СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
від 10 листопада 2015 року
Веде засідання Голова Комітету Т.В.КУТОВИЙ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго дня. 18 зареєстрованих народних депутатів на засіданні комітету. У нас є кворум, можемо починати нашу роботу. Секретар, Лунченко Валерій Валерійович, присутній. (Абсолютно дуже важливо). Всі отримали порядок денний, як ми і домовлялися минулого тижня. Є якісь зауваження до порядку денного? Будь ласка.
Народний депутат Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Тарас Вікторович, на попередньому засіданні комітету я вносив пропозицію розглянути на наступному засіданні законопроект 3002, який розглянув Комітет з питань економічної політики, а мав би розглядати наш комітет і чомусь в порядку денному його немає. Просив би пояснення. Якщо ми можемо, давайте його розглянемо сьогодні, я таку пропозицію вношу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Іванович, дивіться, про що ми домовилися, і відповідне рішення комітету було виконане. Ми домовилися, що ми скеруємо на Голову Верховної Ради лист з проханням як мінімум внести наш комітет в перелік комітетів, в юрисдикцію фактично яких потрапляє цей законопроект. А як максимум, те, що ми просили, і ми як комітет вважаємо, що цей законопроект є у віданні нашого комітету. Відповідний лист в той же день ми відправили від комітету. Він вже отриманий Головою Верховної Ради. Я мав з ним коротку розмову. І зараз вони фактично в роботі та з усіма зацікавленими особами, в тому числі авторами, думають, яким чином це зробити. Буквально сьогодні навіть було дві розмови на цю тему.
Наступний тиждень у нас сесійний. Я обіцяю, насправді питання уже резонансне, і, чесно кажучи, заради цього закону ми можемо навіть окремо зібратися і обговорити його, тому що воно переплітається з дуже багатьма питаннями, в тому числі воно, ви знаєте, є декілька законодавчих ініціатив в дорозі. Одна законодавча ініціатива, яка вже вивішена на сайті Держгеокадастру, там, де вони мають своє бачення розвитку фактично земельної реформи і використання земель. Є сьогодні в порядку денному питання мораторію, яким ми так само Кабмін зобов'язуємо подати до Верховної Ради відповідні законодавчі акти. Є вже ця ініціатива, яка насправді до певної міри протирічить уже тим ініціативам, які є сьогодні від Держгеокадастру. Тому нам все це якось до купи треба звести, для того щоб мати узгоджену позицію.
Я сьогодні мав так само розмову з головою Держгеокадастру, присутнім тут, ми це питання сьогодні з ним обговорювали. І я думаю, що на цьому тижні, ну, умовно кажучи, завтра-післязавтра ми повинні це питання вирішити. Я би хотів завтра, щоб в четвер, можливо, ми зібрали ще одне таке позапланове засідання комітету. Тому воно на контролі, 3002, і абсолютно гарантую, що ми цим питанням займаємося. Дякую.
Колеги, за порядок денний є ще якісь… Будь ласка, Мушак Олексій.
МУШАК О.П. Тарас Вікторович, у мене прохання додати пункт "Різне". У нас в четвер буде день економіки, в тому числі і будуть наші законопроекти голосуватися. Але на даний момент вони дуже в кінці знаходяться списку.
Це раз. І я хотів би все ж таки ще раз закликати там своїх колег, щоб ми всі спрацювали як єдина команда. І друге, я б хотів поговорити про відновлення контролюючої функції парламенту, а саме ситуація, яка склалася з технічною допомогою в сфері АПК, я б хотів деякі речі проговорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, декілька питань. Те, що стосується порядку денного і питання пов'язаного з дерегуляцією. Можливо, ви мали можливість спостерігати за Погоджувальною радою. Я якраз наголосив на цьому питанні. При чому наголосив дуже категорично в контексті того, що 50 законів у нас стоїть в економічному блоці. І насправді два там, два аграрних, але я сказав про один, оскільки хотів зосередити увагу якраз на дерегуляції. Ми це питання підняли і я його виніс в письмовій формі Голові Верховної Ради. І сподіваюся, і моє прохання було бачити його хоча би там в першій десятці законопроектів, які будуть розглянуті в четвер. Тому це питання ми підняли.
Тепер питання, які стосуються технічної допомоги, грантової допомоги, іншої допомоги і так далі. Перший момент, що стосується контрольної функції парламенту. Ну, чесно кажучи, там будемо відверті, це не є межею компетенції комітету, оскільки згідно законодавства України контроль здійснюється в межах застосування законодавства, яке відповідним чином приймається Верховною Радою. Але, в свою чергу ми не можемо бути неусвідомлені, по-перше. А, по-друге, не можемо байдуже дивитися на ситуацію, яким чином здійснюється підтримка українських реформ з боку наших європейських, американських партнерів. Тому, звичайно, було би дуже цікаво це питання висвітлити якимось чином. Єдина проблема полягає в тому, що фактично немає єдиного реципієнта від якого ми могли би це почути. На мою думку, єдиним реципієнтом таким централізованим у якого ми можемо це спитати – це міністерство. І я маючи нагоду сьогодні Володимиру Івановичу просто задаю це питання і звертаюся з проханням від комітету за ініціативою одного з наших депутатів, я думаю, що ми підтримаємо цю ініціативу зараз голосуванням, все-таки проінформувати нас про, нас, перш за все, чесно кажучи, цікавить ефективність застосування тих ресурсів, які міністерство сьогодні отримує, а також ті організації, які з міністерством працюють, це, в першу чергу, ефективність, результати, тобто які фактично наробки в даний момент зроблені в рамках ресурсу, який отриманий. Чесно кажучи, ну, було би цікаво зрозуміти, який ресурс отриманий так само для членів комітету для того, щоб зрозуміти, яка ефективність застосована ресурсна для того, щоб досягати тих результатів, які ми сьогодні від міністерства бачимо.
Ну, я не скажу, що це для якихось висновків з боку комітету, а точно для розуміння ситуації, можливо, більш плідної роботи з комітетом Верховної Ради. Скажу ще чому, тому що переважна більшість проектів, в тому числі і проект пов'язаний із стратегією розвитку АПК, він фактично повинен бути затверджений. А затвердження, ви знаєте, може здійснюватися фактично на трьох рівнях. Перше – постанова Кабміну, постанова парламенту і указ Президента, от три фактичні такі формальні точки шляхом яких може бути затверджений документ. От, оскільки ми – один із, на мою думку, самих ефективних точок входження, оскільки всі реформи будуть передбачати законодавчу діяльність, от, то ми би хотіли, наприклад, отримати цей документ і ми це вже обговорювали і з міністром. Я ще раз на цьому хочу наголосити, що ми хочемо отримати документ, згідно якого, на думку міністерства, ми могли би рухатися далі, це перше.
Друге, оскільки присутні тут представники інших громадських організацій, донорів і так далі, а ті, що не присутні, можуть отримати інформацію, ми заохочуємо діалог з комітетом. І якщо є якісь питання, які виникають, неузгодженості, можливо, можливо, питання, пов'язані із підвищення ефективності або скорочення часових рамок, в рамках яких законодавчі ініціативи потрапляють від організацій, з якими ви працюєте до комітету, то хочу стверджувати, що комітет є відкритим органом, от: працює секретаріат, працюють заступники мої, працюють голови підкомітетів. І я всіх заохочую використовувати максимум можливостей для того, щоб всі ваші ініціативи, а особливо, якщо це підготовлені ініціативи, профінансовані нашими партнерами, максимально мали відображення. Те, що я чув і знаю із загальних розмов, не всі донори сьогодні, чесно кажучи, будемо говорити так, задоволені результатами, а що стає наслідком цього, вмотивовані надавати в подальшому таку підтримку.
Тому, якщо можна, Володимир Іванович, наступне засідання комітету ми би ці з радістю цю інформацію від міністерства вислухали.
Колеги, якщо у когось є інформація або ініціатива, будь ласка, так само запрошую до дискусії і всі присутні, громадські організації, ті, хто можуть бути присутні, будь ласка, якщо є якісь ініціативи, ми готові їх розглянути і вислухати ті точки, в яких комітет може мати додану вартість.
Микола Володимирович, давайте ми зараз завершимо по порядку денному і ваша ремарка після цього. Добре?
Колеги, по порядку денному запропонованому є ще якісь додаткові зауваження чи ми можемо його прийняти?
Якщо немає, хто за те, щоб прийняти порядок денний сьогоднішнього засідання.
Хто – "за"? Хто – проти? Утримались?
Одноголосно рішення прийнято.
Будь ласка, Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. тарас Вікторович, до вас, як до голови комітету, і прошу колег також підтримати, що внести в сесійний зал законопроект 1461 Закон "Про насінництво", який ми прийняли у другому читанні. Чому? Тому що сьогодні сертифікація насіння в Україні не відбувається.
На сьогоднішній день сертифікації насіння не відбувається, ніякого уповноваженого органу немає. Законом "Про насінництво" ми підтверджуємо сертифікацію, згідно яких іде насіння, це сертифікат ISTA, який ми виздаємо в цьому законодавстві.
Тому просив би вашої підтримки в цьому і також комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.
