств, транспортних компаній надають в Європі послуги? І скільки від тих послуг, які вони надають в Європі, а зареєстровані підприємства на території України, скільки український бюджет отримує коштів? Ми так відповіді цієї не отримали, тобто ми отримали відповідь, там пізніше ми її розглянемо.
В мене запитання, от як, де можна отримати розрахунки по іменно тих підприємствах, які в Європі надають послуги, куди вони гроші платять і скільки тих грошей Україна отримує як держава?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, чи можете ви відповісти?
ДЕРКАЧ С.А. Да, давайте, дивіться, якщо питання до мене, давайте просто, якщо я правильно вас зрозумів, питання стосується українських компаній, які... всіх українських компаній, які виробляють товари? Чи питання стосується...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, питання стоїть, мова іде про транспортний безвіз.
ДЕРКАЧ С.А. Так.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто питання блокування українського кордону розпочалося з автоперевізників, які блокували українських перевізників і виставляли претензії до того, що Україна отримала транспортний безвіз і через те поляки втрачають процент ринку.
У мене виникло запитання, який же має від цього зиск українська держава, тих підприємств, які працюють в Україні, але надають послуги в Європі?
ДЕРКАЧ С.А. Дивіться, по транспорту...
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тобто ми розуміємо, що фізичні особи, ми розуміємо, що фізичні, чи юридичні особи від транспортного безвізу щось там отримали, але яка кількість, що і так далі, і що отримає держава, ми цього не розуміємо.
ДЕРКАЧ С.А. Да, дивіться, колеги, дякую хороше запитання. Давайте так, зараз по цифрам вам не скажу: а) тому що у нас їх просто немає, я маю на увазі у Міністерство інфраструктури, бо за цю історію відповідає Міністерство економіки. Але розкажу вам в частині, декілька слів про транспортний безвіз.
Перше. Ми, як перевізники фактично міжнародні перевізники і раніше здійснювали перевезення в країни Євросоюзу. У нас виникала основна проблема, це була проблема з дозволами, тобто нам потрібно було на кожне перевезення було отримувати дозвіл, з кожною країною окремо. Зараз цих дозволів не потрібно, тому перевезень стало набагато більше.
І дійсно набагато більше стало перевезень саме до, в тому числі, і до Польщі, і з Польщі. Але ключова історія це та, що багато наших підприємств преорієнтувалася з ринків, які були східні на ринки західні. І тому більшість перевезень, звісно, тобто всі перевезення вони у нас йдуть фактично не тільки на Південь, в бік Туреччини, але більшість із них переорієнтувались саме на Європу, тому ринок перевезень значно зріс.
Якщо говорити про економічну вигоду, яку, перше, хочу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас пропав звук. Сергій Анатолійович, звук пропав.
ДЕРКАЧ С.А. За транспортним безвізом ми не прирівнюємося до перевізників Євросоюзу. Нам надали право виключно здійснювати двосторонні транзитні перевезення без дозволу. Але ми не маємо право, наші перевізники, здійснювати каботаж, тобто робити перевезення всередині Європейського Союзу, те, що дозволено, наприклад, польським перевізникам, німецьким, будь-яким перевізникам будь-якої країни-члена Європейського Союзу. Тому ми обмежені дуже сильно і ми неповноцінно конкуруємо з європейськими компаніями, вони заробляють саме на внутрішніх цих перевезеннях. Ми можемо доставляти тільки в Україну або з України. І, звісно, кількість перевезень зросла, якщо ми подивимося по цифрах, то ми побачили, що кількість перевезень зросла в два рази приблизно перед початком повномасштабного вторгнення. Що це нам дало для нашої економіки?
Перше. За останніх два роки українські підприємці, як перевізники так і компанії, це є сільськогосподарські, до речі, компанії великі, це і компанії, які займаються паливом. Вони купили і поставили на облік майже 30 тисяч вантажних транспортних засобів. Це вантажні транспортні засоби категорії "Євро-5", "Євро-6" – це нові екологічні машини вже, тобто це великі, так само, надходження до бюджету. Крім цього, звісно, від економічної діяльності збільшилося, скажемо так, надходження до держбюджету від роботи цих компаній, це нові робочі місця і так далі.
