СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
8 грудня 2015 року
Веде засідання Голова Комітету КУТОВИЙ Т.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми продовжуємо наш комітет, який ми розпочали сьогодні зранку.
Є додатковий порядок денний по цьому блоку. І я би запропонував у рамках цього порядку денного питання другого читання перемістить після першого читання, щоб у авторів був час підготуватися. І ми могли його потім більш детально обговорить. Я нагадаю, що це законопроект 1599, скорочена процедура до другого читання. Ми до нього і повернулися, як я і обіцяв авторському колективу. Тому ми у додаток до порядку денного, який вам розсилали, за проханням міністерства включили законопроект 3565 як невідкладний. Тому я би напевно що слово надав міністерству.
Владислава Валеріївна, будь ласка, прошу вас до слова.
РУТИЦЬКА В.В. Я говорила з Олександром Мар'яновичем, він почне представляти.
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Шановний Тарас Вікторович, шановні члени аграрного комітету, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба, заступник голови Вержиховський.
Даний проект Закону про внесення змін до деяких законів України про ідентифікацію та реєстрацію тварин розроблено з метою виключення з положень закону законів України про ідентифікацію та про внесення змін до Закону про ідентифікацію та реєстрацію норм щодо фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин. Це пропонується виключити у зв'язку з тим, що отака, як прописана норма щодо фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин, ну відсутній законодавчий термін система ідентифікації та реєстрації тварин. Тобто ми просимо підтримати дану пропозицію і прийняти даний проект в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, є у когось зауваження?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція… Ну, від міністерства у нас є, від підкомітету, я думаю, що немає потреби зараз виступати. Я думаю, що ми могли би проголосувати цю пропозицію і прохання насправді від міністерства. Є пропозиція Олександра Борисовича підтримати даний законопроект.
Хто за те, щоб підтримати даний законопроект? Хто – "за"? Хто – проти? Утримались? Один.
Колеги, якщо можна, ну, Вадим, ну, треба дійсно обговорити. Якщо народному депутату, якщо можна ще раз, будь ласка? Дійсно, ми отримали його. Я скажу, чому ми як правило не робимо таких речей. Але це на прохання міністерства я сьогодні пішов на цей крок, оскільки вони дуже просили підтримати їх в цьому питанні.
Я би просив ще раз для колег стисло, але дуже чітко, щоб було зрозуміло, за що ми голосуємо. Щоб у нас було порозуміння в комітеті. Будь ласка.
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Шановний Тарас Вікторович, шановні народні депутати! Дивіться, там було прописано, ну, норма така. Фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин. Такого визначення ні в Основному Законі, ні в других законах немає. Тобто воно ні на що не впливає. І просимо підтримати, це позиція Мінфіну була і ми з нею погодились в принципі. Таке, щоб не було термінології, яка не передбачена у визначеннях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в контексті підходу до фінансування відсутнє визначення, яке дає можливість вам здійснювати фінансування?
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Абсолютно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас вийшло там непорозуміння з Мінфіном. І Мінфін просить відкоригувати ці неточності, які би дали вам можливість відкривати фінансування. Я правильно розумію?
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Саме так. Тому що не визначено ніде оця система фінансування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, вірно?
РУТИЦЬКА В.В. Підтверджую. Там це для того, що ми погодили в ЦОВВах усіх, коли ми опрацьовуємо документ, нам потрібно, щоб було визначення всіх термінів. Тому з Мінфіном таке трапилося. Не перший раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую. Шановні колеги, я хочу задати запитання. Чи передбачають оці зміни, які тільки що вносяться в Закон про ідентифікацію і реєстрацію тварин, саме закладення коштів на те, щоб саме держава здійснювала реєстрацію та ідентифікацію тварин. Бо я бачу одне, що убрали систему, так, можливо, неправильно назвали, але залишають тільки одне – відшкодування витрат. що це означає? Що люди самі будуть платити, а держава буде відшкодовувати. Тобто ми убрали другу ланку, де держава, в принципі, має нести ці зобов'язання щодо реєстрації та ідентифікації тварин. От до чого я веду.
Тому у мене запитання. Коли ми убираємо цю систему, тому що такого терміну немає, ви можливо вірно говорите, чи держава залишає за собою право проводити ідентифікацію та реєстрацію тварин? Дякую.
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Пане Вадиме, дякую вам за запитання. Але пам'ятаєте, у цьому залі у нас була дуже гаряча дискусія ще в минулому році, коли ми приписали норму – тільки за рахунок держави, а в бюджеті державному не було коштів. Потім змінами до Закону про ідентифікацію знову законодавець прописав, можна власнику тварини заплатити, а при наявності коштів у державному бюджеті йому буде компенсовано витрати. Отака була зміна нами тут в цьому залі прийнята.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борисович, будь ласка.
БАКУМЕНКО О.Б. Мы на сегодняшний день, если не будем проводить идентификацию животных, мы потеряем все возможности украинского экспорта всей твариницкой продукции. И на сегодняшний день, если мы говорим о том, что любой частник, кто угодно, может сам это сделать, то государство ему возмещает эти затраты. Если мы этого не сделаем, мы просто остановим систему идентификации. Вот и все. Поэтому я поэтому и поддерживаю, что это надо принять и расшить, и дать эту возможность. Мы остановим почти на миллиард долларов экспорт украинской твариницкой продукции.
(?) РУТИЦЬКА В.В. Ну, також ностанок ще зазначу. Якщо ви згадаєте, коли ми тоді приймали, дійсно писали так, бо було прописано у всіх директивах і по практиці Європейського Союзу. Потім, коли почали це робити, зрозуміли, що робити неможливо, бо немає грошей. І спеціально потім приймали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій ………..
_______________В. Шановні колеги, я просто хочу, щоб ми почули, Олександр …………, особливо. Ми говоримо про те, що ми не хочемо зупиняти систему реєстрації та ідентифікації і можливо залучати всі сьогодні можливі напрямки щодо…
Перше. Людина, якщо може заплатити, держава відшкодовує. Якщо юридична особа може заплатити за людину, то держава відшкодовує. Точніше, ми навіть убрали відшкодування юридичній особі в минулому законопроекті. Але є третя норма: держава сьогодні, якщо вона має кошти, вона може закласти в бюджет і фінансувати саме ідентифікацію і реєстрацію тварин. Сьогодні немає коштів – не закладайте. Але через 2 роки, коли з'являться, можливо, ці кошти, то ми залишаємо в законі цю норму. Сьогодні пропонується убрати цю норму. Тобто хочуть взагалі убрати державу від реєстрації, ідентифікації, залишити одне-єдине, що одна людина заплатила за іншу, а держава має відшкодовувати. Ось до чого я вежу. Компанії не відшкодовуються, і це у нас було прийнято в попередньому законопроекті, саме юридичні особи. Тому я і пропоную, щоб у нас залишилась система реєстрації тварин з різних боків для того, щоб не зупиняти. Сьогодні даємо можливість, оскільки немає в бюджеті коштів, щоб це виконували фізичні особи за іншу фізичну особу по договору і так далі. Але, якщо з'являться кошти, щоб держава не знімала з себе ці зобов'язання. Цими правками ми убираємо, повністю все перекладаємо на людину або на третю особу. Нічого тут немає такого крамольного. Так, звичайно, можливо ми назвали невірно – система ідентифікації та реєстрації. Але ми хочемо, щоб держава залишила за собою це право. І коли з'являться кошти, вона буде згідно закону це робити. Тому от такі тут є нюанси. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Вержиховський, у мене до вас прохання і до міністерства, роз'ясніть іще раз, будь ласка, з того, що я розумію, і підтвердіть, чи я розумію це правильно. Мова іде зараз про фінансування адміністративного фактично апарату по ідентифікації, правильно? Питання, про яке ми зараз починаємо знову емоційно говорити, – це питання, пов'язане з тим у контексті людей, хто платить за це. І це ми вже, вибачаюсь, голосували і пройшли це все. У нас була, дійсно, колись позиція, що платить тільки виключно держава, потім ми перейшли до позиції, що держава компенсує таким чином, надавши можливість власникам, які мають можливість заплатить, заплатить їм і потім отримати компенсацію. І це питання, воно вже вирішено раніше. Підтвердіть зараз для того, щоб народні депутати могли нормально проголосувати, те, що ця зміна стосується фактично бюджетних видатків на ваш адмінапарат, що пов'язаний з ідентифікацією. Це так чи ні?
ВЕРЖИХОВСЬКИЙ О.М. Тарас Вікторович, те, що каже Вадим, народним депутат Івченко, я в принципі погоджуюсь, і наша служба погоджується, і так воно є. Просто такий вислів "система ідентифікації" ніде не визначено. І тут сьогодні будуть гроші в бюджеті – буде компенсація. Не заборонено громадянину платити за цю ідентифікацію і так дальше. Тобто ми пропонуємо забрати те, що не визначено законодавством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я зроблю таку непопулярну, але популярну річ. По-перше, дійсно, на майбутнє я скажу, я і секретаріату висловив своє незадоволення, що так вийшло, вийшло так у тому числі, що даний законопроект є в порядку денному для розгляду Верховною Радою, до цього моменту він не розглянутий комітетом. Тому ми змушені його були в стислі такі терміни розглядати.
Я прошу зробити наступне: давайте далі йти по порядку денному. Будь ласка, я прошу далі іти по порядку денному. Ми не будемо приймати рішення по цьому законопроекту. Прошу депутатів, у кого немає, секретаріат дайте порівняльну таблицю, дайте розуміння того, про що проситься від міністерства, і ми тоді приймемо рішення, щоб ми чітко всі розуміли, за що ми голосуємо. І дякую, до речі, Вадиму за те, що він на цьому загострив питання, щоб ми могли про нього ще раз поговорить. Дякую, колеги.
Я просив би, у нас сьогодні Вадим Вікторович Кривохатько є, щоб його не тримати, у нього там свій комітет має зустріч. Я би попросив, він у нас іде по порядку денному п'ятим, щоб він доповів свій законопроект, і ми могли його відпустить. Будь ласка, Вадим.