На кожному засіданні погоджувальної ради цей законопроект ставиться в пріоритеті, є звернення до Голови Верховної Ради. Також проінформую, всі, напевно, вже знаєте, але Володимир Борисович підтримав ініціативу аграрного боку кожного тижня і я буду сподіватися, і на наступній погоджувальній раді, і до того спробую переговорити для того, щоб все-таки якийсь невеличкий експеримент ми зробили, і хоча би півдня, ну бажано вівторка або четверга, ми відвели для аграрних законів. По статистиці хочу сказати, що по цьому скликанню, по попереднім по кількості законів, який аграрний комітет видає до розгляду Верховної Ради, ми знаходимося в п'ятірці з переду, а по кількості, які реально розглядаються в залі, находимося в п'ятірці в кінці списку. Я про це сказав на Погоджувальній раді, і тому будемо вимагати, щоб всі закони, не тільки цей закон, з'явилися у порядку денному.
Переш тим, як перейти до порядку денного, я, колеги, прошу оплесками і добрими поглядами привітати Володимира Івановича Лапу, у нього сьогодні день народження. (Оплески)
Усіляких вам гараздів від комітету. Я думаю, що від кожного члену комітету можу сказати, що Володимир Іванович – кваліфікований спеціаліст у Міністерстві і людина, яка, по-перше, має глибокий досвід і знання галузі, по-друге, має глибокий досвід у роботі у громадському середовищі у контексті підтримки всіх ініціатив, і сьогодні я щасливий, що він має можливість реалізовувати всі ці свої наробки і знання і досвід в раках Міністерства. Тому завжди приємно з вами працювати. А вам здоров'я і натхнення, і щоб ми завжди були раді вашим посмішкам.
Дякую.
Колеги, переходимо до першого питання. У нас, насправді, сьогодні дуже насичений порядок денний. У нас вісім законопроектів ми мусимо розглянути, які основні в нашому комітеті, і чотири законопроекти, де наш комітет не є головним. Давайте спробуємо вкласти у відведений нам час, щоб о четвертій годині розглядати, продовжувати, буде першим Закон там про ренту, ви знаєте. Щоб ми встигли. Тому, якщо можна, будемо лаконічними по всім законам, але предметним.
Перший законопроект – законопроект 1659, Олег Іванович, будь ласка, доповідайте.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую.
Шановні колеги, даний законопроект, що пропонується вашій увазі, багато в чому вже втратив актуальність. Він розроблявся для того, щоб зняти проблему з розроблення проектів сівозміни, коли землекористувача карали не за реальне погіршення стану ґрунтів, а за відсутність папірця.
Ця проблема вже майже – майже! – вирішена при прийнятті Закону 1580, який ви пам'ятаєте, це дерегуляція. Але цей закон готував не наш комітет, і тому є відповідна проблема, яка не вирішена комплексно. Так, наприклад, у Кодексі про адміністративні правопорушення залишилась адміністративна відповідальність за не розроблення вказаних проектів.
Положення щодо приведення Кодексу у відповідність із прийняттям … із прийнятим законом вже є у даному законопроекті. Тому я пропоную даний законопроект прийняти за основу, а до другого читання ми виключимо з нього всі інші положення, які зайві. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.
По підкомітету Аркадій Олексійович у нас хворіє. Випав підкомітет на певний час. Тому мусимо комітетом приймати рішення. Інна Іванівна Чернишенко, будь ласка. Шумейко, будь ласка.
ШУМЕЙКО С.Г. Опрацьовано цей законопроект. І, крім того, що пропонується врегулювати адміністративну відповідальність ще, якщо пам'ятаєте, в минулі скликання нашим комітетом були відхилені абсолютно всі законопроекти, які стосувалися родючості ґрунтів. То есть на сьогодні питання родючості ґрунтів немає ні органу, який би здійснював контроль, ні навіть найменшої процедури, за якою б він би здійснювався. І зазначеним законопроектом 1659 запропоновано запровадити якраз інформування суб'єктами господарювання, які культури вирощуються на земельній ділянці.
У розвиток, якщо буде ця норма прийнята, її можна ув'язати із Земельним кадастром, тому що в Земельному кадастрі повинна міститися інформація про земельну ділянку. Тобто можна було б відслідковувати історію земельною ділянки щорічно, які культури вирощувались на земельній ділянці і воно, в принципі, в перспективі дало позитивний результат. Тому є пропозиція підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, є пропозиція автора, є бачення секретаріату. Є у когось бажання висловитися? Немає?
Колеги, ну, дійсно неодноразово ми на цю тему говорили, от. Те, що стосується проектів землеустрою, чесно кажучи, кожен аграрій сьогодні скаже, що для нього цей проект землеустрою і яку додаткову нагрузку змістовну і фінансову він несе. От з точки зору змістовної, напевно, що дуже мало, а з точки зору фінансової, кожний це на собі відчуває. Тому, якщо цей момент ми можемо якимось чином владнати з боку Ради, було би дуже добре.
Ну, і, звичайно, питання ґрунту в тому, а їх треба піднімати, тому що, коли ми, там, огульно просто робимо проекти, а при цьому всьому абсолютно не розуміємо на яких ґрунтах працюємо, ніхто цьому не приділяє уваги, окрім високоефективних підприємств, то це, звичайно, сумно.
Будь ласка, Володимир Іванович, позиція від міністерства. І будемо приймати рішення.
ЛАПА В.І. Я просто одну невеличку деталь. В цьому законопроекті згадується орган контролю в сфері АПК, тобто фактично сільгоспінспекція. Просто, якщо буде доопрацьовуватися між першим і другим читанням, то, вочевидь, назву цього органу також слід буде поміняти, тому що фактично сільгоспінспекція в стадії ліквідації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, є згода він автора. Він, до речі, в своєму виступі сказав, що можемо підтримати тільки за основу, оскільки є питання, які потрібно доопрацювати.
Колеги, хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні, прошу проголосувати. Хто - "за"? Хто проти? Утримались? Один утримався, інші - "за". Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Наступний законопроект: 1659-1, внесений народним депутатом Олексієм Петровичем Мушаком. Прошу вас, доповідайте.
МУШАК О.П. Шановні колеги, це законопроект, який також давно поданий. І ми його, якщо я не помиляюся, врахували. В нас був великий дерегуляційний пакет, який був запропонований Міністерством економіки, 1380. Там був врахований. Це про скасування сівозмін. Тому, по суті, як би він уже втратив свою актуальність, оскільки він врахований в чинному законодавстві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки, на думку автора, законопроект втратив свою актуальність, є пропозиція автора – відхилити. Я так розумію, Олексій Петрович? Ну, зняти з розгляду фактично шляхом відхилення, оскільки ми просто зняли з розгляду, ми його потім будемо ставити на розгляд. Тому давайте вирішимо, що ми його відхиляємо за ініціативою автора.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, оскільки положення вже врегульовані певними… Хто проти? Утримались? Всі – "за", рішення прийнято.
Колеги, наступний законопроект – 1368, народний депутат Бондар і народний депутат Яценко. Хтось присутній із народних депутатів-авторів? Не присутні.
Будь ласка, тоді від секретаріату. Аркадій Олексійович знову ж таки у нас хворіє. Олена Миколаївна.
КОЛЯДА О.М. Доброго дня! Автори в пояснювальній записці зазначили, що метою даного законопроекту є врегулювання відносин між орендодавцем та орендарем земельних ділянок, земельних часток, паїв. Досягнути вказаної мети пропонується шляхом внесення ряду змін до законодавства. Зокрема, пропонується встановити на законодавчому рівні орендну плату за земельні ділянки сільськогосподарського призначення не менше 5 відсотків від вартості земельної ділянки. Друге, визначити, що орендна плата має здійснюватися виключно в грошовій формі. Третє, зобов'язати орендарів сплачувати щорічний збір в сумі двох відсотків визначеної відповідно до вартості земельної ділянки до бюджету розвитку сільської і селищної ради за місцем знаходження таких земельних ділянок.
Стосовно даних законодавчих ініціатив хочу зазначити, що стосується запровадження орендної плати виключно в грошовій формі, то зазначені зміни вже були внесені Законом про дерегуляцію, як ви пам'ятаєте, і там визначено, що орендна плата справляється виключно в грошовій формі. Однак зазначено, що за згодою сторін розрахунки можуть здійснюватися в натуральній формі.
Що стосується розрахунків орендної плати за земельні ділянки, що перебувають в державній і комунальній власності, то вони і так на даний час здійснюються виключно в грошовій формі.
Що стосується стосовно зобов'язання орендаря сплачувати щорічний збір у сумі двох відсотків, то в даному випадку зміни до Закону про оренду внесені некоректно, тому що збори і податки врегульовуються в нас чітко у податковому законодавстві. Відповідно дані зміни доцільно вносити туди. І на даному етапі стосовно даного законопроекту все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Годиться. Є позиція секретаріату. Володимир Іванович, якщо можна вашу позицію.
ЛАПА В.І. Ми також проаналізували декілька моментів. Те, що грошова форма, вона вже врахована. І з нашої точки зору врахована більш коректно в нинішньому законодавстві. Другий момент, орендна плата визначається у відсотках від вартості. З нашої точки зору це потребуватиме проведення експертної грошової оцінки, що лише ускладнить взаємовідносини орендодавця орендаря.