І останнє, що для наших підприємств і громадян – це те, що товари, які, наприклад, ми ввозимо імпортні навіть нашими перевізниками, вони все одно є… перевезення є дешевшими дійсно, якщо порівняти українського перевізника і німецького, то український перевізник буде дешевший, але німці в принципі і не збираються там особливо їхати до України, тому що у нас на сьогодні ведуться бойові дії і ніхто з них не має сильного бажання сюди їхати. Тому наші перевізники забирають ці контракти, контракти дешевші і завдяки цьому, і товар так само здешевлюється завдяки трішки дешевшій логістиці. Ось такі… я не знаю, чи я відповів повноцінно на ваше запитання, але з того, що я почув, відповідаю. Якщо є якісь додаткові, давайте, я готовий далі коментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Анатолійович.
Є ще запитання до наших шановних пана міністра та… Дякую.
Тоді я пропоную взяти інформацію до відома. І переходимо до наступного питання. Інформація щодо звернень направлених до Прем'єр-міністра України і Кабінету Міністрів на виконання рішень комітету за період з 01.01.2023 року по даний час в рамках здійсненого комітетського контролю.
Будь ласка, Олександр Георгійович.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Олександре Васильовичу, шановні члени комітету! У секретаріаті було проаналізовано, фактично за рік і ще один місяць, всі звернення, які були направлені за результатами голосувань на засіданнях або на ім'я Прем'єр-міністра України або на уряд.
Хочу доповісти, всього звернень було 21, по 18 з них були надані вичерпані відповіді. Основні міністерства, до яких стосувалися ці звернення це 4 міністерства: Мінагрополітики, Мінінфраструктури, Міністерство економіки та Мінфін.
Хочу зазначити, що по двом зверненням відповіді були надані не в повному обсязі, особливо це стосується нашого рішення щодо розвитку гідротехнічної меліорації, яке стосувалося передачі об'єктів від Держводагентства до агентства меліорації і рибного господарства, яким не виконуються норми Закону про об'єднання водокористувачів та які об'єкти не були передані до цього часу, і процес триває, але це грубе порушення норм прийнятого закону.
Друге питання. За рішенням 10 січня цього року було проаналізовано стан виконання Прикінцевих положень двох Законів: про фонд гарантування кредитів в сільському господарстві та про внесення змін у Закон про промислове рибальство та рибне господарство. Там не було надано відповіді по третьому пункту, яка стосується притягнення до дисциплінарної відповідальності профільного заступника міністра, який відповідає за рибну галузь. По двом питанням строки виконання ще не настали, це наше звернення щодо недоліків започаткування реформи рибної галузі, від 6 лютого цього року, а також щодо інформації про доступність кредитів за програмою "5-7-9". У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Георгійович.
Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую. Олександр Георгійович.
Ви правильно замітили, що деякі відповіді були надані, деякі не були надані. Мене зараз більше хвилює, шановні колеги, щодо відповіді по Фонду гарантування кредитів, оскільки ця дана відповідь була дана не Кабміном, а вона була розписана Міністерство аграрної політики, яке потім дало відповідь.
Що від себе я хотів би зазначити, що виконавча влада черговий раз намагається ввести нас в оману. На минулих засіданнях комітету нами було заслуховано, як міністерство дотримується та реалізує вже проголосовані нами законодавчі ініціативи. По результату нам довелося звернутися до Прем'єра щодо відкриття дисциплінарних проваджень, як вже було щойно зазначено, ніж чітко відображає діяльність самого Міністерства аграрної політики.
Ми звертались, щоб Кабінет Міністрів провів склад Наглядової ради Фонду часткового кредитування у СГ у відповідності до закону. Натомість питання розгляду на Кабміні, як ми просили, на МінАПК. На кого скаржимось, той і відповідає. На мою думку, це певний абсурд.
Знову МінАПК намагається маніпулювати нормами закону про фонд та нормативно-правовими актами, причому дуже вибірково, що ми бачимо, а щось ні.
Я вам хочу пояснити, що на деякі норми цього закону Міністерство аграрної політики закриває очі, на деякі, ті які вважає за потрібне, відповідає.
Так ознайомився з відповіддю міністерства стосовно призначення пани Кави на посаду члена Наглядової ради фонду, де Міністерство аграрної політики зазначає, що перевірило його досвід роботи у відповідності до Національного класифікатора України, класифікатор професій, що саме зазначено. До досвіду роботи на керівних посадах фінустанов ураховано час роботи головним фахівцем в інформаційно-аналітичному відділі товариство "Фінансова компанія "Сократ", час роботи головним економістом представництва банка UBS АG та відомостей тільки робота на громадських засадах головою Наглядовою ради Державної іпотечної установи. Хотів би зазначити, що дана іпотечна установа не є фінансовою установою. А також взяти до уваги досвід роботи на посаді заступника міністра фінансів України. Хотів би зазначити, що Міністерство фінансів теж зазначається класифікатором як не фінансова установа.