КРИВОХАТЬКО В.В. Дуже вам дякую, шановний пане голово, шановні члени комітету. Цей закон передбачає, він регулює відносини реєстрації приватних паїв орендодавцями. Тобто… Всі ми знаємо і багато з вас, хто безпосередньо пов'язаний із сільським господарством і тому знає, через які терни аду треба пройти, щоб зареєструвати всі ці договори оренди.
Ми пропонуємо спрощену … (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект 3012 у списку стоїть…
КРИВОХАТЬКО В.В. Да, ми пропонуємо спрощену систему реєстрації. І ми знаємо, що з 1 січня 2015 року набирав чинності закон 71…8 про внесення змін до Податкового кодексу, який ускладнює серйозно реєстрацію і перешкоджає поповненню бюджету.
Яка сема сьогодні? Поки договір офіційно не зареєстрований, він не … до нього не маємо права приступати до обробки.
Коли вступив цей закон в дію, уже були посіяні на деяких землях озимі там, вона була оброблена. І на сьогоднішній день ці паї, вони не приймаються в податкову звітність тобто ця земля не йде в податкову звітність.
Ми проаналізували, зробили запрос в Держкадастр, і отримали таку цифру: 2 мільярди держава втрачає з-за того, щоб на сьогоднішній день податкова не приймає у звітністю цю землю.
В чому проблема? Ми пропонуємо, щоб відносини вже наступали з моменту, коли підписаний договір і зареєстрований… ставиться печатка сільради, як це було раніше в ті давні часи, декілька там 8 чи 5 років назад. А потім вже на сільраду, на землевпорядників, на їх штат покладається сама реєстрація. І ми виникаємо… виникає корупція: йде чиновник до чиновника і реєструє ці договори. Є термін "місячний строк" і "шість місяців", який дає право реєстрації цієї земельної ділянки. А в це время її можна обробляти, платити податки, знімати врожай з неї. І ми знаємо, наприклад, договір закінчився в маю, і ми не маємо його права обробляти. А там на той момент посіяний, наприклад, соняшник, кукурудза чи ще якісь зернові культури. Договір підписаний, сільрада… погоджений сільрадою і дальше іде процес реєстрації, але до землі можна преступати, обробляти її, збирати врожай, платити орендну плату. А на сьогоднішній день ми маємо таку ситуацію: та земля, де не стоїть печатка державної реєстрації, вона не... обробляється фактично нелегально, вона в тіні обробляється. Ніхто, звісна річ, з 1 січня не кинув ту озиму, її прибрали, от, отримали з неї прибуток, але податок фактично не заплачений. Тобто... і це сума два мільярда гривень мінімально. Так що я прошу, якщо я, якщо цей закон знаходить тут розуміння, підтримати його, от, якщо до мене єсть якісь питання – готовий на них відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось зауваження? Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. Ну, я вважаю, що законопроект, ну, важкий, тому що тут, наскільки я розумію, обов'язкове проходження погодження облік договорів оренди земель місцевими радами. Заборона використовувати земельні ділянки, якщо до погодження з місцевою радою. Обов'язкове посередництво місцевої ради в процесі реєстрації, накладання органом місцевого самоврядування штрафу на посадових осіб за використання земель до офіційного права на користування ними і погодження місцевого органу місцевого самоврядування. ну це настільки все ускладнює. Якщо це йде питання, що дійсно потрібно щоб ця земля, яка, ну, важко, сьогодні реєструється, щоб вона, за неї платилися податки, то не та ким чином. Я, наприклад, категорично "проти", уявіть собі підприємство, яке повинно через всі сільські ради там 70, 50 сільських рад погодження.
_______________. Чого 70? Одна сільська рада...
КУЧЕР М.І. Якщо одна, а якщо велике підприємство? Виявляєте і чому ми вводимо якусь окрему ще ланку додаткову? Я не можу зрозуміти.
_______________. Дозвольте я відповім, да?
КУЧЕР М.І. Так, да.
_______________. Дивіться, ну, у нас таких підприємців, які охоплюють 70 сільських рад, може, три на Україну максимум.
КУЧЕР М.І. Хай дві сільських ради, три сільські ради.
_______________. Ми їх всі знаємо, це там... Але, як правило, підприємство це має як раз ті договори, ті паї, які знаходяться на території цієї сільської ради. І вони не закінчуються всі в один термін. Наприклад, йде травень місяць, закінчився договір оренди, так трапилося. І по закону, який діє зараз, до цієї землі неможливо приступати взагалі, ти повинен забути за неї, доки не пройде всі ці інстанції, дійсно, які зараз треба пройти. Це є муки всі аду, тому що треба зібрати… От три договори реєструються в районі на господарство в день, можна зареєструвати три договори. Зараз така позиція. Абсолютно не хватає ресурсів, щоб це зробити вчасно. І от, наприклад, господарство, яке має тисячу паїв, воно буде десь місяці готувати документи, потім все це підписувати, і ще 4 місяці реєструвати. Повірте мені, все це можна зареєструвати в один день. Ти даєш хабара тисячу гривень за договір – і тобі все в один день зареєструють, розумієте? А якщо б цього не було, ти приходиш до голови сільради – і, будь ласка, землевпорядник погоджує тобі все, в тебе ставиться печатка. Так раніше було, повірте мені, це значно простіше. Ставиться печатка – і ти приступаєш до роботи над цією землею. Але з обов'язковою державною реєстрацією. Ми не виключаємо державну реєстрацію. Потім наступає обов'язкова державна реєстрація.
_______________. Ні, давайте ми пройдемо так. Якщо я заключив договір про оренду землі, я обов'язково повинен погодити цей договір із місцевою радою згідно цього законопроекту.
_______________. Так.
_______________. Так. Навіщо?
_______________. Для того, щоб ви могли приступити до обробки.
_______________. Ні, є стаття 41 Конституції, де чітко вказано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ми порушуємо чисто конституційну статтю. Я не розумію, для чого скрізь погоджувати з місцевою радою. Давайте краще місцевій раді віддамо землі запасу і резерву, давайте краще якісь інші повноваження, але все погоджувати з місцевою радою, ну, це неправильно. Це ми входимо в якийсь тупик. Тому що ми, крім…
І тут, да, типова форма договору оренди землі. Типова форма, наскільки я пам'ятаю, прийнята в березні 2003 року. Вона існує по сьогоднішній день, Постанова 221, здається, чи 223-я… 221-а. І він стандартний, він існує, по ньому працюють, він відпрацьований. І постійно посередництво місцевої ради. Я розумію, що часто-густо ми не можемо зареєструвати, є підприємства, які не можуть зареєструвати договори. То давайте підемо якимось іншим шляхом, давайте зробимо якийсь інший…
_______________. (Не чути)
_______________.Ну, який?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Проект закону, ну, не о цей, що все погоджувати з місцевою сільською радою. Ми куди зайдемо, якщо ми будемо все погоджувати з місцевою сільською радою?
_______________. Це в рамках децентралізації.
_______________. Це важко. Я розумію, що у них… їм треба повноваження якісь інші надавати, а просто погоджувати, ну, і що погоджувати, він не згодився. Що реєстратор не буде реєструвати, він буде реєструвати.
_______________. Ні. В законі передбачено, він не має права відмовити голова сільради. Але він контролює ситуацію, він бачить, що в нього на землі робиться. Розумієте? Я бачу, що хороші цілі, ну, ми пішли не тим шляхом. От у мене враження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.
Сергій Петрович Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Ну, ми від автора почули дві пропозиції.
Одна, та, що сьогодні не доотримає бюджет грошей. Але, насправді, десь воно не зовсім відповідає дійсності, тому що сьогодні є можливість, коли агропідприємство, яке підписало договора, но ще не зареєструвало і для того, щоб подати в податкову інформацію скільки в тебе землі для сплати податку, насправді, може прийти в сільську раду і взяти довідку про кількість орної… про кількість орної землі, це на практиці 2014, переходячи на 2015 рік, це було, береться довідка і подається. І податкова бере до уваги цю довідку і податок сплачується на основі цієї довідки…
_______________. Це так було до 1 січня.
ЛАБАЗЮК С.П. … Вибачаюсь. Ну, ми ж вас не перебивали, коли ви доповідали.
_______________. Да. Да.
ЛАБАЗЮК С.П. … Тому сьогодні у нас є в комітеті цілий ряд законопроектів, які спрощують процедуру реєстрації договорів. Нам потрібно оце якраз досягти, а проблеми про податки не існує. Станом на сьогодні реально кожен аграрій може взяти довідку і сплачувати податки. А, вот, місцеве самоврядування нехай і якраз стоїть на цьому. Створювати додаткові інструменти впливу або якоїсь бюрократизації, напевно, не варто сьогодні для того, щоб ще хтось в котре погоджував. Ну, ми ж розуміємо до чого це може призвести.
_______________. Дозвольте, я відповім. Я вибачаюсь, але на сьогоднішній день неможливо сплачувати податки за землю після 1 січня. Після 1 січня, коли був прийнятий нами закон номер 7118 землі, яка незареєстрована, це неможливо взагалі. Якби ви не хотіли, податкова не приймає це в звітність абсолютно. От.
ЛАБАЗЮК С.П. Точно така сама ситуація діяла в 2015 році, но податкова з задоволенням приймала…
_______________. Сьогодні 2015 рік.
ЛАБАЗЮК С.П. … В 2015 році діяла, точно, ви говорите вже на 2016 рік…
_______________. В 2014.
ЛАБАЗЮК С.П. …З 2014 на 2015 і протягом 2015 року точно така система діяла і податкова приймала до уваги довідку сільської ради, і аграрії сплачували податки по фактично… тому що відповідальність в даному випадку лягає тоді на агропідприємства, а не на податкову.
_______________. Назвіть, будь ласка, податкову, яка....
ЛАБАЗЮК С.П. Всі податкові сприймають ці довідки і всі платять, в кого є совість і страх. Тому що страх із-за того, що потім ти будеш наказаний, прокуратура моментально це все діло виясняла. Так що всі платили повністю за ту землю, яку орендували, оформлена вона чи не встигли ще оформити. Хоча зараз в зв'язку із тим, що нотаріуси мають право оформляти, воно пішло на багато веселіше, но дорожче.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Григорьевич.