Щорічний збір, як вже говорилося, це предмет регулювання Податкового кодексу. Ну і законопроект ще передбачає односторонні відмови від договору оренди у певних випадках, що взагалі може спричинити хаос у системі орендних відносин, тому ми не підтримуємо цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Колеги, є у когось бажання висловитися? Будь ласка, Леонід Петрович.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Я теж підтримую позицію міністерства, тому що це не є ринковий механізм і причиною, що спонукало написання цього закону, написано, що пияцтво, яке виникає на підставі повернення із-за кордону, де заробили гроші. Щоб уникнути такого ганебного явища, пропонується з орендарів брати 5 відсотків вартості оренди і так далі. Це є несерйозно взагалі. В ми знаємо, як визначається сьогодні нібито вартість землі, знаємо у минулому, як вона змінювалась залежно від політичної там якоїсь ситуації чи ще щось. І йти на це, я думаю, що це буде неправильно, неправильний крок. Тому я проти цього теж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Петрович.
Колеги, є пропозиція відхилити даний законопроект. Якщо немає ні у кого бажання більше висловитися з цього приводу, хто за те, щоб відхилити даний законопроект. Хто – проти? Утрималися. Одноголосно. Рішення прийнято.
Колеги, йдемо далі по порядку денному. Наступний законопроект №1418 від 11.12.2014 року: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реєстрації оренди (суборенди) та мінімального розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення)".
Сергій Петрович Лабазюк, прошу до слова.
ЛАБАЗЮК С.П. Доброго дня, шановні колеги. Законопроект 1418 вже вносився розгляд нашого комітету. Розгляд його був перенесений. Сьогодні, користуючись ситуацією, розумію, що у нас надзвичайно мало часу. Не буду доповідати ще раз зараз детально тему законопроекту, але, порадившись із спеціалістами, ми прийняли рішення і прийшли до висновку, що проект потребує доопрацювань. Тому прошу сьогодні вас, колеги, відправити його на доопрацювання для того, щоб ми більш системно підійшли до всіх пунктів, доопрацювали його, і тоді ми вже спільно його розглянемо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.
Колеги, є пропозиція від автора віддати їм на доопрацювання, фактично відхилити. Хто за те, щоб підтримати пропозицію автора?
Хто "за"? "Проти"? Утрималися? Дякую, Сергій Петрович. Законопроект відхилено шляхом рішення автора.
Наступний законопроект – законопроект 2433 від 19.03.2015 року. Кадикало Микола Олегович присутній на засіданні комітету? Відсутній. Олена Миколаївна, тоді вам – слово, якщо можна, освітить.
КОЛЯДА О.М. Даний законопроект є достатньо великим, в зв'язку із цим я займу трошки більше вашого часу.
Значить, законопроектом пропонується надати повноваження сільським, селищним, міським радам розробляти та організовувати виконання місцевих програм щодо раціонального використання земель. Друге, здійснювати контроль за додержанням земельного законодавства в межах і за межами населеного пункту. Також зобов'язати сільські, селищні ради оприлюднювати проекти землеустрою щодо зонування земель за їх категоріями та типами землекористування територій рад за межами населених пунктів і згідно визначеного порядку реалізувати результати пропозицій громадськості.
Також пропонується внести зміни до Закону про землеустрій, яким запроваджується достатньо перелік нових видів документації, який пропонується внести. Назву тільки декілька, щоб не забирати ваш час, зокрема, проект землеустрою щодо зонування земель за їх категорією та типами користування територій рад за межами населених пунктів, проекти землеустрою щодо впорядкування кварталу, мікрорайону, іншої частини території населених пунктів і цілий ряд інших проектів стосовно проектів землеустрою. Також пропонується встановити, що у разі відсутності державних стандартів, норм і правил у сфері .... землеустрою по конкретних видах проектів, доцільно розробляти експериментальні проекти.
За результатами розгляду даного проекту хочу зазначити, перше, що запропоновані законодавчі нововведення розроблені без врахування набрання чинності Закону про внесення до деяких законодавчих актів щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації з землеустрою, яким було уніфіковано види документації, визначено вичерпний перелік, визначено порядок погодження та затвердження документації землеустрою.
У зв'язку з цим прийняття даного законопроекту створить протиріччя та неузгодженість законодавчих актів в частині розробки документації землеустрою, її погодження та затвердження. По-друге, визначення нових видів документації, зокрема планів земельно-господарського устрою населених пунктів та інших, відноситься до сфери містобудівної діяльності. Внесення відповідних змін до спеціального закону авторами не зроблено. У зв'язку з цим в результаті може створитися правова колізія при застосування таких видів документації, і незрозуміло буде, який конкретно вид документації має розроблятися, який має прерогативу, і як їх реалізувати на практиці при наданні земельних ділянок.
По-третє, що стосується додаткового виду документації, то всі ці види документації місцеві органи мають розробляти за власний кошт. І у зв'язку з цим доцільність покладення ще одної розробки виду документації навряд чи є на часі в такий складний час. У нас зараз по містобудуванню проекти не розробляються. Дуже багато звернень, що не можуть люди отримати земельні ділянки. А вести ще цілий перелік проектів землеустрою, то це вже буде занадто багато для місцевих бюджетів.
Також не є зрозумілим використання ряду термінів, зокрема землевпорядних регламентів, які дозволені, і допустимих видів використання земельних угідь, умов та обмежень щодо режиму землекористування, згідно з яким пропонується встановлювати органи місцевого самоврядування при проведенні зонування земель. Така правова невизначеність призведе до суттєвих зловживань і необґрунтованого обмеження прав землекористувачів.
Що стосується контролю за додержанням земельного та екологічного законодавства місцевими органами самоврядування. то на даний час статтею 186 Земельного кодексу повноваження ці вже і так надані. Однак, немає механізму реалізації. І даний законопроект не визначає, як саме вони мають реалізувати свої повноваження.
Що стосується розробки і виконання місцевих програм …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Миколаївна, я перепрошую, а у вас в доповіді щось позитивне є, чи всі негативні?
КОЛЯДА О.М. Перепрошую, немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає, тоді давайте, можливо, доповідь припинимо на цьому моменті, щоб просто не витрачати час народних депутатів. Дякую. Я, в принципі, думаю, що там достатньо моментів негативних ми почули від секретаріату. Якщо можна, позиція Володимира Івановича з цього приводу і будемо обговорювати.
ЛАПА В.І. Ну, у нас, власне, ті самі зауваження. Занадто багато нових видів документів, які не так просто буде розробляти і ціла низка неузгодженостей як із нормами інших законів, так і, власне, недостатня визначеність тих термінів, які пропонуються самим законопроектом. Тому, ми вважаємо, щонайменше законопроект потребує суттєвого доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Володимир Іванович. Колеги, є у когось бажання висловитися з приводу? Немає. Є пропозиція про відхилення даного законопроекту. Хто за те, щоб її підтримати, прошу.
Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.
Колеги, наступний законопроект 2793, 07.05.2015 року щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра поданий народним депутатом Кишкарем Павлом Миколайовичем. Павло Миколайович присутній сьогодні на комітеті? Відсутній. Тоді прошу слово від секретаріату і міністерство. Шумейко, будь ласка.
ШУМЕЙКО С.Г. Дійсно законопроект спрямований якраз на ліквідацію неузгодженостей. У нас у статті 23 Кодексу України про надра визначено, що власники і землекористувачі мають право видобувати на своїх земельних ділянках для побутових потреб корисні копалини місцевого значення, до яких в тому числі відноситься і торф глибиною понад
У статті 150 Земельного кодексу норматив йде
До комітету уже неодноразово надходили звернення "Волиньторф", "Рівнеторф". У них у торфових заводах закінчилися, ну, місця розробки і є куди розширятися. Їхні документи на розширення на сьогодні особливо цінні землі приймає Кабінет Міністрів рішення. І їхні документи по 2, по 3 роки лежать в Кабінеті Міністрів і рішення не приймаються. І, зважаючи на те, що в нас, ну, торфовища дійсно є неузгодженість, там 1, там
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Володимир Іванович, ваша позиція.
ЛАПА В.І. Ми проаналізували законопроект, з нашої точки зору там, де частина повноважень Кабінету Міністрів щодо вилучення ділянок, крім видобування торфу, там не системно враховано, тому що не всі статті кодексу враховані, зокрема, в першу чергу те, що нас цікавить користування землями лісогосподарського призначення і в цій частині не передбачено який орган буде здійснювати відповідні повноваження.
Крім того, певне занепокоєння серйозне викликає норма щодо не компенсації втрат у випадку видобування торфу за умови повернення земельних ділянок в стані придатному для попереднього використання, но ми розуміємо, що якщо там буде метр чи два поглиблено, то як його можна використовувати в тому… з тою метою, з якою ці землі були передбачені, і в цьому контексті звільнення від втрат сільськогосподарського виробництва, воно також нами не підтримується.
Тому в тій редакції, в якій цей законопроект опублікований для прийняття в першому читанні, Міністерство аграрної політики не підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є бажання в когось висловитися?