Виникає питання. Положення про Міністерство аграрної політики. передбачено повноваження брати до уваги якісь факти, чи дотримуватися Конституції України, законів України та підзаконних актів.
На мою особисту думку і я вважаю, що багато раз вже Міністерство аграрної політики воно завжди зазначало, що воно працює, відповідає в рамках Конституції та законодавства. А в даній відповіді ми бачимо, що вони беруть до уваги, беремо до уваги факти, а не норми закону.
В законі чітко визначаються вимоги до представника держави у Наглядовій раді Фонду часткового гарантування кредитів. Членами ради Фонду можуть бути особи, які мають вищу освіту, досвід роботи в фінансовому секторі не менше 5 років, у сукупності, у тому числі, на керівних посадах фінансових установ, не менше 3 років та бездоганну ділову репутацію.
До речі, я відкривав цей класифікатор, який ви в листі зазначали, цікава це по суті книжечка. Знаєте що я там побачив? Взагалі відсутність посади головного фахівця у фінансовій сфері. При цьому посада головного фахівця наявна у сфері сільського, лісового та водному господарстві, у риборозведенні, рибальстві та природо заповідній справі, у промисловості, будівництві, у транспортній сфері, а також в складському господарстві та зв'язку.
То що? То що ви там перевіряли, представники міністерства? У мене це питання.
Ще раз звертаю увагу представників Міністерства аграрної політики, що виявлення факту невідповідності члена ради Фонду вимогам встановленим саме Законом про Фонд часткового гарантування кредитів, є підставою для дострокового припинення його повноважень частина чотирнадцята, стаття 8 Закону саме про це, якщо ви не побачили.
Дякую, що вислухали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все зрозуміло, ми цю інформацію беремо до відома.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я не просто прошу її брати до відома, я в кінці свого виступу чітко зазначив, пане голово, що законом передбачено, щодо невідповідностей Кабмін повинен прийняти міри щодо перегляду члена Наглядової ради і його в подальшому звільненні та призначенні нового.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми тоді, Артем Олегович, ми за цю пропозицію вашу будемо голосувати, я так розумію? Чітко пропозиція...
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Повторно звернутися до Прем'єр-міністра України...
ЧОРНОМОРОВ А.О. До Прем'єра, а не розписувати на Мінагрополітики, тому що ми вбачаємо тут порушення законодавства саме в Міністерстві аграрної політики. Ми хочемо почути роз'яснення безпосередньо Кабінету Міністрів, саме Кабміну.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Згоден.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Георгійович, я прошу не радитись з заступником, нібито підходить або не підходить. Ми тут трошки по різні сторони барикад, Олександр Георгійович, якщо ви не забули, або ви сядете коло мене. Бо це, знаєте, як гра в піддавки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, тоді...
_______________. Мені здається, що Прем'єр-міністр однозначно перепише це на профільне міністерство, там іншого немає, там просто є положення і все. Він буде діяти згідно положення.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто хотів зазначити, що ми приймаємо якісь певні законодавчі норми, за які ми відстоюємо на трибуні. І я колег... теж вас запрошую до інших законів відстоювати на трибуні по правках, особливо коли ви йдете ...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Звертаємося до Кабміну з дотриманням останнього...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування пропозицію нашого колеги Чорноморова Артема Олеговича щодо звернення до Прем'єр-міністра по роз'ясненню, по тому, що говорив Артем Олегович. Я правильно розумію?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, в частині представництва пана Кави в Наглядовій раді Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, колеги, ставимо на голосування. Будь ласка, хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 – за. Рудик?
РУДИК С.Я. Завжди – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто утримався?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримались? 2 – утримались. Рудик не голосував.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, рішення прийнято.
Наступне питання – інформація про основні положення проектів закону про внесення змін до деяких законів України щодо обігу насіння сортів бавовника в Україні (реєстраційний номер 10427), а також про внесення змін до деяких законів України щодо поширення сортів бавовника в Україні (реєстраційний номер 10427-1).
Я до слова запрошую нашого колегу Чернявського Степана Миколайовича. Будь ласка, Степан Миколайович, ми вас слухаємо.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день. Хотів би представити законопроект 10427 і хотів би зазначити, що… і також 10427-1, вони подавалися в різний час, але ідею я вам зараз розкажу, що це законопроект пропонує.