_______________В.Г. Шановні колеги, дійсно автор піднімає проблему, яке треба вирішувати. Процедура реєстрації дуже важка і недосконала. Треба передавати більше прав місцевим радам, але спосіб в якій пропонується вирішити, ну, на мій погляд, не є вдалим. От, наприклад, тільки не зауваження, тут у всіх доповненнях є посилання – за погодженням з місцевою радою. Місцева рада – це не сільський голова, місцева рада – це рішення колегіальне, яке, наприклад, якщо не буде, не збере кворуму, не буде рішення про погодження місцевою радою. Так що це не тільки печатка одного сільського голови. Там ще багато проблем, які тягнуться далі. Тому я вважаю, що цей механізм, який запропонований, ну, не зовсім відповідає, не вирішить цю проблему, яка дійсно є сьогодні в питанні реєстрації договорів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Максим Петрович.
_______________М.П. Ну, Держгеокадастр не підтримує цей законопроект в силу цілого ряду причин, зокрема, там є процедури, наприклад, такі як реєстрація органів місцевого самоврядування договорів оренди, яка є абсолютно формальною процедурою, підстав відмовити в реєстрації немає. Для чого тоді реєструвати? Крім того, є такі більш важливі речі, які нас змушують зайняти позицію не підтримки законопроекту, а, наприклад. право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування за вже існуючою правовою системою в Україні набувається після державної реєстрації. Законопроектом пропонується ввести, ну, якесь квазі-право договір двох сторін, які домовляються, є, вони ці сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента і так далі. Ми запроваджуємо посередництво органів місцевого самоврядування. Тобто, в принципі, ми не бачимо-то великої проблеми в тому, що намагається цей закон врегулювати. Крім того, закон, врегульовуючи якусь проблему, створюємо низку додаткових проблем. І ми тут отримаємо мінусів значно більше, ніж плюсів.
Тому позиція Держгеокадастру: не підтримує цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є у когось бажання ще висловитися?
Була від Миколи Івановича пропозиція про відхилення даного законопроекту. Я тоді по надходженню.
Хто за те, щоб підтримати думку нашого колеги про відхилення цього законопроекту, підтриманої Держгеокадастром? Хто - "за"? Хто проти? Утримались? Троє утримались, інші – "за". Рішення прийнято. Дякую.
_______________. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Вікторович. Ми сподіваємося, що зможемо разом з вами доопрацювати і запропонувати новий підхід. Ми вас будемо чекати у нас на комітеті з радістю.
Колеги, я пропоную повернутися до закону, який ми щойно розглядали, який запропонований був міністерством. Я взяв порівняльну таблицю. Я прошу слово Мінфіну, от Анатолій Антонович у нас тут є. Якщо можна, два слова від Мінфіну. І ми завершимо з цим законопроектом. Будь ласка.
_______________. Шановні народні депутати, Міністерство фінансів підтримало вказаний законопроект, оскільки в прийнятому законі, де містилася норма щодо фінансування системи ідентифікації, реєстрації тварин, яка була описана в останній редакції при прийнятті закону, не зрозуміло, куди давати кошти. В той же час, було збережено основну норму щодо відшкодування громадянам вартості ідентифікації тварин. Оскільки в нас цим питанням займається підприємство ідентифікації, яке працює на госпрозрахункових засадах, така ідентифікація є по вартості не дуже, скажімо, в межах 38-50 гривень. І, по розрахунках МінАПК, які давалися до проекту закону, це 330 мільйонів. Ми, правда, потім уточняли цю суму, але це їхні офіційні розрахунки. А система ідентифікації, реєстрації тварин незрозуміла. Це є практично адміністративне, придумати, значить, вивчити щось, сотворити і так дальше. Не знаючи, що закладають в поняття системи, яке не має визначення в законі, через то, не знаючи експертної оцінки можливих витрат в бюджеті, Міністерство фінансів було категорично проти. Але ми зберегли основну норму, що відшкодовується громадянам вартість затрат по ідентифікації тварин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
_______________. Тобто цим законом було розблоковано систему, яка передбачала раніше, що тільки винятково за рахунок коштів бюджету, я не хочу повторюватися, ми розблокували попереднім законом, що можна відновити цю ідентифікацію. І поряд з цим зберегти громадянам право на відшкодування своїх затрат.
А система є взагалі незрозуміла. І які витрати, ніхто нам толком не міг пояснити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.
_______________. Через це було на Кабміні прийнято рішення щодо відміни цієї норми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, …… …… Зрозуміла позиція. Колеги, значить, пропоную нам не мішати одне з іншим. У нас є напружене питання з точки зору компенсацій. А є питання конкретно технічного законопроекту. Я взяв порівняльну таблицю. Мова йде тільки про наступне. У нас в статті 10, попередня редакція, звучить, дослівно: "Видатки на фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин і на відшкодування витрат на оплату послуг з ідентифікації".
Те, що пропонується нам сьогодні проголосувати, забирається "Видатки на фінансування системи ідентифікації і реєстрації тварин", цього немає. Але звучить: "Видатки на відшкодування витрат на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації тварин фізичними особами". Тому це технічне питання.
Я розумію Мінфін, оскільки вони дуже скрупульозно бачать якби структуру видатків. Вони не розуміють, що таке "система ідентифікації та реєстрації тварин", чи це люди, це організації, що це взагалі, ця система? Чи це якась електронна система. Оскільки цього визначення немає, вони не можуть розблокувати фінансування, вони забираються.
Тому я пропоную проголосувати за цю технічну норму. Але разом з тим, оскільки дійсно велике напруження з цим питанням, ми його обговорювали ще, чесно кажучи, в попередньому скликанні, у мене прохання. Закінчується рік. Нам би дуже цікаво було на комітеті подивитися, а скільки ж насправді організаціями було у людей отримано грошей за ідентифікацію, скільки було компенсації з держави. Тоді ми вже предметно на комітеті розберемося, насправді скільки грошей і з чиїх карманів іде на ідентифікацію і реєстрацію тварин. Добре?
Вадим, уже обговорили це. Я пропоную голосувати.
Колеги, хто за те, щоб підтримати цей законопроект, запропонований міністерством, в тому читанні, в якому запропоновано, прошу голосувати. Хто - "за"? Хто проти? Проти один. Утримались? Один проти, інші – "за". Рішення прийнято.
Колеги, переходимо до наступного законопроекту. Законопроект 3157. Наші колеги, один з наших колег по комітету. Будь ласка, Сергій Володимирович, доповідайте.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, згідно положень законопроекту 3157 передбачається шляхом внесення змін до частини третьої статті 51 Водного кодексу України чітко та однозначно передбачити, що водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди за договором оренди водних об'єктів.
Наразі громадяни та юридичні особи в умовах суперечливого правового регулювання при отриманні в оренду водних об'єктів змушені укладати два договори: договір оренди водного об'єкту та договір оренди землі. Сьогодні існує така правова колізія. І це дає змогу певним місцевим радам або йти по Постанові Кабінету Міністрів від 29 травня 2013 року – і укладати тільки один, типовий договір оренди. Деякі змушують підприємців укладати ще й договір оренди землі. Тому ми пропонуємо прибрати цю правову колізію і йти виключно за укладанням одного договору.
Також частина друга цього законопроекту стосується того, що шляхом внесення змін до статті 51 Водного кодексу України, статей 59-ї та 134-ї Земельного кодексу України запропоновано положення щодо непоширення вимоги про продаж на земельних торгах водних об'єктів у комплексі із земельними ділянками під ними, які використовуються для спеціального водокористування, пов'язаного з забором та використанням води для зрошувальних заходів на зрошувальних землях, а також скиданням зворотних вод з цих земель. чому необхідність такої норми? Тому що є певні водні об'єкти, з яких робиться забір води і сільгосптоваровиробник використовує цю воду на своїх зрошувальних землях, які знаходяться поруч, він має іти на земельні торги і на загальних умовах виборювати там право. Чому це закладається дуже великий ризик в тому, що недобросовісні конкуренти можуть запропонувати більш високу ціну і фактично заблокувати роботу підприємства, який бере воду з цього водного об'єкту або скидає, якщо мова іде про рисові чеки.
Тому ми пропонуємо прибрати норму загальних торгів і відмінити це.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Максим Петрович, по 3157, передача в оренду водних об'єктів в комплексі з земельними ділянками.
_______________М.П. Справа в тому, що частиною другою статті 134 Земельного кодексу передбачено, що на конкурентних засадах не підлягають продажу земельні ділянки державної чи комунальної форми власності у разі спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів. Тому в принципі предмета регулювання цим законом на сьогоднішній день немає.
В тому числі спеціальне водокористування відповідно до Водного кодексу означає, що це забір і використання, а також скидання зворотних вод, забір використання води і скидання зворотних вод. Тому позиція Держгеокадастру не підтримки законопроекту, але не в силу не поділення їхньої ідеології, а в силу того, що питання врегульовано чинним Земельним кодексом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор ….., будь ласка.
_______________. Шановні колеги, пропоную доповнити технічну правку частину 2 статті 134 Земельного кодексу України наступною правкою. Використання земельних ділянок для потреб пов'язаних користуванням надрами та спеціального водокористування, в тому числі використання земельних ділянок власниками діючих меліоративних систем та внутрішньогосподарських меліоративних систем, які забезпечують меліорацію таких земельних ділянок, земельних ділянок підводними об'єктами для спеціального водокористування пов'язаного з забором та використання води для зрошувальних заходів на зрошувальних землях, в тому числі зрошувальних землях, на яких розміщенні рисові зрошувальні системи, а також скидання зрошувальних вод з цих земель. Відповідно до отримання дозволів необхідна необхідність прийняття зазначеної поправки, вона спрямована для відновлення зрошувальних систем.
Там що дуже прошу підтримати цю поправку, вона технічна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги дивіться яка тут.