У мене пропозиція. Все таки незважаючи на зауваження Володимира Івановича все-таки пропозиція підтримати в першому читанні, скажу чому: хоча б цим питанням займаються . У нас реально по торфовищам, я не знаю у кого, можу сказати з приводу свого округу. Торфовища повідводили, знаходяться у кого в ОЗГ(?), у кого в іншій формі, ніхто ними е займається, фактично ніяких меліоративних дій не відбувається, вони горять, тліють, немає власника і так далі. А з точки зору здійснення яких інвестиційно привабливих кроків щодо розробки і так далі, дуже часто всі натикаються на якісь перепони. Це перепони, описані в цьому законопроекті, це, в тому числі, перепони, які говорять про те, що дуже часто переважна більшість торфовищ – це, фактично, меліоративні землі, вони мають досить складний шлях до того, щоб почати з ними працювати і так далі.
Тому моя пропозиція, знову ж таки, на ваш розсуд, і би пропонував підтримати у першому читанні, вивчити, можливо, якісь норми виключити звідти, такі контраверсійні, щось, можливо, редагувати. Але моє бачення, все-таки цим питанням треба почати займатися. Тому що воно у всіх на вустах, і жодного кроку, чесно кажучи, не зроблено.
У мене є пропозиція підтримати в першому читанні тільки. Хто за те, щоб підтримати у першому читанні?
Хто проти, утримались? Один утримався, інші – "за".
Володимир Іванович, дуже прошу вас, долучіться, якщо в залі воно буде проголосоване в першому читанні, до роботи до другого читання, щоб ті питання зняти, про які ви говорили.
Колеги, наступний законопроект – 3190, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття штучних обмежень на реалізацію права на приватизацію і отримання в користування земельних ділянок. Група народних депутатів, серед них є члени нашого комітету.
Шановний пан секретар буде виступати чи Леонід? Будь ласка.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую.
Шановні колеги, дуже важливий законопроект. Яка зараз існує проблема? 2014-го року Законом про регулювання містобудівної діяльності заборонено передавати земельні ділянки державної комунальної власності у разі, коли відсутня містобудівна документація. В принципі, така норма є логічною, тому що хаотичної забудови територій не повинно бути. Спочатку треба розробити комплексний план розвитку територій, передбачити розвиток інфраструктури, а вже потім роздавати землю у власність чи користування.
Але є й інший бік проблеми – така документація є занадто дорогою. Не всі місцеві бюджети мають необхідні кошти для її виготовлення. Крім того, суттєво погіршує ситуацію, потрібен час на розробку такої документації, і цей час є тривалим.
Якраз заручниками цієї ситуації виявились прості громадяни, особливо це стосується сільської місцевості, де типова ситуація, коли право власності на хату оформлено, а на землю – ні. В результаті людина не може ні оформити землю, ні продати, ні передати у спадок, а місцеві бюджети втрачають кошти від того ж земельного податку. І саме головне, що нічого не зміниться, коли така документація буде розроблена для власника того чи іншого будинку.
Тому ми пропонується, мається на увазі авторський колектив цього законопроекту, зробити виключення для надання земельних ділянок для вже існуючої нерухомості і дозволити передавати її за відсутності містобудівної документації. Хочу зауважити, що мова не йде і цей законопроект не стосується самовільної забудови. Мова іде лише про ті випадки, коли право на будівлю зареєстровано, тобто є всі документи на право власності. Тому я прошу колег даний законопроект підтримати в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Іванович.
Володимир Іванович, будь ласка.
ЛАПА В.І. Ми підтримуємо логіку автора законопроекту, вважаємо, що законопроект доцільно прийняти в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Держкадастр підтримує цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
На мою думку, є загальна думка щодо підтримки. Хто за те, щоб підтримати в першому читанні – я розумію? Да, Олег Іванович?
КУЛІНІЧ О.І. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. В першому читанні, хто за те? Хто "проти"? утрималися? Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Наступний законопроект запропонований – це законопроект 3128 народного депутата Гаврилюка Михайла Віталійовича щодо про порядок виділення в натурі на місцевості земельних ділянок власникам земельних часток паїв щодо переходу права власності на не розподілені і на не витребувані земельні ділянки. Народний депутат Гаврилюк присутній? Відсутній. Корнацький хворіє. Шумейко, будь ласка, Сергій Григорович – від комітету.
ШУМЕЙКО С.Г. Даним законопроектом пропонується, що з 1 січня наступного року всі, по-перше, не розподілені і не витребувані паї переходять у власність територіальних громад. Є дійсно проблема, що на момент розпаювання багато хто не отримав сертифікати, багато хто не визначив земельні ділянки в натурі на місцевості, але законопроект не врегульовує комплексно даного питання.
Тому що законопроект не розмежовані терміни у законодавстві у нас відсутні, що таке "невитребована земельна ділянка" і що таке "земельна ділянка, яка не розподілена", тобто якщо на загальних зборах громадянин з якихось був причин відсутній і земельна ділянка залишилася нерозподілена. Тобто поки ми не визначимо на законодавчому рівні терміни, сюди ж сільські ради на сьогодні відносять і відумерлу спадщину, тобто земельні ділянки, які не переоформили спадкоємці право, вона висить у сільських радах як невитребована земельна ділянка, і сільська рада її надає в оренду.
Автоматичний перехід права на ці земельні ділянки до власності територіальних громад, по-перше, досить складно практично реалізувати. Територіальні громади ще не на всій території України утворені і не зрозуміло, кому це право буде переходити.
Друге питання, що ми при цьому порушуємо права власників земельних ділянок, які не встигли з будь-яких причин, там родичі судяться за успадкування, можуть тривати роками, і автоматичний перехід просто позбавить їх права, гарантованого Конституцією на власність, на успадкування земельної ділянки.
Тобто є застереження… Застережень по цьому законопроекту дуже багато. І головне, що практичне його застосування цього законопроекту неможливе, тому що відсутні територіальні громади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Володимир Іванович, будь ласка.
ЛАПА В.І. Предмет регулювання заслуговує на увагу, але у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти 3006 і 3128. З нашої точки зору, законопроект 3006 більш комплексно і системно врегульовує порушене питання. Тому наша позиція полягає у тому, що необхідно приймати у першому читанні 3006, а 3128 – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович.
Максим Петрович.
МАРТИНЮК М.П. Держгеокадастр не підтримує цей законопроект, оскільки він фактично позбавляє спадкоємців права власності на зазначені земельні ділянки. І більше того, в якихось елементах передає функції судової влади при прийнятті рішень щодо того, в кого що забрати, в кого не забрати і так далі. Тобто це питання потребує врегулювання, але спосіб, який запропонований автором законопроекту викликає зауваження. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хтось хоче висловитися з цього приводу? Немає.
Є пропозиція по відхиленню даного законопроекту. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект?
Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Одноголосно. Законопроект вважаємо відхиленим на комітеті.
Колеги, ми закінчили блок, де наш комітет є основним. До розгляду у нас залишилося 4 законопроекти. Наступний законопроект 1209. Ми маємо письмове звернення народного депутата Осуховського щодо розгляду законопроекту за його відсутності. Тому прошу, якщо можна, Артем Леонідович від підкомітету. Будь ласка, Вітко Артем Леонідович.
ВІТКО А.Л. Шановні друзі, народний депутат, Вітко. Значить, даний законопроект пропонує врегулювати неузгодження та суперечності між новою редакцією статті 188 зі значком 27 та 224 Кодексу України про административные правонарушения і чинними статтями кодексу, які виникли після набрання чинності закону номер 5462-6 узгодження видів порушення земельного законодавства зазначеним Земельним кодексом із відповідними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Можу сказати, що даний законопроект фактично втратив свою актуальність, оскільки згідно постанові Кабінету Міністрів номер 442 про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи ліквідовано.
Згідно з пунктом 2 даної постанови функція здійснення реєстрації та обліку машин було покладено на МВС. Функція здійснення нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин на Державну службу безпеки на транспорті. Функція і здійснення сертифікація насіння та садивного матеріалу на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Функції здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності родючих ґрунтів на Державну екологічну інспекцію. У разі необхідності підвищення розміру штрафів є необхідною розробка нового законопроекту.
Крім того, станом на сьогодні немає висновків ані головного комітету, тобто Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а ні Головного науково-експертного управління. Тому пропоную відхилити законопроект номер 1209 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення правових норм, які передбачаються адміністративною відповідальністю за порушення в агропромкомплексі. Доповідь закінчено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Леонідович.
Володимир Іванович, позиція.
ЛАПА В.І. Предмет регулювання втратив актуальність. Ми не підтримуємо цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є пропозиція голови підкомітету Артема Леонідовича відхилити даний законопроект. Є у когось інші думки? Немає.
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект. Хто – "за"? Проти? Утримались? Одноголосно. Відхилено. Дякую.
Колеги, наступний законопроект 2454а група народних депутатів. Серед них є наш колега Олексій Петрович Мушак, тому ми йому даємо слово. Будь ласка, Олексій Петрович.
МУШАК О.П. Шановні колеги, я маю честь зараз представляти законопроект про ведення заборони мораторію на промисловий вилов водних живих ресурсів на деяких водоймах України. Дуже хочу вам пояснити, про що іде мова. Мова іде про те, щоб заборонити в деяких частинах наших річок промисловий вилов риби. Чому це необхідно? Я думаю, що кожний із вас або має інформацію, або сам був свідком того, що зараз насправді, що на Дніпрі, що на річках практично кожні 20-
Друге, катастрофічне падіння популяції, в тому числі там аборигенних і цінних видів риби. Я вже не кажу про те, що щуки великі не ловляться. А колись я хочу нагадати вам, що навіть в Києві була стерлядь. Це така лососева риба, на секунду. Також, якщо ви пам'ятаєте, у нас минулого тижня доповідав пан Ковалєв з рибного агентства. У нього інформація приблизно така ж, що до 80 відсотків всієї виловленої риби, це є браконьєрство по суті. В оцінках те, що відбувається, ну ми з ним схожі.