Цим законопроектом пропонується створити сприятливі умови для обігу насіння найкращих сортів бавовника в Україні, а також для підтримки відновлення важливої цієї галузі. Що саме по спрощенню? Це спрощення процедури державної реєстрації сортів та/або державної реєстрації прав на сорти бавовника без проведення кваліфікаційної експертизи, введення в обіг насіння сортів бавовника та їх використання без проведення сертифікації насіннєвого матеріалу, ввезення на митну територію України досліджені державні апробації та промислового виробництва генетично модифікованого бавовника, а також продукції, виробленої із його застосуванням, без державної реєстрації ГМО та отримання відповідних дозволів.
Колеги, хотів би звернути увагу, що саме цей законопроект і ідея його виникла, тому що сьогодні в військовий час саме виробництво бавовника – це є сировина для нашої промисловості і, якщо ви здогадуєтеся, це і сировина для нашого оборонного комплексу. І ці законопроекти вже потрібно приймати було вже вчора, скажемо так, і я хотів би вас особисто звернути увагу, бо час спливає і, якщо ми його терміново не приймемо, ми втратимо мінімум ще рік. Бо ми в цьому році планували... так ідея в чому? Щоб завести ці сорти бавовника з ГМО, щоб можна було висіяти демополя і побачити як буде вести себе цей бавовник в Україні.
Є листи в мене і від Українського клуба агарного бізнесу про важливість прийняття цього законопроекту. Також у мене є і висновок Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії, це про те, що бавовник, ГМО-бавовник, він не буде зашкоджати саме зерновим культурам і не буде... він не самозапилювач і немає в нього перехресного запилення.
Так, що ще? Чому саме два законопроекти, да, які подали спочатку 10427, а потім 10427-1? Господарі сортів, вони були занепокоєні в першому законопроекті 10427, що вони не зможуть контролювати саме ті сорти, які вони будуть надавати сюди. І тому для захисту інтелектуальної власності додали ще це видачу патентів. І ми додали, щоб не втрачати часу, саме про видачу патентів, ми зареєстрували і вписали в новий законопроект 10427-1 саме це про патенти, і збільшили там на 12 місяців після закінчення воєнного стану про реєстрацію.
Колеги, хочу, ну, я дивлюся, що тут... ну, сейчас, мабуть, Тарас Миколайович ще від міністерства скаже, ну, прошу вас підтримати цей законопроект. Також, також, що я хотів би вас попросити, і це ще і Асоціація українського аграрного бізнесу, що вони саме просять прийняти цей законопроект за основу і в цілому.
Тому, колеги, може, міністерство скаже слово? У мене все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я дякую.
Дивіться, колеги, це дійсно такий… ну, законопроект, він дуже потрібний. І ми повинні розуміти, що тут є ще терміни, тобто ми не можемо зараз проговорити там два місяці, він через два місяці буде, а знову потрібен аж через рік. Тобто нам треба зараз доволі швидко це зробити.
Перше. Я би хотів, щоб колеги всі зрозуміли, що вирощувати можна в нас в Україні тільки в одному місці – це в Бессарабії, і те, там в якісь тільки частині. Тобто він не буде рости кругом, тому що відповідно треба кліматичні умови для того, щоб воно цей… Для Одеси, я думаю, що це… для Бессарабії це буде досить такою культурою, ще треба знайти тих і зацікавити тих людей, хто схоче тим займатися. Бо це, знаєте, закон прийняти – це є одна частина, а друга – треба попрацювати обов'язково. Я думаю, що це якраз міністерство і депутати, які з півдня України, вони би мали знайти зацікавлених осіб, хто би хотів цим займатися.
Ну, і третє питання, що, дійсно, бавовник сьогодні використовується для виробництва пороху, і це дуже потрібно країні. І сьогодні це архі потрібно країні. Тому ми це закупляємо сьогодні. Якщо би нам вдалося це зробити і аграрії би пішли і спробували цей… це би для нас було такою досить-досить великою справою.
Тому я десь прошу це підтримати і проголосувати його в цілому, і дати можливість, дійсно, спробувати зробити щось таке неймовірне для країни, я вважаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Представники міністерства. Висоцький Тарас Миколайович, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати. Дякую, Олександр Васильович.