По-перше, я прошу дуже серйозно поставитися до того, що сказав Максим Петрович, крім того, я не бачу вже як це доопрацювати в другому чи в іншому, у мене внутрішньо і я дуже розумію потребу тієї поправки, про яку говорить Ігор і Сергій. Но у мене, чесно кажучи, іншого варіанту поки, як відправлятися на доопрацювання, немає, у зв'язку з цією правовою колізією, яка там є.
Є якісь інші думки?
Мені здається, що, Сергій, можливо, тоді на доопрацювання включити цю правку, подайте, і переформатуйте в контексті того, щоб не було суперечів, бо ми не можемо тоді іти в форматі протиріч по тим моментам, які оголосив Максим Петрович.
Мушак Олексій, будь ласка.
МУШАК О.П. Шановні колеги, ми всі підтримуємо прагнення наших колег з Херсонської області вирішити все ж таки питання по меліоративній системі.
Є прохання, просто от якось пакетом несіть те, що вам необхідно зробити, бо ми насправді вже рік, значить, якщо не кожне, но через кожне друге засідання займаємося меліоративною системою і ми завжди підтримуємо, пане Сергію. Разом з тим, от зробіть же до кінця, от пакет несіть, щоб ми раз розглянули те комплексне рішення і бачення отримали, і перехрестилися, забули, і сказали: "Працюйте".
Дякую.
День Херсонщини зробимо на комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. … я вже… День півдня України. Владислава, будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Ну, перше, хочу зазначити, що як раз пілот іригації буде в Херсонській області, тому ми і працюємо, я так розумію, активно над законодавством. По даному законопроекту наша позиція: його треба доопрацювати, от, ми надавали пропозиції,плюс ми їх обговорювали на нашій комісії, точніше, на нашому координаційному борді, який працює при світовому банку над створенням концепції зрошення. От, будь ласка, там ми повністю готові спільно доопрацювати, плюс у нас тепер є ще експерти Світового банку готові нам в цьому допомогти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є думка: відправити на доопрацювання. Я думаю, що абсолютно слушна і, до речі, це поправка, яка є, а я обіцяю, що ми буквально на наступне засідання комітету і, чесно кажучи, не знаю, скільки нам нададуть законів винести в зал після такого успішного аграрного дня. От, я думаю, що в нас уже.. Я пропоную...
_______________. (Не чути)
РУТИЦЬКА В.В. Це тільки початок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, ще тільки початок аграрного дня такий.
РУТИЦЬКА В.В. Це початок агарного року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аграрного року, да. Добре.
Сергій, ти заперечуєш?
_______________С. Я не заперечую. Дійсно дуже слушна пропозиція від Ігоря Бриченко і дійсно я думаю, треба відправити доопрацювання і поєднати вже спільно і подати....
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прекрасно – є консенсус, відправляємо на... Хто за те, щоб відправити даний законопроект на доопрацювання? "За"? Хто "проти"? Утримались? Всі "за". Дякую, колеги, за законопроект. Я думаю, що ви зможете дуже швидко подати наступний.
Наступний законопроект по порядку денному 1253 групи народних депутатів – Бакуменко, Мірошниченко, Івченко, Кириленко. Колеги, хто буде доповідати? Олександр? Вадим Євгенович, доповідай.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, ви знаєте, ми в середині року вже врегулювали дане питання: внести зміни в ті статті, про які ми говорили. Тому ми пропонуємо відхилити даний законопроект, тому що тут нічого доопрацьовувати. Ми зі свого боку в Закон про дерегуляцію, який тоді пройшов через промисловий комітет, і про оренду – там ми врахували ці пропозиції і бачення щодо сівозміни і проведення сівозмін, ведення цих книг і так далі. Тому ми пропонуємо відхилити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Колеги, пропозиція відхилити.
Хто "за"? Проти, утрималися? Одноголосно! Темпи зростають роботи комітету.
Колеги, наступний законопроект… Одну секунду, я номер… номер 3020 народного депутата Мельничука. Корнацький - підкомітет. Думаю, що буде доповідати Олена Миколаївна ………… , я правильно розумію?
_______________О.М. Доброго дня.
Законопроектом пропонується одна норма, яка направлена на скасування запровадженої не так давно норми стосовно встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Автор у пояснювальній записці посилається на неконституційне сприйняття попереднього закону и пропонує її скасувати.
Однак слід зауважити, що таке часте внесення змін до земельного законодавства не сприяє стабілізації правового поля. Це – перше.
А друге, якщо на те пішло, то в нас найчастіша якраз семипільна система сівозмін. Використовується, відповідно, семирічний строк оренди. Є доцільним поки що залишити.
Все! Проект відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Людмила, ваша позиція.
_______________Л.М. Ми не підтримуємо, однозначно цей законопроект, тому що зовсім недавно було врегульоване це питання, визначено сім років. брався оптимальний термін, і ми наполягаємо на залишенні того ж терміну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмила Миколаївна. У нас, до речі, по меліорації вже 10 років відсьогодні. Ще дочекаємося підпису спікера і Президента. Не Херсонщині потужні зміни йдуть, не спинити.
Колеги, є пропозиція відхилити даний законопроект. Хто за те, щоб відхилити?
Хто проти, утрималися?
Дякую. Законопроект відхилено комітетом.
Наступний законопроект по порядку денному – законопроект 3387, внесений Кабінетом Міністрів. Тому Владислав… Да, 3383, вибачте.
Владислава Валеріївна, просимо вас.
РУТИЦЬКА В.В. Дивіться, у нас даний законопроект – це приведення термінів і понять, які мають бути узгоджені: про особливість страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, - у відповідність до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів", що надасть сільськогосподарським товаровиробникам рибної галузі отримати державну підтримку при страхуванні водних біоресурсів.
Реалізація закону України сприятиме врегулюванню правового поля України та надасть змогу створити умови сталого фінансування і розвитку рибогосподарського комплексу держави.
Цей законопроект дуже добре вам відомий. Він по суті розглядався останні 3 роки. І те, що ми пропонуємо в даному законопроекті, - це технічні уточнення назв, які стосуються біоресурсів, їх точне визначення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я відразу хотів би Олексія Петровича спитати. Оскільки питання стосується риби, то, Олексій Петрович, яка ваша думка стосовно водних живих ресурсів?
МУШАК О.П. Чесно кажучи, Тарас Вікторович, ми якраз працюємо над цим. І якщо про водні ресурсі, то найближчим часом буде внесений погоджений, спільний законопроект між нами та Рибним агентством, де всі питання будуть врегульовані. А по цьому законопроекту – пропоную підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексій Петрович.
Колеги, є у когось зауваження до даного законопроекту?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Водні біоресурси. Дорого.
Колеги, є заперечення? Заперечень немає. Є пропозиція Олексія Петровича: підтримати даний законопроект за основу, - я розумію? За основу.
Колеги, хто за те, щоб… Ви в цілому хотіли би? Колеги, за основу і в цілому можемо проголосувати? Артем Леонідович? А, ви вже голосуєте… А, ви голосуєте вже.
За основу і в цілому, колеги, від комітету. Хто - "за"? Хто проти? Утримались? Одноголосно підтримана пропозиція за безпосередньої підтримки і участі Олексія Петровича. Колеги, наступний законопроект 2232 от. Я бачу, там є наш колега в співавторах Ігор Бриченко. Будете доповідати? Чи Василь Іванович Брензович є? Василь Іванович, давайте ви тоді.
БРЕНЗОВИЧ В.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Іванович, давайте ви тоді.
БРЕНЗОВИЧ В.І. Шановні члени комітету, в даному законопроекті шляхом внесення доповнення до статті 7 закону, в якому наведений перелік прав членів особистого селянського господарства пропонується надати наступне тлумачення поняття "сільського зеленого туризму".
Члени особистого селянського господарства мають право добровільно надавати за плату або за безоплатно послуги у сфері сільського зеленого туризму, а саме послуги в розміщення, проживання не більше ніж на 10 місць, харчування, а також організації дозвілля і заходів пов'язаних із використанням майна особистого селянського господарства місцевими звичаями і традиціями гостинності.
Пропонуємо також шляхом внесення доповнення до статті 10 цього закону до обов'язків органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і організації у сільській місцевості фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства здійснювати це в тому числі у сфері сільського зеленого туризму.
Метою цієї законодавчої ініціативи є більш конкретне визначення поняття сільського зеленого туризму і тим самим чітке розмежування підприємницької та непідприємницької діяльності у сфері туристичної діяльності, що здійснюється в сільській місцевості, а також забезпечення державної підтримки цієї форми діяльності сільських мешканців шляхом організації для них фахової підготовки та перепідготовки членів особистого селянського господарства у сфері сільського зеленого туризму. Дякую. Прошу вашої підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Іванович.
Будь ласка, Ігор хоче як співавтор додати. Будь ласка.
БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, дуже прошу вас підтримати цей закон, тому що він дає ще одну можливість на селі відкривати робочі місця і все-таки, ви ж всі розумієте, в такий тяжкий час це ще одна підтримка селянина. Так, що дуже прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.
Владислава Валеріївна, ваша позиція.
РУТИЦЬКА В.В. Да. Міністерство підтримує законопроект з урахуванням зауважень. У нас були зауваження. Я потім надам. Які стосуються, перше, добровольна діяльлність, добровольно пропонувати власне житло як індивідуальний засіб розміщення, проживання в якому з оплатою або безоплатно, надається обмежена кількість місць, не більше ніж на 10 місць. Тобто ми надамо всі зауваження. Це перше.
По-друге, у вас було визначення, яке стосується, екологічний зелений туризм. У нас є Закон України "Про туризм". І тут виникає суперечність з одним із термінів.
І ще класифікатор професій. Там відсутні професії у сфері сільського туризму і потрібно також їх доопрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, у нас така, розумієте, ситуація. З однієї сторони реально хочеться підтримати. З іншої сторони давайте, Вадим Євгенович хоче якесь доповнення зробити.