Далі, як би як ці питання вирішувати. Є два по суті підходи. Один підхід пропонується, що давайте ми запустимо нову рибну інспекцію, нову службу, яка буде квадракоптерами оснащена, іншими речами, і вони там зможуть навести порядок. Да?
Це, безумовно, дуже так хотілось так в це вірити, але реальність буде показувати наступну, що, скоріше всього навіть з доброю фінансовою підтримкою вони не зможуть з цим інтенсивно боротися, оскільки це надзвичайно сильна корупційна схема, там є деякі цифри, але я їх не буду називати. Загалом скажу, що цим бізнесом дуже вигідно займатися, оскільки у вас розхідної частини як такої немає: ви виловлюєте те, що належить вам, ви виловлюєте те, що не належить вам, ви виловлюєте те, що в вирощенні чого ви ніколи не вкладали ні копійки, а прибуток, він там орієнтовно ділиться пополам між представниками, які це повинні контролювати та тими, хто це добуває.
Саме тому на даний момент єдиною можливістю зберегти наші водні ресурси і дати можливість нашим річкам якось відноситися, є тимчасовий мораторій на вилов риби – це раз.
Друга складова – щоб було чітко зрозуміло… це не буде означати, що по всьому Дніпрові не можна буде ловити рибу. Що стосується акваторії Дніпра, будуть визначені ділянки, Кабмін буде визначати ділянки, де рибу можна буде виловлювати. Але ті місця, які зв’язані з нерестом, там, де риба нереститься, де мілка вода або ще деякі інші речі, буде заборона.
Крім цього, буде заборонено приточні річки, ну, наприклад, як Десенка, як Південний Буг, як Західний Буг, Сіверський Донець. Чому це необхідно? Оскільки Дніпро велике, наприклад, а мілкі річки, вони перегороджуються повністю сітками. І, відповідно, ну, там виловлюється під все.
Я хочу звернути вашу увагу на те, що якщо ви підете там в супермаркет або якийсь рибний магазин, там продається риба, вона отака по розмірам, її просто неможливо… Це неправильно її ловити, це заборонено насправді, бо вона не є товарною.
І третя складова, насправді, ми ніколи не запустимо рибні ферми, інтенсивне вирощування риби, поки є браконьєрство, оскільки вони будуть в різних, ну, як то кажуть, економічних умовах. Коли для того, щоб запустити якісний, наприклад, як Норвегія або де, в рибне хазяйство треба вкласти гроші, а поруч з тим є можливість як би займатися браконьєрством і свої капітальні затрати зменшувати там в десятки разів, ми ніколи не будемо мати дійсне, ефективне, якісне рибне хазяйство. Саме тому прошу вас підтримати цей законопроект. Хочу відзначити, що Комітет екологічний… з питань.. як він там, короче, комітет Томенка, да, де вони всі засідають, екологічний комітет підтримав цей законопроект майже одноголосно, чого я і хочу побажати всім нам. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович. Я думаю, що будуть запитання у нас насправді.
Одну секунду, Володимир Іванович, будь ласка.
ЛАПА В.І. Я думаю, що ми повинні відрізняти дві речі. Перша річ – це промислове використання і промисловий вилов риби, і друге – це браконьєрство, як до промислового лову риби не має ніякого стосунку у більшості випадків. Те, що стосується браконьєрства. Хто буде краще контролювати Мінприроди чи Держрибагентство? На даному етапі я більш ніж переконаний, що Держрибагентство, особливо з тою стратегією рибохорони реформування, яку вони зараз зробили.
Просто один приклад, зараз по 442 Постанові Мінприроди екологічній інспекції передаються функції по контролю за використанням охороною земель сільськогосподарського призначення і номінально вони вже можуть виконувати, але реально, я думаю, що зможуть виконувати через 3-4 роки. Тому, якщо ми хочемо забезпечити контроль над використанням водних біоресурсів, то орган контролю повинен залишатися Держрибагентство. І в принципі ця система реформування, вона вже затверджена на рівні Кабінету Міністрів і всі необхідні постанови прийняті.
Другий момент. Розмежування місць вилову риби для промислових потреб і для любительського лову. Абсолютно підтримуємо. І Держрибагентство фактично це вже здійснює, вже певні визначені ділянки, де заборонений промисловий лов риби. Тут, мені здається, що затвердження цих місць через Кабінет Міністрів, я можу сказати з свого власного досвіду, це по одному водному об'єкту це 3-4 місяці. На цей час промисловий лов буде заборонений, і мені здається, що це взагалі не компетенція Кабінету Міністрів, в принципі в рамках нинішніх повноважень Держрибагентство це вже робить.
Третій момент. Забезпечується перехід від безкоштовного використання водних біоресурсів, що є нонсенсом, тому що дійсно через затвердження цих так званих СТРХ люди отримують безкоштовний доступ до природних багатств України. Зараз знову ж таки в рамках тої концепції реформування рибної галузі, яка презентувалася на попередньому засіданні комітету, це буде продаж права видобування і за рахунок цих коштів буде здійснюватися зариблення , тобто це не витягування водних біоресурсів, а це навпаки дозволить покращити насичення водойм, в тому числі рибою.
І зважаючи на все це, мені видається, Міністерство аграрної політики не підтримує в принципі цей законопроект, тому що те, що можна зробити, вже робиться, а те, що законопроектом пропонується, воно може навпаки загальмувати реформи, загальмувати позитивні зміни в галузі. Ну і Павло Гвозденко, це заступник голови Держрибагентства, якщо була би можливість, можливо, він декілька слів додав би.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вам слово.
ГВОЗДЕНКО П. Доброго дня, шановні депутати.
Що я хочу сказати від себе, ви дійсно чули всі про те, що у нас даний старт реформі, ми в принципі починаємо вже реформування органів рибоохорони, як ми всі знаємо це була така корупційна структура, там було тотальне зловживання службовим становищем, маленькі заробітні плати і катастрофічний рівень забезпечення матеріально-технічного.
Наша реформа передбачає вирішення цих всіх питань, ми плануємо провести відкриті конкурси максимально прозорі, які нам дозволять взяти на роботу не корупціонерів, а дійсно людей з незаплямованою репутацією, які зможуть ефективно виконувати ті завдання, які на них будуть покладатися. І відповідно, по-перше буде більш ефективний контроль за вилученням водних біоресурсів, також буде, ми вже працюємо над питанням дійсно виділення окремих зон для здійснення любительського та спортивного рибальства, проводяться постійні обговорення на цю тему, вже є певні визначені зони, ми почули це з Києва і Київської області. Дана інформація постійно оновлюється, вона знаходиться на сайті Держрибагентства. ОТ.
Що стосовно цього законопроекту. Тут також не врахований соціальний фактор, тому що на сьогоднішній день в рибному промислі задіяно досить багато людей, яких незрозуміло хто буде влаштовувати на роботу. От.
Також я хотів би відмітити, що ми у зв'язку з анексією Криму втратили значну частину Чорного моря, втратили можливість займатися, там, промисловою рибалкою. І відповідно ми, промисловики, зараз рибалять на річці Дніпро, вона на сьогоднішній день формує, в принципі, ну, досить 90 відсотків загального улову водних біоресурсів. От. Це, як можна зрозуміти, це є і продовольча безпека в тому числі.
Тому я просив би, шановні депутати, не підтримувати даний законопроект. От. І, я думаю, що як мінімум необхідно виступити з ініціативою щодо передачі його до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України як до профільного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми другий комітет. Дякую.
Тут у мене лист від громадської спілки, там, "Перша рибна біржа". Є тут хтось присутній?
ШИШМАН Г. Я!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Візьміть слово, будь ласка. Представтесь.
ШИШМАН Г. Доброго дня. Шишман Ганна, голова громадської спілки "Перша рибна біржа", заступник голови громадської ради при Держрибагентстві. Ми об'єднуємо користувачів, тобто рибодобувні підприємства Кременчуцького водосховища.
Ми стурбовані тим, що другий раз за цей рік намагаються ввести мораторій. Я вам скажу, що, як для підприємців, це взагалі неможливо укласти контракт на наступний рік, неможливо скласти ціну на рибу, тому що ці коливання постійно впливають на ринок.
У нас такі зауваження. Проектом передбачено, що мораторій не стосується спеціальних промислових зон. На сьогоднішній день поняття "спеціальна промислова зона" в законодавстві відсутнє. Водний кодекс України дає визначення, 68 стаття: промислові ділянки рибогосподарських водних об'єктів і вони вже визначені постановою Кабміну від 1996 року. Якщо є якісь питання, то можна їх врегулювати постановою Кабміну. Хоча є, щорічно Міністерством агарної політики затверджуються режими рибальства, в яких врегульовуються і навантаження щодо матеріально-технічної бази баркасів і розмір сіток. Те, що пан народний депутат говорив про браконьєрство, не має відношення до промислового вилову. Те, що різниця і формування... різниця в ціні між виробником і в супермаркеті тільки від того, що всі супермаркети - платники ПДВ, а всі добувачі – ФОПи і у них подвійне, вони платять за тих ПДВ і за себе ПДВ, і тому така велика різниця між виробником в ціні і останнім – покупцем.