До сказаного хотів би додати, що, дійсно, термін посадки – це 1-20 травня, пізніше вегетації не буде дозволено. Тому фактично, щоб в цей рік встигнути, це 1-20 травня або наступний рік. Чому? Тому що специфіка бавовнику, чому він не може у всіх регіонах, має бути дуже висока температура, там мінімум 30, а той і 35 градусів, ну, мінімум 30 достатньо під час цвітіння.
Якщо такої температури не досягається, він просто не зав'язується і все, не буде цього джерела. А таких температур, ми по Укргідрометеоцентру дивилися, вони дійсно системно, ну, раз в 10 років може не бути, але 9 з 10 років вони наразі є в Бессарабії, вони також є на крайньому півдні Херсонської області, але лівобережної, ми розуміємо, вони також є в Криму, але це все в перспективі. Це такий момент, чому саме цей регіон і чому тільки перше-двадцяте, бо там вегетація приблизно три місяці. І ці цвітіння через півтора-два, його треба в липні взять, бо потім уже може не бути таких температур. Бо навіть якщо на зрошені його в середні червня посіяти, зрошення може дозволяти вегетацію, але буде цвітіння вже тоді, коли піде зеніт на спад, і не буде цих температур. До речі, він може рости, як із зрошенням, так і без, тут не принципово. Звісно, зрошення добре як страховка, але це не є обов'язкова інвестиція капітальна така, як зрошення, можна і без.
І чому ГМО? Тому що 96 відсотків, це офіційні дані USDA, 96 відсотків світових площ бавовника – це ГМО. Тобто тут інших варіантів нема, щоб воно рахувалося в частині, я маю на увазі, ефективності, треба брати саме ефективне насіння. Це тільки ГМО у всьому світі, Європа, Китай, всі це визнають. Тут ніякого немає контакту з харчовими продуктами чи із споживанням людьми, тому воно тільки такий термін.
І підтримуємо, чому перш за все тире 1? Тому що, дійсно, в перспективі все рівно треба пройти випробування, зареєструвати. Для випробувань треба, зазвичай, два успішних роки, але вдруг якийсь рік не вдасться з погодних умов, то має право заявник ще на третій рік продовжити. Тому 36 – це максимальний. Звісно, всі будуть старатися за 24 зробити, але вдруг форс-мажор, щоб потім також уже постфактум, але мали змогу зареєструвати ці сорти в Україні.
Дякуємо. І також готові у разі наявності запитань додатково відповісти чи почути коментарі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.
Будь ласка, колеги, в кого є якісь запитання, можливо пропозиції?
_______________. У мене тільки трохи невелике нерозуміння тієї ситуації. Там один закон і другий альтернативний. Я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони доповнили просто. Степан Миколайович сказав, що там…
_______________. Я не розумію, який законопроект підтримає міністерство?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Міністерство, тире 1, тому що там 36 місяців, а у звичайному 24, на реєстрацію. І в тире 1 чітко захищені інтелектуальні права власника, тобто патенти, в першому цього не було передбачено – в основному.
У нас три компанії, насправді, власниками, там знову ж 90 відсотків, досить великий ринок, це BASF, Bayer і Korteela. І, щоб ми для себе ще розуміли, який дійсно дефіцит бавовнику. Великим є виробником бавовнику України Центральної Азії, там може бути Узбекистан, Туркменістан. І там застосовується ручна праця дітей, підлітків, дітей на зборі. Не скрізь є механізовано, не скрізь комбайни, бо історично він руками збирався. І через це було заборонено імпорт бавовни в Європейський Союз, понад 10 років. Цього року заборону Європейський Союз зняв, хоча діти далі використовуються, тому що це мега зараз дефіцит просто у світі.
_______________. Ще можна запитання до міністерства?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.
_______________. Скажіть, будь ласка, тут зазначалось від наших шановних колег, що даний ресурс йде на виробництво пороху, в майбутньому це БК. Скажіть, будь ласка, є відгуки від Укроборонпрому або його профільних підприємств щодо технології залучення бавовника саме в Україні, для виробництва пороху? Чи є ця технологія в Україні? І є потреба. Наприклад, лист від Укроборонпрому, про те, що є потреба до залучення великої кількості бавовника для того, щоб цю сировину переробляли і з неї робили потім вибухові речовини.
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, те, що целюлоза використовується, це факт. Скажемо, тут виробництво має запустити ... (Не чути) промисловий і вони просто зараз імпортують. Чи вони візьмуть її тут, це вже вони не зупиняться через це, але ж це для нас мінус.