ІВЧЕНКО В.Є. Теж хотів, колеги, попросити, щоб ми підтримали даний законопроект. Звичайно, він потребує дещо уточнень. Те, що сказало міністерство. Ми вносимо зміни у статтю 7. Члени особистого селянського господарства мають право, там іде все-все-все. Там на відшкодування, на все, а також займатися, надавати послуги у сфері сільського зеленого туризму. І далі іде державна підтримка особистих селянських господарство. І далі, в кінці є теж позиція в тому числі у сфері сільського зеленого туризму.
Я пропоную в цьому ж таки, в першому читанні прийняли. Але ці норми передивилися і доопрацювали між першим і другим для того, щоб воно коректно і співзвучно звучало згідно, правильно сказали, Закону "Про туризм", згідно тих повноважень, які мають особисті селянські господарства і так далі. Ця норма потрібна. Тому що сьогодні міжнародні наші організації, вони пропонують підтримку саме в сфері диверсифікації сільської економіки, саме в сфері розвитку сільського туризму. Тому ця норма, як і норма, про яку ми будемо зараз говорити, про сімейне фермерство, вона потрібна.
Тому пропоную в першому читанні підтримати з подальшим доопрацюванням вже цих пропозицій, які говорили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Артем Леонідович, голова підкомітету. Яка позиція підкомітету?
ВІТКО А.Л. Я хотел бы согласиться с Главным науково-экспертным управлением. Повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Доповідь закінчив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Люшняк, будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. Дуже слушний законопроект. І у мене є така пропозиція. Доповнити статтю четверту Закону України "Про туризм" поняття... об'єднати поняття "сільський туризм" і "зелений туризм" – "сільський екологічний туризм". І працювати вже в цьому напрямку. Моя пропозиція підтримати даний законопроект за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене до секретаріату питання. Ірина Ігорівна, вот, ви працювали, там є можливість його доопрацювати між першим і другим, ну, от зважаючи на всі ті зауваження, які є від міністерства?
КОРЯКІНА І.І. Ну, в принципі, питання "сільського зеленого туризму" можна просто шляхом внесення змін до Закону про туризм, оскільки це основний закон, який регулює сферу туризму. Тобто стаття 4, вона закріплює і показує лише перелік видів туризму як сільський зелений, не даючи розшифровки поняття. А, якщо ви хочете юридично закріпити термін "сільський і зелений туризм", то хоча б треба визначення йому дати. А цим законопроектом навіть визначення не запропоновано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Григорович.
(?) НЕСТЕРЕНКО В.Г. Шановні колеги, і дійсно дуже потрібно… дуже потрібно вирішити це питання. Але от наші фахівці напрацювали ряд запитань, які…якщо є можливість, я задам авторам цього закону.
Отут у випадку прийняття виникають такі запитання. Чи підпадатиме сільський зелений туризм під ліцензовані умови, які можливі… і які можливі особливості? Чи розповсюджуватиметься на ОЗГ норми щодо страхування та фінансового забезпечення за законом? Наприклад, мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму еквівалентну не менше ніж 2 тисячі євро. Які мають бути оформлені стосунки між ОЗГ та туристом? Якою буде модель ціноутворення та оподаткування? Яким чином буде забезпечувати захист прав споживачів і таке інше?
Тобто було б значно, мабуть, слушніше ці всі дії зробити в рамках зміни до Закону "Про туризм". Будь ласка, якщо є, з відповіді, хотів би послухати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я, з однієї сторони… Василь ………, я зараз дам слово. З однієї сторони, є бажання підтримати, чесно кажучи, от, ну, на ціну ніяких заперечень ні в кого немає. Є, чесно кажучи, от такі питання – більше такого, техніко-юридичного обґрунтування, і правильності побудови от, і дотримання логіки.
Василь Іванович, можливо, ви нам…
_______________В.І. Дякую.
Шановні колеги, я прошу вас підтримати в першому читанні, і до другого читання ми це врегулюємо. Я думаю, що внесемо ті зміни, які запропоновані міністерством. Справа в тім, що зараз вносяться зміни до Закону України "Про особисте сільське господарство". Там є поняття щодо сільського "зеленого" туризму. І тут його обґрунтує цей. Це надає можливість того, щоб була узаконена ця діяльність. Адже фіскальні органи зараз підходять до людей, їхня фактично діяльність не визначена.
Так що я прошу вас ще раз підтримати цей законопроект. А до другого читання ми ці зауваження внесемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція від автора, дуже Ігор Віталійович просив підтримати цей законопроект.
Першою була пропозиція від Ігоря Віталійовича. Я почну з неї. Пропозиція була: підтримати даний законопроект в першому читанні. Я прошу визначитися.
Хто за те, щоб підтриманий законопроект в першому читанні, прошу голосувати. Хто проти? Двоє проти. Утримались? Один утримався, двоє – проти. Рішення прийнято.
Ну, в добрий путь, як кажеться. Але мені здається, що, ну, дуже ґрунтовно нам треба буде попрацювати між першим і другим. Більше того, до авторів: дуже ґрунтовно треба буде його представляти на першому читанні, для того щоб було чітко зрозуміло, які доопрацювання будуть на другому. Тому що в такому вигляді, мені здається, ну, в залі важко буде його проводити. Але, ну, є таке рішення комітету, то нехай буде. Дякую вам за присутність на комітеті. Ми дуже раді, коли наші колеги відстоюють свої законопроекти. Так що, Василь Іванович, дякуємо.
Колеги, переходимо… У мене до вас таке прохання. Давайте швиденько пройдемося по тих законопроектах, в яких є комітет не головний. Я думаю, що це у нас не багато часу займе. Після цього ґрунтовно попрацюємо над законопроектом 1599. Приймається?
У нас наступний законопроект – 1609, народного депутата Курячого. Козаченко Леонід Петрович від комітету не доповідає. Юрій Миколайович, будь ласка, дві хвилини по даному законопроекту.
_______________Ю.М. Доброго дня! Законопроектом передбачається продовжити до 1 січня 2018 року дію положень Податкового кодексу, відповідно до якого суб'єкти космічної діяльності, які беруть участь в реалізації ратифікованих Верховної Ради України міжнародних договорів з питань космічної діяльності, були звільнені від сплати земельного податку за земельні ділянки виробничого призначення протягом дії цих угод, зокрема, загальнодержавної цільової науково-космічної програми України на 2013-2017 роки. Слід зазначити, що Законом України від 28 грудня 2014 року щодо податкової реформи внесено зміни до пункту і пролонговано дію цього пункту як передбачає законопроект і таким чином питання врегульоване законодавством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, у кого є думки з приводу даного законопроекту?
_______________. Відхилити - пропозиція.
_______________. Врегульовано.
_______________. Тому що він врегульований.
_______________. Податковим кодексом.
_______________. Просто ми через два роки почали розглядати.
_______________. Дуже пізно його розглядаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А давайте ми у міністерства ще спитаємо. Владислава Валеріївна, що ви можете сказати з приводу законопроекту 1609?
РУТИЦЬКА В.В. Законопроект не відноситься до сфери компетенции министерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да? Дякую. Ну, якщо....
РУТИЦЬКА В.В. Вот я також думаю: ну, як так, а?
_______________. Відноситься.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо ви вважаєте, що державні підприємства, які знаходяться в вашому підпорядкуванні, до вас не відносяться, то тоді ми вам не будемо надавати слово по питанням ваших державних підприємств майбутньому.
В мене до вас дуже велике прохання, Владислава, якщо у вас є справи якісь, окрім комітету – можете їх вирішувати поза межами комітету. Добре?
_______________. ... справами комітету, щоб наші закони були краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дуже вдячний вам за таку позицію.
Колеги, у кого є ще пропозиції до даного закону? Микола Люшняк, будь ласка.
ЛЮШНЯК М.В. Тут десь вийшла трошки колізія, тому що законопроект поданий 24 січня 2014 року. А 28.12.2014 року законом 71-8, в принципі, було продовжено цю норму до 18-го року, і тому він сьогодні є, якби сказати, вже неактуальний, як сказав доповідач.
Тому ваше рішення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція про відхилення. Добре? Хто за те, щоб…
Микола Іванович.
_______________М.І. Я – "за", якщо він точно…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте довіримося нашому колезі, тим більше, не основний комітет, я думаю, що там сильної проблеми з того не виникне.
Якщо Микола Іванович перевірив ці дані, тоді у нього є пропозиція про відхилення.
Колеги, хто за те, щоб відхилити даний законопроект? Хто – проти? Утримався?
Дякую.
Наступний законопроект 1612 нашого колеги Григорія Михайловича Заболотного. Він зараз відсутній.
Якщо можна, ще раз, Юрій Миколайович, по даному законопроекту і будемо приймати рішення.
_______________Ю.М. Автором законопроекту пропонує включити товарні позиції групи 41, то єсть …… чиненна шкіра до сільськогосподарських товарів.
Діяльність виробництва шкіри поширити на цю виду діяльність, вважати діяльністю у сфері сільського господарства, тим чином поширивши дію спецрежиму податкування на виробництво …. оброблених шкір. Така зміна створить додатковий стимул для розвитку галузі тваринництва, сприятиме розвитку переробного виробництва, але треба зауважити, що законопроект потребує техніко-юридичного доопрацювання, по-перше, у частині внесення змін до пункту 209.16, відповідно до якого також наведено перелік видів діяльності згідно з КВЕДом, і якщо не внести відповідні зміни, то буде, так скажемо, правова колізія щодо трактування того чи іншого пункту фіскальними органами. А також з 1 січня 12-го року набув чинності новий класифікатор видів економічної діяльності 2010 і з 1 січня 14-го року припиняє діяти Національний класифікатор видів діяльності 2005 року, але тоді треба було приводити взагалі повністю статтю 209 у відповідності до нового КВЕДу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція?
_______________Ю.М. Пропозиція: доопрацювати законопроект та внести відповідну зміну до пункту 20916.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, зважаючи на те, що не основний комітет і нам відправляти зараз на доопрацювання, і зважаючи на те, що це член нашого комітету, думаю, буде неправильно. Розширення праці, нехай воно так буде. У мене є пропозиція підтримати.
Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Є колеги, у когось ще висловитися з цього приводу? Немає? Хто за те, щоб підтримати, будь ласка, прошу. Хто – проти? Утримались? Дякую. Рішення прийнято одноголосно.