Ми абсолютно не розуміємо, які саме наукові обґрунтування були покладені в основу цього законопроекту. В пояснювальній записці не вказано, що заміщенням цієї продукції буде імпортна. Тому що виростити товарну рибу до 2016 року неможливо. Крім того, автором було сказано, що це тимчасовий мораторій. Ні, попереднім законопроектом аналогічним, там було зазначено, що це 5 років. В цьому законопроекті цього не вбачається. Ну, неможливо зараз продати матеріально-технічну базу, наприклад, піти з цього бізнесу і піти в аквакультуру – неможливо, тому що вона нікому не буде потрібно. Крім того, не можна замістити карася за 235 гривень не дуже доброю імпортною рибою, перемороженою років із три, за 80 гривень.
Тому давайте трошки розуміти, що, ну, ми не можемо замінити на сьогоднішній день, замінити промислову рибу нічим іншим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
ШИШМАН Г. Крім того, в аквакультурних умовах у нас...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Суть позиції зрозуміла. Добре, пані Ганна, дякую.
Олексій Петрович, вас пані Ганна переконала?
МУШАК О.П. Якщо дозволите, Тарас Вікторович, я б хотів декілька ремарок сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олексій Петрович.
МУШАК О.П. Буквально на півтори хвилини. Перше, з приводу того, чи забороняємо ви вилов чи ні. Ні, не забороняється вилов. Близько 60 відсотків поверхні Дніпра буде придатна для вилову риби. Друге, чи є це загрозою для тих компаній, які зараз займаються виловом риби? Ну, давайтесь дивитися статистику. От до мене також зверталися по цьому законопроекту, що як їм жахливо, оскільки вони людей там кормлять і все інше. Я взяв порахував їхній дохід річний, да, який вони офіційно показують. І виходить, що їхній річний дохід це чисто іде на те, щоб дати зарплату. Ніякого ні прибутку, ні розвитку у них немає. Значить, коли ми кажемо браконьєрство і вилов риби це дві різні речі. Да, з одного боку, це звучить як дві різні речі. Але по факту якби говориться, що виловлюється 30. Ну, є ж, розумієте, зафіксовані дані, коли у нас човен виходить і каже, от він
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пан Юрчишин, будь ласка.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники міністерства і експерти, ми поважаємо наших авторів і врахуємо їхню позицію, що в період нересту в дійсності промислова і будь-яка ловля заборонена, а також браконьєрство. Але ж куди ми дінемо робочі місця? Адже виділені сьогодні дані площадки, де ми можемо проводити промисловий відбір і вилов риби.
Тому є висновок сьогодні Головного науково-експертного управління, Міністерства аграрної політики, а також всіх представників громадських, щоб даний законопроект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дякую.
Я, єдине, що думав, що у нас не тільки під час нересту браконьєрство заборонене. (Сміх у залі)
ЮРЧИШИН П.В. Ні, ну, так вони ж дратували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, хто ще хоче висловитися? Володимир Романович, будь ласка.
_______________В.Р. Я коротко хотів сказати. Там навіть, якщо… Ну, по-перше, так, як прописано, встановлюється зону, за наукових обґрунтуванням і з подачі Мінприроди. Ну, ці зони ніколи для промислової рибалки не будуть встановлені. Да? Це просто нереалістично.
Друге, якщо ми встановимо ці зони –
Тому у нас така звичка, знаєте, "лікувати головний біль шляхом відрубання голови". От воно… Ну, ідея правильна, логіка правильна, а інструмент трошки не той, з нашої точки зору. Я вибачаюсь.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є ще у когось питання? Ну, будь ласка, Олександр Борисович.(?)
(?) БАКУМЕНКО О.Б. Ну, послушав полемику… Есть правда и там, и там. Я думаю, есть инициатива народных депутатов, я думаю, надо принять в первом чтении, и дальше отработать вместе с Держрибагентством, потому что у них есть право. Если у них есть стратегия в этом плане, вместе с общественными организациями дальше, и сделать законопроект, который всем нужен. И государству, которое систему контроля правильную будет иметь, и бизнес, который должен вести себя, в моем понимании, в правовом поле.
И поэтому я поддерживаю в первом читанні принять, и дальше со всеми заинтересованными уже участниками сделать нормальный законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович Заболотний.(?)
(?)ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. 20 секунд часу.
А я вважаю, прийшов молодий керівник не державне агентство, має підтримку міністерства профільного. Я вважаю, що треба його підтримати, дати можливість попрацювати, а через рік запитаємо і побачимо. Можливо, через рік буде і потрібно такий законопроект внести. А сьогодні давайте йому будемо довіряти, раз ми призначили його в міністерство. Молодий, енергійний, береться… Я вважаю, що треба відхилити законопроект і дати йому рік можливість попрацювати, тоді побачимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола ……
_______________М. Шановні колеги, я би попросив вас всіх. Знаєте, ми тільки от відштовхнулися від слова "мораторій на землю", і це слово – воно є безстроковим, ми повинні розуміти, і в наших законопроектах просто його не вживати. Тому що ми не вирішуємо проблему – ми робимо відкладальний момент на певний період часу. А вирішення… а введенням мораторію, там, на певний термін часу ми не вирішуємо даної проблеми. І є дійсно сьогодні молодий керівник, якого треба підтримати, думку міністерства. Можливо, щоб не образити авторів, можна прийняти будь-яке інше компромісне рішення. Це пан Олексій має сказати. Дякую.
МУШКА О.П. Якщо можна, тоді, ну…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Петрович, секундочку.
Колеги, є ще у когось бажання з цього приводу виступити? Тоді, якщо можна, слово, будь ласка, крайнє.
(?) МУШКА О.П. Дивіться, якщо є, і ми побачимо, що, ну дійсно, більшість членів комітету схиляється до, наприклад, рішення не підтримувати, а відхилити, то я би просив на доопрацювання направити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович Лапа.
ЛАПА В.І. Ми підтримуємо на доопрацювання. Можливо, ми, ну, продискутуємо, трішки поміняємо концепцію – і реалізуємо оті заходи по рибоохороні, які ми дійсно пропонуємо, і вийдемо тоді допоможемо авторам перепрацювати в нормальному руслі, щоб воно дійсно пішло на користь. Ми готові працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дивіться, в мене пропозиція наступна. Дійсно, ну, по-перше, дякую Олексію Петровичу за ту позицію, що стосується доопрацювання. Я єдине що хотів би сказати, що, оскільки у нас була презентація по Держрибагентству, ми бачимо, що багато… Ну, тому що всі емоції, пов'язані з підтримкою, якраз пов'язані з питанням браконьєрства. Тому що ту діаграму, яку ми бачили під час презентації, що вилов риби… І це, до речі, до громадської організації у мене там звернення. І ми, по-перше, цінуємо те, що ви знайшли час і тут присутні. Але коли у нас по статистиці вилов риби падає в 5 разів офіційний, при цьому всьому ми розуміємо, що він точно в 5 раз не падає, то ми розуміємо, що ті факти, про які Олексій Петрович говорить, що вони насправді відповідають дійсності. Крім того, ви говорили, згадували сьогодні Кременчуцьке водосховище, люди, які займаються рибою знані в Полтавській області як одні із самих багатих людей, і я думаю, що тут питання ПДВ не сильно на них вплинуло, і фіксований податок. Тому дуже багато питань насправді виникає.
Я би пропонував, можливо, разом, Держрибагентство з Олексієм Мушаком, який дуже довго займається цією проблематикою. До речі, мало хто знає, але для комітету хочу сказати, що людина на громадських засадах вирощує за свої кошти і без різних на те мотивів, просто відпускає цінні породи риби, які, сподіваємося, не допливають до Кременчуцького водосховища, тому що там їхній життєвий шлях закінчується. Це все жарти, насправді, але в кожному жарті є доля правди.
Нам би дуже хотілося бачити всі ті цінні породи, про які сьогодні Олексій сказав, і, чесно кажучи, хотілося б з екологічної точки зору розуміти, що ми щось створюємо, не тільки під 0 відчищаємо все, що є, і насправді правильно було сказано, дуже часто не нашими руками створено.
Тому, колеги, є пропозиція відправити на доопрацювання. В мене дуже велике прохання до Держрибагентства, оскільки ви активно взялися за роботу реформування, у вас, як видно з позиції заступника міністра, є підтримка. Будемо дуже раді, щоб ми комплексний законопроект побачили, можливо там який ввійде від міністерства, можливо який буде в тому числі там депутатський, немає значення, дуже би хотіли цю тематику розглядати.
Шановні колеги, ще раз звертаюся що стосується браконьєрства. Було звернення минулого комітету від керівника щодо забезпечення матеріальної бази і фінансування Держрибагентства н наступний рік, щоб вони там казали скільки у них тих лодок є несчастних, щоб якось це можна було так само для них відрегулювати і дати їм можливість все це реалізувати.
Тому проговорили, я думаю, що достатньо про це. Я нашого колегу Олексія буду просити, щоб він якось опікувався цим питанням.