_______________. Мова йде про …(Не чути)
_______________. Так. Я не знаю, як …(Не чути)
_______________. Ще можемо запросити директора Павлоградського заводу пана Шибанова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, в принципі, позиція скажемо так, по цьому законопроекту…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Якщо буде ласка комітету, у мене є пропозиція, чи ми можемо зараз його включити в порядок денний і проголосувати є більшість і кворум є. Ну, дійсно, це дуже потрібно і це, ми зареєстрували саме альтернативний, щоб врахували і позицію власників інтелектуальної власності сортів, щоб цей закон пройшов як можна скоріше.
Що нам зараз втрачати ще там два тижні? Ну це ми просто не встигнемо до травня місяця завезти ці сорти. Я вас дуже прошу включити, якщо можна, пропозиція така. І якщо комітет буде… Я не бачу в цьому проблеми.
(Загальна дискусія)
За основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу. За основу і в цілому – це фактично в залі нікого не…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дивіться, якщо ми тільки в основному і це буде друге читання, то ми тоді можемо ще тягатися, ще рік можемо його приймати, це не проблема.
(Загальна дискусія)
Ну да, я думаю, що треба, я ще хочу і сказати, мало того, треба побігти по залу, по фракціям, всім пояснити і на Погоджувальній, і голова комітету повинен виступити і всі зрозуміють, наскільки це важливий законопроект і прийняти. Тому що може, не може, давайте спробуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, в мене пропозиція, ми ніколи не користувалися пропозицією невідкладності. Ми ж маємо право як комітет, правильно, рекомендувати його Голові Верховної Ради, як невідкладний законопроект?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми маємо право, але визначає Верховна Рада.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так давайте тоді проголосуємо з пропозицією проголосувати в першому і другому читанні за основу і в цілому і з позначкою як невідкладний. І будемо говорити з керівництвом Верховної Ради, будемо говорити з фракцією для того, щоб якомога швидко, це таке питання, його можна за 15 хвилин в залі проголосувати.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, я, моя думка, оскільки там відкривається питання стосовно сортових, сортів і таке інше, оскільки у нас є зараз і звернення надходять до певної законодавчої, так сказати, розбіжності в Законі 3680-д про сорти, коли ми приймали, є там певні нюанси, я підтримував би цю ініціативу, але за основу, оскільки потім мною будуть подані правки для того, щоб внести певні зміни також до Закону 3680-д, оскільки ми відкриваємо по суті норми закону щодо сортових якостей.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми сьогодні, в нас була пропозиція розглянути саме представлення цього законопроекту для того, щоб всі розуміли, що це за законопроект, навіщо він потрібен і так далі. Я думаю, що ми можемо зробити таким чином – назначити засідання онлайн на найближчий тиждень, щоб всі змогли прочитати цей законопроект, бо його, якщо чесно, ніхто не читав.
По-друге, дійсно, там повинні бути, ми ж повинні там широке коло і насіннєві асоціації повинні бути, і представники УКАБ, які написали листи, це нормально обсудити і прийняти рішення чи ми робимо це за основу та в цілому, але ми можемо це кулуарно між собою проговорити для того, щоб розуміти чи рухаємося швидко, чи як дав пропозицію Артем Олегович, бо це дві різні пропозиції, по-різному треба мені буде це проговорювати на Погоджувальній раді, бо це, те, що ми проголосуємо, це не означає, що він піде навіть в зал, а нам потрібні не шашечки, а їхати, розумієте.
Тому давайте сконцентруємося на тому, щоб я був готовий до Погоджувальної ради, навіть, навпаки, піду заздалегідь для того, щоб проговорити чи можливо буде поставити за основу і в цілому. Якщо я буду розуміти, що це можливо, ми проголосуємо, якщо ніхто не буде проти. Я думаю, це…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Я ж про що говорю, це треба підготовча робота.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Діло в тому, що ми маємо розуміти ще одну річ, після війни це нікому не дуже там буде і потрібно, розумієте? Тобто його...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, ви все чітко пояснили. Ми всі все розуміємо. Петро Васильович, будь ласка.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, оскільки ми не встигаємо з посівами, терміни посівів, то я пропоную розглянути питання: за основу і в цілому. Давайте поставимо на голосування, потім пізно буде. Розумієте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, ми тоді це...
_______________. Постав на голосування одну пропозицію і іншу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, законопроект треба як мінімум продивитися і проговорити з і Міністерством оборони. Правильно? З насіннєвими асоціаціями, ну, це повинно бути... Ну, ми не можемо так зараз...