Останній, не останній, передостанній законопроект 1708. Зінаїда Василівна, будь ласка.
БОРЕМСЬКА З.В. Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державної системи біобезпеки під час створення, випробування, транспортування та використання генетично модифікованих організмів. Автори – народні депутати Колєсніков, Павлов, Шпенов.
У проекті пропонується врегулювати питання, що стосуються сфери поводження з генетично-модифікованими організмами. Тобто пропонується вдосконалити уже існуючу систему державного регулювання. Ну, безперечно, безумовно, що генно-модифіковані організми, це величезне досягнення теперішнього часу.
Але я думаю, що найбільший ризик в тому, що наука ще не має чіткого, чіткої відповіді щодо впливу ГМО на організм людини. Тому якби на державному рівні ми повинні сформувати чітку позицію щодо ГМО. Чому я так говорю. Тому що у нас ще є один законопроект 3446, так.
Якщо ми визначаємо, що нам, що наша країна повинна мати, ну, визначаємося, що ми – країна з ГМО, так, і починаємо далі розвиватися в цьому напрямку, то тоді цей законопроект, безумовно, треба приймати за основу. Хоча висновок Головного науково-експертного: в першому читанні доцільно повернути на доопрацювання. Але, якщо, вважаємо, що це все ж таки може бути небезпечним і прояви можуть бути, ну, десь в третьому поколінні, так говорити, от, то ми повинні ставити на шлях і оголошувати себе країною вільною від ГМО.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за вашу позицію.
Микола Люшняк. Якщо можна, тільки коротко.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, цим законом ми відкриваємо двері генно-модифікованих організмів, які в Україні не вивчені на нашу територію. Я вважаю, що це не потрібно, тому що мій законопроект забороняє вирощування ГМО в Україні, але неповністю. Сьогодні ми пропонуємо створити науково-дослідницькі центри, піти тим шляхом, яким йде Євросоюз для того, щоб вивчити, а потім вирішити чи ми можемо їх відпускати у вільне плавання у нас в Україні. Я проти цього законопроекту. І прошу його не тільки відправити на доопрацювання, а проголосувати проти. Дякую. Відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція відправити на доопрацювання. Є заперечення? Немає. Хто за те, щоб відправити на доопрацювання?
Хто – проти? Утримались? Дякую.
Колеги, у нас залишилося 2 законопроекти, над якими нам варто буде сьогодні попрацювати. Я прошу до слова Миколу Володимировича Люшняка з законопроектом 3446. Він не основний нашого комітету, але наша позиція, я думаю, буде визначальна. Тому прошу вас, Микола Володимирович.
ЛЮШНЯК М.В. Сьогодні, якщо подивитись, в світовому масштабі більше 18 мільйонів фермерів працюють з генно-модифікованими продукціями, а це десятки мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. В основному це є країни: Сполучені Штати, Аргентина, Канада, Бразилія.
ГМО настільки швидко розлетілось по всьому світу, що в січні 2000 року був прийнятий Протокол про біобезпеку відомий як Картахенський протокол.
Документ набрав чинності в 2003 році після того як його ратифікували близько 50 країн. України приєдналась до нього у 2002 році. Протокол диктує правила обробки та використання всіх живих змінених організмів, які можуть несприятливо спливати на здоров'я людини. Не зважаючи на це, продукція з ГМО продовжує домінувати у світовому продовольчому ринку. Тому кожна країна обирає свій шлях. Наприклад, у Європейському Союзі кожна країна контролює обіг ГМО-продукції. Є країни, які толерантні до ГМО, а є країни, які мають нульову толерантність до ГМО.
На сьогоднішній день Україна є теж нульова толерантність до ГМО. Тому нами зареєстровано законопроект 3446, який забороняє ГМО, використання ГМО продукції в Україні, крім використання як таких для науково-дослідницьких цілей.
Продукція ГМО має перевагу на ринку. Сьогодні, для порівняння, наш СГ-виробник, який вирощує продукцію ГМО і не-ГМО, він отримує комісію від… на сої, я хочу наголосити, це від 30 до 150 доларів на тонні. Це ми отримуємо ціну більшу.
Крім того, нам потрібно на державному рівні чітко сформулювати позицію щодо ГМО, генномодифікованих продуктів місце на українських чорноземах чи ні? Який шлях ми вибираємо: чи наших дальніх сусідів, чи європейська спільнота, яка має,.. зараз спільно формулює наше законодавство для того, щоб влитися і асоціюватися в Європейський Союз.
Якщо якісь є запитання, заперечення, прошу.
Прошу даний законопроект підтримати за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я від себе хотів додати. Я є співавтором цього законопроекту, вважаю цей законопроект як платформу для подальших дискусій.
Чесно кажучи, дуже багато є запитань до нього в базі, але є дуже багато слушних речей, про які Микола сказав і про які говорять наші європейські партнери. Я хочу сказати, що в мене було декілька зустрічей з людьми, які представляють європейських ринок. Законодавство не говорить про наступне, що насправді для українського ринку це є досить великий потенціал. Потенціал, який, перш за все, пов'язаний з тими природньо складеними умовами, які в нас є.
Крім того, зараз Бразилія випадає з пулу країн, які можуть надавати "нон-ГМО" продукти, в них там теж відбулися законодавчі зміни і так далі. Таким чином, от, якщо говорити там про Німеччину, то я був на кількох переговорах, вони стверджують, що Україна фактично для них стає базовим партнером по поставці Нон-ГМО продуктів на їхній ринок і вони дійсно говорять про те, що вони готові платити суттєву премію за такі продукти.
Я розумію, що, ну, прогрес і всі речі, які там навколо нас, вони такі дуже стрімкі. Я розумію, що дуже багато зараз посівів в України уже фактично є ГМО, при тому всьому, що вони там у нас є фактично заборонені, в цьому напрямку треба проводити якусь роботу. Я згоден з Миколою, який говорить, що, ну, нічого не робити в цьому плані, ну, теж не можна, да, я розумію, я би сприйняв так само позицію, яка би говорила про те, що повністю треба дозволити і це би була теж платформа до дискусії. Я думаю, що нам треба вийти на якусь узгоджену позицію. Я як співавтор, чесно кажучи, просив би вас підтримати в першому читанні. Розумію, що є дуже багато думок в комітеті з цього приводу. Але, ну, у нас завжди буде шанс. Єдине, що ми робимо цим законопроектом, це точно ми відкрили таку широку дискусію і в публічних засобах, от, і на комітеті. Я думаю, що це дасть дуже багато там позитивних дискусій. Ми зможемо мати якісь там результат в кінцевому результатів.
Колеги, хто хотів би висловитися? Андрій Вадатурський.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую за запитання. Це дійсно важливий законопроект і в цілому напрямок. І я вважаю, що нам потрібно це обговорювати і також як і ринок землі, да. Тому що нам вже пора визначитися: чи ми вирощуємо ГМО-продукцію, чи забороняємо. А так ми все з рік на рік переносимо і ви знаєте, ви ж також вирощуєте сою. Я впевнений, що ви навіть не знаєте, чи це ГМО-сою ви вирощуєте, чи ні. Знаєте, я також займався цим, я вам хочу сказати, що ти не знаєш навіть аж до останнього моменту, коли судно вже приходить на розвантаження в Амстердам. Чому? Тому що в нас просто воно заборонено. А те, що в нас заборонено в Україні, то воно не працює. І тому, знаєте, взяти ще за основу один законопроект, який просто забороняє, повірте, ви нічого не вирішите, тому що просто люди будуть знаходити нові і нові технології для того, щоб просто дурити тих, хто контролює це.
Я вам хочу сказати, що якщо ви перевірите сьогодні лабораторії Голландії, наприклад, то вони винаходять нові сорти генетично-модифіковані майже кожну неділю, вони таке роблять, що нам навіть і не снилося, ми не встигаємо навіть за закупкою реагентів і хто їх покупає. А чому їх покупати? Тому що у нас ГМО заборонено і тому у нас просто тут таке свавілля, я хочу вам сказати. І ми бачимо, що соя вже більша навіть 90 відсотків.
Я також хотів якось там спробувати отримати і не 30 – 40 доларів на тоні премію, а можна в Японії продавати і більше, там 100 – 150. Але, знаєте, я майже за 2 роки, працюючи в компанії "Нібулон", я не зміг зробити, скомпонувати маленьку партію, тому що це такий дуже важка праця, починаючи з поля елеватори, ну заборона, всі тільки просять взятки, в мене просто не вдалося це зробити.
Тому, дивіться, це, я вважаю, потрібна дискусія, я думаю, що нам потрібно буде зробити навіть і окремий день тут, я думаю, що тут також присутні і спеціалісти, які дуже розуміються на цю тематику і по ГМО, але я вважаю, що не шляхом заборони, нам потрібно, ну це нікуди нас не приведе. Нам потрібно взяти якийсь досвід з Європи, вони втратили, потратили і кошти, і час на дослідження, у нас немає ні коштів, ні цього часу, нам потрібно хоть імпортувати те, що вони вже принаймні визначились і вони вже випробують і…
Ну дивіться, ми ж їдемо в Європу, ми не боїмося їсти хліб чи овочі, да, но ми ж навіть не переймаємося. Чому? А чому ми тут боїмося?
Тому нам, як перший шлях для контролю, для того, щоб кошти в лабораторії, щоб на ці реагенти пішли, щоб люди, щоб створити умови для контролю, нам потрібно імпортувати той досвід, який вже є в Європі як перший шлях. І це буде платформа для дискусій.
Я також кажу, що в Америці люди, ну, там вже перейшли … багато чого вони вже роблять і не бояться. Європа – це найбільш консервативний, має найбільш консервативний підхід у цій галузі. Вони дуже бояться ГМО. І тому я думаю, що краще взяти їх приклад як перший шлях.