Крім того, в контексті розподілення знову ж таки законопроектів, оскільки мова йде про промисловий вилов і фактично йде про один із, одну із галузей АПК. ТО, можливо, було би все-таки правильно мати цей законопроект у віддані нашого комітету, оскільки, ну, мова більше йде про промислові речі, а ніж просто про екологічні речі і їхній вплив на довколишнє середовище. Тому ми будемо рекомендувати відправити на доопрацювання, якщо буде рішення комітету. І я так само прошу комітет звернутися до Голови Верховної Ради перерозписати у випадку наступної подачі законопроекту на нас, якщо це так відбудеться. Колеги, хто за те, щоб відправити на доопрацювання за згодою автора, будь ласка, прошу.
Хто – "за"? Хто – проти? Утрималася? Одноголосно. Дякую дуже.
Я до пані Галини хочу звернутися. Ми, насправді, ви, там, аргументовано сприймайте мої жарти. Але, ну, повірте, дуже велике занепокоєння, але, разом з тим, ми хочемо дбати і за робочі місця, але хочемо дбати, і хочемо дбати за якісну продукцію для наших громадян, і дійсно ви правильно в своєму листі пишете, що, ну, відсутність цього промислового вилову вплине на якість тих продуктів і на ціну тих продуктів. Але ми, разом з тим, не хочемо, щоб в один день взагалі вам ловити нічого було, тому що все це скінченна історія. Тому також хочу подякувати вам за ваш час. І в мене прохання, бажано листи, коли ви адресуєте до всіх громадських організацій приносити їх не на засідання комітету, коли їх хто читає, а надсилати раніше, щоб ми могли опрацювати і в тому числі не тільки голові комітету і його заступникам, а авторам, щоб вони могли ознайомитися і відповідно свою позицію корегувати.
Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного це законопроект 2739. Я бачу там кілька наших колег, хто, пан Вадатурський, ви будете відповідати чи, Леонід Петрович? Леонід Петрович буде доповідати. Будь ласка, доповідайте.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги, тут, власне, 2 законопроекти 2739, 2739-1. Вони відрізняються лише тим, що у "тире 1" і уточнюється, що мова йде про виробництво вин виноградних, плодово-ягідних та напоїв медових з виноматеріалів виключно власного виробництва.
Але головна проблема полягає в тому, що от виробництво виноматеріалів, вин і цих медових напоїв здійснюється невеликими підприємствами, які повинні за реалізацію, за оптову торгівлю купувати ліцензію, яка коштує півмільйона гривень. Це унеможливлює їхню діяльність, тому що такі винороби, скажімо так, мають обсяг реалізації річний – кілька мільйонів гривень. Якщо вони платять за ліцензію, щоб торгувати цими напоями, півмільйона гривень, то вони не можуть займатися своєю діяльністю.
Скажу, що є прецедент виробників пива. Ми проголосували надали можливість їм купувати ліцензію за 30 тисяч гривень, тим, хто має пивоварні на місці реалізації, при кафе, ресторанах, і вирішили цю проблему. У виноробів ця проблема залишається невирішена. Тому є прохання це підтримати. Це дасть можливість розвивати цю індустрію і бути конкурентоспроможними у тих випадках, коли йдеться про величезну кількість імпорту аналогічної продукції з-за кордону.
Є ще одна насторога, яку висловили, я щойно, годину тому, говорив по телефону з Асоціацією виробників алкогольної продукції, вони наполягають, що ось тут є в порівняльній таблиці стаття 1, де написано, що йдеться: також до цього повинно відноситися напої медові кріплені, які.... кріпкість яких підвищується додаванням спирту етилового ректифікованого. Вони кажуть, що якщо цей пункт залишити, а він є і в першому, і в другому проекті, то йтиметься про виробництво, так званої, медовухи, за яку виробники алкогольних напоїв платять і акциз, і платять оці 500 тисяч за ліцензію на право оптової торгівлі. І, власне, якщо виробляти медовуху із етилового спирту, то не йдеться про продукцію власного виробництва, так як винороб власний матеріал має, він має такі пільги. Тобто вони просять, щоб ми розглянули можливість виключення саме цього пункту, проти решти вони не заперечують.
Я не знаю, чи є тут представник асоціації, просто він не був попереджений і не прийшов. Але він через мене просив передати цю насторогу, що буде "медовуха", за яку вони платять і акциз, і ліцензію, вироблятися і конкурувати ті будуть робити, які до цього відношення не мають.
Тому "медовуха" є з вина, тут нема питань, а там коли йде із спирту етилового "медовуха", то вони проти цього. Тому треба приймати кращий законопроект тире один, який уточняє, що йдеться про продукцію, яка виробляється із власної сировини, щоб не було так званих "бадяжних" виробництв, коли беруть невідомо яку сировину будь-хто і виробляє невідомо, яку кількість, а лише той, хто виробляє сировину і з неї робить ці напої, він не повинен платити 500 тисяч за ліцензію, за право оптової торгівлі.
І є прохання вилучити оцей пункт про "медовуху", яка виробляється не з виноматеріалів, а із спирту етилового.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, ще раз, тобто ви пропонуєте тире один, народного депутата Кривошеї підтримати. Чи ні?
КОЗАЧЕНКО Л.П. Відмінність між першим і другим…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, там відмінність по звуженню кола суб'єктів господарювання, які під нього підпадають.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, так. Звужуються… Йдеться про те, що в другому випадку це має право робити той, хто має власну сировину, яку виробляє, і власне виробництво.
У першому випадку, це будь-хто в Києві може брати і виробляти вина, розливати і продавати, і при цьому не платити за оптову торгівлю. Тобто я десь на Хрещатику це у підвалі зроблю, буду розливати вино, продавати, і при цьому не платити за оптову торгівлю.
Є фермер, який вирощує виноград, робить сам виноматеріал, з нього робить вино, і він продає цю продукцію, і теж не платить за оптову торгівлю півмільйона за ліцензію. Тобто різниця тільки в цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки пропозиція по вашому… Ну, оскільки ви взялися, у нас, я так розумію, автори другого …
КОЗАЧЕНКО Л.П. Тире один. Який дає право тому користуватися цією пільгою, який має власну сировину для виробництва вин і продукції з виноматеріалу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Леонід Петрович, я правильно розумію, ви пропонуєте ваш законопроект відхилити і підтримати альтернативний законопроект народного депутата Кривошеї.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Ну, тут є розробники, крім мене? Чи немає нікого?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає.
Пан Вадатурський. Пане Вадатурський, ваша позиція, будь ласка. Народний депутат Вадатурський, будь ласка, співавтор.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Ну да, по-перше я не дуже зрозумів, чому тире один треба підтримувати, тому що ми втратили стільки часу, для того щоб розробити цей законопроект. І якщо є пропозиції якісь доопрацювати, то я згоден. Але не потрібно ставити хрест на першому і розглядати.
Думка слушна. По-перше, цей законопроект був розроблений для того, щоб відродити і дати можливість робити якісне вино. І тому я хочу просто навести приклади з цифрами, тому що тут платимо дві ліцензії: ліцензію на виробництво і ліцензію на оптову торгівлю, яку я пропоную разом з авторами відмінити. Що це дає? Ну, наведу приклади, щоб було зрозуміло.
"Таврія", Херсонська область, платить 0,9 гривень за пляшку. "Шабо" Одеської області – 0,2 гривні, "Коблево" – 0,3. Але якщо ми побачимо маленьких виробників, таких як "Велес", вони платять вже 58 гривень за пляшку. "Одесавинпром" – 27. "Зелений гай" в Миколаївській області – 24,9. А таке господарство, як "Курінь" Херсонської області, 293 гривні на пляшку.
Тому нам потрібно буде зробити, ну, доступ таких маленьких виробників до ринку. І якщо там якісь є проблеми з медовухою, то я згоден доопрацювати цю тематику, але я вважаю, що в першу чергу нам треба буде дати можливість відродити і виноградарство, і виробництво місцевого вина. І тому це буде стимулювати. Я взагалі проти того, що ви сказали, що там в підвалі можна щось зробити і продавати. Я за те, щоб відроджувати виноградарство, створювати місця і робити якісне вино, якого в нас в Україні дуже мало.
Тому я вважаю, що, ну, перший законопроект треба підтримувати, якщо є якісь зауваження, то доопрацьовувати. Дякую.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Є компромісна пропозиція. В першому читанні перший, а потім врахувати…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В другому читанні – другий. (Сміх)
КОЗАЧЕНКО Л.П. … у другому – оці доповнення, які запропоновані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось бажання? Володимир Іванович Лапа.
ЛАПА В.І. Я хочу зацитувати колегам народним депутатам норму законопроекту 2379.
"Суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та виробляє їх з виноматеріалів виключно власного виробництва, має можливість здійснювати оптову торгівлю з ………… алкогольними напоями без отримання ліцензії на оптову торгівлю. Леонід Петрович, це норма вашого законопроекту. Ніяких ризиків пов'язаних із цим, що ви говорили в ньому немає. Це перше.
Вони отримають ліцензію… вони отримають дві ліцензії – дешева ліцензія на виробництво і потім 500 тисяч гривень на оптову торгівлю. У Франції 50 тисяч виробників вина, в Україні їх 50. При тому, що погодні умови приблизно подібні. Оці 500 тисяч – ліцензія на оптову торгівлю, вона прос то рубає людям можливість входу. Входу в цей ринок.