_______________. З Міністерством оборони про що говорити? Олександр Васильович, ну, щось ви не в ту це...
_______________. Так ви ж самі акцентуєте увагу на те, що це виробництво для військових, як про що говорити з Міністерством оборони?
_______________. Не для військових, говоримо, це сировина.
_______________. Тоді з представником Укроборонпрому.
_______________. Мінстратегпром.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
_______________. Стратегпром, Камишін, пан Камишін.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді я, що прошу?
_______________. За основу я в любому випадку підтримую цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, давайте все чітко. Законопроект був поданий, ми сьогодні розглянули представлення його. Нам потрібні висновки ГНЕУ і всі документи для того, щоб ми як мінімум могли його в зал ставити і провести у себе... Ну, тобто, дивіться, є процедурне питання, я – не проти і я бачу, ніхто не проти.
_______________. ГНЕУ ... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, його ж немає ще.
_______________. Висновків нема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І зараз я думаю всі, це не секрет для наших колег з інших фракцій, що зараз на Погоджувальних радах дуже жорстко ставляться на представлення законопроекту саме на Погоджувальних радах, що вони повинні бути максимально чіткими, зі всіма висновками і так далі.
В нас цього ще нема, тому в нас невеличкий час, якщо ми десь за тиждень все зробимо, то ми за тиждень зможемо це проголосувати в онлайн, зробимо навіть одне голосування по одному законопроекту та і все. Я думаю, що це нормально буде.
Добре, колеги. Тоді "Різне" ще є. В кого є якісь пропозиції?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, ну от дивіться, є... Я вибачаюсь, пане голово. Є пропозиція поставити на голосування – поставте. Пройшла – пройшла, не пройшла – не пройшла. Які питання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так причому, що пройшла, не пройшла? У нас, дивіться, Іван Адамович, я тут не проти цього, просто щоб ви розуміли. В нас є процедура.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так поставте на голосування, які ж питання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми законопроекти повинні, якщо ми їх розглядаємо, ми заздалегідь повинні ставити в порядок денний. Ми в даному випадку це не зробили, нема висновку ГНЕУ, навіть хлопці ніхто не читав, це представлення.
_______________. Олександр Васильович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його можемо поставити на голосування і голосувати на наступний порядок денний, давайте навіть скажемо в який день і яка година, все, затвердили, підключилися, проголосували, всі підготовлені. Тому що треба і представники насіннєвих асоціацій потрібні нам. Так? Так. Потрібно висновки ГНЕУ. Так? Так. Все. І я ще встигну поставити цей законопроект навіть на порядок денний сесії. Мені треба провести консультації завтра.
_______________. Олександр Васильович, в мене все ж таки пропозиція, давайте, якщо ви там… у вас якісь сумніви з приводу висновку ГНЕУ там і всього іншого, давайте хоча б тоді за основу його поставимо, це як мінімум. У нас час іде, ми навіть могли б його проголосувати за основу і в цілому зараз на комітеті. Все одно від комітету буде залежати, коли ви будете виносити його на Погоджувальну раду. Ви б могли його просто потім притримати в комітеті, не виносити на Погоджувальну раду, дочекатися висновків ГНЕУ і висновки насіннєвих організацій, і всіх представників. І після цього у нас було б готове рішення, і ми б вже з висновками його зразу подали, незалежно від комітету. ви в будь-який момент могли б його, незалежно від рішення комітету, подавати на Погоджувальну раду.
Тому давайте, щоб процес запустити, як мінімум, хоча б проголосуємо за основу. Але я все ж таки наполягав би на тому, щоб ми голосували зразу за основу і в цілому.
_______________. Шановні колеги, оскільки сьогодні автором законопроекту наш колега Чернявський Степан Миколайович, я думаю, що пояснювальна записка вже сьогодні до вечора буде. Чітко кожному зрозуміло, що в терміни посіву ми не встигаємо. Тому давайте проголосуємо, а через три дні ми зберемо повторне в онлайні засідання і підтвердимо. Ми вже будемо знати чітко, можливо, він завтра піде і вирішить всі питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І навіть, якщо там виявляться якісь недоліки в цьому законопроекті, ми завжди зможемо переголосувати наше рішення в комітеті, – це вже буде як запасний варіант.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Взагалі будь-який сигнал вам вирішувати, звісно, як. Але будь-який сигнал не розгляду, а якийсь протокольний комітету буде важливий, бо компанії питають. Умовно, все рівно з день воно не завезеться. Тобто, щоб завести це не так, що воно десь лежить, дефіцит і все. Тому якщо би ви могли якесь протокольне все рівно те чи інше рішення прийняти, воно було б важливе. Для цих транснаціоналів така бюрократія важлива. Вони побачили, ага, політична підтримка є, вони б уже готували це насіння. Якщо Президент підпише 15 квітня, до 1 травня... треба цей сигнал дати. Якщо можна все-таки було б якийсь такий сигнал дати від комітету, то воно би допомогло.