Я, ну, якщо пам'ятаєте, десь було 3-4 місяці тому я запропонував законопроект, і ми вже пройшли і комітети, і основний комітет – науки і освіти, чомусь він являється основним комітетом. Тому я запрошую, давайте виступимо так співавторами, як ми це зробили по землі. Була дуже слушна думка експертів з комітету долучитись плюс зробити робочу групу з міністерством, з нашим профільним міністерством, і також освітяни, які хочуть і…
Це потрібно вирішити. Давайте ми вирішимо разом.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, позиція міністерства.
РУТИЦЬКА В.В. Значить, дивіться, позиція міністерства – те, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Ми пропонуємо, щоб були взяті європейські норми, які в країнах, хоча б в країнах Європи також різниться від однієї країни до іншої позиція відносно ГМО. Особливо зараз ці розговори набувають дуже великої активності.
Ми пропонуємо діяти згідно діючого законодавства. Крім того, ми маємо виконувати згідно угоди гармонізацію нашого законодавства до тих норм, які існують в Європейському Союзі.
Тепер якщо в підтримку того, що сказав пан Андрій, я зазначу: якщо ми хочемо проводити будь-які дослідження, які стосуються ГМО, це, дійсно, дуже великі інвестиції. Для того, щоб їх робити, вони мають якимось чином потім окуповуватися для того, хто це інвестує.
А якщо ми просто там пишемо от просто так, взяли, заборонили, і навіть там не розбиралися, ну, от одноголосно, ми відразу відсікаємо можливість будь-яких навіть наукових досліджень у цьому плані. Так що з боку міністерства я можу тобі дуже активно долучитися до розробки цього законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Кіт Андрій.
КІТ А.Б. Я хочу підтримати даний законопроект, я теж є його співавтором. І хочу звернути вас трошки в іншу тематику. Якщо ви помітили, за останніх два роки стався переворот в біоенергетиці у світі. І ті культури, всі ті речі, які здавались надзвичайно перспективними, фактично не мають попиту. Це сталося з тим, що фактично ОПЕК переглянув взагалі позицію стосовно ціні на нафту, раз. І з другої сторони це відбулося, тому що є нові технології, які фактично дають розв'язання використання нафти і біоетанолу.
І тому нам як країні, яка має і буде мати перевиробництво ….продукції, треба шукати компаративну перевагу перед іншими такими самими країнами, як Бразилія чи Аргентина. І власне правильно побудована структура відсутності ГМО нам дає компаративну перевагу не для трейдера, як для вас, для вас це є проблема, а для виробника, який має генерувати доходи. Який має генерувати доходи і бути більш конкурентоздатним на ринку світовому.
Тому що зараз ми вже стикнулись з тим, що ми не можемо заходити на певні ринки, тому що ми не можемо дати якісної продукції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Хлань, бдь ласка.
ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги! Дуже прикро, що замість того, щоб казати про вирішення питання цивілізованого використання ГМО, ми кажемо про повну заборону використання ГМО-продукції. Тому що, ви знаєте, в жодній країні світу нема повної заборони. До речі, тільки на сьогоднішній день в Росії обговорюється таке питання. Але це, знаєте, обговорення питання в піку світу.
В Радянському Союзі в сорокових роках була заборона генетики та кібернети…, чи що там, повна заборона була цього питання. І дуже прикро, що ми повертаємось до цього питання. Бо, ви знаєте, ми кажемо, що нам треба розвивати свою науку і чомусь ми ставимо хрест на всіх дослідженнях, які були в Європейському Союзі, в Сполучених Штатах Америки на протязі багатьох десятиріч вкладені мільйони коштів, є вже певні дослідження, вони обґрунтовані і на сьогоднішній день стоїть питання: що більш небезпечно, чи традиційне вирощування, чи вирощування ГМО-продукції? А ми кажемо: "Давайте будемо забороняти", ну це зовсім неправильно, ми втрачаємо свій експортний потенціал. Чому ми не даємо право вибору підприємству що йому вирощувати, чи ГМО-продукцію, чи не ГМО-продукцію? Нехай він вибирає, а не ми законодавчо будемо його змушувати вирощувати якийсь один сорт.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги.
Микола Іванович, будь ласка.
_______________М.І. В принципі я не знаю, якась така двояка позиція, і готові підтримати законопроект, але ми всі ж добре розуміємо про те, що казав Андрій.
Сьогодні є 2 ринки сої на Україні, ринок сої модифікованої і ринок сої не модифікованої, різниця в 50 – 40 доларів, всі це знають. Сьогодні всі знають, що в Європі основна сама комбікормів, це комбікорма на основі модифікованої сої, яку Європа повним ходом використовує, але не вирощує. Всі знають, що є 412 Директива Євросоюзу, де чітко країни мають право вибирати які вони продукцію мають використовувати.
То єсть складається така ситуація, щоб ми просто дійсно не лишилися десь в стороні технічного прогресу.
Всі знають, що в області….. там 80 відсотків сої модифікованої, всі ж це розуміють, хай вже тут на півночі, там Хмельницька, Вінницька область, там десь відсотків 30 модифікованої сої. То єсть проблема є.
Всі знають, що вже кілька років рапс, який вирощують на Україні, в основному не модифікований, його загрязняють модифіковані і практично весь рапс втрачає в ціні і підприємства втрачають гроші.
Тому я думаю, що це дійсно, те, що ви сказали, тема для дискусій. В принципі можна говорити за перше читання, але давайте все-таки розберемося самі і цій ситуації, яка склалася, бо ситуація дуже неоднозначна і дуже не проста.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я від себе, щоб у нас ще великий закон.
Вадиме, я розумію, що кожному є ще з цього приводу висловитися, у мене одна тільки ремарка перед тим, як перейдемо до голосування, я ще Миколі Люшняку, як автору основному дав слово.
Ну, перше, абсурдність того, що обговорюємо. Та воно вже заборонено, вдумайтеся в те, що є. От ми подаємо закон про заборону і думаємо, як заборонено. Воно ж уже заборонено. Тобто, ну, фактично, я знову ж таки повертаюсь, що це питання до дискусії.
Те, що стосується конкретно там по області, те, що Сергій Володимирович, ну, я думаю, що вони разом з міністерством успішно завершать проекти про залучення коштів і будуть вирощувати, там, мінерація, і у нас буде там по 10 тонн пшениці, і про сою забудуть. Уде заробляти на пшениці.
І на завершення, от для мене спірне питання, чесно кажучи. З однієї сторони, є бізнес, його інтереси, а з іншої сторони, ну, от я цікавився цим питанням. Знаєте, з однієї сторони треба бізнесу дати вибір, що вирощувати, а з іншої сторони треба дати вибір людям, що їсти. Вибачаюсь.
І, чесно кажучи… Ця дискусія повинна бути. Воно не досліджене. Я говорив з людьми, які займаються генетикою, і кажу, слухайте, а от все-таки ГМО, шкідливе, не шкідливе там? Що ви можете сказати? Вони кажуть, Тарас, а немає відповіді, не народилося те покоління, яке повністю прожило з цим ГМО. Ми не можемо сказати, чи завтра там дитина буде з ослиними вушами народжуватися чи щось там буде вісім пальців. Ми не можемо цього сказати, тому що ну, циклічність не відбулася.
Тому я особисто ставлюся до цього з пересторогою. Я розумію, що є підходи, коли говорять, давайте там, умовно кажучи, на експорт будемо або на корми будемо ГМО, а не на корми будемо там звичайну… А послухайте, ну, тварина з'їла те ГМО, а ми після того з'їли м'ясо. Ми що, думаємо, що ми ГМО не з'їли? Ну, є там.
Тобто є багато дуже питань. Я не буду говорити, що я великий спеціаліст в цьому. Я вважаю, що це от моя базова там теза. Нам потрібно про це говорити. І так, як із землею, сьогодні я абсолютно погоджуюсь, не треба уже засиджувати, треба виходити на якусь позицію. Тому що завтра, якщо ми не будемо виходити на цю позицію, у нас буде тут дискусія приблизно така: хлопці, який закон ми тут розглядаємо, у нас 90 відсотків всього в країні ГМО. Давайте вже просто забудемо про все це і так далі. Можливо, якісь там окремі зони. Ну, я от, я за дискусію.
Якщо можна, Олександр Борисович, потім Микола Люшняк заключне слово, і будемо по фермерським…
БАКУМЕНКО О.Б. Я коротко.
Дело в том, что мы очень активно занимались, когда выходили в Европейский Союз по использованию ГМО в комбикормах, так вот все ученые, с кем мы разговаривали, когда оно трансформируется через животное и дает дальше продукцію, там нет никакого ГМО – это первое, это ответ я дал на то, что говорят ученые. Но вопрос я бы ставил, есть 2 плоскости, которые надо говорить. Во-первых, то. что он поднялся, это совершенно правильно, потому что тему нельзя отрицать. У нас сегодня есть экономика этого вопроса, которая состоит в том, что ГМО значительно, может быть, более эффективной для использования, то есть это выше урожайность в данной ситуации.
Есть вопрос, который мы связываем с системой контроля, которой нет на Украине и мы это должны понимать. Системы контроля на Украине нет. И поэтому говорить сегодня слово "заборонена", а я бы сказал о другом, я буду поддерживать законопроект только по одному, о том, что, Тарас правильно сказал, потому что надо создать платформу, вокруг которой надо начинать говорить темы. Надо понимать одно, у нас нет системы контроля и Европа прошла, более полумиллиарда долларов потратив сегодня на все исследование ГМО, и конкретно ответа не получила. У них есть понятная директива, где говорят: "Пуская каждое государство выбирает свою право использовать или нет". И поэтому в данной ситуации для меня, допустим, как в животноводстве, все понятно, а в растениеводстве есть 2 темы: экономика, которая говорит, что ГМО дают высшую урожайность. Ну, и вторая тема. Если без ГМО продуктов, но, имея систему государственного контроля, четкая, это может дать высокую цену при реализации тем компаниям, которые могут это делать.
Поэтому я буду поддерживать законопроект, но четко мы должны в нем дать ответ один, какая система будет государственного контроля, чтобы мы понимали, что на Украине происходит?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Борисович.
Микола Люшняк, якщо можна, коротко і будемо завершувати.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, коли ми десь говоримо, що у нас не досліджено, я назву і вам всім роздам документи, коли в нас годовувались нетелі ГМО-соєвим шротом і без ГМО.