Я вам скажу, що ми на рівні урядового комітету 3 рази обговорювали цей законопроект, 3 рази був негативний висновок і 3 рази ми його блокували. Ми зараз фактично із Мінфіном, ДФС вже узгодили наше спільне бачення. Я сподіваюсь, що ми ближчим часом вже проведемо підтримку цього законопроекту 2379 через урядовий комітет і будемо опилювати до Комітету податкової політики.
Спільне бачення полягає в тому, що вилучається медові напої, тому що там дійсно є можливість по зловживаннях. Вилучаються певні визначення, які з цим пов'язані і також запроваджується норма по відповідальності, торгуєш без ліцензії, але, якщо ДФС доведе, що там не тільки, власне, виноматеріали, ну, будь ласка, заплати тоді штраф.
Тому, власне, із цими зауваженнями я більш ніж переконаний, що їх можна буде відпрацювати між першим і другим читанням. Я сподіваюсь, ну, і майже переконаний, що і буде урядова підтримка, і будемо комунікувати з податковим комітетом. А те, що це надзвичайно важливо зараз для галузі тут ніяких сумнівів немає. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, а можна уточнити, ви говорите, ви плануєте виключити напої медові?
ЛАПА В.І Медові напої все-таки винести за рамки регулювання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А мотивація, якщо можна, ще раз?
ЛАПА В.І. Ну, медові напої все-таки вміст спирту і, там, 3 чи 5, чи 15 відсотків, і чи це продукт природнього бродіння чи ні, ну, там мотивація основна, що ДФС категорично проти. Давайте відкриємо хоча б ринок вина, тому що вони не пропустять, будуть апелювати до вето. Поки що це той компроміс, на який вони готові іти. І, якщо ми зможемо, ми ж розуміємо комітет податкової політики, все-таки там більше слухають Мінфін і ДФС. Якщо ми зараз знайшли хоча б компромісну точку зору по цьому, відкрити для виробників вина. А це дійсно, ну, хто був на півдні, хто був в Закарпатті, це все в тіні. Ми порахували, зараз оцих середніх дрібних виробників аж чотири легально працює в Україні, чотири. По п'ятсот тисяч гривень, це два мільйона гривень. Ми порахували, якщо легалізувати хоча б тих, хто раніше історично виробляв, держава за рахунок ПДВ і акцизу зможе отримувати 60 мільйонів гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Я від себе. Я тільки хотів. Я натхнений з спілкуваннями з бджолярами, хочу прорекламувати. От була велика конференція, і там дуже багато, дійсно, у виробників питаного меду було. Там барабашівський мед питний був, до речі. Хочу рекомендувати, смачний. Що вони говорили? Розумієте, вони дійсно знаходяться в ситуації, коли вони повністю в нелегальному полі. Хоча всі це роблять. І вони тільки фактично власним виробництвом, маючи у власних тільки якихось там, знаєте, невеличких своїх там сільських ресторанах все це можуть пропонувати і так далі. Це питання так само треба врегульовувати. І тут ми сьогодні казали про те, що не хочемо лікувати зуба, а зуб болить, то давайте виб'ємо зуб. То, чесно кажучи, оця теза, що давайте заберемо медові напої, тому що хтось там спирт туди може добадяжити. Ну, чесно кажучи, ми цим самим б'ємо по таким сумлінним виробникам і забираємо у них цю можливість.
Колеги, давайте проголосуємо по цим речам. У мене, єдине, що я хотів. Я останні там два місяці займаюся питаннями там пов'язаними з тими прогалинами в законодавстві, що пов'язані з бджолярством. Там, в тому числі це питання. провів дуже багато зустрічей. І я зараз формую-таки ті зміни до закону існуючого про підтримку, який є, щоб ми могли їх внести. відпрацювати з міністерством, і так само підтримати в тому числі наших бджолярів. Тому це, але це давайте зробимо окремим тоді законопроектом. Тим більше, що міністерство планує вилучати звідти медові напої.
Колеги, є пропозиція. Я думаю, що вона загальна. Законопроект 2739, підтримати за основу, і законопроект 2739-1 відхилити шляхом підтримки першого основного законопроекту.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
Хто "за"? Проти, утрималися? Одноголосно. Рішення прийнято.
Колеги, у нас вичерпаний порядок денний, і просить слова наш колега Мушак. Якщо…
МУШАК О.П. Дайте… Шановні колеги, можна хвилинку ще вашої уваги?
Дивіться, сьогодні у нас був законопроект 3128, пана Гаврилюка, який ми одноголосно відхили.
Історія цього законопроекту така, що він був розроблений на грантівські кошти. Я хочу вам сказати, що є таке USAID, як би американська структура, яка виділила 20 мільйонів доларів на реформування агропромислового комплексу, в тому числі, на законопроекти. На жаль, рівень законопроектів, які вони підтримують, не такий, щоб ми могли їх… ну, як би не відхилювати, а підтримати. Да?
Крім цього, ну, просто по наявній у мене інформації, у сфері АПК є технічна підтримка приблизно на 170 мільйонів доларів, а це навіть більші кошти, коли ми там боремося про підтримку тієї чи іншої галузі насправді, да? І відстоюємо з Мінфіном, то виявляється, у нас є зовнішня допомога, яка більша про ті цифри, які ми просимо. Це – раз.
І друге, на даний момент немає чіткої інформації, як вона розподіляється.
В мене є пропозиція все ж таки звернутися до… Ну, підготувати лист комітету з проханням хоча б надати інформацію, як і де міжнародна технічна допомога використовується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович.
У мене у зв'язку з цим пропозиція. Я на початку комітету висловив своє бачення, оскільки це, знаєте, ну. до певної міри незалежна діяльність тих організацій, які це здійснюють, але я пояснив, чому це нам може бути цікаво.
Я думаю, що ефективним кроком можуть бути дві речі. Перша річ – заслухати міністерство з приводу того, як вони цим користуються і які є конкретні результати – раз.
А друге, на добровільних засадах просто публічним зробити оголошення для громадських організацій, що ми як комітет хотіли би мати зустріч і обговорити, фактично, ефективність тих чи інших дій, якщо на те буде їх бажання, згода і можливість прийти на це засідання. Давайте ми з комітетом відпрацюємо, я би вас тоді просив, Олексій Петрович, щоб ви опікувалися цим питанням, сформулювати пропозицію, ми дуже освідченні там в медійних речах яким чином розпорошити цю інформацію по ринку, щоб ми з відповідними людьми могли зустрітися і підвищити ефективність. Тому приймається.
Олександр Борисович, у вас було якесь?
БАКУМЕНКО О.Б. Я делал депутатське звернення на компанию, которая находится на Украине, и финансируется USАІD, и такой ответ, знаете, не совсем корректный в ответ.
Что я в принципе хочу? Чтобы мы понимали и донорская помощь, которую делают, к примеру, наши партнеры тоже Соединенных Штатов Америки, мы им за это благодарны, это абсолютно хорошая работа и правильная. Но конкретная компания, которая находиться на территории Украины и является налогоплательщиком, мы же их освобождаем от налогов, надо это не забывать. И второй момент, они обязаны ответить и показать на сегодняшний день по крайней мере направление, какие это суммы, на что они потрачены. В данной ситуации это не простая тема и суммы очень приличные, которые сегодня направлены на донорскую допомогу, я бы хотел, чтобы эти суммы эффективно использовались. И смотря на законопроекты, которые предлагаются отдельными компаниями, их качество и так далее, видим обратные вещи. И поэтому я считаю, что мы о комитета должны просто сделать зерненная, красивое. Правильное абсолютно, поблагодарить наших партнеров о том, что они этим занимаются, но вы хотели, чтобы они… Эта работа была эффективная, которая была бы направлена на улучшение законодательной работы нашего органа и в том числе Министерства аграрной политики. И Владимир, как раз, Лапа владеет той же самой темой. Я поддерживаю постоянно голову комитета абсолютно, надо послушать доповідь министерства, потому что основные сегодня ресурсы идут через эту организацию и об эффективности.
Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Петрович, тоді підтримується зауваження Олександра Борисовича. Я вас прошу тоді разом з комітетом долучити мене і щоб ми цим питанням опікувались. Наприклад, на наступному комітеті ви би могли нам доповісти яким чином ми можемо цю роботу організувати.
Пане Мушак, добре, домовились?
МУШАК О.П. Тарас Вікторович, прийнята ваша настанова, як мотив до виконання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович.
Колеги, я всім дуже дякую за комітет продуктивний. Я хотів вас спитати: ми можемо на наступному тижні провести два комітети? (Загальна дискусія)
Колеги, давайте проголосуємо це питання. Дивіться, на яку позицію я хочу вийти. Ми досить ефективно йдемо, і взагалі можемо вийти на показник, що ми підчистимо всі законопроекти, які зайшли в наш комітет. Давайте у вівторок і… В цей четвер? В цей четвер, Олег Іванович, не встигнемо підготувати всі закони і висновки.
Добре, колеги, тоді переносимо це питання. І залишаємо Володимиру Івановичу 25 хвилин привітати всіх членів комітету і отримати вітання.