_______________. Колеги, я ще хотів би додати. Якщо проголосуємо так скоріше, теж це про посил теж правильно, бо ми плануємо зробити в Одесі ще семінар по бавовнику, запросити і насіннєві асоціації, і бізнес, і фермерів, і провести такий семінар саме по бавовнику. І якщо ми приймемо зараз хоч це буде сигнал, якщо комітет прийме, це теж буде позитивно, скажемо так. Люди і бізнес подивляться, що ми дуже серйозно відносимося до цього, і я думаю, що буде позитив від цього.
_______________. Тарас Миколайович правильно каже, що бізнесу треба підготуватися, треба оптимізуватися, треба накопичити кошти, треба проплатити, треба щоб виробники виготовили це насіння, щоб вони його пофасували, склали на складі, підготували до відправки. Це теж час. Якщо ми дійсно його приймемо і Президент його підпише в квітні місяці, то воно ніяк не встигне виробитися і доставитися в Україну до посівної. Тобто тут треба, дійсно, посил, сигнал, що ми над цим питанням працюємо. Виробники чи перевізники, чи реалізатори насіння вже займаються, представники займаються підготовкою контрактами і всім іншим, а ми працюємо над законопроектом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене до вас, пане голово, запитання. Скажіть, будь ласка, при формуванні порядку денного ви обговорювали з автором законопроекту про те, що сьогодні буде прийматися рішення по цьому законопроекту?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми обговорювали, що сьогодні буде презентація, бо ніхто не розуміє, що це за бавовник, навіщо він потрібен. Сьогодні Степан Миколайович про це проговорив, його доповнив Тарас Миколайович. Тому я вважаю, якщо ми так домовились, то треба так і робити.
_______________. Шановні колеги, рішення комітету це всього-на-всього рекомендований характер носить. Ми ж не приймаємо, зала прийме рішення. Ставте на голосування, що ми торгуємося?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Та навіть не в цьому питання. Просто ми говоримо, в нас саме головне – це терміни, терміни і сигнали… да, все. Те, що вони рекомендальний, це зрозуміло. Навіть якщо ми за основу і в цілому проголосуємо, це буде рекомендальний. Але ж ми не говоримо зараз про голосування в залі. Ми говоримо про те, щоб зрушити цей процес з місця, і все. Давайте не за основу і в цілому, давайте за основу приймемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас були домовленості, давайте рухатися по домовленостях, ну, це ж чесно. Ми можемо назначити навіть зараз день, коли будемо проводити наступне засідання комітету. Будь ласка, ви можете пропонувати…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, давайте тоді домовимося, що ми там якісь там дедлайни, терміни ставимо по фідбеках, по інформації, по ГНЕУ, по асоціаціях, і щоб ми, наприклад, погодили зараз на комітеті, що ми зберемо термінове засідання, наприклад, позачергове комітетське…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Олександр Георгійович, скажіть, будь ласка, от, на вашу думку, за скільки можуть нам зробити цей висновок приблизно?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, після моїх прохань не раніше наступної середи. Сьогодні вже середа, кінець дня, хоча б чотири робочі дні, щоб ми його отримали у вівторок, треба дати експертам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Окей. Давайте тоді зробимо наступне. Попередньо на наступному тижні ми зберемося онлайн по одному цьому питанню. Якщо, може, щось добавиться ще, добавимо ще там щось. Але я думаю, що одного буде достатньо. Але ми будемо вже… ну, проведемо нормально. І я хочу, щоб всі в чаті висказалися, чи за основу та в цілому, чи за основу. Це теж дуже важливо для прийняття рішення саме на Погоджувальній раді, вже яка буде перед винесенням цього законопроекту в зал. (Загальна дискусія) Дивися, я ж про це і говорю.
Дякую. Колеги, "Різне". Все, тоді оголошую комітет закритим, будь ласка.