Ви знаєте, що в другому поколінні виявився більший процент безпліддя. Цю інформацію я вам всю роздам. Я сьогодні не є активник, я проти ГМО, це моя особиста думка. Але, щоб ви розуміли, атомна енергетика колись була тоже сама безпечна. Що сьогодні є? А тепер я даю вам відповідь в чому є вся проблема ГМО. Ви розумієте, це контроль над держбезпекою півкулі. Чому? Тому що, вирощуючи сою чи кукурудзу з геном, який витримує інфрачервоне проміння, ви даєте на сигнал супутник, а це є дослідження. Чому сьогодні Європа каже: хто хоче – прошу, хто не хоче – ми вас не заставляємо, немає… Людина дає сигнал, і в одній половині півкулі, де посіяна кукурудза чи соя, чи інший продукт, падає, просто не росте. Вона сьогодні росте, ви зранку встали, 5 хвилин після сигналу… Хто це дослідить, чи таке насіння не заїде до нас в Україну. Ви уявляєте, так, туди вложуються мільярди, як само в атомну енергетику вложувались. І теж ми говорили, що це безпечність. Але це сьогодні дали висновок члені Оксфордського університету, залежність ГМО і контроль жорсткий ГМО. Чому сьогодні Європа з 2015 року сказала – стоп? Тому що вона розуміє, що через 20, 30, 40, 50 років одна компанія може контролювати продовольчу безпеку світу. І тому сьогодні нам треба, я поставив жорстке питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, давайте без дискусій. (Шум у залі) Саша, Саша, будь ласка. Микола, завершуйте і…
ЛЮШНЯК М.В. … жорстке питання – створення центрів дослідження. І після того ми можемо прийняти подальше рішення. Хоче компанія…
_______________. (Не чути)
ЛЮШНЯК М.В. А мені не треба доганяти, я хочу будувати своє суспільство, не американське, з недеградованою нацією.
_______________. (Не чути)
ЛЮШНЯК М.В. Так це їхні проблеми, це їхні проблеми. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, Микола Володимирович, колеги, великий градус напруги. Там є, я так розумію, що люди, які би хотіли висловитись з цього приводу. Я вас дуже попрошу. Я вас надам слово, тільки, будь ласка, 30 секунд, бо у нас ще один закон і у нас наш закон, я доповідаю буквально після перерви. Якщо можна, будь ласка, 30 секунд.
СОРОЧИНСЬКИЙ Б.В. Дякую за можливість висловити свою думку. Сорочинський Борис Володимирович, доктор біологічних наук, Український клуб аграрного бізнесу.
Я дуже прошу шановних народних депутатів, давайте про генетику, про ризики, про випромінювання і тощо будуть говорити науковці. Я з повагою ставлюся до вашої праці, але все-таки є дуже спеціальні речі. Тут звучала дуже гарна пропозиція, що ця тема має бути обговорена в комітеті і лише після того виноситись на оприлюднення. Заборона – це не є обговорення. Обговорення – це думка депутата Вадатурського і депутата Хланя, можливість вибору. Якщо така думка буде підтримана і обговорення будуть, я з радістю готовий прийняти участь в них. Дякую.
(?) РУТИЦЬКА В.В. Ну, і окрім того я хочу зауважити, що, будь ласка, ми вже хочемо, щоб з …….. ми доопрацювали питання, яке стосуються Закону про ГМО, бо вже рік працюємо над цим. Добре?
(Загальна дискусія)
_______________. Тарас Дмитрович, можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо наступним чином. Я пропоную підтримати у першому читанні, нікуди цей закон, умовно кажучи, не дівається. Крім того, поставлю сьогодні питання на проведення наших комітетських слухань з цього питання. Є вже комітет має законопроект Вадатурського, має законопроект Люшняка. Ми, по-перше, не основні в цьому процесі. І, до речі, мені приємно, що науковці сьогодні серед нас, але я сподіваюся, що ви виступаєте і на Комітеті науковому. Крім того, завжди хочеться чути різні позиції. Ну для мене це особисто так, так само і для кожного депутата питання росту.
Я пропоную підтримати у першому читанні, провести комітетські слухання наші внутрішні для нашого розуміння, а далі ми будемо визначатися, по-перше, і в залі з цим законопроектом, і будемо формувати позицію. По-перше, у авторів завжди є можливість перевнести законопроект змінений на підставі комітетських слухань, і це буде можливість, я думаю, що використана.
Колеги, хто за те, щоб підтримати у першому читанні, прошу голосувати. Хто – проти? Один – проти. Рішення приймається.
Хто за те, щоб… Колеги, я попрошу секретаріат сформулювати чітку позицію по проведенню комітетських слухань з цього питання і визначитися нам з дато, напевно вже в наступному році, бо в цьому ми не встигнемо. Хто за таке рішення, щоб ми його сформулювали і відповідним чином оформили. Комітетські слухання з цього питання. Проти? Немає. Одноголосно прийняте рішення. Дуже дякую.
Колеги, у нас є законопроект, який ми обговорювали, це законопроект 1599. Ви знаєте, він був винесений в зал, було прийняте рішення про винесення на повторне друге читання. Там цілий авторський колектив: Кириленко, Юрчишин, Івченко, Давиденко, Бакуменко, Заболотний, у тому числі переважна більшість членів нашого комітету.
Я так розумію, Вадим Євгенович хоче доповісти його. Якщо можна, якщо у вас є якісь зауваження, тоді… Будете говорить, Вадим Євгенович, чи вас влаштовує редакція комітету, яка зараз запропонована?
ІВЧЕНКО В.Є. Відверто, я подивився редакцію комітету, і я таки для себе хоче зрозуміти, і щоб ми з вами ще зрозуміли, сімейне фермерське господарство без статусу юридичної особи, вони реєструються як фізична особа-підприємець?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання, яке у багатьох колег наших викликало запитання. Я не розумію, від себе, Вадим, може поясниш, просто нам з цим треба визначитися. Я не розумію, яким чином здійснювати взагалі господарську діяльність, коли у тебе немає ніяких, немає юридичної особи, от чесно. Якщо це без створення і треба там, я не знаю, курку, яйце піти на базар продати, я не розумію, навіщо тоді взагалі цей… От що він додає от з доданої вартості. Якщо ми фактично даємо якесь нове визначення там особистого фермерського і якийсь спрощуємо, наприклад, механізм його реєстрації, механізм його формування, механізм розподілу прибутку, оподаткування, то тоді я бачу за цим сенс. Якщо просто без створення, ну не створились. Так вони і сейчас, он вони всі не створені, продають там курку, яйце і так далі. Я хочу зрозуміти, що їм додається цим законопроектом?
Я не знаю по порядку денному, ну Вадим, якщо є роз'яснення. Якщо треба над ним попрацювати, я, чесно кажу, є багато дискусій навколо цього законопроекту, я готовий, давайте ми ще раз зберемося, можливо його от по поправкам, по кожній поправці пройдемо, і Вадим тоді нам просто пояснить логіку.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, краще, щоб ми ще раз подивилися, я не хочу, щоб ми прийняли закон, як після другого читання, коли звернулися всі асоціації сказали, що він пустий, він не потрібний. Не потрібно приймати тих законів, які не потрібні. Це перше.
Друге. Ви вірно сказали, а яка ж сьогодні роль сімейної ферми, яка не має статусу юридичної особи? Ми таким фермам надаємо статус сільгостоваровиробник…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Для підтримки.
ІВЧЕНКО В.Є. Для підтримки ми надаємо їм назву і надаємо статус сільгостоваровиробника для того, щоб туди заходила підтримка. А тим, хто реєструється, ми їм ще даємо і соціальні пільги, тому що ці люди сплачують податки, ці люди заключають контракти, договори, ці люди потім будуть отримувати пенсії, зарплати і так далі, і так далі. Тобто ми і кажемо, що якщо людина не хоче, але вона може отримати підтримку, вона може оформити без статусу юридичної особи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Згоден. Але я чесно кажучи, я от з цим згоден, і навколо цього, насправді, основна дискусія. От ми сьогодні приймали законопроект, з Мінфіном обговорювали. Слухайте там слово неправильно написане, Мінфін гроші не виділяє. Я не розумію, яким чином міністерство буде видавати підтримку на людей, у яких навіть немає юридичного статусу? Яким чином гроші будуть іти? Тобто це як на індивідуала, тобто фізична особа Петренко Іван Іванович отримав від міністерства там 10 тисяч гривень. Яким чином він тоді це оподатковує? Це що його дохід особистий фізичної особи, він з нього буде повністю по ПДФО іти? Не розумію. Ну, от є дуже багато таких питань.
ІВЧЕНКО В.Є. Тарас Вікторович, я не думаю…
_______________. Перенесем – правильно абсолютно. Давайте перенесем и сделаем дискуссию полноценную для того, чтобы можно было ответить на все поправки, на все вопросы, сейчас времени нет…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим, є пропозиція така. Якщо він на четвер у нас з'являється, так, тоді ми у четвер зберемо зранку комітет… (Загальна дискусія)
Колеги, все, питань немає. Тоді на наступний вівторок, тоді ми… Прохання до секретаріату – на наступний вівторок в порядок денний його. І з нього починаємо і продовжуємо дискусію, уже базуючись на підготовленій позиції кожного з народних депутатів. Добре?
Все, колеги, дякую. Комітет оголошую закритим. Будь ласка.
РУТИЦЬКА В.В. Дайте, будь ласка, ще одну зроблю пропозицію. Ми говорили, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, одну секунду, Владислава Валеріївна має важливе повідомлення.
РУТИЦЬКА В.В. Значить дивіться, ми говорили, що нам треба розглянути Стратегію розвитку 2020 на минулому тижні в п'ятницю. Вона була розглянута і затверджена Національною радою реформ. Ми підготували пакет документів, який передамо на комітет і будемо готові її презентувати. Я також прошу, щоб ми визначили час і розглянули, і змогли її опрацювати спільно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно, я думаю, що на наступному комітеті ми можемо її розглянути, будемо мати результат. Дякую.